Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №560/6207/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6207/26

РІШЕННЯ

іменем України

31 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, у якому просить: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації стосовно ОСОБА_1 про виключення з військового обліку; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути питання про внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 про виключення з військового обліку.

Суд враховує, що у прохальній частині позову зазначено «третій відділ» ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Водночас, позов подано до ІНФОРМАЦІЯ_3 , провадження у справі відкрито саме щодо цього відповідача, а матеріали справи - зокрема, скарга позивача, відповідь на неї та лист, наданий на виконання ухвали суду, - стосуються саме Дев`ятого відділу.

За таких обставин, суд розцінює зазначення у прохальній частині позову «третього відділу» як очевидну описку, яка не змінює суб`єкта спірних правовідносин та не перешкоджає розгляду справи щодо належного відповідача.

Ухвалою суду від 16.04.2026 відкрито провадження в адміністративній справі; ухвалено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.07.2026 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 в десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали надати до суду: інформацію про результати розгляду скарги ОСОБА_1 від 27.03.2026 щодо виключення заявника з військового обліку військовозобов`язаних (із наданням доказів щодо результатів такого розгляду та повідомлення заявника про результати розгляду); інформацію щодо того, чи виключений ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних (якщо - так, - надати докази на підтвердження цього факту).

Згідно із позовною заявою, позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з таких підстав.

Позивач вважає, що відповідач протиправно не вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про його виключення з військового обліку.

На обґрунтування позову позивач, зокрема посилається на те, що 25.02.2022 його призвано на військову службу під час мобілізації.

Стверджує, що після проходження військової служби та лікування військово-лікарська комісія склала щодо нього свідоцтво про хворобу № 345-п від 20.06.2022, у якому зазначено висновок про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

Також позивач посилається на наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 279 від 30.06.2022, яким його звільнено з військової служби за станом здоров`я.

Позивач зазначає, що 27.03.2026 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 зі скаргою щодо виключення з військового обліку, однак відповідач, на думку позивача, не вніс до Реєстру відповідну інформацію про його виключення з військового обліку.

Відповідач правом на подачу відзиву не скористалися, а тому, суд, на підставі ч. 2 ст. 175 КАС України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Разом з тим, на виконання ухвали суду від 16.07.2026 ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив, що відповідно до наявної інформації ОСОБА_1 не виключений з військового обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

До відповіді на ухвалу суду додано копію відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 на скаргу позивача від 27.03.2026.

У цій відповіді позивачу повідомлено, що для виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів - АІТС «Оберіг» йому необхідно надати до Дев`ятого відділу пакет документів, які будуть направлені на підтвердження до 11-ї регіональної військово-лікарської комісії у м. Вінниці; лише після підтвердження даних про хворобу цією комісією його буде виключено з військового обліку.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України.

25.02.2022 позивача призвано для проходження військової служби під час мобілізації та зараховано до військової частини НОМЕР_1 .

Під час проходження військової служби позивач перебував на лікуванні у періоди, зазначені у службовій характеристиці та медичних документах, наявних у матеріалах справи.

20.06.2022 госпітальною військово-лікарською комісією психоневрологічного профілю Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» складено свідоцтво про хворобу № 345-п щодо ОСОБА_1 .

У пункті 13 цього свідоцтва зазначено постанову ВЛК: на підставі статті 17-а графи ІІ Розкладу хвороб ОСОБА_1 є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

У службовій характеристиці військової частини НОМЕР_1 зазначено, що за станом здоров`я позивач не відповідає займаній посаді, а також надано рекомендацію про доцільність звільнення його у відставку з виключенням з військового обліку.

Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 279 від 30.06.2022 підтверджується, що рядового ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку за станом здоров`я, а 30.06.2022 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

У цьому ж наказі зазначено, що позивач повинен протягом 5 діб стати на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Підставами видання наказу № 279 зазначено наказ командира військової частини НОМЕР_1 по особовому складу від 28.06.2022 № 18-РС, свідоцтво про хворобу та рапорт ОСОБА_1 про здачу справ і посади.

27.03.2026 позивач звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 зі скаргою, у якій, посилаючись на свідоцтво про хворобу № 345-п, наказ № 279 та статтю 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», просив виключити його з військового обліку військовозобов`язаних.

До скарги були зазначені додатки: копія свідоцтва про хворобу, копія виписного епікризу, копія службової характеристики, копія припису, копія витягу з наказу, копія військово-облікового документа.

Матеріали справи містять поштові документи щодо направлення відповідачу кореспонденції 27.03.2026.

За результатами розгляду звернення позивача ІНФОРМАЦІЯ_4 надав відповідь, у якій повідомив про необхідність подання додаткового пакета документів для направлення на підтвердження до 11-ї регіональної ВЛК у м. Вінниці.

ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив суд, що станом на дату надання відповіді на ухвалу суду від 16.07.2026 позивач не виключений з військового обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Матеріали справи не містять доказів того, що ІНФОРМАЦІЯ_4 приймав рішення про виключення ОСОБА_1 з військового обліку або вносив до військово-облікового документа позивача відомості про виключення його з військового обліку.

Матеріали справи також не містять витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або іншого документа, який би підтверджував, що станом на час розгляду справи у Реєстрі міститься інформація про виключення позивача з військового обліку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також суд вказує на те, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення, вчинення дій або бездіяльності.

Отже, суд, оцінюючи оспорювані рішення, дії або бездіяльність виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності.

Такий підхід неодноразово відображений у практиці Верховного Суду при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

За ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України, передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), у статті 33 визначає, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частина перша статті 34 цього Закону встановлює, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

Статтею 37 Закону № 2232-XII також передбачено, що у громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Статтею 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до статті 6 Закону № 1951-VIII, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Статті 7 і 8 цього Закону визначають, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) прізвище, відомості про зміну прізвища; 2) власне ім`я (усі власні імена), відомості про зміну власного імені; 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) місце народження; 6) стать; 7) місце проживання та місце перебування; 7-1) номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 8) відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 8-1) відомості про сімейний стан особи та відомості про членів її сім`ї (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 9) реквізити паспорта громадянина України та документів, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії); 9-1) відомості про громадянство (зміну громадянства); 10) відомості про смерть особи або оголошення особи померлою чи визнання її безвісно відсутньою; 11) відомості щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності); 12) відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи); 13) реєстраційний номер облікової картки платника податків; 14) відцифрований образ обличчя особи; 15) відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України; 15-1) відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України (дата та напрямок); 16) реквізити документа про освіту (серія, номер, дата видачі, заклад освіти, що видав, рівень освіти, професія, галузь знань, спеціальність); 16-1) відомості про форму навчання здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти; 16-2) відомості про досвід роботи за спеціальністю; 17) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності; 17-1) відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку; 18) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, направлення обвинувального акта до суду); 19) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили; 20) відомості про наявність судимості (зняття чи погашення судимості); 20-1) відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення); 21) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; 22) відомості про статус ветерана війни; 23) відомості про володіння іноземними мовами; 24) відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї; 25) відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки; 26) відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну; 27) реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); 28) реквізити посвідчення тракториста-машиніста (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, категорія); 29) реквізити кваліфікаційного посвідчення члена палубної команди судна внутрішнього плавання, іншого кваліфікаційного документа, яким підтверджуються професійні компетентності для безпечної експлуатації судна внутрішнього плавання, міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, посвідчення судноводія малого судна/водного мотоцикла, іншого документа, що надає право на управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, кваліфікація); 30) реквізити свідоцтва пілота повітряного судна (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); 31) відомості про примусове виконання рішення щодо особи-боржника (реквізити та відомості виконавчого документа); 32) відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин; 33) відомості про внутрішньо переміщену особу; 34) відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) відомості про виконання військового обов`язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; 4) відомості про участь у бойових діях.

Стаття 14 Закону № 1951-VIII визначає, що ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

У разі якщо відомості про призовника, військовозобов`язаного, резервіста вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі).

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від: 1) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, - відомості, зазначені у пунктах 1-5, 8, 8-1, 10, 11 частини першої статті 7 цього Закону; 2) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 21, 26 частини першої статті 7 цього Закону. 3) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - відомості, зазначені у пунктах 12 і 13 частини першої статті 7 цього Закону; 4) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - відомості, зазначені у пунктах 15 і 15-1 частини першої статті 7 цього Закону; 5) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, - відомості, зазначені у пунктах 16 і 16-1 частини першої статті 7 цього Закону; 6) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, - відомості, зазначені у пункті 17-1 частини першої статті 7 цього Закону; 7) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, - відомості, зазначені у пунктах 12, 16-2, 17 частини першої статті 7 цього Закону; 8) органу прокуратури вищого рівня, що організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, - відомості, зазначені у пункті 18 частини першої статті 7 цього Закону; 9) Державної судової адміністрації України - відомості, зазначені у пунктах 11, 19 частини першої статті 7 цього Закону; 10) Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 15, 15-1, 20, 20-1, 21, 24, 26, 27, 32 частини першої статті 7 цього Закону; 11) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, з питань утримання військовополонених, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації; забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - відомості, зазначені у пункті 31 частини першої статті 7 цього Закону; 12) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей ветеранів та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - відомості, зазначені у пункті 22 частини першої статті 7 цього Закону; 13) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, - відомості, зазначені в пункті 29 частини першої статті 7 цього Закону; 14) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації, - відомості, зазначені у пункті 30 частини першої статті 7 цього Закону; 15) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, - відомості, зазначені у пунктах 7, 7-1, 8, 8-1, 11, 17, 33 частини першої статті 7 цього Закону; 16) центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, - відомості, зазначені у пункті 28 частини першої статті 7 цього Закону; 17) централізованої системи державних установ, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття, - відомості, зазначені у пунктах 1-4, 7, 13, 16-2, 25 частини першої статті 7 цього Закону; 18) інших державних органів - держателів (розпорядників, адміністраторів) інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз (банків) даних, крім тих, що містять відомості, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової, контррозвідувальної та розвідувальної діяльності, - відомості, зазначені у частині першій статті 7 та у частині першій статті 8 цього Закону.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Реєстр здійснює отримання даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з Єдиним державним демографічним реєстром для: 1) проведення зіставлення, звірки та верифікації інформації про фізичну особу відповідно до Закону України "Про публічні електронні реєстри"; 2) використання при наданні публічних (електронних публічних) послуг відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг"; 3) внесення до Реєстру унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі.

Реєстр отримує дані, зазначені у пункті 17-1 частини першої статті 7 цього Закону, шляхом електронної інформаційної взаємодії з електронною системою охорони здоров`я з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.

Реєстр здійснює електронну інформаційну взаємодію з інформаційно-комунікаційними системами з використанням системи електронної взаємодії електронних ресурсів.

У разі відсутності технічної можливості передачі даних засобами системи електронної взаємодії електронних ресурсів електронна інформаційна взаємодія може здійснюватися з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням у них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством, інших захищених методів, у тому числі з використанням змінних носіїв.

Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію.

Пункт 22 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Порядок № 1487, у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), передбачає, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Під час воєнного стану направлення призовників на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду здійснюється лише у разі їх прийняття на військову службу у добровільному порядку.

Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), регулювало порядок оформлення постанов ВЛК, зокрема свідоцтвом про хворобу або довідкою ВЛК, а також порядок направлення документів з постановами ВЛК, які підлягають затвердженню або контролю.

Суд не використовує ці положення як самостійну підставу для відмови в позові, а враховує їх лише для розмежування медичного висновку ВЛК і подальших облікових дій ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стаття 20 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), передбачає, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Верховний Суд у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18 зазначив, що судове рішення має бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У цій же постанові Верховний Суд звернув увагу, що загальними вимогами до акта індивідуальної дії є його обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення конкретних фактичних і юридичних підстав та зрозумілих мотивів прийняття.

Також Верховний Суд визнав помилковим дослідження судами аргументів, які не були покладені суб`єктом владних повноважень в основу спірного акта, оскільки це свідчить про безпідставне розширення предмета доказування.

Цей правовий висновок враховується судом у тій частині, що адміністративний суд не повинен підміняти мотиви суб`єкта владних повноважень власними припущеннями або перевіряти правомірність тих мотивів, які не є предметом заявленого позову.

У постанові від 22.10.2024 у справі № 420/3179/22 Верховний Суд роз`яснив, що вимоги діяти «на підставі», «у межах повноважень» та «у спосіб» означають обов`язок суб`єкта владних повноважень діяти відповідно до закону, не перевищувати компетенцію та дотримуватися встановленої законом процедури і форми.

Ця практика має загальне значення для застосування частини другої статті 2 КАС України.

У постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24 Верховний Суд звернув увагу на те, що законодавець розмежовує поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», а стаття 37 Закону № 2232-XII визначає порядок взяття на військовий облік, зняття з нього та виключення з військового обліку.

Цей правовий висновок є релевантним для цієї справи, оскільки позивач просить внести до Реєстру інформацію саме про виключення з військового обліку, а не про зняття з нього.

У постанові від 09.04.2026 у справі № 280/6524/24 Верховний Суд, посилаючись на постанову від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24, також звернув увагу на відмінність між зняттям і виключенням з військового обліку та на правові наслідки такого розмежування.

Ця практика має допоміжне значення для правильного розуміння правової природи заявленої позивачем вимоги.

Щодо способу захисту суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.02.2020 у справі № 0940/2394/18.

Так, Верховний Суд зазначив, що критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту у вимогах про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення всіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність або відсутність у суб`єкта владних повноважень права діяти на власний розсуд.

Щодо виходу за межі позовних вимог суд враховує постанову Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 809/984/18, у якій зазначено, що вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги або задоволення вимоги у більшому розмірі, ніж було заявлено, і що суд може вийти за межі позовних вимог лише якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів осіб, про захист яких вони просять.

Так, предметом розгляду у цій справі є не законність постанови військово-лікарської комісії, не законність наказу про звільнення позивача з військової служби, не правомірність відповіді відповідача на звернення позивача та поставлених у ній умов для подальшого вирішення питання про виключення з військового обліку, а заявлена позивачем вимога про: визнання протиправною бездіяльності щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення позивача з військового обліку; зобов`язання розглянути питання про внесення такої інформації до Реєстру.

При цьому, оцінка відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 на скаргу позивача здійснюється судом лише в межах перевірки доводів позивача про наявність або відсутність бездіяльності щодо невнесення інформації до Реєстру, а не як самостійного предмета оскарження.

Водночас, суд враховує зміст цієї відповіді як доказ того, що звернення позивача було розглянуте, а позивач не був повідомлений про вже здійснене виключення з військового обліку.

Отже, для вирішення спору суд має встановити: чи існує підтверджений матеріалами справи юридичний факт виключення позивача з військового обліку; чи мав відповідач на підставі такого факту обов`язок внести до Реєстру інформацію про виключення позивача з військового обліку; чи не виконав відповідач цей обов`язок; чи є підстави для застосування іншого способу захисту в межах заявленого спору.

Щодо доводів позивача про наявність підстав для виключення з військового обліку, то суд зазначає про таке.

Матеріали справи підтверджують, що позивач має свідоцтво про хворобу № 345-п від 20.06.2022, у якому зазначено постанову ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

Також матеріали справи підтверджують, що військова частина НОМЕР_1 рекомендувала звільнити позивача у відставку з виключенням з військового обліку.

Суд виходить з того, що ці докази мають істотне значення, оскільки можуть свідчити про наявність передбаченої законом підстави для вирішення компетентним органом питання про виключення позивача з військового обліку.

Водночас, суд звертає увагу, що наявність постанови ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку і сам факт виключення особи з військового обліку у відповідному ІНФОРМАЦІЯ_1 не є тотожними юридичними фактами.

Так, військово-лікарська комісія встановлює медичну придатність або непридатність особи до військової служби.

Натомість ведення військового обліку, внесення відомостей до військово-облікових документів і актуалізація відомостей у Реєстрі належать до компетенції відповідних органів військового обліку, зокрема районних/міських ІНФОРМАЦІЯ_1.

Тому свідоцтво про хворобу № 345-п є важливим доказом наявності медичної підстави для вирішення питання про виключення з військового обліку, однак саме по собі не підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 уже прийняв рішення про виключення позивача з військового обліку або вніс відповідні відомості до військово-облікового документа чи Реєстру.

Із приводу наказу військової частини НОМЕР_1 № 279 від 30.06.2022, то суд вказує на таке.

Витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 279 від 30.06.2022 підтверджує, що позивача звільнено з військової служби у відставку за станом здоров`я, виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Водночас, у цьому ж наказі прямо зазначено, що позивач повинен протягом 5 діб стати на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Отже, наказ військової частини підтверджує завершення проходження військової служби у військовій частині та виключення позивача зі списків особового складу цієї частини.

Однак він не підтверджує факту виключення позивача саме з військового обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Навпаки, зміст наказу свідчить, що після звільнення з військової служби позивач мав звернутися до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_1 для вчинення подальших облікових дій.

Щодо звернення позивача від 27.03.2026 та відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 , то суд виходить із такого.

27.03.2026 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 зі скаргою, у якій просив виключити його з військового обліку військовозобов`язаних.

На виконання ухвали суду від 16.07.2026 відповідач надав копію відповіді на це звернення.

Зі змісту відповіді вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 не повідомив позивача про виключення з військового обліку, а зазначив про необхідність подання додаткового пакета документів і направлення їх на підтвердження до 11-ї регіональної ВЛК.

ІНФОРМАЦІЯ_6 також прямо повідомив суду, що позивач не виключений з військового обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Отже, наявні у справі докази підтверджують не те, що позивач уже виключений з військового обліку, а протилежне - що станом на час відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 та на час розгляду справи позивач не виключений з такого обліку.

Із приводу вимоги про визнання протиправною бездіяльності з невнесення інформації до Реєстру, то суд зазначає про таке.

Заявлена позивачем вимога сформульована як вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення до Реєстру інформації про виключення позивача з військового обліку.

Суд виходить з того, що така вимога за своїм змістом передбачає, що має існувати юридичний факт, який підлягає відображенню в Реєстрі, - тобто факт виключення особи з військового обліку.

Однак матеріали справи не містять доказів того, що ІНФОРМАЦІЯ_4 уже виключив позивача з військового обліку.

Навпаки, відповідач повідомив суду, що позивач не виключений з військового обліку військовозобов`язаних.

За таких обставин, суд не може визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення до Реєстру інформації про вже здійснене виключення з військового обліку, оскільки матеріали справи не підтверджують самого факту такого виключення.

Водночас, суд не ототожнює відсутність запису в Реєстрі із неправомірною бездіяльністю щодо внесення запису, якщо попередній юридичний факт, який має бути відображений у Реєстрі, не підтверджений належними доказами.

Тому в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача розглянути питання про внесення інформації до Реєстру, то суд вказує на таке.

Друга позовна вимога сформульована як вимога зобов`язати відповідача розглянути питання про внесення до Реєстру інформації стосовно позивача про виключення з військового обліку.

Так, суд враховує, що ця вимога є пов`язаною з першою вимогою, але не є тотожною їй.

Вона стосується не безпосереднього внесення інформації до Реєстру, а саме розгляду питання про внесення такої інформації.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що звернення позивача від 27.03.2026 щодо виключення з військового обліку було розглянуте відповідачем шляхом надання відповіді, у якій позивачу повідомлено про необхідність подання додаткових документів і подальше направлення їх на підтвердження до 11-ї регіональної ВЛК.

У той же час, позивач у цій справі не заявляє вимоги про: визнання протиправною цієї відповіді; скасування рішення відповідача або визнання дій щодо надання відповіді протиправними відповідача; визнання протиправною позиції відповідача щодо необхідності подання додаткових документів для вирішення питання про виключення з військового обліку; зобов`язання відповідача повторно розглянути звернення від 27.03.2026; зобов`язання відповідача виключити його з військового обліку.

Тому суд не має правових підстав у межах заявлених вимог визнавати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо надання відповіді на звернення позивача або перевіряти законність кожного її мотиву як самостійний предмет спору.

З огляду на це вимога про зобов`язання відповідача розглянути питання про внесення інформації до Реєстру також не підлягає задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідач розглянув звернення позивача і повідомив йому свою позицію щодо подальших дій.

При цьому, незгода позивача зі змістом такої відповіді або з вимогою відповідача подати додаткові документи може бути предметом окремого судового спору, однак у цій справі такі вимоги не заявлені.

Із приводу обраного позивачем способу захисту у цій справі, то суд виходить із таких міркувань.

Суд дійшов висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного, на його думку, права.

Так, зі змісту позову та доданих доказів вбачається, що фактичний інтерес позивача у спірних правовідносинах полягає у досягненні правового результату - виключенні його з військового обліку військовозобов`язаних.

Однак заявлені ним позовні вимоги спрямовані не на оскарження дій відповідача щодо надання відповіді на звернення позивача щодо неможливості виключення з військового обліку без подання додаткових документів та не на зобов`язання відповідача виключити його з такого обліку, а на визнання протиправною бездіяльності щодо невнесення до Реєстру інформації про виключення з військового обліку.

Тобто позивач просить суд захистити право шляхом, який передбачає існування попереднього юридичного факту - виключення з військового обліку, однак такого факту судом не встановлено.

Суд звертає увагу, що документи, подані позивачем, можуть бути доказами наявності підстав для вирішення питання про виключення з військового обліку.

Однак вони не підтверджують, що відповідач уже вчинив відповідну облікову дію, а отже, не створюють безумовного обов`язку внести до Реєстру інформацію про вже здійснене виключення.

Щодо можливості виходу суду за межі позовних вимог у цій справі, то суд зазначає про таке.

Суд перевірив, чи є підстави для виходу за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав позивача.

Так, частина друга статті 9 КАС України допускає можливість виходу за межі позовних вимог, однак лише за наявності необхідності ефективного захисту порушеного права і без підміни судом предмета та підстав позову.

Водночас, у цій справі вихід за межі позовних вимог шляхом зобов`язання відповідача виключити позивача з військового обліку означав би фактичну заміну судом предмета спору.

Позивач не просив суд зобов`язати відповідача виключити його з військового обліку, не просив визнати протиправними дії відповідача щодо надання відповіді на звернення позивача, а також не просив зобов`язати відповідача повторно розглянути звернення від 27.03.2026 саме щодо виключення з військового обліку.

Крім того, у межах цієї справи відповідач не подавав відзиву та не формував повноцінних заперечень саме щодо вимоги про зобов`язання виключити позивача з військового обліку, оскільки така вимога не була заявлена.

Суд вказує на те, що фактичний розгляд такої вимоги без її належного формулювання позивачем може порушити принцип змагальності та баланс процесуальних прав сторін.

Також суд враховує, що для зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про виключення особи з військового обліку суд має встановити виконання всіх передбачених законом умов для такого рішення та відсутність у відповідача необхідності здійснювати будь-яку додаткову перевірку або процедуру.

У той же час, у цій справі суд встановив наявність у позивача документів, які можуть свідчити про підстави для виключення з військового обліку, проте предметом доказування у справі було не питання повноти та достатності документів для безумовного виключення позивача з військового обліку, а питання невнесення інформації до Реєстру про вже нібито здійснене виключення.

Тому суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог у цій справі.

Із приводу доводів позивача про порушення його прав, то суд вказує на таке.

Суд не заперечує, що позивач має право на належний розгляд питання щодо виключення його з військового обліку у разі наявності передбачених законом підстав.

Водночас, у межах цієї справи суд не встановив протиправної бездіяльності відповідача саме у тому вигляді, у якому її оскаржив позивач, а саме - бездіяльності щодо невнесення до Реєстру інформації про виключення з військового обліку.

Матеріали справи свідчать, що позивач не виключений з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому відсутній підтверджений юридичний факт, який мав би бути внесений до Реєстру як інформація про виключення з військового обліку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлений спосіб захисту не відповідає фактичному змісту спірних правовідносин.

З огляду на викладене вище, за результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи підтверджують наявність у позивача медичних та службових документів, які можуть бути підставою для вирішення компетентним органом питання про виключення його з військового обліку.

Однак матеріали справи не підтверджують, що позивач уже виключений з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відтак відсутні підстави для висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо невнесення до Реєстру інформації про вже здійснене виключення позивача з військового обліку.

Також відсутні підстави для зобов`язання відповідача розглянути питання про внесення такої інформації до Реєстру, оскільки звернення позивача було розглянуте, а правомірність мотивів, викладених у відповіді відповідача, та питання зобов`язання відповідача виключити позивача з військового обліку не є предметом заявленого позову.

Тому позовні вимоги у цій справі задоволенню не підлягають.

Інші аргументи позивача не спростовують висновків суду за результатами розгляду справи, які зазначені вище.

Щодо інших доводів позивача, то суд також зазначає, що, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2

Головуючий суддя Є.В. Печений