Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №380/10880/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 рокусправа № 380/10880/26 м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/10880/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ), в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з сум, виплачених ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі № 380/24637/24, від 26.01.2025 у справі № 380/25097/24, 17.02.2025 у справі № 380/25141/24;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від сум, виплачених на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі № 380/24637/24, від 26.01.2025 у справі № 380/25097/24, 17.02.2025 у справі № 380/25141/24.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходив військову службу у органах Державної прикордонної служби України. На виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі № 380/24637/24, від 26.01.2025 у справі № 380/25097/24, 17.02.2025 у справі № 380/25141/24 відповідачем було нараховано та виплачено позивачеві грошове забезпечення, проте, при виплаті вказаного грошового забезпечення відповідач протиправно утримав із його розміру військовий збір у розмірі 5%. Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що дохід у вигляді доплат, розрахований на підставі рішення суду, виплачується фізичній особі звільненому військовослужбовцю, то сума такого доходу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб, без урахування положень п. 168.5 ст. 168 ПКУ, і військовим збором на загальних підставах. Отже, ставка військового збору становить 5% об`єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ). Звертає увагу на відсутність підстав для виплати позивачу грошової компенсації податку з доходів фізичних осіб, оскільки виплати, з яких утримано податок, не є грошовим забезпеченням і їх здійснення відбулося на виконання рішення суду, тобто такі виплати не пов`язані з виконанням обов`язків несення служби, та позивач на час здійснення таких виплат на виконання рішення суду вже не перебував у статусі військовослужбовця.

Підстави для проведення грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відсутні.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 01.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної прикордонної служби України.

Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.11.2020 № 418-ОС ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 19.11.2020.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 31.01.2025 у справі № 380/24637/24 визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.12.2015 по червень 2016 року включно та із листопада 2017 року по 28.02.2018 включно.

Зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.12.2015 по червень 2016 року включно та із листопада 2017 року по 28.02.2018 включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) та з урахуванням раніше проведених виплат.

Визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із липня 2016 року по жовтень 2017 року.

Зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із липня 2016 року по жовтень 2017 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) та з урахуванням раніше проведених виплат.

Визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у фіксованій величині.

Зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 19.11.2020 відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у фіксованій величині у розмірі 4463,15 грн на місяць з урахуванням раніше виплачених сум.

З метою з`ясування обставин щодо виконання рішення суду у справі № 380/24637/24 25.03.2026 представником позивача подано адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), у якому просив надати інформацію щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі № 380/24637/24 з наданням детальних помісячних нарахувань та утримань, виплачених на виконання судового рішення.

У відповідь на адвокатський запит відповідач листом від 27.03.2026 № 09/7476 26-Вих. надав інформацію та документи, із яких слідує, що відповідачем на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі № 380/24637/24 виплачено індексацію грошового забезпечення.

Під час виплати заборгованості індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України здійснив виплату грошового забезпечення з утриманням нарахованої суми військового збору за ставкою 5%.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2025 у справі №380/25097/14 :

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у застосуванні із 30 січня 2020 року по 19 листопада 2020 року включно, розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби та звільненням з неї.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 із 30 січня 2020 року по 19 листопада 2020 року включно, грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби та звільненням з неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020.

ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2025 у справі № 380/25097/24 здійснив виплату ОСОБА_2 перерахованого з 30 січня 2020 року по 19 листопада 2020 року включно, грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби та звільненням з неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 на загальну суму 39 033,09 грн.

Під час виплати заборгованості індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України здійснив виплату грошового забезпечення з утриманням нарахованої суми військового збору за ставкою 5%.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі № 380/25141/24:

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік, підйомної допомоги за 2017 рік та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з лютого 2016 року по червень 2016 року та з листопада 2017 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2016 році, підйомної допомоги виплаченої у 2017 році та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з лютого 2016 року по червень 2016 року та з листопада 2017 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2016 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з липня 2016 року по жовтень 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої у 2016 році, грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2017 році, та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з липня 2016 року по жовтень 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

З метою з`ясування обставин щодо виконання рішення суду у справі № 380/25141/24 24.03.2026 представником позивача подано адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), у якому просив надати інформацію щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі № 380/25141/24 з наданням детальних помісячних нарахувань та утримань, виплачених на виконання судового рішення.

У відповідь на адвокатський запит відповідач листом від 26.03.2026 № 09/7394 26-Вих. надав інформацію та документи, із яких слідує, що відповідачем на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі № 380/25141/24 виплачено лише щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.

Під час виплати заборгованості щомісячної додаткової грошової винагороди з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України здійснив виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з утриманням нарахованої суми військового збору за ставкою 5%.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо утримання військового збору за ставкою 5 % замість 1,5 % із зазначених виплат, позивач звернувся з цим позовом до суду.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби. До складу грошового забезпечення військовослужбовця входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 293 Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпечення.

Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовця та похідною від нього виплатою, спрямованою на підтримання купівельної спроможності доходів особи в умовах інфляції, і за своєю правовою природою зберігає характер грошового забезпечення. Грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки та грошова компенсація вартості за неотримане речове майно також є виплатами, право на які виникає у військовослужбовця у зв`язку з проходженням ним військової служби та які здійснюються відповідно до законодавства України саме військовослужбовцям (особам, звільненим з військової служби, у порядку остаточного розрахунку).

З наведеного слідує, що грошове забезпечення військовослужбовця (у тому числі його індексація), а також компенсаційні виплати, право на які виникло у зв`язку з проходженням військової служби, зберігають свою правову природу, тобто залишаються саме виплатами військовослужбовцеві, здійснюваними відповідно до законодавства, а не іншим доходом, у разі їх виплати в подальшому, у тому числі після звільнення особи з військової служби. Така виплата здійснюється не у зв`язку з тим, що особа набула якогось нового статусу, а саме на підставі того права, яке у неї виникло у зв`язку з проходженням військової служби та яке не було реалізовано своєчасно з вини військової частини.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Підпунктом 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, що платниками збору є, зокрема, особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України платником податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України об`єктом оподаткування збором для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Законом України від 10.10.2024 № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.12.2024, ставку військового збору підвищено з 1,5 % до 5 % від оподатковуваного доходу фізичних осіб.

Водночас Законом України від 04.12.2024 № 4113-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» уточнено перелік доходів, до яких застосовується ставка військового збору 1,5 %. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону зміни до пунктів 16-1 і 25 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України застосовуються з дня набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX.

Згідно з підпунктом 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту.

Підпунктом 4 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачено, що ставка військового збору становить 1,5 відсотка - для доходів, одержаних у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 цього підрозділу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що визначальним критерієм для застосування пільгової ставки військового збору у розмірі 1,5 відсотка є вид доходу (грошове забезпечення, грошові винагороди та інші виплати, які здійснюються відповідно до законодавства військовослужбовцям та працівникам перелічених у законі військових формувань і силових структур), а не статус особи на момент фактичної виплати такого доходу.

Інакше кажучи, ставка військового збору 1,5 % застосовується до доходів, які за своєю правовою природою є грошовим забезпеченням (у тому числі індексацією грошового забезпечення) та іншими виплатами, що здійснюються відповідно до законодавства України військовослужбовцеві Державної прикордонної служби України, незалежно від моменту такої виплати.

Тлумачення відповідачем зазначених норм у спосіб, який ставить можливість застосування пільгової ставки в залежність виключно від того, чи перебуває особа на військовій службі станом на день фактичної виплати, не узгоджується ані з буквальним змістом підпункту 4 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, ані з принципом стабільності податкового законодавства, закріпленим у підпункті 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України, ані з принципом, відповідно до якого податковий обов`язок не може погіршувати майнове становище особи внаслідок порушення з боку держави.

Принциповим у цьому контексті є те, що сама подія, з якою закон пов`язує виникнення права на ці доходи - проходження позивачкою військової служби у Державній прикордонній службі України, - відбулася у періоди, за які нараховано відповідні виплати, тобто у час, коли позивач безсумнівно мав статус військовослужбовця. Якби відповідач належним чином і своєчасно виконав свої обов`язки з нарахування та виплати позивачу зазначених сум, питання про застосування іншої (підвищеної) ставки військового збору взагалі не виникало б.

Виплата нарахованих сум стала можливою лише внаслідок ухвалення судових рішень, які зобов`язали відповідача здійснити відповідні нарахування і виплату. Сама ж необхідність такого судового перерахунку зумовлена виключно протиправною поведінкою відповідача, що встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили, у справах № 380/24637/24, № 380/25097/24, № 380/25141/24.

За таких обставин застосування відповідачем підвищеної ставки військового збору (5 %) фактично призводить до того, що позивач, чиї права були порушені попередньою поведінкою відповідача та відновлені на підставі судових рішень, поставлений у гірше майнове становище порівняно з тим, у якому він перебував би, якби відповідач діяв правомірно. Такий результат суперечить компенсаторній меті відновлення порушеного права та принципу заборони отримання вигоди із власної протиправної поведінки.

Доводи відповідача про те, що виплачені на підставі рішень суду на користь звільненого військовослужбовця суми включаються до загального оподатковуваного доходу як інші доходи та оподатковуються військовим збором за ставкою 5 % незалежно від періоду нарахування, суд відхиляє. Ані пункт 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, ані стаття 168 ПК України не містять норм, які б змінювали саму правову природу доходу (як грошового забезпечення військовослужбовця та інших виплат, які здійснюються йому відповідно до законодавства) залежно від моменту його виплати чи від статусу особи на день виплати. Кваліфікація виплачених сум як «інших доходів» суперечить їх дійсній правовій природі, оскільки ці суми є саме індексацією грошового забезпечення та компенсаційними виплатами, право на які виникло у позивача у зв`язку з проходженням нею військової служби, що прямо встановлено рішеннями судів у зазначених справах.

Суд зауважує, що такий підхід узгоджується із сталою позицією, відповідно до якої вирішальне значення для застосування ставки військового збору 1,5 % має не назва установи чи відомства та не момент виплати, а характер (вид) доходу: до грошового забезпечення військовослужбовців та інших виплат, які здійснюються їм відповідно до законодавства, застосовується ставка 1,5 %, тоді як ставка 5 % застосовується до доходів, що не мають такої правової природи.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що до спірних виплат підлягала застосуванню ставка військового збору 1,5 %, передбачена підпунктом 4 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а не ставка 5 %, як це помилково зробив відповідач.

Отже, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з сум, нарахованих та виплачених позивачу на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі № 380/24637/24, від 26.01.2025 у справі № 380/25097/24, 17.02.2025 у справі № 380/25141/24, є протиправними, а ця позовна вимога підлягає задоволенню.

Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31.05.2021 у справі № 420/7110/19 зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися з обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 та від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення; такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним.

З огляду на встановлення судом факту протиправного утримання відповідачем військового збору за ставкою 5 % замість 1,5 % із зазначених сум, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5 % від сум, виплачених на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі № 380/24637/24, від 26.01.2025 у справі № 380/25097/24, 17.02.2025 у справі № 380/25141/24.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити повністю.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Матеріали справи свідчать, що зазначені критерії відповідачем не дотримано в частині застосування ставки військового збору 5 % замість 1,5 %, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подання цього позову, а доказів понесення інших судових витрат ним не надано, то такі в силу приписів статті 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

В И Р ІШ И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - задоволити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з сум, виплачених ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі № 380/24637/24, від 26.01.2025 у справі № 380/25097/24, 17.02.2025 у справі № 380/25141/24;

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від сум, виплачених на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі № 380/24637/24, від 26.01.2025 у справі № 380/25097/24, 17.02.2025 у справі № 380/25141/24.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення цього Кодексу.

СуддяГавдик Зіновій Володимирович