Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №727/2431/25 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року

м. Чернівці

справа № 727/2431/25

провадження 822/1178/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.,

суддів: Височанської Н.К., Одинака О.О.,

секретаря судового засідання Скулеби А.І.,

учасники справи:

позивач Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк»,

відповідач ОСОБА_1 ,

апеляційна скарга Акціонерного Товариства «Перший Український міжнародний банк» на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 27 березня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2025 року АТ «Перший український міжнародний банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Посилалося на те, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитні договори: 20 лютого 2019 року – кредитний договір №2001252027501, за яким позичальнику ОСОБА_1 видано кредит у сумі 39 800 гривень; 22 жовтня 2019 року – кредитний договір №1001429407301, за яким позичальнику ОСОБА_1 видано кредит у сумі 127 210 гривень 13 копійок.

Зазначає, що відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем, станом на 01 грудня 2024 року склала: по кредитному договору від 20 лютого 2019 № 2001252027501 – 64 845 гривень 62 копійки., з яких: 39 501.41 гривень – заборгованість за кредитом; 25 344.21 гривень – заборгованість за процентами; по кредитному договору від 22 жовтня 2019 року № 1001429407301- 45448.41 гривень 41 копійка, з яких: 26 420.83 гривень – заборгованість за кредитом; 9.87 гривень – заборгованість за процентами; 19 017.71 гривень – заборгованість за комісією.

Вказує на те, що загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам, станом на 01 грудня 2024 року склала 110 294 гривень 03 копійки.

Позивач зазначає, що ними направлено письмові вимоги (повідомлення) відповідачу на адресу, за місцем проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український міжнародний Банк» заборгованість у сумі 110 294 гривень 03 копійки. Вирішити питання про судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 27 березня 2026 року у задоволенні позову Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №2001252027501 від 20 лютого 2019 року та №1001429407301 від 22 жовтня 2019 року в розмірі 110 294,03 гривень відмовлено.

Ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції виходив з того, що перевищення фактично сплачених коштів за кредитним договором №1001429407301 від 22 жовтня 2019 року складає 45 837,32 гривень, вказана переплата свідчить про відсутність заборгованості, оскільки вона покриває зазначений залишок заборгованості..

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» просить рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 березня 2026 року в частині відмови АТ «Перший Український міжнародний банк» у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором 2001252027501 від 20 лютого 2019 року скасувати та ухвалити у вказаній частині нове рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2001252027501 від 20 лютого 2019 року у розмірі 64 845 гривень 62 копійки.

Посилається на те, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норма матеріального права, а також неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 звернувся до позивача з заявою про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, тобто відповідач приєднався до запропонованих банком умов кредитування, які встановлені у стандартній формі.

Сторони визначили, що вказана заява та публічна пропозиція АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, у тому числі тарифи, становлять укладений між ними договір про надання банківських послуг

При цьому, підписана сторонами заява приєднання містить умову щодо сплати процентів та їх розміру. На виконання зобов`язання за кредитним договором банк надав відповідачу кредит, однак, останній не виконав обов`язку з повернення кредитних коштів і сплати процентів.

Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 2001252027501 від 20 лютого 2019 року.

Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій

22 жовтня 2019 року ОСОБА_1 підписав заяву №1001429407301 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Перший Український міжнародний банк» (а.с.12).

20 лютого 2019 року ОСОБА_1 підписав заяву №2001252027501 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Перший Український міжнародний банк» (а.с.13).

Підписавши вказану заяву, відповідач підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, у повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть їй бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодилася з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості банку) (а.с.15 на звороті – 33).

Позивачем АТ «ПУМБ» було направлено ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення) від 02 грудня 2024 року №КНО-44.2.2/722, в якій, у зв`язку із порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору банк вимагає виконати зобов`язання перед банком, а саме: погасити заборгованість в розмірі 110 294 гривень 03 копійки, протягом 30 днів з моменту отримання цього листа (а.с.34). Вказана вимога була надіслана відповідачу засобами поштового зв`язку (а.с.35-36).

Згідно довідки про збільшення кредитного ліміту до договору №2001252027501 від 20 лютого 2019 року, укладеного з ОСОБА_1 , останньому 20 лютому 2019 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 30 000 гривень; 19 червні 2019 року збільшено кредитний ліміт до 35 000 гривень; 17 жовтні 2019 року збільшено кредитний ліміт до 39 800 гривень (а.с.37).

Згідно розрахунку, заборгованість відповідача по кредитному договору від 22 жовтні 2019 року № 1001429407301 становить 45448.41 гривень, з яких: 26420.83 гривень – заборгованість за кредитом; 9.87 гривень – заборгованість за процентами; 19017.71 гривень – заборгованість за комісією (а.с.38-39).

Згідно розрахунку, заборгованість відповідача перед позивачем, станом на 01 грудня 2024 року по кредитному договору від 20 лютого 2019 № 2001252027501становить 64845 гривень 62 копійки., з яких: 39501.41 гривень – заборгованість за кредитом; 25344.21 гривень – заборгованість за процентами (а.с.40-41).

Позивачем також надано виписку з особового рахунку відповідача ОСОБА_1 (а.с.42-49).

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ ПУМБ).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У справі встановлено, що 20 лютого 2019 року між позивачем АТ ПУМБ та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2001252027501, у вигляді заяви на приєднання до договору комплексного обслуговування фізичних осіб ( а.с.13).

Підписавши заяву №2001252027501 на приєднання до договору комплексного обслуговування фізичних осіб від 09 липня 2021 року, відповідач ОСОБА_1 погодився, що строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмірі мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюються відповідно до умов договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО).

Відповідно до умов надання та обслуговування кредитної картки строк дії платіжної картки - 12 місяців, зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на той самий строку у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін (а.с.10).

Підписавши заяву на приєднання до договору комплексного обслуговування фізичних осіб від 20 лютого 2019 року, відповідач беззастережно підтвердив, зокрема, що приймає публічну пропозицію АТ ПУМБ на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті АТ ПУМБ: pumb.ua, у повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть йому бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодився з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості банку).

У вказаній заяві відповідач просив відкрити на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку на наступних умовах: кредитний ліміт - 30000 гривень (а.с.13).

Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 видано кредитну картку з кредитним лімітом у розмірі 30 000 гривень, який було збільшено до 39 800 гривень (а.с.37).

Позивачем надано до матеріалів справи паспорт споживчого кредиту, який власноручно підписано відповідачем ОСОБА_1 , згідно якого сума-ліміт кредиту становить 30 000 гривень, строк кредитування 12 місяців, зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на той самий строку у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін. Процентна ставка фіксована становить 47,88% річних (а.с. 13).

Оскільки у матеріалах справи відсутні докази заперечень відповідача щодо продовження строку дії кредитного договору, то договір продовжується на той самий строк, а тому висновок суду першої інстанції про закінчення строку кредитного договору 20 лютого 2020 року є безпідставним.

Відповідач допустив неналежне виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості, виписки про по особовому рахунку відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість, яка утворилася, станом на 01 грудня 2024 року, становить 64845 гривні 62 копійки, з яких: 39501 гривню 41 копійку – заборгованість за кредитом; 25344 гривень 21 копійку – заборгованість за процентами; 0 гривень – заборгованість за комісією.

Також з виписки по особовому рахунку відповідача ОСОБА_1 вбачається, що останній користувався кредитними коштами та здійснював платежі.

З метою до судового врегулювання спору банком на адресу відповідача було направлено письмову вимогу (повідомлення) № вих.КНО-44.2.2/722 від 02 грудня 2024 року з вимогою сплатити заборгованість за кредитним договором №2001252027501 від 20 лютого 2019 року, не пізніше 30 календарних днів з дня отримання цього повідомлення, що підтверджується копією даної письмової вимоги та списком згуртованих відправлень (рекомендованих листів) (а.с. 34,35,36).

Однак, відповідач заборгованість за вказаним кредитним договором не сплатив.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору.

Відповідач ОСОБА_1 не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед АТ ПУМБ, не довів відсутність заборгованості.

Таким чином, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позову.

Отже, апеляційний суд враховуючи вище викладене дійшов висновку, що позовні вимоги АТ ПУМБ про стягнення заборгованості за кредитним договором №2001252027501 від 20 лютого 2019 року, що утворилася, станом на 01 грудня 2024 року, становить 64845 гривень 62 копійки, з яких: 39501 гривня 41 копійка – заборгованість за кредитом; 25344 гривень 21 копійка – заборгованість за процентами; 0 гривень – заборгованість за комісією, є доведеними та обґрунтованими.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційних скарг

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга АТ «ПУМБ» підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором №2001252027501 від 20 лютого 2019 року скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову у вказаній частині.

В іншій частині рішення суду першої інстанції банк не оскаржував, тому з огляду на положення частини першої статті 367 ЦПК України не було предметом перевірки апеляційного суду.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до правил статті 141 ЦПК України слід змінити розподіл судових витрат.

Згідно вимог ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В ході розгляду даної справи АТ «ПУМБ» було понесено судові витрати по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви в розмірі 2422 гривні 40 коп.

Позовні вимоги в результаті апеляційного перегляду задоволені частково на загальну суму 64845 гривні 62 коп. що становить 58,79% від суми заявлених вимог(64845,62*100/110297,03).

За подання до суду апеляційної скарги АТ Б «Ощадбанк» - 3633 гривні 60 копійок.

З мотивувальної частини постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги на 100%.

З урахуванням розміру задоволених вимог відшкодуванню відповідачем на користь позивача підлягає судовий збір: за подання до суду позовної заяви в розмірі 1424 гривню 13 копійок (2422,4*97,69/100), за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 3633 гривні 60 копійок.

Отже, з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» слід стягнути 1424 гривні 13 копійок в рахунок відшкодування судових витрат понесених на оплату судового збору за подання до суду позовної заяви та 3633 гривні 60 копійок в рахунок відшкодування судових витрат понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного Товариства «Перший Український міжнародний банк» задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 березня 2026 року в частині відмови Акціонерному Товариству «Перший Український Міжнародний Банк» у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором 2001252027501 від 20 лютого 2019 року скасувати.

Позов Акціонерного Товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2001252027501 від 20 лютого 2019 року задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором №2001252027501 від 20 лютого 2019 року у розмірі 64845 гривень 62 копійки, яка складається з: 39501 гривні 41 копійки – заборгованість за кредитом; 25344 гривень 21 копійки – заборгованість за процентами.

У решті рішення суду залишити без змін.

Змінити розподіл судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Перший Український міжнародний банк» 1424 гривні 13 копійок в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду позовної заяви та 3633 гривні 60 копійок в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Дата складання повної постанови - 29 липня 2026 року.

Головуючий М.І. Кулянда

Судді: Н.К. Височанська

О.О.Одинак