Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №370/856/26 — Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д. Ростовського, 35, смт Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2026 р. Справа №370/856/26

Провадження № 2/370/485/26

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Косенко А.В., розглянувши у приміщенні суду в селищі Макарів Київської області, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними матеріалами справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – позивачка) звернулася до Макарівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, в якому вказала, що 29.04.2017 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Макарівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис №37. Від шлюбу у подружжя народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя у сторін через різність характерів, ставлення до життя та сім`ї не склалося. Шлюбні відносини між ними припинено з кінця 2025 року, проживають окремо один від одного, тому подальше спільне проживання та збереження сім`ї неможливе. Спільна донька від часу припинення шлюбних відносин між сторонами проживає разом із позивачкою, при цьому, батьки рівноцінно повинні утримувати дитину. Відповідач періодично працює, отримує відповідну плату та отримує пенсію по інвалідності, тому має змогу сплачувати аліменти на утримання спільної дитини у встановленому судом розмірі без шкоди для свого матеріального становища.

Враховуючи викладене, позивачка просить суд: розірвати шлюб між нею та відповідачем, який зареєстрований Макарівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис №37; стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до повноліття відповідної дитини.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 30.03.2026 року (а.с.16) позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали суду від 30.03.2026 року та позовну заяву з додатками відповідач ОСОБА_2 отримав 16.06.2026 року в приміщенні суду, про що свідчить власноручний підпис на супровідному листі суду (а.с.18).

Відповідно у встановлений судом строк відповідач на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надав, у зв`язку із чим суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив, що 29.04.2017 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Макарівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області зареєстровано шлюб, актовий запис №37; прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка « ОСОБА_5 » та дружини « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 29.04.2017 року (а.с.8).

За час перебування сторін у шлюбі у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10.04.2019 року (а.с.9).

Згідно довідки №17, виданої Ситняківським старостинським округом Макарівської селищної ради 24.02.2026 року, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом із своєю донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 (а.с.11).

Відповідно до довідки №230226, виданої ФОП ОСОБА_6 23.02.2026 року, ОСОБА_1 з 23.09.2025 року працює у ФОП ОСОБА_6 на посаді продавця продовольчих товарів. Дохід за період роботи з 23.09.2025 року по 31.01.2026 року склав 36840,80 грн (а.с.10).

Як вказала позивачка, а відповідач не скористався своїм правом заперечити проти цього, що спільне життя у сторін через різність характерів, ставлення до життя та сім`ї не склалося. Шлюбні відносини між ними припинено з кінця 2025 року, проживають окремо один від одного, тому подальше спільне проживання та збереження сім`ї неможливе. Спільна донька від часу припинення шлюбних відносин між сторонами проживає разом із позивачкою, при цьому, батьки рівноцінно повинні утримувати дитину. Відповідач періодично працює, отримує відповідну плату та отримує пенсію по інвалідності, тому має змогу сплачувати аліменти на утримання спільної дитини у встановленому судом розмірі без шкоди для свого матеріального становища.

Між сторонами склались правовідносини, які регулюються СК України. Так, статтями 104, 110, 112 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей.

Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Частина 3 статті 105 СК України визначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

За частиною 2 статті 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Відповідно до статті 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання».

Шлюб – це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №605/434/18, а висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Також ст.ст. 180-183 СК України, передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, визначені ст. 182 СК України. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Обов`язок батьків по утриманню дитини до досягнення нею повноліття закріплений також у статті 51 Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – із дня подання такої заяви.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що неможливо в подальшому зберегти сім`ю, шлюб сторін досить тривалий час носить формальний характер, подальше перебування їх у шлюбі суперечить інтересам кожного та порушує засади добровільності шлюбу, тому повинен бути розірваний, а також відповідач-батько повинен утримувати дитину до досягнення нею повноліття, обставин які б перешкоджали цьому не встановлено, а з урахуванням мінімального розміру аліментів на дитину, а також з врахуванням того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, розмір заявлених до стягнення аліментів відповідає вимогам закону.

Щодо розподілу судових витрат, слід вказати наступне.

Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивачки, яка на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» при подачі позову про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 331,20 грн за позовні вимоги про розірвання шлюбу (а.с.1), слід стягнути з відповідача на користь позивачки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 268, 354-355, 430 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований 29.04.2017 року Макарівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис №37.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.03.2026 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося – з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 27.07.2026 року.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя А.В. Косенко