Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №420/772/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/772/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання виключити зі списків особового складу,

І. Суть спору:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд, з урахуванням уточненої позовної заяви:

1.Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.08.2025 року «Про призов та поставку мобілізаційних ресурсів по загальній мобілізації до військових частин» в частині призову на військову службу з 24.08.2025 року за загальною мобілізацією для комплектування військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

2.Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) в списки особового складу частини.

3.Зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) виключити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

Позивач звертає увагу, що 24 серпня 2025 року ОСОБА_1 було призвано ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу під час загальної мобілізації до військової частини НОМЕР_1 на посаду солдата за призовом. У цей же день його було примусово доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 було проведено медичний огляд та визнано його придатним до проходження військової служби. Крім того, Відповідачем 1 йому було видано новий військовий квиток від 24.08.2025 року. На день мобілізації ОСОБА_1 мав право на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Заява про надання відстрочки разом із доданими до неї документами була належним чином оформлена та направлена на офіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 24.08.2025 року. Працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 також проігнорували його усне звернення щодо надання відстрочки, незважаючи на те, що він повідомив про свою роботу в Комунальному закладі «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Відкриваємо світ» Одеської обласної ради» на посаді вчителя трудового навчання з 01.08.2024 року (наказ № 376-К від 01.08.2024 року) по теперішній час. Зазначені обставини підтверджуються довідкою з місця роботи від 22.08.2025 року № 203, виданою для пред`явлення за місцем вимоги, яка неодноразово надавалася Відповідачу 1. Станом на день подання цього позову ОСОБА_1 також має оновлену довідку з місця роботи від 10.10.2025 року № 351. 13.10.2025 року представником позивача в інтересах ОСОБА_1 було направлено адвокатський запит до Відповідача 1 з вимогою надати належним чином засвідчені копії витягу з наказу про призов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на військову службу, а також довідку про проходження ним військово-лікарської комісії. Станом на 26.11.2025 року відповідь на адвокатський запит від ІНФОРМАЦІЯ_2 не надійшла. Таким чином, позивач вважає дії уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо його призову на військову службу під час мобілізації протиправними, оскільки на момент призову він мав передбачене законом право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в яких заперечує доводи відповідача та наголошує на задоволенні позовних вимог.

(б) Позиція Відповідачів

11.02.2026 року від відповідача Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач просить відмовити в задоволенні позову та вказуючи на те, що позивачем до Військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення з військової служби не подавався. За таких обставин відсутні підстави вбачати протиправні дії (бездіяльність) Військової частини НОМЕР_1 в частині про звільнення з військової служби. Також, оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання Відповідачем рапорту, то Військова частина НОМЕР_1 не розглядав рапорти Позивача про звільнення з військової служби та не приймав будь-яких рішень, які б породжували для Позивача юридичні наслідки. Відтак, відсутні підстави для зобов`язання Відповідача прийняти рішення про звільнення Позивача з військової служби.

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 , не скористався своїм правом для подання відзиву на позовну заяву, належним чином та своєчасно повідомлений про розгляд вказаної прави.

ІІІ. Процедура та рух справи

19.01.2026 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду позовну заяву залишив без руху.

26.01.2026 ухвалою Одеського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 працює на посаді вчителя трудового навчання з 01.08.2024 року в Комунальному закладі «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Відкриваємо світ» Одеської обласної ради» згідно Наказу № 376-К від 01.08.2024 року. Зазначені обставини підтверджуються довідкою з місця роботи від 22.08.2025 року № 203, виданою для пред`явлення за місцем вимоги.

24 серпня 2025 року ОСОБА_1 було призвано ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу під час загальної мобілізації до військової частини НОМЕР_1 на посаду солдата за призовом.

24.08.2025 року відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.08.2025 року № 31 Позивача з 25.08.2025 року зараховано до списку особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

Вважаючи дії уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову його на військову службу під час мобілізації протиправними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

V. Джерела права та висновки суду

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

За змістом частини п`ятої статті 22 Закону № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Цей порядок визначає, зокрема, порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Пунктом 2 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частинами п`ятою, сьомою статті 1 Закону №2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до частини дев`ятої статті 1Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2232-XII проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 2 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 4Закону № 2232-XII передбачено, що Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Згідно з частиною одинадцятою статті 38 Закону №2232-XII призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (зі змінами, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі Положення №154), передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Пунктом 11 Положення №154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, серед іншого: беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань направлення громадян України для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від направлення для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві; оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі Порядок №560), цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Пунктом 6 Порядку №560 визначено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, зокрема: перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення; документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації.

За приписами пункту 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно із пунктом 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Відповідно до пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2024 у справі № 200/4189/22 вказав, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.

З метою ведення районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки спеціального обліку військовозобов`язаних, резервістів, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на останніх покладено обов`язок із своєчасного повідомлення органу, в якому вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади. Отже, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондується з обов`язком військовозобов`язаного дотримуватися правил військового обліку, зокрема щодо своєчасного повідомлення органу про актуальну місце праці й посаду.

Подібний висновок Верховний Суд виклав також у постанові від 18.01.2024 у справі №280/6033/22.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд звертає увагу, що цей позов подано до суду з тієї підстави, що позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 2 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII, а відповідач, здійснюючи призов по мобілізації, діяв з порушенням пункту 2 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII.

Відповідно до частини одинадцятої статті 38 Закону № 2232-XII військовозобов`язані в разі зміни місця роботи зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідний орган, де вони перебувають на військовому обліку.

Як убачається з довідки КЗ «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Відкриваємо світ» Одеської обласної ради» від 22.08.2025 № 203, позивач перебуває у трудових відносинах з 01.08.2024 року. Водночас матеріали справи не містять жодних доказів того, що позивач у строк до 08.08.2024 року чи взагалі до моменту призову виконання цього обов`язку забезпечив та особисто повідомив ІНФОРМАЦІЯ_5 про актуальне місце роботи та посаду.

Суд наголошує, що право на відстрочку від призову під час мобілізації кореспондується з обов`язком військовозобов`язаного сумлінно дотримуватися правил військового обліку, зокрема щодо своєчасного повідомлення органу про зміну місця праці (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 280/6033/22).

За змістом пунктів 56, 57, 58 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки при районних (міських) ТЦК та СП утворюються спеціальні комісії. За наявності підстав для одержання відстрочки військовозобов`язані особисто подають на ім`я голови комісії ТЦК та СП заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються підтвердні документи. Заява підлягає обов`язковій реєстрації уповноваженим органом.

Суд критично оцінює та відхиляє покликання представника позивача на надсилання заяви з додатками на електронну адресу ТЦК та СП 24.08.2025 року з огляду на те що порядок № 560 імперативно встановлює процедуру особистого подання заяви та засвідчених документів безпосередньо до комісії ТЦК та СП.

Подання заяви шляхом направлення електронного листа на загальну електронну пошту не відповідає вимогам Порядку № 560, не гарантує негайного надходження документа до складу комісії та не створює для ТЦК та СП обов`язку щодо зупинення мобілізаційних заходів.

Матеріали справи не містять доказів того, що станом на момент прийняття наказу про призов від 24.08.2025 року зазначена електронна заява була отримана, зареєстрована та перебувала в розпорядженні комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд підкреслює, зо згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 01.10.2024 у справі № 200/4189/22, реалізація суб`єктивного права на відстрочку є обов`язком самого військовозобов`язаного, який має бути реалізований шляхом вчинення ним активних дій у визначений законом спосіб і виключно до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.

Під час здійснення мобілізаційних процедур 24.08.2025 року позивач належних, допустимих та зареєстрованих у встановленому порядку доказів наявності права на відстрочку комісії ТЦК та СП не надав, а отже, можливістю реалізації такого права у відповідний спосіб не скористався.

Зважаючи на те, що до повноважень ТЦК та СП належить оцінка законності підстав для надання відстрочки виключно на підставі офіційно поданої та зареєстрованої заяви з підтвердними документами, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 при виданні наказу від 24.08.2025 року про призов військовозобов`язаного ОСОБА_1 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , на переконання суду, така позовна вимога не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 24 Закону № 2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, встановлення, зміна або припинення правовідносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом (зокрема, призначення на посади, звільнення з військової служби, виключення зі списків особового складу), оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів.

Суд наголошує, що наказ про призов на військову службу та наказ про зарахування до списків особового складу є актами індивідуальної дії одноразового застосування. З моменту зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 між позивачем та державою виникли нові правовідносини — проходження військової служби, а позивач набув публічно-правового статусу військовослужбовця.

За сталою правовою позицією Верховного Суду (зокрема, викладеною у пункті 56 постанови від 05 лютого 2025 року у справі № 160/2592/23), процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що фактично відбулася. Визнання процедури призову або наказу про зарахування протиправними не спричинює автоматичного відновлення попереднього становища особи та не перетворює військовослужбовця назад у військовозобов`язаного.

Законодавство України, зокрема Закон № 2232-XII та Положення № 1153/2008, не передбачає припинення військової служби чи виключення зі списків особового складу військової частини шляхом скасування наказів про призов або зарахування. Інститут виключення зі списків особового складу військової частини є похідним (завершальним) етапом процесу звільнення з військової служби.

Відповідно, відновлення порушених прав особи, яка вже набула статусу військовослужбовця та зарахована до особового складу, можливе виключно шляхом її звільнення з військової служби на підставах та в порядку, визначених статтею 26 Закону № 2232-XII.

Обраний позивачем спосіб захисту права (виключення зі списків особового складу без наявності рішення командування про звільнення з військової служби) є неналежним та неефективним, оскільки не призводить до відновлення його правового стану, який існував до призову. При цьому позивач не позбавлений права звернутися до командування Військової частини НОМЕР_1 із рапортом про звільнення з військової служби за наявності визначених законом підстав.

Аналізуючи вищевказані обставини справи у сукупності, суд доходить висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

VI. Розподіл судових витрат

З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позовних вимог суд не здійснює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання виключити зі списків особового складу,- відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 .

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Суддя Оксана БОЙКО

.