Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №420/24961/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/24961/24

Перша інстанція: суддя Стефанов С.О.,

повний текст судового рішення

складено 07.10.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А. В., Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

У серпня 2024 року Головне управління ДПС в Одеській області (далі ДПС) звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути з фізичної особи – платника податків ОСОБА_1 суму заборгованості:

- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 260039 гривень на бюджетний рахунок - U838999980333109341000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області;

- по військовому збору - 21669 гривень 84 копійки на бюджетний рахунок - UA938999980313050137000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області;

- по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 3739 гривень 40 копійок на бюджетний рахунок - UA358999980313090029000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області;

- по адміністративним штрафам та іншим санкціям - 1020 гривень на бюджетний рахунок — UA518999980313050106000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року адміністративний позов ДПС задоволено.

Стягнуто з ФОПП ОСОБА_1 суму заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 260039 грн.; суму заборгованості по військовому збору – 21669,84 грн.; суму заборгованості по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – 3739,40 грн.; суму заборгованості по адміністративним штрафам та іншим санкціям - 1020 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянтка просила його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ФОПП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована як платник податків у ДПС, м.Одеси, Приморській державній податковій інспекції ДПС з 08.05.2019 року за реєстровим номером 2005560060002152221.

Станом на час розгляду справи згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань справи фізична особи – підприємець ОСОБА_1 має статус - припинено.

Станом на 26.02.2024 року, відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки про суми податкового боргу та інтегрованої картки платника податків у ФОПП ОСОБА_1 рахується заборгованість перед бюджетом у розмірі 286468,24 грн.

Заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб виникла згідно нарахування по податковому повідомленню-рішенню №19714/15-32-24-05 від 09.08.2023 року на загальну суму 260039 гривень (основний платіж та штрафна санкція).

Заборгованість по військовому збору виникла в результаті нарахування по податковому повідомленню-рішенню №19719/15-32-24-05 від 09.08.2023 року на загальну суму 21766 гривень (основний платіж та штрафна санкція).

Заборгованість по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) виникла в результаті нарахування по податковому повідомленню-рішенню №19717/15-32-24-05 від 09.08.2023 року на загальну суму 340 гривень (штрафна санкція); нарахування по податковому повідомленню-рішенню №19270/15-32-24-05 від 09.08.2023 року на загальну суму 3400 гривень (штрафна санкція).

Заборгованість по адміністративним штрафам та іншим санкціям виникла в результаті: нарахування по податковому повідомленню-рішенню №19715/15-32-24-05 від 09.08.2023 року на загальну суму 1020 гривень (штрафна санкція).

У зв`язку з несплатою відповідачкою заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу №0025835-1305-1532 від 30.11.2023 року, яку було направлено рекомендованим листом на адресу відповідачки, але яку було повернуто із зазначенням згідно довідки Укрпошти про причини повернення кореспонденції від 16.12.2023 року (ф.20) - за закінченням терміну зберігання.

У встановлений Податковим кодексом України строк відповідачкою самостійно узгоджену суму податкового зобов`язання не сплачено, у зв`язку з чим ДПС звернулось до суду з даною позовною заявою.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки податкова вимога №0025835-1305-1532 від 30.11.2023 відповідачкою не оскаржувалася, не є скасованою, зміненою або відкликаною, відтак податкове зобов`язання є узгодженим.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що не відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пп.14.1.175, п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно положень пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.36.1, п.36.2, п.36.3 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

П.59.1, п.59.3 ст.59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.95.1, п.95.2, п.95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Разом з тим, відповідно до п.42.1, 42.2 ст.42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Таким чином, ПК України визначено, що податкові повідомлення-рішення та податкова вимога надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 42.5 ст.42 ПК України передбачено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог контролюючий орган вказує, що станом на 26.02.2024 року, відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки про суми податкового боргу та інтегрованої картки платника податків у ФОПП ОСОБА_1 рахується заборгованість перед бюджетом у розмірі 286468,24 грн.

Як вже було зазначено вище, наведена вище податкова заборгованість виникла у зв`язку з прийняття податкового повідомлення-рішення №19714/15-32-24-05 від 09.08.2023 року на загальну суму 260 039 гривень (основний платіж та штрафна санкція), податкового повідомлення-рішення №19719/15-32-24-05 від 09.08.2023 року на загальну суму 21 766 гривень (основний платіж та штрафна санкція), податкового повідомлення-рішення №19717/15-32-24-05 від 09.08.2023 року на загальну суму 340 гривень (штрафна санкція), податкового повідомлення-рішення №19270/15-32-24-05 від 09.08.2023 року на загальну суму 3 400 гривень (штрафна санкція), а також податкового повідомлення-рішення №19715/15-32-24-05 від 09.08.2023 року на загальну суму 1 020 гривень (штрафна санкція).

На підставі наведеного вище, позивачем було винесено податкову вимогу №0025835-1305-1532 від 30.11.2023 року на суму 286468,24 грн., яку було направлено рекомендованим листом на адресу відповідача.

Як зазначено позивачем, податкова вимога №0025835-1305-1532 від 30.11.2023 року була повернута відправнику із зазначенням, згідно довідки Укрпошти про причини повернення кореспонденції від 16.12.2023 року (ф.20), «за закінченням терміну зберігання».

Між тим, колегія суддів наголошує, що з наданих контролюючим органом доказів направлення податкової вимоги, зокрема довідки про причини повернення, не можливо встановити, що саме було направлено на адресу відповідачки, а також не можливо встановити причину повернення.

Аналогічною є і ситуація щодо не підтвердження направлення вказаних вище податкових повідомлень-рішень, на підставі яких утворилась спірна податкова заборгованість позивачки.

Окрім цього, апеляційним судом встановлено, що правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, зокрема податкових повідомлень-рішень №19714/15-32-24-05 від 09.08.2023 року, №19719/15-32-24-05 від 09.08.2023, №19717/15-32-24-05 від 09.08.2023 року, №19270/15-32-24-05 від 09.08.2023 року, №19715/15-32-24-05 від 09.08.2023, а також податкової вимоги №0025835-1305-1532 від 30.11.2023 року перевірено у судовому порядку.

Так, ОСОБА_1 звернулось до суду з позовом до ДПС про визнання протиправними та скасування:

- податкового повідомлення-рішення №19714/15-32-24-05 від 09.08.2023 року;

- податкового повідомлення-рішення №19719/15-32-24-05 від 09.08.2023 року;

- податкового повідомлення-рішення №19717/15-32-24-05 від 09.08.2023 року;

- податкового повідомлення-рішення №19720/15-32-24-05 від 09.08.2023 року;

- податкового повідомлення-рішення №19715/15-32-24-05 від 09.08.2023 року;

- податкової вимоги форми "Ф" №0025835-1305-1532 від 30.11.2023 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року у справі №420/39850/24, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 09.08.2023 № 19714/15-32-24-05, №19719/15-32-24-05, №19717/15-32-24-05, №19720/15-32-24-05, №19715/15-32-24-05 та податкову вимогу форми "Ф" № 0025835-1305-1532 від 30.11.2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2026 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ДПС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2026 у справі №420/39850/24 за позовом ОСОБА_1 до ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відтак, судом не надається оцінка правомірності висновкам контролюючого органу щодо наявності заборгованість ОСОБА_1 перед бюджетом у розмірі 286468,24 грн. яким надана була оцінка у справі №420/39850/24.

Отже, приймаючи до уваги все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

При цьому, колегія суддів наголошує, що станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що грошове зобов`язання є узгодженим та вважається податковим боргом у сумі 286468,24 грн, який виник у зв`язку з несплатою грошових зобов`язань, нарахованих згідно податкових повідомлень-рішень від 09.08.2023 № 19714/15-32-24-05, №19719/15-32-24-05, №19717/15-32-24-05, №19720/15-32-24-05, №19715/15-32-24-05, що в подальшому слугувало наслідком прийняття податкової вимоги № 0025835-1305-1532 від 30.11.2023 року.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано судом обставини, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до ст.ст.315, ст.317 КАС України, - оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст.243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року – скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Федусик

Судді А.В. Бойко О.А. Шевчук