Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №500/2996/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2996/26

30 липня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 стосовно ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 зі встановленням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (з урахуванням проведеної і виплаченої індексації) за весь час затримки (за період з 01.12.2015 по 25.12.2025) у повному обсязі;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 зі встановленням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (з урахуванням проведеної і виплаченої індексації) за весь час затримки (за період з 01.12.2015 по 25.12.2025) у повному обсязі;

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 стосовно ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.08.2021 у розмірі 4217,34 грн в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу відповідно до абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 №1078, за весь час затримки (за період з 01.03.2018 по 25.12.2025) у повному обсязі;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.08.2021 у розмірі 4217,34 грн в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу відповідно до абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 №1078 за весь час затримки (за період з 01.03.2018 по 25.12.2025) у повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 у справі №500/3777/24 виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення. Проте відповідач не провів нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої на виконання судового рішення за період з 01.12.2015 та з 01.03.2018 по день фактичної виплати. Позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою щодо виплати компенсації втрати частини доходів, однак відповідач відповіді не надав.

Позивач не погоджується з такою бездіяльністю відповідача та з метою відновлення порушених прав звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.

03.06.2026 до суду надійшов відзив, відповідач заперечує проти позову. Вказує, що надав письмову відповідь на заяву позивача, в якій зазначив, що звернення є передчасним, а правові підстави для виплати компенсації відсутні, оскільки на той момент (квітень 2025 року) виплата основної індексації ще не була здійснена. Компенсація виплачується у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості, а не до її виплати. 25.12.2025 Військова частина НОМЕР_1 на виконання судового рішення здійснила виплату позивачу коштів у загальній сумі 250710,71 грн. Після цієї дати позивач не звертався до відповідача з окремою заявою про виплату компенсації, не надав помісячного розрахунку та не повідомив про те, що вважає попередню заяву від 23.04.2025 такою, що підлягає розгляду після виплати основної заборгованості.

З огляду на вказане відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , такі обставини визнаються відповідачем.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.08.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025, у справі №500/3777/24, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зокрема, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (з урахуванням проведеної і виплаченої індексації), з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.08.2021 у розмірі 4217,34 грн в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 №1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.

Позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою від 23.04.2025, у якій просив здійснити виплату за вищевказаним судовим рішенням, а також нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (а.с.12-13).

25.12.2025 відповідачем на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 у справі №500/3777/24 виплачено заборгованість грошового забезпечення у сумі 250760,71 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4546 від 24.12.2025 (а.с.23 зворот).

Не погодившись із бездіяльністю щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі статями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного слідує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата, грошове забезпечення).

Умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3 Закону №2050-III).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону №2050-III).

Аналогічного змісту норми містяться у Порядку №159, відповідно до якого компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема на суму місячного грошового забезпечення.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем грошового забезпечення та його складових, інших виплат, що носили триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 14.04.2021 у справі №465/322/17, від 05.07.2022 у справі №420/7633/20.

Повертаючись до позовних вимог у цій справі, суд зазначає, що судовим рішенням у справі №500/3777/24 встановлений факт невиплати позивачу у належному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, та за період за період з 01.03.2018 по 30.08.2021 у розмірі 4217,34 грн в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 №1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.

Відповідач на виконання цього судового рішення провів перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 та виплатив 25.12.2025 кошти у розмірі 250760,71 грн.

Позаяк несвоєчасне нарахування належних сум індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 30.08.2021 відбулось з вини відповідача (що було встановлено судом у справі №500/3777/24), то позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Відповідач в порушення приписів Закону №2050-ІІІ, Порядку №159 у зв`язку із несвоєчасною виплатою грошового забезпечення виплату компенсації втрати частини доходів не здійснив, а на заяву позивача від 23.04.2025 щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання рішення суду у справі №500/3777/24, належно не відреагував.

Відповідно до статті 7 Закону №2050-ІІІ, пункту 8 Порядку №159 відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20 вирішив питання неоднакового застосування норм статті 7 Закону № 2050-ІІІ.

У цій постанові Верховний Суд, серед іншого, сформулював висновки, відповідно до яких нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, отримання відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію у відповідь на заяву особи про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050-ІІІ не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку, та відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.

У справі № 560/8194/20 Судова палата виходила з того, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону № 2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акту індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.

За висновком Судової палати зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням. Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.

Отже, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та наведені вище норми права, якими урегульовано спірні правовідносини, межі позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (з урахуванням проведеної і виплаченої індексації) та за період з 01.03.2018 по 30.08.2021 у розмірі 4217,34 грн в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 №1078 за весь час затримки виплати та по день фактичної виплати 25.12.2025.

З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 зі встановленням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (з урахуванням проведеної і виплаченої індексації) за весь час затримки виплати з 01.12.2015 по день фактичної виплати 25.12.2025.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (з урахуванням проведеної і виплаченої індексації), за весь час затримки виплати з 01.12.2015 по день фактичної виплати 25.12.2025.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.08.2021 у розмірі 4217,34 грн в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу відповідно до абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 №1078, за весь час затримки виплати з 01.03.2018 по день фактичної виплати 25.12.2025.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.08.2021 у розмірі 4217,34 грн в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу відповідно до абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 №1078 за весь час затримки виплати з 01.03.2018 по день фактичної виплати 25.12.2025.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У зв`язку з тим, що закінчення строку для ухвалення судового рішення, визначеного статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, припало на період відпустки головуючого судді, то повний текст рішення складено та підписано у перший робочий день судді після закінчення відпустки 30 липня 2026 року.

Суддя Чепенюк О.В.