Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №275/439/26 — Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/439/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року с-ще Брусилів

Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Данилюк О. С. , при секретарі с/з Марієвській Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Брусилів матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ст. 124 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 652900 від 29.04.2026 29 квітня 2026 року о 12 годині 13 хвилин на а/ш М 06 70 км поблизу с. Ставище водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota, д.н.з. НОМЕР_2 , в порушення вимог 12.9.г ПДР України здійснив різке гальмування транспортного засобу, що призвело до зіткнення з автомобілем DAF, д.н.з. НОМЕР_3 , з напівпричепом Koegel, д.н.з НОМЕР_4 , який рухався позаду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник адвокат Дмитренко О.В. не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причина їх неявки суду невідома. При цьому від ОСОБА_1 до суду на дійшли письмові пояснення, згідно яких останній провину у дорожньо-транспортній пригоді не визнав, оскільки його гальмування було вимушеним та спрямованим на запобігання зіткненню з перешкодою попереду, тобто забезпечення безпеки руху. Тоді як водій автомобіля DAF, на його думку, не дотримався безпечної дистанції та швидкості й допустив зіткнення передньою частиною з задньою частиною його автомобіля. Просив провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Крім того просив у випадку наявності в суду сумнівів щодо його невинності у ДТП призначити по справі судову автотехнічну експертизу з метою встановлення причин зіткнення та наявності причинного зв`язку між його діями та настанням ДТП.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явився, надіслав до суду письмові пояснення, за змістом яких вважає винним у дорожньо-транспортній пригоді водія автомобіля Toyota. Так, вказав, що він, керуючи автомобілем DAF з напівпричепом, рухався з дозволеною швидкістю у крайні правій полосі по дорозі Житомир – Київ. Покриття дороги було сухе, опадів не було, видимість була більше ніж достатня для безпечного руху, дорога мала дві полоси для руху в одному напрямку. В районі с. Ставище його по лівій полосі обігнав автомобіль Toyota, після чого різко перестроївся на крайню праву смугу для руху на відстані одного метру від переднього бампера автомобіля DAF з напівпричепом, яким керував потерпілий, після чого без будь-якої причини, то як перешкода або загроза для руху, аварійна ситуація тощо, різко пригальмував. Потерпілий почав гальмувати, щоб уникнути зіткнення з автомобілем Toyota, однак у зв`язку з великими габаритами автомобіля DAF з напівпричепом, який був завантажений, уникнути зіткнення не вдалось. Вказав, що дорожньо-транспортна подія була зафіксована на відеореєстратор його автомобіля, відео якої долучив до письмових пояснень. Також зазначив, що за наслідками вказаної ДТП відносно нього також було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП через нібито порушення ним п.п. 12.1, 13.1. ПДР України, однак постановою судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 26.06.2026 року провадження відносно нього було закрито через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення. При цьому у вказаній постанові судді чітко зазначив, що саме порушення водієм автомобіля Toyota ПДР України перебувають у причинному зв`язку з настанням ДТП.

Суддя, вивчивши письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, прийшла до наступних висновків.

Так, відповідальність за ст. 124 КУпАП передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно п. 12.9.г Правил дорожнього руху України водієві забороняється різко гальмувати (крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді).

Разом з тим, з переглянутого в судовому засіданні відеозапису моменту події, зафіксованого відео реєстратором автомобіля DAF з напівпричепом під керуванням ОСОБА_2 , доданого останнім до своїх письмових пояснень, вбачається, що автомобіль Toyota під керуванням ОСОБА_1 дійсно різко змінив полосу для руху з лівої та праву, по якій рухався автомобіль DAF з напівпричепом, при цьому опинившись попереду від вказаного автомобіля та на незначній відстані від нього, а після цього різко неодноразово пригальмував безпосередньо перед цим автомобілем. При цьому жодних перешкод попереду для руху автомобіля Toyota не було.

Також суддя погоджується з міркуваннями ОСОБА_2 щодо того, що йому уникнути зіткнення з автомобілем Toyota шляхом екстреного гальмування було вочевидь неможливо через незначну відстань до автомобіля Toyota, а також великі габарити та значну вагу автомобіля DAFз напівпричепом.

До аналогічних висновків прийшов і суддя Брусилівського районного суду Житомирської області у своїй постанові від 26.06.2026 року, якою закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, також додану останнім до своїх письмових пояснень.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є в тому числі своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суддя у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно судової практики ЄСПЛ, «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Враховуючи викладене, а також те, що досліджені в судовому засіданні належні та допустимі докази, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 652900 та схема ДТП, беззаперечно підтвердили, що ОСОБА_1 в порушення вимог 12.9.г ПДР України здійснив різке гальмування транспортного засобу, суддя вважає, що саме порушення останнім наведених вимог ПДР України знаходиться у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому суддя розцінює версію ОСОБА_1 про його різке гальмування через запобігання зіткненню з перешкодою попереду як реалізацію ним права на захист з метою уникнення від адміністративної та цивільної відповідальності, однак така версія спростована сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про призначення судової авто технічної експертизи суддя зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Частина перша ст. 273 КУпАП України зазначає, що експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.

Таким чином, зі змісту вище наведених норм вбачається, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду і здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

В даному випадку, обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, перевірені на підставі наявних в справі матеріалів, письмових пояснень учасників справи, а оцінка суддею досліджених доказів не потребує застосування спеціальних знань.

З урахуванням наведеного суддя приходить до переконання, що у задоволенні заявленого ОСОБА_1 клопотання про призначення судової авто технічної експертизи слід відмовити.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Разом з тим, згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю по закінченню на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

При цьому у відповідності до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Оскільки дорожньо-транспортна пригода, за скоєння якої відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, мала місце 29.04.2026 року, на даний момент строки, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП, сплинули, з огляду на що провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі ч. 2 ст. 38, ст. 124, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП та керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя, –

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через суд 1-ї інстанції шляхом подання у 10-ти денний строк з моменту винесення постанови апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: О. С. Данилюк