Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №692/772/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/484/26 Справа № 692/772/26 Категорія: ч. 3 ст. 184 КУпАП Головуючий у І інстанції ЧЕПУРНИЙ О. П. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Черкаси

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Драбівського районного суду Черкаської області від 01 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1190 грн.

Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ

З постанови судді вбачається, що 18 квітня 2026 року близько 18 год. 06 хв. в с.Драбове-Барятинське по вул. Шевченка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є сином ОСОБА_1 , здійснював рух електромотоциклом «ANOMALIA ENERGI» без н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування транспортними засобами, чим порушив ч. 2 ст. 126 КУпАП, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову та постановити нову постанову, якою закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було неправильно застосовано норми матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, що є порушенням ст.ст. 245, 280 КУпАП.

Не погоджується з тим, що електромтоцикл, у якого потужність 2,9 кВт є механічним транспортним засобом.

У зв`язку з чим вважає, що її син не повинен був мати посвідчення на право керування електромотоциклом і тому він не є суб`єктом адміністративного правопорушення.

Посилається на рішення Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а.

Вказує на те, що в оскаржуваній постанові з посиланням на вказаний протокол, не зазначено яким саме чином вона не виконувала свої батьківські обов`язки та не зазначено в чому саме проявляється таке неналежне їх виконання і чим конкретно це підтверджено.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутні достатні дані, які б поза розумним сумнівом доводили наявність в її діях складу адміністративного правопорушення.

Стверджує, що на момент подачі апеляційної скарги, вона так і не отримала повний текс оскаржуваної постанови.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явилась, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону суддею було дотримано.

Частина 3 статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення судді місцевого суду є обґрунтованим, а його висновки підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, з огляду на таке.

Особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 985956 від 16 квітня 2026 року встановлено, що 18 квітня 2026 року близько 18 год. 06 хв. в с.Драбове-Барятинське по вул. Шевченка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є сином ОСОБА_1 , здійснював рух електромотоциклом «ANOMALIA ENERGI» без н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування транспортними засобами, чим порушив ч. 2 ст. 126 КУпАП, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.

У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Зазначені у протоколі обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції іншими доказами.

Рапортом поліцейського СРПП ВПД №1 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області старшого сержанта поліції Стадника С. від 18.04.2026 року, з якого вбачається, що під час чергування ним в с. Драбове-Барятинське, Золотоніського району Черкаської області було зупинено за порушення ПДР ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час керування електромотоциклом «ANOMALIA ENERGI» без н.з. та в ході перевірки встановлено, що він не має права керувати зазначеним транспортним засобом. Н амісце події було запрошено матір водія- ОСОБА_1 та в подальшому складено на останню адміністративний протокол за ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Також апеляційний суд відзначає, що апелянт не оспорювала подію керування її неповнолітнім сином, за обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, електромотоциклом.

З урахуванням встановленого, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.

В апеляційній скарзі не наведено переконливих доводів, підтверджених відповідними доказами, які б давали апеляційному суду підстави ставити під сумнів правильно встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи.

Щодо оспорювання апелянтом наявність обов`язку водія мати посвідчення на право керування електромотоциклом з двигуном 2,9 кВт, суд першої інстанції мотивовано встановив, що для керування транспортним засобом з електродвигуном потужністю 2,9 квт потрібно мати посвідчення водія, оскільки відповідно до п.2.13 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, право на керування транспортними засобами особам може бути надано на мототранспортні засоби і мотоколясками (категорії А1, А) - з 16-річного віку.

Згідно з цими Правилами: мопед це двоколісний транспортний засіб, що має двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Мотоцикл це двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об`ємом 50 куб. см і більше.

Тобто транспортний засіб, яким керував син ОСОБА_1 є таким, що потребує певного віку для його керування та наявність прав категорії А1.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Драбівського районного суду Черкаської області від 01 червня 2026 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Люклянчук