Суд: Львівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 30 липня 2026 р.
Справа: №465/5519/25
Суддя: Савуляк Р. В.
Справа № 465/5519/25 Головуючий у 1 інстанції: Мартьянова С.М.
Провадження № 22-ц/811/958/26 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді: Савуляка Р.В.
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.
секретаря: Іванової О.О.
з участю: представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , представників ОСОБА_3 – Турчин Ю.Н., ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 09 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, –
ВСТАНОВИЛА:
На розгляді в Франківському районному суді м.Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 09 березня 2026 року клопотання представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 – ОСОБА_4 про призначення судової оціночно-економічної експертизи – задоволено.
Призначено у справі судову оціночно-економічну експертизу.
На вирішення експерта поставлено наступні питання:
1.Яка дійсна (ринкова) вартість усього майна ПП «ФЛЮГЕР-ПЛАСТ» (код ЄДРПОУ 25544617, юридична адреса: 79491, Львівська обл., місто Львів, селище міського типу Брюховичі, вул. Ясна, будинок 39), в тому числі, але не виключно: основних засобів нематеріальних активів, оборотних активів, майна виробничого та невиробничого призначення та іншого майна)?
2.Яка дійсна (ринкова) вартість 100% корпоративних прав ПП «ФЛЮГЕР-ПЛАСТ» (код ЄДРПОУ 25544617, юридична адреса: 79491, Львівська обл., місто Львів, селище міського типу Брюховичі, вул. Ясна, будинок 39) з урахуванням ринкової вартості усього майна підприємства (рухомого та нерухомого, активів матеріальних та не матеріальних та іншого майна, яке належить ПП «ФЛЮГЕР-ПЛАСТ» та підлягає оцінці при визначенні вартості корпоративних прав) ?
3.Яка дійсна (ринкова) вартість частки корпоративних прав ОСОБА_1 в ПП «ФЛЮГЕР-ПЛАСТ» (код ЄДРПОУ 25544617, юридична адреса: 79491, Львівська обл., місто Львів, селище міського типу Брюховичі, вул. Ясна, будинок 39)
Проведення судової оціночно-економічної експертизи доручено експертам Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (адреса: 01133, м. Київ, б. Л. Українки, 26)
Попереджено експертів (експерта) про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову від дачі висновку.
Надано для проведення експертизи матеріали цивільної справи №465/5519/25.
Оплату вартості проведення експертизи покладено на ОСОБА_3 .
Провадження на час проведення експертизи у справі зупинено.
Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 09 березня 2026 року оскаржив представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі покликається на те, що судом не надано належної правової оцінки запереченням щодо проведення судової оціночно-економічну експертизи та не зазначено мотивів їх відхилення.
Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертних та експертних досліджень не передбачено можливості самостійного визначення експертом економічного показника вартості частки майна підприємства, а лише проведення дослідження на предмет його документального підтвердження.
Вимогами чинного законодавства передбачено новий алгоритм розрахунку частки учасника товариства з обмеженою відповідальністю, а саме, вартість частки учасника визначається, виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.
Судовий експерт не може надати експертний висновок з питання визначення ринкової вартості корпоративних прав, оскільки їх вирішення виходить за межі спеціальних знань судового експерта, натомість із системного аналізу чинного законодавства слідує, що визначення ринкової вартості корпоративних прав належить до завдань суб`єктів оціночної діяльності.
Призначення судової оціночно-економічної експертизи, яку судовий експерт не зможе виконати спричиняє безпідставне зупинення провадження у справі, що призводить до необґрунтованого затягування судового розгляду.
В матеріалах справи наявний звіт про оцінку майна щодо корпоративних прав ПП «Флюгер-Пласт», виконаний ліцензованим оцінювачем відповідно до чинного законодавства, що є належним та допустимим доказом для визначення ринкової вартості корпоративних прав.
Просить ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 09 березня 2026 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 – Куликовця І.М. на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення представників ОСОБА_3 – ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вважав, що є необхідність визначити дійсну (ринкову) вартість частки корпоративних прав ОСОБА_1 в ПП «ФЛЮГЕР-ПЛАСТ», стороною відповідача обґрунтовано необхідність проведення експертного дослідження і для з`ясування обставин, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, виходячи із виступів сторін та наданих доказів.
З таким висновком колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Судова експертиза, як один із засобів доказування, сприяє всебічному, повному й об`єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з наданням висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (абзац 1 статті 7-1 Закону України "Про судову експертизу").
Нормою статті 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Предметом спірних правовідносин є поділ майна подружжя.
Заперечуючи проти первісного позову, сторона відповідача подала клопотання про призначення у справі судової оціночно-економічної експертизи, в якому зазначає, що звіт про оцінку майна від 31 березня 2025 року, про доручення до матеріалів справи якого звернувся представник позивачки за первісним позовом, виконаний на підставі Договору 18666е/11-25 від 03 листопада 2025 року, укладеного між ПП ОК «АПЕКС» та Приватне Підприємство» ФЛЮГЕР-ПЛАСТ», яке не є учасником справи. В Звіті про оцінку майна, корпоративних прав ПП «ФЛЮГЕР-ПЛАСТ» у частці 100%, який получений представником позивачки за первісним позовом, відсутнє попередження експерта про кримінальну відповідальність.
Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягнення згоди – виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Отже, вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
До складу спільного майна подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 входять майнові (корпоративні) права у вигляді частки у статутному капіталі ПП «ФЛЮГЕР-ПЛАСТ», з розрахунку позивача за зустрічним позовом ринкова вартість 100% частки становить 134 423 294 грн;
У період перебування у зареєстрованому шлюбі ПП «ФЛЮГЕР-ПЛАСТ», (колись
ПП «Доспел-Україна»), засноване подружжям за рахунок спільних коштів, набуло у власність низку об?єктів нерухомого майна, зокрема:
02 листопада 2023 року набуло право власності на виробничу будівлю (цех з виготовлення пластмасових труб) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1260,8 кв.м.. Оціночна вартість об?єкта оцінки 236 144,25 грн;
18 травня 2016 року набуло право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4625855300:07:000:0253, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,5716 га (5716 кв.м.).
Оціночна вартість об?єкта оцінки 17 909 175,22 грн;
16 червня 2018 року набуло право власності на будівлю, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 96,3 кв.м.. Оціночна вартість об?єкта оцінки 53 305,02 грн;
12 червня 2018 року набуло право власності на будівлю, трансформаторна підстанція №12, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 23,1 кв.м. Оціночна вартість об?єкта оцінки, 50 735,00 грн.
12 червня 2018 року набуло право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4620988000:08 :000:0020, за адресою: с/рада. Угрівська, Городоцький район, Львівська обл загальною площею 2,1917 га (21 917 кв.м.). Оціночна вартість об?єкта оцінки 68 669 592,93 грн.
26 вересня 2014 року набуло право власності на нежитлову будівлю, складське приміщення, за АДРЕСА_3 , загальною площею 1644,1 кв.м. Оціночна вартість об?єкта оцінки 37 016 958,13 грн;
20 листопада 2006 року набуло право власності на будівлю котельної літ. «К-1», за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 30 кв.м. Оціночна вартість об?єкта оцінки 67 517,13 грн;
28 березня 2007 року набуло право власності на будівлю електрощитової-бойлерної літ. «С-1», за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 96,3 кв.м. Оціночна вартість об?єкта оцінки 216 729,99 грн;
20 листопада 2006 року набуло право власності на склад №2 літ. «И-1», за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1178,3 кв.м. Оціночна вартість об?єкта оцінки 2 389 656, 49 грн;
20 листопада 2006 року набуло право власності на склад №1 літ. «Ж-1», за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 607,9 кв.м. Оціночна вартість об?єкта оцінки 1 368 122,10 грн;
08 січня 2008 року набуло право власності на нежитлову будівлю, котельню 100 №104, за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 371,9 кв.м. Оціночна вартість об?єкта оцінки 6 445 357,58 грн.
Ринкова вартість усього майна становить 134 423 294,00 грн, що підтверджується довідками про оціночну вартість об?єкта нерухомості сформованими в онлайн сервісі автоматичної оцінки нерухомості Фонду державного майна України.
Право власності ПП «ФЛЮГЕР-ПЛАСТ» на зазначені об?єкти нерухомості підтверджується інформаційною довідкою №397386316 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб?єкта.
Ринкова вартість нерухомого майна ПП «ФЛЮГЕР-ПЛАСТ», яке є частиною його активів становить 134 423 294,00 грн.
Проте, позивачем за первісним позовом подано звіт про оцінку майна, в якому вартість нерухомого майна визначено в сумі 14 960 000,00грн., що не відповідає ринковій вартості. Як наслідок, визначена в Звіті ринкова вартість 100% частки засновника ПП «ФЛЮГЕР-ПЛАСТ» ОСОБА_1 в статутному капіталі Підприємства також не відповідає ринковій вартості.
Також, в Звіті про оцінку майна не відображено все майно підприємства, зокрема автомобіль марки BMW X5 XDRIVE 40D 2993 2024 року випуску, який був набутий підприємством 11 липня 2025 року (інформація вказана у відповіді з МРЕВ на адвокатський запит).
Відповідно необхідно визначити ринкову вартість активів (майна) ПП «ФЛЮГЕР-ПЛАСТ». Оскільки сторони не можуть погодити цю вартість добровільно і самостійно, відповідно вартість частки ОСОБА_1 в статутному капталі ПП «ФЛЮГЕР –ПЛАСТ» підлягає визначенню за допомогою судового експерта.
Таким чином, питання, на які відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 бажає отримати відповідь за результатом проведення експертизи, а саме: щодо дійсної (ринкової) вартості усього майна ПП «ФЛЮГЕР-ПЛАСТ», дійсної (ринкової) вартості 100% корпоративних прав ПП «ФЛЮГЕР-ПЛАСТ», дійсної (ринкової) вартості частки корпоративних прав ОСОБА_1 в ПП «ФЛЮГЕР-ПЛАСТ», пов`язане із предметом як первісного, так і зустрічного позовів.
Згідно з статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а та інших обставин, які мають значення для справи.
Одним із засобів встановлення обставин справи є висновок судового експерта (п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК України). Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, яким є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Верховний Суд також поділяє позицію, що експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (постанова від 18.12.2019 у справі №761/29966/16-ц).
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, у п. 71 рішення від 01.06.2006 у справі «Дульський проти України» ЄСПЛ також підкреслив, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Саме тому, суди не повинні обмежуватися заявленими сторонами доводами та поданими ними доказами, а мають виконувати активну роль у встановленні об`єктивної істини, вживаючи усіх можливих заходів для перевірки та встановлення всіх фактичних даних зі спору (рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).
А в рішенні від 15 листопада 2017 року у справі «Бендерський проти України» ЄСПЛ виснував, що оцінюючи фактичні обставини справи за стандартом доказування у цивільних справах як «баланс вірогідностей», факти встановлені в експертному висновку, є більш вірогідними за інші докази.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не надано належної правової оцінки запереченням щодо проведення судової оціночно-економічну експертизи та не зазначено мотивів їх відхилення, не знайшли свого підтвердження.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Колегія суддів звертає увагу, що у мотивувальній частині ухвали, суд першої інстанції навів достатні підстави для призначення експертизи, а саме, необхідність визначення дійсної (ринкової) вартості частки корпоративних прав ОСОБА_1 в ПП «ФЛЮГЕР-ПЛАСТ», та для з`ясування обставин, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Сам по собі факт відсутності окремого аналізу кожного доводу заперечень не свідчить про порушення вимог процесуального закону.
Крім того, така позиція узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово наголошував, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, й міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010 року, заява №4909/04).
Покликання в апеляційній скарзі на Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертних та експертних досліджень, не заслуговують на увагу, оскільки предметом судового розгляду не було вирішення питання щодо правильності методики майбутнього експертного дослідження.
Натомість, призначаючи у справі судову оціночно-економічну експертизу, суд першої інстанції, керуючись статтями 103, 104 ЦПК України, вирішував питання: чи мають значення для справи обставини, для встановлення яких необхідні спеціальні знання; та чи неможливо встановити такі обставини без проведення експертизи.
Загалом, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до порядку виконання експертом призначеної експертизи, застосування ним відповідних методик та меж спеціальних знань експерта, тобто обставин, які виникають уже на стадії проведення експертного дослідження та регулються Законом України «Про судову експертизу», та не вирішуються під час призначення експертизи.
Доводи апеляційної скарги про неможливість надання експертного висновку з питань ринкової вартості корпоративних прав, грунтуються лише на припущеннях заявника, та є передчасними.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 квітня 2018 рокуу справі № 925/1165/14, зазначила, що сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК України). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.
Крім того, варто наголосити, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу (ст. 110 ЦПК України).
Посилання апелянта на наявність в матеріалах справи звіту про оцінку майна щодо корпоративних прав ПП «Флюгер-Пласт», не може бути підставою для відмови у призначенні експертизи, оскільки за принципами змагальності сторін і диспозитивності цивільного судочинства (статті 12, 13 ЦПК України) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі №910/14452/20 сформовано висновок щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування; відзначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц.
На підставі викладеного, враховуючи, що питання, які поставлені на вирішення експерта, мають безпосередній зв`язок з підставою позову, а також враховуючи те, що метою цивільного судочинства є повний та всебічний розгляд справи із дослідженням всіх матеріалів, доказів та встановленням дійсних обставин справи, з метою сприяння учасникам судового процесу у реалізації їх процесуальних прав, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для призначення експертизи у цій справі.
Доводи апеляційної скарги безпідставне зупинення провадження у справі, що призводить до необґрунтованого затягування судового розгляду, колегія суддів відхиляє як необгрунтовані.
Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що судом першої інстанції дотриманий порядок призначення експертизи, зупинення провадження у справі було доцільно, оскільки її проведення доручено поза межами суду експертам Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (адреса: 01133, м. Київ, б. Л. Українки, 26), а для проведення самої експертизи потрібний значний проміжок часу.
Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення, фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
Верховний Суд виснував, що призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у звязку з цим провадження у справі є нерозривною процесуальною дією і не може розцінюватися як два самостійних акти окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. В свою чергу, зупинення провадження у справі до отримання висновку експерта не звужує та не зменшує права доступу до суду особи, яка звернулася за захистом свого порушеного права (постанова ВС від 16.01.2025 у справі №910/68/24).
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати оскаржувану ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права й підстав для її скасування, не вбачає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – – залишити без задоволення.
Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 09 березня 2026 року – без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно п.2 ч.1 ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 31 липня 2026 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Крайник Н.П.
Шандра М.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua