Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №243/9669/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №243/9669/25

2/760/12441/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 липня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Фіцай О.Л.

за участю секретаря судового засідання - Скомаровської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики та кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором позики та кредитним договором у загальному розмірі 29 567,50 грн, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 31 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - Первісний кредитор) та Відповідачем було укладено договір позики № 79283211, за умовами якого Відповідачу надано позику. На підставі Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 право вимоги за цим договором перейшло до Позивача. Згідно з витягом з Реєстру боржників № 30 від 19.08.2024 Позивач набув права грошової вимоги до Відповідача за цим договором у сумі 13 567,50 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 8 100,00 грн, за відсотками - 1 530,90 грн, за процентами за понадстрокове користування позикою - 3 936,60 грн, за пенею - 0,00 грн.

Крім того, Позивач зазначив, що 11 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (далі - Первісний кредитор) та Відповідачем було укладено кредитний договір № 19371-04/2024, право вимоги за яким на підставі Договору факторингу № 20082024 від 20.08.2024 перейшло до Позивача. Згідно з витягом з Реєстру боржників від 20.08.2024 Позивач набув права грошової вимоги до Відповідача за цим договором у сумі 16 000,00 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 4 000,00 грн, за відсотками - 12 000,00 грн, за штрафними санкціями - 0,00 грн.

Обидва договори укладені в електронній формі та підписані Відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Позивач зазначив, що Відповідач належним чином умови договорів не виконав, платежів на погашення заборгованості не здійснював, унаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 29 567,50 грн, яку Позивач і просить стягнути.

Представник Позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, у разі неявки Відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзиву; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Оскільки всі перелічені умови дотримано, суд ухвалює заочне рішення.

В судовому засіданні 20 липня 2026 завершено розгляд справи за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, проголошення якого відклав до 30 липня 2026 року.

Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що 31 березня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Відповідачем укладено договір позики № 79283211, а 11 квітня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та Відповідачем укладено кредитний договір № 19371-04/2024, обидва - в електронній формі. Договори підписані Відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Суд зазначає, що підписання договору відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором само по собі не викликає сумнівів щодо волевиявлення відповідача на укладення договору за умови дотримання встановленої законом процедури.

Проте реальний характер договору позики (кредиту) означає, що правові наслідки щодо виникнення у позичальника обов`язку повернути позику та сплатити проценти виникають лише з моменту фактичного отримання позичальником від позикодавця у власність грошових коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1046 Цивільного кодексу України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики є реальним правочином, і позикодавець повинен довести не лише факт укладення договору позики, але й факт передання грошових коштів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

До відносин за кредитним договором відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України, в тому числі щодо реальності передання грошових коштів.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, Позивачем не надано до суду жодного документа, який би підтверджував факт реального перерахування грошових коштів Відповідачу за договором позики № 79283211 від 31.03.2024 року та за кредитним договором № 19371-04/2024 від 11.04.2024 року.

Зокрема, Позивачем не надано банківських виписок про перерахування коштів на банківський рахунок Відповідача, платіжних інструкцій на перерахування коштів, довідок банківської установи про здійснення відповідних платежів або будь-яких інших документів, які б підтверджували виконання первісними кредиторами своїх зобов`язань щодо надання коштів позичальникові. Матеріали справи не містять жодних доказів зарахування коштів на рахунок Відповідача.

Умови договору позики та кредитного договору містять лише положення про порядок надання коштів у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок (платіжну картку) Позичальника. Проте зазначені положення є лише зобов`язанням кредитодавця, а не підтвердженням його виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 761/20652/17, в якій зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Отже, для виникнення у позичальника обов`язку повернути позику необхідним є настання юридичного факту передання позикодавцем позичальникові у власність грошових коштів. Надання позики є обов`язковою умовою дійсності договору позики як реального договору. За відсутності доказів передачі грошових коштів у позику договір позики не може вважатися укладеним.

У постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 490/7526/16-ц вказано, що обов`язковою умовою дійсності договору позики як реального договору є надання позикодавцем позики. За відсутності доказів передачі грошових коштів у позику договір позики не може вважатися укладеним.

Отже, для набуття Позивачем як новим кредитором права вимоги до Відповідача необхідною умовою є наявність такого права у первісного кредитора. У свою чергу, право вимоги позикодавця до позичальника виникає лише за умови фактичного передання позичальникові грошових коштів. Якщо первісний кредитор не виконав свого зобов`язання щодо надання позики (кредиту), то право вимоги до позичальника не виникло, а отже, не могло бути відступлене новому кредитору.

У даному випадку Позивач не надав доказів того, що первісні кредитори - ТОВ

«1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Аванс Кредит» - реально виконали свої зобов`язання за договором позики та кредитним договором щодо передання Відповідачу грошових коштів.

Беручи до уваги реальний характер договору позики (кредиту), відсутність доказів фактичного надання коштів Відповідачу означає, що не виникло зобов`язання позичальника з повернення позики (кредиту) та сплати процентів. Відповідно, не виникло права вимоги первісного кредитора, яке могло б бути відступлене Позивачу.

Тягар доказування лежить на Позивачеві, який стверджує про існування права вимоги. Позивач мав довести не лише факт укладення договорів та факт відступлення права вимоги, але й обов`язково факт реального надання коштів Відповідачу первісними кредиторами.

Частиною 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин суд вважає, що Позивач не виконав свого процесуального обов`язку щодо доказування обставин, на які він посилається як на підставу позовних вимог, зокрема не довів факту виникнення права грошової вимоги до Відповідача. Без доказів фактичного передання грошових коштів позичальникові право вимоги не виникло, і тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 Цивільного процесуального кодексу України суд ухвалює рішення, яким позов задовольняється повністю або частково або в задоволенні позову відмовляється.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено повністю, сплачений судовий збір стягненню з Відповідача не підлягає.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 76, 81, 89, 141, 258-265, 274-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 509, 512, 514, 526, 530, 599, 610-612, 625, 629, 1046-1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики № 79283211 від 31.03.2024 року та кредитним договором № 19371-04/2024 від 11.04.2024 року - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя: О.Л. Фіцай