Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №620/7096/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року м.Чернігів Справа № 620/7096/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНА-АВАНГАРД» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

22.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «МЕНА-АВАНГАРД» звернулося до суду з позовом, у якому просить:

визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) в Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 136136 від 10.06.2026 про накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень.

ТОВ «МЕНА-АВАНГАРД» свої вимоги обґрунтовує тим, що посадова особа відповідача припустилася помилки при складанні первинних матеріалів перевірки; акти та довідка, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови, містять недостовірні, суперечливі та викривлені дані, що позбавляє їх статусу належних та допустимих доказів правопорушення; висновок Укртрансбезпеки щодо розрахунку ваги у 42,08 т є хибним, оскільки попередньо вказаний розрахунок не утворює такого значення через те, що відповідачем на підставі документального контролю за ТТН від 06.05.2026 № 365, у тексті якої вантажовідправником допущено помилку — замість фактичного номеру напівпричепа НОМЕР_1 помилково вказано номер НОМЕР_2 . Також позивач зазначає, що оскільки обмеження не було матеріалізоване у вигляді знаків, у діях позивача відсутній склад адміністративно-господарського правопорушення (відсутня вина).

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М від 22.06.2026 прийнято позовну заяву ТОВ «МЕНА-АВАНГАРД» до розгляду, відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача, заперечуючи проти заявлених позовних вимог вказує на правомірність оспорюваної позивачем постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 17 частини першої статті 60 Закону України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі – Закон №2344-ІІІ) - перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні подільного вантажу, оскільки за результатами перевірки наданих водієм документів, а саме реєстраційних документів на транспортний засіб та товарно-транспортної накладної від 06.05.2026 року, відповідно до положень підпункту 5 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок №879), що містить поняття документальний габаритно-ваговий контроль, старшим державним інспектором було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 06.05.2026 №006332 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 06.05.2026 №0054403; всі ці документи оформлені у відповідності до вимог Порядку № 879; в цьому випадку, маса вантажу, який перевозив позивач, становила 40,080 т при нормативно допустимих 24 т; у зв`язку із зазначеним страшим державним інспектором було складено акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06.05.2026 №078838 (далі – Акт), яким зафіксоване відповідне порушення.

У відповіді на відзив на позовну заяву повивач зазначає, що відповідач у відзиві стверджує, що рух дорогою, якою рухався позивач допускався, але виключно з вагою не більше 24 тонн, проте така позиція відповідача повністю ігнорує загальні засади юридичної відповідальності та вимоги пропорційності: по-перше, як підтверджено Управлінням патрульної поліції, на дорозі не було встановлено жодних дорожніх знаків, які б матеріалізували та довели до відома водія обмеження у 24 тонни; по-друге, за відсутності альтернативного об`їзного шляху, вимога відповідача зменшити вагу контейнеровоза до 24 тонн для проїзду містом є штучним обмеженням законної господарської діяльності; це змушувало б перевізника розвантажувати спеціалізований контейнер посеред дороги, що є технічно неможливим і суперечить суті міжнародних та внутрішніх контейнерних перевезень.

Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.

06.05.2026 посадовими особами Відділу державного контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Чернігівській області була проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки MAN TGK 18.440, державний номерний знак НОМЕР_3 з напівпричепом марки SCHWARZMUELLER, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Місце перевірки – вул. Незалежності, 3, м. Чернігів.

Транспортний засіб було супроводжено посадовими особами Відділу в місті від проспекту Левка Лук`яненка до вулиці Незалежності у зв`язку з необхідністю зупинки транспортного засобу відповідно до правил дорожнього руху та уникнення перешкод для руху інших транспортних засобів.

Під час перевірки було встановлено, що транспортний засіб згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_1 , а використовується згідно даних товарно-транспортної накладної від 06.05.2026 №365 – позивачем.

За результатами перевірки наданих водієм документів, а саме реєстраційних документів на транспортний засіб та товарно-транспортної накладної від 06.05.2026 року, відповідно до положень підпункту 5 пункту 2 Порядку 879, що містить поняття документальний габаритно-ваговий контроль, старшим державним інспектором було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 06.05.2026 №006332 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 06.05.2026 №0054403.

За вказаними документами, маса вантажу, який перевозив позивач, становила 40,080 т при нормативно допустимих 24 т.

Державним інспектором було складено акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06.05.2026 №078838 (далі – Акт), яким зафіксоване порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ - перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні подільного вантажу. Документи за результатами документального габаритно-вагового контролю складалися у присутності водія ОСОБА_2 . Копії складених документів водій отримав.

Уповноваженою особою Управління державного нагляду (контролю) в Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті 10.06.2026 ухвалено постанову про накладення адміністративно господарського штрафу № 136136, якою на ТОВ «МЕНА – АВАНГАРД» накладено адміністративно господарський штраф у розмірі 51 000, 00 грн на підставі абз.17 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Вважаючи вищевказану постанову відповідача протиправною, ТОВ «МЕНА – АВАНГАРД» звернулось до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон № 2344-ІІІ.

За визначеннями, наведеними в статті 1 Закону № 2344-ІІІ:

- великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження;

- великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри;

- відмова від габаритно-вагового контролю - будь-які дії або бездіяльність, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, що призвели до ухилення від проходження габаритно-вагового контролю в зоні габаритно-вагового контролю;

- габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що включає перевірку на відповідність встановленим законодавством нормативам вагових або габаритних параметрів таких транспортних засобів, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів;

- рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт;

- товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 6 Закону № 2344-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, вимоги до облаштування та технічного оснащення яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту; стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема: супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства.

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (надалі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Пунктом 15 Порядку № 1567 встановлений виключний перелік питань, що з`ясовується під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено: перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

За приписами пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Статтею 33 Закону України від 08.09.2005 № 2862-ІV «Про автомобільні дороги» (далі – Закон № 2862-ІV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 затверджені Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, відповідно до пункту 16 яких перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Згідно пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли хоча б один з їх параметрів не перевищує гранично допустимі максимальні значення, зокрема максимальні значення фактичної маси для різних типів транспортних засобів для їх руху автомобільними дорогами, в тому числі для двовісних автомобілів (тягачів) з трьохвісним напівпричепом передбачено максимальне значення фактичної маси для доріг державного значення 40 т та максимальне значення фактичної маси для доріг місцевого значення 24 т.

За визначенням термінів, наведених в пункті 1.10 ПДР:

- габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю;

- фактична маса - маса спорядженого транспортного засобу, яка визначена його технічною характеристикою, з водієм та вантажем.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 затверджений Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Відповідно до підпунктів 5-1 та 11 пункту 2 Порядку № 879:

- документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу;

- точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання).

З аналізу викладених норм слідує, що габаритно-ваговий контроль може проводитися лише шляхом документального контролю без визначення параметрів на стаціонарному чи пересувному пункті. При цьому, орган контролю здійснює його шляхом додавання маси транспортного засобу та вантажу.

Абзацом 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Факт перевищення транспортними засобами вагових параметрів встановлений відповідачем на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб та відомостей з товарно-транспортної накладної від 06.05.2026 № 365.

Отже, фактична маса транспортних засобів перевищувала допустимі вагові параметри для доріг місцевого значення.

При цьому посилання позивача на те, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі документального контролю за ТТН № 365 від 06.05.2026, у тексті якої вантажовідправником допущено помилку — замість фактичного номеру напівпричепа НОМЕР_1 помилково вказано номер НОМЕР_2 , не спростовує висновку відповідача про перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу.

Згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, перевізник - фізична або юридична особа-суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

У відповідності до пункту 11.1 зазначених Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Посилання позивача на те, що фактично 06.05.2026 позивач здійснювала перевезення вантажу по іншій товарно-транспортній накладній суд не бере до уваги, оскільки перевізник зобов`язаний забезпечити водія всіма необхідними документами для здійснення вантажних перевезень.

Стаття 48 Закону № 2344-ІІІ передбачає, що при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

В даному випадку тягар відповідальності за зазначену в товарно-транспортній накладній загальну вагу транспортного засобу лежить тільки на перевізнику, адже під час перевірки документів державними інспекторами було дотримано порядок здійснення державного нагляду та контролю.

Доводи позивача , що на ділянці дороги, де було зупинено транспортний засіб, були відсутні будь-які дорожні знаки 3.15, що обмежують вагові параметри, суд не приймає, оскільки водій особисто несе відповідальність за дотримання габаритно-вагових параметрів при перевезенні вантажів, а тому, здійснюючи перевезення вантажу, зобов`язаний дотримуватися максимально дозволеної фактичної маси транспортного засобу, враховуючи при цьому як специфіку вантажу, так і маршрут, за яким буде здійснюватися перевезення.

Відсутність дорожніх знаків щодо позначення автомобільної дороги як дороги місцевого значення не звільняє водія транспортного засобу від обов`язку дотримуватися вимог Законів України від 30.06.1993 № 3353-XII «Про дорожній рух», № 2862-IV та № 2344-III, а також пункту 22.5 Правил дорожнього руху та Правил № 363.

До того ж, у контексті п. 22.5 ПДР, перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме повну масу транспортного засобу.

Вказані обставини належним чином були зафіксовані в акті перевірки та акті перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, та не були спростовані позивачем належними та допустимими доказами ні під час розгляду справи відповідачем, ні під час судового розгляду справи.

Таким чином, враховуючи підтвердження факту перевищення позивачем встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% при перевезенні подільного вантажу, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно було прийнято постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу від 10.06.2026 № 136136.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів правомірність свого рішення, не спростував обставини, викладені в позові, а тому оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідачем, з посиланням на належні та допустимі докази, приписи чинного законодавства, доведено допущення позивачем порушень вимог законодавства та обґрунтованість подальшого притягнення його до відповідальності оскаржуваною постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 227, 241-246, 250-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНА-АВАНГАРД» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Марія ДУБІНА