Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №153/700/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

іменем України

"29" липня 2026 р. Справа153/700/26

Провадження3/153/280/26-п

Код суду: 231

Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Дзерин М.М., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 644511 від 19 квітня 2026 року, 18 квітня 2026 року о 23 год. 40 хв. по вул.В.Наконечного в с.Клембівка Могилів-Подільського району Вінницької області водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Ford Focus», державний номерний знак НОМЕР_1 не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати ним, допустив зіткнення з відбійником. Внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, тілесних ушкоджень ніхто не отримав, чим порушив п.12.1. ПДР України .

Представник ОСОБА_1 адвокат Мишковська Т.М. в судовому засіданні заперечувала щодо обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №644511 від 19 квітня 2026 року. Просила суд закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, що є реабілітуючою підставою для закриття провадження, а не у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, що не є реабілітуючою підставою.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні вказав, що дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля марки «Ford Focus», державний номерний знак НОМЕР_1 він не бачив. Про ДТП він дізнався зі слів працівника поліції.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що працює інспектором сектору реагування патрульної поліції. Він повідомив, що здійснив виїзд на місце дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася в с. Клембівка. Під час спілкування з ОСОБА_1 останній пояснив, що автомобіль марки «Nissan» здійснював маневр та зупинився біля смуги руху, по якій рухався автомобіль «Ford Focus». У результаті водій автомобіля «Ford Focus», уникаючи зіткнення з автомобілем «Nissan», виїхав за межі проїзної частини та здійснив наїзд на дорожній відбійник. Свідок також зазначив, що відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, оскільки інший учасник дорожньо-транспортної пригоди був відсутній.

Дослідивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 644511 від 19 квітня 2026 року, рапорт, місця ДТП від 18 квітня 2026 року, письмові пояснення, фотознімки транспортного засобу, суддя приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її точної відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з диспозицією ст.124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

У п. 1.10 Правил Дорожнього руху України зазначено, що дорожньо-транспортна пригода (ДТП) подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Згідно з пунктом 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним".

Отже, порушенням в цьому випадку є те, що не була врахована дорожня обстановка, яка визначається як "сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху..." (п. 1.10 ПДР). Крім того, знову йдеться про безпечне керування, визначення якого в ПДР взагалі відсутнє.

Аналізуючи вищевказані норми права, суд приходить до висновку, якщо в результаті дій водія автомобіль, яким він керував не створена небезпека іншим учасникам руху, а тому не вдається встановити порушення пункту 12.1 ПДР України щодо не обрання безпечної швидкості руху. Крім цього, із адміністративного матеріалу не вбачається хто є потерпілим по справі, так як інші транспортні засоби або споруди, окрім автомобіля ОСОБА_1 пошкоджено не було, також відсутні докази того, що хтось внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки як вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_1 пошкодив лише свій автомобіль, ніяких інших наслідків не наступило. Сам факт того, що ОСОБА_1 пошкодив власний автомобіль, не утворює складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Метою цієї норми є охорона майнових відносин, а пошкодження виключно власного транспортного засобу за відсутності пошкодження іншого майна не є наслідком, передбаченим диспозицією статті.

За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України, а тому провадження по справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП України, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 644511 від 19 квітня 2026 року, правопорушення було вчинено 18 квітня 2026 року, тобто на час розгляду справи строк притягнення до адміністративної відповідальності закінчився.

При вирішенні питання чи потрібно встановлювати вину та фактичні обставини вчиненого правопорушення при закритті провадження на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП слід застосовувати системний аналіз положень КУпАП, зокрема зміст і мету відповідних норм.

Стаття 247 КУпАП передбачає виключний перелік підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, який включає в себе: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

При цьому, підстави, передбачені у пунктах 1-4 ч.1 ст. 247 КУпАП відносяться до реабілітуючих підстав закриття провадження, а тому закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з цих підстав вказує на невинуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, за який вона притягалася до відповідальності.

Підстави, передбачені у пунктах 5-9 ч.1 ст. 247 КУпАП відносяться до нереабілітуючих підстав, оскільки підлягають застосуванню до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення.

Положеннями статті 284 КУпАП, якою визначені види постанов по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до яких орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

При цьому частиною 2 ст. 284 КУпАП розширюється перелік підстав для закриття провадження у справі і, відповідно, передбачаються додаткові підстави, а саме при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Отже, законодавцем передбачено можливість закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у випадках, коли особа не вчиняла адміністративне правопорушення або невинувата у його вчиненні, а також у випадку, коли особа винувата у вчиненні адміністративного правопорушення, але існують інші підстави для не накладення на неї адміністративного стягнення.

Як зазначено вище, такі підстави закриття провадження умовно розділяють на реабілітуючі або нереабілітуючі підстави.

Крім того, відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вчинення адміністративного правопорушення в деяких випадках тягне за собою виникнення цивільно-правових правовідносин, наприклад, пов`язаних із стягненням шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням або поновленням у правах тощо.

Не встановлення вини особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, рівно як і не встановлення відсутності вини, може значно ускладнити або навіть зробити неможливим подальший розгляд цивільно-правового спору, пов`язаного з провадженням у справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, законодавцем розрізняється поняття «особа, яка вчинила адміністративне правопорушення» і «особа, яка піддавалася адміністративному стягнення». Неналежне застосування цих схожих, але все ж таки різних за своєю суттю понять може призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на те, що закінчення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.38 КУпАП являється нереабілітуючою підставою закриття справи про адміністративне правопорушення, така підстава не може бути застосована до осіб, які не вчиняли адміністративного правопорушення, або їх вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена у встановленому законом порядку. До таких осіб слід застосовувати реабілітуючі підстави закриття справи, передбачені п.п. 1-4 ст. 247 КУпАП.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити з реабілітуючих підстав, а саме за відсутністю події і складу адміністративного правопорушеннящодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП України, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 124, 247, 283, 284, 295 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю події і складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Повний текст постанови складено 31 липня 2026 року.

Суддя: М.М. Дзерин