Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №370/3235/25 — Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д. Ростовського, 35, смт Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2026 р. Справа №370/3235/25

Провадження № 2/370/1134/25

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Косенко А.В., із секретарем судового засідання Зозулею Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду в селищі Макарів Київської області справу за позовом

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі – позивачі) звернулися до Макарівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_3 (далі – відповідач) про припинення права спільної часткової власності на нерухоме майно, в якому із урахуванням заяви про зміну предмету позову від 17.12.2025 року просили: припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на 1/4 частину об`єкту нерухомого майна у зв`язку із його знищенням – житловий будинок садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 158,2 кв.м., житловою площею 91,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2765874632080.

В обґрунтування позовних вимог позивачі вказали, що позивачка ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 07.02.1998 року є власником 1/2 частини житлового будинку з надвірними забудовами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Також на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.04.2024 право власності на 1/4 частину зазначеного житлового будинку належить позивачу ОСОБА_2 , а право власності на іншу 1/4 частину – відповідачу ОСОБА_3 .

В березні 2022 року (більш точна дата позивачам не відома) під час бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, внаслідок обстрілів з реактивних систем залпового вогню та ствольної артилерії, у вказаному будинку виникла пожежа, в результаті якої будинок було знищено.

07.05.2025 року позивачі звернулися до Комісії щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, Макарівської селищної ради (далі – Комісія) щодо надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Рішенням Комісії від 23.05.2025 №32 заяву позивачів задоволено, надано компенсацію за знищений об`єкт нерухомого майна шляхом фінансування придбання житлової нерухомості з використанням житлового сертифікату.

В подальшому позивачці ОСОБА_1 та позивачу ОСОБА_2 сформовано житлові сертифікати, що підтверджується витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 10.09.2025 року (про житловий сертифікат) та від 10.09.2025 року (інформація щодо заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна).

Позивачі посилалися на те, що відповідно до норм чинного законодавства України отримувачі житлових сертифікатів мають право використати їх для фінансування придбання нового житла. Водночас договір про придбання житла з використанням житлового сертифіката може бути укладений виключно після державної реєстрації припинення права власності на знищений об`єкт нерухомого майна, за який отримано компенсацію у вигляді житлового сертифіката.

Оскільки знищений житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить сторонам по справі на праві спільної часткової власності, для проведення державної реєстрації припинення права власності необхідна заява усіх співвласників, в тому числі і відповідача у справі ОСОБА_3 .

Водночас, позивачі вже тривалий час з ним не спілкуються, за місцем реєстрації він не проживає, а тому отримати його заяву про припинення права власності на знищений житловий будинок вони не можуть.

У зв`язку з викладеним, позивачі змушені звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 13.11.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Ухвалою суду від 26.01.2026 року прийнято до розгляду заяву позивачів про зміну предмету позову у даній справі, підготовче засідання відкладено на 25.03.2026 року.

Ухвалою суду від 25.03.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 21.04.2026 року, яке в подальшому було відкладено на 22.05.2026 року.

У судове засідання 22.05.2026 року учасники справи не прибули. Представник позивачів, адвокат Ганенко Р.А., подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за його та позивачів відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Належним чином повідомлений про день та час слухання справи, відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, а тому справа розглядається за його відсутності за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивачка ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 07.02.1998 року є власником частини житлового будинку з надвірними забудовами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Також на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.04.2024 року право власності на 1/4 частину зазначеного житлового будинку належить позивачу ОСОБА_2 , а право власності на іншу 1/4 частину – відповідачу ОСОБА_3 .

В березні 2022 року (більш точна дата позивачам не відома) під час бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, внаслідок обстрілів з реактивних систем залпового вогню та ствольної артилерії, у вказаному будинку виникла пожежа, в результаті якої будинок було знищено.

Вказані обставини підтверджуються актом про пожежу від 06.05.2022, актом №404 від 12.12.2022 обстеження нерухомого майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, на території Макарівської селищної територіальної громади, талоном-повідомленням єдиного обліку №4546 від 27.12.2022 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.05.2022, звітом №42-22-0465-ТО від 28.07.2022 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій, а також актом, який складено за результатами проведеного технічного обстеження будівельних конструкцій від 28.07.2022.

07.05.2025 року позивачі звернулися до Комісії щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, Макарівської селищної ради щодо надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Рішенням Комісії від 23.05.2025 №32 заяву позивачів задоволено, надано компенсацію за знищений об`єкт нерухомого майна шляхом фінансування придбання житлової нерухомості з використанням житлового сертифікату.

В подальшому позивачці ОСОБА_1 та позивачу ОСОБА_2 сформовано житлові сертифікати, що підтверджується витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 10.09.2025 року (про житловий сертифікат) та від 10.09.2025 року (інформація щодо заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна).

Вирішуючи позовні вимоги, суд керується також наступним.

Відповідно до преамбули Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі за текстом – Закон №2923-ІХ) – цей Закон визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2923-ІХ отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (далі – отримувачі компенсації) є, зокрема, фізичні особи – громадяни України, які є власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» від 23 лютого 2023 року №2923-IX (далі – Закон №2923-IX) житловий сертифікат використовується отримувачем компенсації для фінансування придбання об`єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об`єкт, частки у праві власності на таке майно. Обсяг такого фінансування не перевищує грошової суми, зазначеної у житловому сертифікаті.

Відповідно до ч. 20 ст. 8 Закону №2923-IX право власності отримувача компенсації на знищений об`єкт нерухомого майна припиняється у зв`язку з його знищенням. Державна реєстрація припинення такого права здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до п. 13 Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, затвердженого постановою КМ України від 30 травня 2023 р. №600, право власності отримувача компенсації на знищений об`єкт нерухомого майна відповідно до частини двадцятої статті 8 Закону припиняється у зв`язку з його знищенням. Отримувач компенсації здійснює відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дії щодо державної реєстрації припинення права власності на знищений об`єкт нерухомого майна:

– у випадку ухвалення Комісією рішення про надання компенсації шляхом надання грошових коштів для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку – після затвердження уповноваженим органом такого рішення Комісії і до моменту проведення виплати компенсації;

– у випадку ухвалення Комісією рішення про надання компенсації шляхом видачі житлового сертифіката – після затвердження уповноваженим органом такого рішення Комісії і до дати нотаріального посвідчення договору про придбання житла з використанням житлового сертифіката.

Перевірка відомостей щодо державної реєстрації припинення права власності на знищений об`єкт нерухомого майна здійснюється автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна (в порядку електронної інформаційної взаємодії Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру пошкодженого та знищеного майна).

Відповідно до п. 53 Порядку №600 договір про придбання житла з використанням житлового сертифіката (далі – договір про придбання житла) підлягає нотаріальному посвідченню.

Нотаріус, до якого звернувся отримувач компенсації з метою нотаріального посвідчення договору придбання житла, перед нотаріальним посвідченням відповідного договору перевіряє наявність/відсутність державної реєстрації припинення права власності отримувача/отримувачів компенсації на знищений об`єкт нерухомого майна, за який нараховано компенсацію у вигляді житлового сертифіката.

Перевірка наявності/відсутності в отримувача/отримувачів компенсації державної реєстрації припинення права власності на знищений об`єкт нерухомого майна, за який нараховано компенсацію, здійснюється з використанням відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі встановлення нотаріусом відсутності державної реєстрації припинення права власності отримувача/отримувачів компенсації на знищений об`єкт нерухомого майна, за який нараховано компенсацію у вигляді житлового сертифіката, вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору про придбання житла відкладається до вирішення питання щодо припинення права власності отримувача/отримувачів компенсації на знищений об`єкт нерухомого майна, за який нараховано компенсацію у вигляді житлового сертифіката.

За зверненням отримувача/отримувачів компенсації нотаріус проводить державну реєстрацію припинення права власності на знищений об`єкт нерухомого майна, за який отримано компенсацію у вигляді житлового сертифіката.

У разі невирішення питання щодо припинення права власності отримувача/отримувачів компенсації на знищений об`єкт нерухомого майна, за який нараховано компенсацію у вигляді житлового сертифіката, в установлений законодавством строк нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії щодо посвідчення договору про придбання житла.

З наведених норм чинного законодавства слідує, що отримувачі житлових сертифікатів мають право використати їх для фінансування придбання нового житла. Водночас договір про придбання житла з використанням житлового сертифіката може бути укладений виключно після державної реєстрації припинення права власності на знищений об`єкт нерухомого майна, за який отримано компенсацію у вигляді житлового сертифіката.

Відповідно до ст. 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення.

Відповідно до пп. 1 п. 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. №1127, для державної реєстрації припинення права власності на закінчений будівництвом об`єкт чи об`єкт будівництва у зв`язку з його знищенням подаються заява власника (співвласників) закінченого будівництвом об`єкта чи об`єкта незавершеного будівництва, справжність підпису на якій засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат».

Із наведеного слідує, що за відсутності такої заяви від імені відповідача ОСОБА_3 позивачі не можуть реалізувати своє право на отримання компенсації за знищений житловий будинок, оскільки договір про придбання житла з використанням житлового сертифіката може бути укладений виключно після державної реєстрації припинення права власності на знищений об`єкт нерухомого майна, за який отримано компенсацію у вигляді житлового сертифіката.

Тобто знищення нерухомого майна є юридичним фактом, з настанням якого право власності на майно припиняється.

В свою чергу відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття чи припинення права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності чи його припинення.

Факт знищення житлового будинку, який належить на праві спільної часткової власності, підтверджується доданими до позовної заяви доказами.

Водночас, позивачі не можуть скористатися процедурою державної реєстрації припинення права власності, яка визначена п. 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у зв`язку з відсутністю відповідної заяви відповідача у справі.

Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 зазначеного Закону розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі, зокрема, знищення об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону у разі знищення об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості (у тому числі у зв`язку із зміною проектної документації на будівництво) або скасування державної реєстрації земельної ділянки відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, а реєстраційний номер цього об`єкта скасовується.

Відповідно до ч. 7 ст. 14 Закону у разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно у разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав.

Наведені норми чинного законодавства вказують на можливість припинення права власності на нерухоме майно за рішенням суду. У випадку, якщо припинення права власності відбувається у зв`язку зі знищенням об`єкту нерухомого майна, одночасно відбувається і закриття відповідного розділу Державного реєстру прав та закриття реєстраційної справи.

Застосування судом обраного позивачами способу захисту порушеного права буде відповідати критеріям пропорційності втручання у право відповідача на мирне володіння майном та законності, оскільки майно відповідача вже фізично знищене.

Таке втручання також має легітимну мету – забезпечити позивачам можливість реалізації права на отримання компенсації за знищене майно шляхом придбання нового житла з використанням житлових сертифікатів. Крім того, у випадку припинення права власності відповідача на частку у спільному майні він і сам матиме можливість в подальшому отримати житловий сертифікат і отримати таким чином компенсацію вартості своєї частки майна.

А тому обраний позивачами спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам закону та є ефективним у даних правовідносинах.

Тож, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати за клопотанням позивачів з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 354-355 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності на нерухоме майно – задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на 1/4 частину об`єкту нерухомого майна у зв`язку із його знищенням – житловий будинок садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 158,2 кв.м., житловою площею 91,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2765874632080.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося – з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2026 року.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса:

АДРЕСА_4 .В. Косенко