Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №560/21878/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/21878/25

РІШЕННЯ

іменем України

31 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить

визнати протиправним рішення військової частини НОМЕР_1 , щодо відмови від нарахування та виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1млн. гривень відповідно до пункту 4 Постанови КМУ від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" та

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 вчинити всі дії згідно з окремим дорученням Міністра оборони України від 20.02.2025 № 999у/д та/або іншими нормативно-правовими актами, необхідні для нарахування та виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до пункту 4 Постанови КМУ від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо" підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану", та нарахувати та виплати одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до пункту 4 Постанови КМУ від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального, проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими, категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".

В обґрунтування позову зазначає, що проходить військову службу у званні головний сержант, на яку прийнятий під час воєнного стану у віці до 25 років та брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, до кримінальної відповідальності та адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення позивач не притягувався, дисциплінарні стягнення, накладені письмовим наказом відсутні. В листопаді 2025 року звернувся до відповідача з рапортом, у якому просив, зокрема, включити до списку на виплату одноразової грошової винагороди та проекту відповідного наказу і надати копії документів про безпосередню участь у бойових діях. Листом відповідач повідомив, що правові підстави для включення до списку та виплати одноразової грошової винагороди відповідно до Постанови №153 відсутні. Просить задовольнити позовні вимоги.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов відзив військової частини НОМЕР_1 , якому представник зазначає, що довідка від 28.10.2025 вих. № 343 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (форма якої передбачена додатком 6 до Порядку № 413) є виключно підставою для надання особі статусу учасника бойових дій. Разом із тим підставою для виплати винагороди у розмірі 1 млн гривень є довідка про безпосередню участь у бойових діях в районних введення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин, форма якої передбачена додатком до доручення Міністра оборони України від 20.02.2025 року № 999/уд. Така довідка позивачу не видавалась. Вказує, що позивачем до позовної заяви не надано доказів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах, відсутні підтвердження у вигляді витягів з журналів бойових дій, наказів про залучення чи інших документів первинного обліку. Вважає, що наявні у матеріалах справи довідки не дають змоги визначити безспірний строк участі позивача у бойових діях. Вказує, що саме позивач повинен довести наявність усіх умов, передбачених Постановою № 153 та Дорученням № 999/уд для отримання винагороди. Просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначає, що зі змісту постанови №153 та окремого доручення Міністра оборони України від 20.02.2025 року № 999у/д слідує, що відповідальним за виплату одноразової грошової винагороди встановленої постановою №153 є командир військової частини за місцем служби військовослужбовця, дані нормативні акти виключають необхідність звернення особи та покладають обов`язок щодо встановлення підстав для виплати винагороди на відповідача.

Представник відповідача подав до суду заперечення, у якому просить відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та зазначає, що саме позивач повинен довести наявність усіх умов передбачених постановою №153 та дорученням №999/уд.

Позивач - ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить військову службу на посаді командира інженерно-позиційного взводу інженерно-технічної роти у військовій частині НОМЕР_1 , яка знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні та фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 .

22.02.2022 позивач підписав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах сержантського і старшинського складу, який набрав чинності 26.02.2022.

У листопаді 2025 року позивач подав до військової частини НОМЕР_1 рапорт, у якому просив, зокрема, включити до списку осіб, які мають право на виплату одноразової грошової винагороди, передбаченої Постановою №153, та вчинити дії згідно з окремим дорученням Міністра оборони України від 20.02.2025 № 999у/д, необхідні для виплати; надати копії документів, а саме витягів з бойових донесень, бойових наказів (бойових розпоряджень), журналів бойових дій або журналів ведення оперативної обстановки, постової відомості, рапортів (донесень) командира підрозділу про участь у бойових діях, виконання бойових (спеціальних) завдань в період з 27.02.2022 по теперішній час.

Листом від 21.11.2025 №920 відповідач повідомив, що правові підстави для включення до списку та виплати одноразової грошової винагороди відповідно до Постанови №153 відсутні, оскільки позивачем не надані документи, необхідні для призначення такої виплати.

Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо виплати одноразової грошової винагороди, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно із статтею 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відносини між державою і громадянином України у зв`язку з виконанням ним конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі Закон №2232-XII).

Постановою від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" Кабінет Міністрів України затвердив Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу.

Пунктом 3 Постанови КМУ №153 встановлено, що учасниками експериментального проекту є, зокрема 1) громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу. Фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Пункт 4 Постанови КМУ №153 в редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачав, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу "молодший лейтенант";

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Отже, Постановою КМУ №153 встановлена виплата громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, яка в залежності від строку безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій станом на 13.02.2025 року виплачується в повному обсязі або пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), якщо такий є менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.

Обов`язковою умовою для виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах є, зокрема: безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій та відсутність випадків притягнення до кримінальної відповідальності, дворазового або більшого притягнення до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення чи дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни.

У Дорученні №999/уд від 20.02.2025 (далі - Доручення №999/уд) Міністр оборони України зазначив, що підтвердження участі військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій здійснюється на підставі щонайменше одного документа з кожної з наступних груп: а) бойовий наказ (бойове розпорядження); б) журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення; в) рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Цим Дорученням №999/уд Міністр оборони України зобов`язав командирів військових частин (установ), зокрема: проводити виплату винагороди у відповідності до вимог пункту 4 Постанови згідно з наказами командирів військових частин (установ), виданими на підставі: витягів з послужних списків, копій обліково послужних карток, довідок про проходження військової служби (трудову діяльність) (додаток 10 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 № 170), копії послужної картки, довідок, оформлених за формою, що додається, зокрема з місць попередньої служби, про безпосередню участь вказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин.

Таким чином, вказаним Дорученням Міністр оборони України визначив перелік документів для здійснення виплати винагороди та обов`язки командирів військових частин щодо забезпечення виплати винагороди.

Підставою для відмови позивачу щодо виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1млн слугувала відсутність документів, які підтверджують безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) протягом строку, зазначеного у Постанові КМУ №153. Водночас, відповідачем не заперечується той факт, що позивач належить до визначених пунктом 4 Постанови КМУ №153 категорій військовослужбовців, на яких поширюється дія цієї Постанови.

Разом з тим, на виконання ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року відповідач надав до суду витяги з наказів по стройовій частині про виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі 100000,0 грн за період безпосередньої участі у бойових діях в період з 22.08.2022 по 31.01.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 31.10.2023 по 31.10.2023, з 01.11.2023 по 06.11.2023, з 11.11.2023 по 12.11.2023, з 30.01.2024 по 31.01.2024, 01.02.2024, з 03.02.2024 по 06.02.2024, 19.02.2024, 29.02.2024, 02.03.2024, з 04.03.2024 по 31.03.2024, з 26.05.2024 по 31.05.2024, з 01.06.2024 по 30.06.2024, з 01.07.2024 по 31.07.2024, з 01.08.2024 по 31.08.2024, з 01.09.2024 по 30.09.2024, з 01.10.2024 по 31.10.2024, з 01.11.2024 по 15.11.2024, з 17.11.2024 по 18.11.2024, з 20.11.2024 по 27.11.2024, з 29.11.2024 по 30.11.2024, з 01.12.2024 по 07.12.2024, з 09.12.2024 по 17.12.2024, з 19.12.2024 по 24.12.2024, з 26.12.2024 по 28.12.2024, з 30.12.2024 по 31.12.2024, 02.01.2025, 06.01.2025, з 09.01.2025 по 11.01.2025, з 13.01.2025 по 18.01.2025, 20.01.2025, з 23.01.2025 по 25.01.2025, з 27.01.2025 по 31.01.2025, та витяги з наказів бойових дій.

Підставою для виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100000,0 грн у цих наказах вказана постанова Кабінету Міністрів від 28 лютого 2022 року N 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», відповідно до якої умовою для такої виплати є безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора.

Отож, безпосередня участь позивач у бойових діях в періоди виплати йому додаткової винагороди в розмірі 100000,0 грн, сукупною тривалістю щонайменше понад 8 місяців, підтверджується наявними у відповідача документами та не потребує доказування.

Тому, відмова відповідача щодо виплати позивачу грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1млн, мотивована ненаданням позивачем документів, які підтверджують його безпосередню участь у бойових діях, є безпідставною.

Дорученням №999/уд Міністр оборони України обов`язок щодо встановлення військовослужбовців, які мають право на виплату грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1млн, організації роботи щодо отримання документів для її виплати, зокрема, шляхом надіслання відповідних запитів, оформлення довідок про безпосередню участь за формою, затвердженою цим Дорученням, та виплати винагороди покладені на командирів військових частин.

Водночас, Постанова № 153 не пов`язує момент виникнення права військовослужбовця на виплату грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1млн, з поданням ним відповідного рапорту.

Отож, відповідач зобов`язаний вчинити всі дії, передбачені окремим дорученням Міністра оборони України від 20.02.2025 № 999у/д та/або іншими нормативно-правовими актами, необхідні для нарахування та виплати позивачу одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, передбаченої Постановою № 153.

Під час вирішення спору щодо правомірності рішень та дій, суд, діючи в межах повноважень, наданих статтею 124 Конституції України, перевіряє, чи дотримані відповідачем під час їх прийняття вимоги статті 19 Конституції України, не втручаючись у дискреційні повноваження відповідача щодо встановлення права позивача на звільнення з військової служби.

Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Ефективний спосіб захисту повинен бути адекватним наявним обставинам.

У постанові від 08.11.2019 у справі №420/914/19 Верховний Суд зазначив, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Вирішуючи позовні вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплати позивачу одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до пункту 4 Постанови № 153, суд враховує, що цією Постановою визначено, що розмір винагороди визначається в залежності від строку безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених). Повноваження щодо обчислення такого строку покладені на військові частини.

Під час розгляду рапорту позивача відповідач не виконав покладений на нього обов`язок щодо визначення сумарного строку безпосередньої участі позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), який є розрахунковою величною для визначення розміру одноразової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 153.

Не заперечуючи наявність у позивача права на отримання одноразової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 153, відповідач не здійснив розрахунок сумарного строку безпосередньої участі позивача у бойових діях та не оформив документи, необхідні для виплати.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З метою захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт позивача від 07.11.2025 з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведена правомірність відмови позивачу у виплаті одноразової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 153, та правомірність бездіяльності щодо нарахування позивачу цієї винагороди.

Враховуючи викладене, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану", оформлену листом від 21.11.2025.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 вчинити всі дії, необхідні для нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн гривень відповідно до пункту 4 Постанови КМУ від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану",

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 07.11.2025 з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, у 15 денний строк з дати набрання цим рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )

Головуючий суддя О.К. Ковальчук