Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №320/15308/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року справа №320/15308/26

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) правонаступнику відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, щодо прийняття постанови від 18.07.2022 про закінчення виконавчого провадження ВП №65610098, яка винесена передчасно, без виконання всіх необхідних дій, без заміни сторони виконавчого провадження до закінчення строку 05.03.2024 пред`явлення виконавчого документу до виконання;

- скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) правонаступнику відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 18.07.2022 про закінчення виконавчого провадження ВП №65610098, заявнику ОСОБА_1 , за правилами припису пункту 47 постанови Верховного Суду Касаційного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі №320/10545/24.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що відповідачем протиправно винесено постанову про закриття виконавчого провадження, вказав, що такі дії уповноваженого органу являються передчасними, а саме до кінцевого дня (05.03.2024) пред`явлення виконавчого листа з примусового виконання судового рішення, зазначив, що відповідач залишив без виконання, з порушенням ст. 129-1 Конституції України, без здійснення примусово на отримання пенсії (боргу) у розмірі 84649,17 грн, без визначення правонаступника у виконавчому провадженні ВП №65610098, зі шкідливими наслідками для стягувача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач правом на надання відзиву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч.2 ст.175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Позивачем надано до суду додаткові пояснення справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд назначає наступне.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №640/21047/20 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01 січня 2016 року, виходячи з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення та обмеження максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсію ОСОБА_2 , виходячи з розрахунку 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2016 року без обмеження її максимальним розміром із врахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

02.04.2021 Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист про зобов`язання Головно управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсію ОСОБА_2 , виходячи з розрахунку 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2016 року без обмеження її максимальним розміром із врахуванням раніше виплачених сум.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебувало виконавче провадження № 73050571 з примусового виконання виконавчого листа № 640/21047/20 виданого 02.04.2021 Окружним адміністративним судом міста Києва про зобов`язання Головно управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсію ОСОБА_2 , виходячи з розрахунку 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2016 року без обмеження її максимальним розміром із врахуванням раніше виплачених сум.

Згідно даних АСВП встановлено, що при попередньому перебуванні виконавчого документа на виконанні державним виконавцем вчинено наступні дії.

31.05.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Даною постановою боржнику надано десятиденний строк для виконання рішення суду.

З огляду на те, що рішення суду не виконано боржником без поважних причин, державним виконавцем 26.07.2021 винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100 грн та встановлено десятиденний строк для виконання рішення суду та зазначеної постанови державного виконавця.

19.11.2021 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника в подвійному розмірі.

18.07.2022 державним виконавцем направлено до Шевченківського управління поліції ГУ НПУ в м. Києві подання про притягнення посадових осіб боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.

Таким чином державним виконавцем в ході виконання даного рішення суду вчинено всі дії передбачені статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" в зв`язку з чим, державним виконавцем керуючись пунктом 11 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", 18.07.2022 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання даного виконавчого документа.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 року у справі №640/21047/20 заяву позивача задоволено, замінено стягувача у виконавчому провадженні №65610098, з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2021 №640/21047/20 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , виходячи з розрахунку 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 без обмеження її максимальним розміром із врахуванням раніше виплачених сум, а саме: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на правонаступника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

ОСОБА_1 звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із заявою від 30.08.2023 про заміну стягувача у виконавчому провадженні на підставі ухвали суду від 11.05.2023.

16.10.2023 державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, якою було зазначено, що відповідно до вимог п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження закінчено, та оригінал виконавчого документа направлено на адресу суду, частиною першої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №320/10545/24 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправними дій відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо відмови у повідомленні від 16.10.2023 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання і залишення без виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року у справі №640/21047/20, ухвали Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі №640/21047/20 з порушенням норм статті 129-1 Конституції України та скасування повідомлення від 16.10.2023 відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та залишення без виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року у справі №640/21047/20 і ухвали Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі №640/21047/20 відмовлено.

Так, Позивач зазначає, що мотивувальною частиною рішення у справі №320/10545/24 суд зазначив, що заміна стягувача у виконавчому листі є підставою для звернення позивача з вимогою про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №65610098 від 18.07.2022. Вказана позиція була підтримана Постановою Верховного Суду від 05 лютого 2026 року у справі №320/10545/24.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

За правилами пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Частинами першою-третьою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

За приписами частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Так, судом встановлено, що Окружним адміністративним судом міста Києва від 11.05.2023 у справі №640/21047/20 видано виконавчий лист від 02.04.2021 №640/21047/20. Строком пред`явлення виконавчого листа до виконання зазначено 05 березня 2024 року.

Державним виконавцем керуючись пунктом 11 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", 18.07.2022 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання даного виконавчого документа.

Разом з тим, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 року у справі №640/21047/20 заяву позивача задоволено, замінено стягувача у виконавчому провадженні №65610098, з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2021 №640/21047/20 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , виходячи з розрахунку 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 без обмеження її максимальним розміром із врахуванням раніше виплачених сум, а саме: ОСОБА_2 на правонаступника ОСОБА_1 .

Постановою Верховного Суду від 05.02.2026 року у справі №320/10545/24 зазначено, що «заміна стягувача у виконавчому листі є підставою для звернення позивача з вимогою про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 65610098 від 18.07.2022.».

Відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Відтак, суд вбачає цілком обґрунтованим звернення ОСОБА_1 до суду щодо визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття постанови від 18.07.2022 про закінчення виконавчого провадження ВП №65610098, яка винесена передчасно, без виконання всіх необхідних дій, без заміни сторони виконавчого провадження до закінчення строку 05.03.2024 пред`явлення виконавчого документу до виконання та скасування постанови відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) правонаступнику відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 18.07.2022 про закінчення виконавчого провадження ВП №65610098.

Разом з тим, судом встановлено, на підставі доказів наявних у матеріалах справи, що Начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Василевським Андрієм Миколайовичем керуючись абзацом 4 частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» постановлено скасувати документ «Постанова про закінчення виконавчого провадження» від 18.02.2022, що видана ОСОБА_3 .

Відповідно до абзацу 4 частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Враховуючи норми законодавства та ті обставини, на підставі яких відповідачем прийнято постанову про скасування Постанови про закінчення виконавчого провадження від 18.02.2022, а саме: «у разі виявлення порушень вимог закону», суд вбачає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) правонаступнику відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, щодо прийняття постанови від 18.07.2022 про закінчення виконавчого провадження ВП №65610098, яка винесена передчасно, без виконання всіх необхідних дій, без заміни сторони виконавчого провадження до закінчення строку 05.03.2024 пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Разом з тим, суд зазначає, що оскільки постанова від 18.07.2022 про закінчення виконавчого провадження ВП №65610098 скасована Начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Василевським Андрієм Миколайовичем, відтак відсутній предмет спору за вказаними обставинами та підстави для задоволення позову в цій частині.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, чого останнім зроблено не було.

Згідно вимог ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», отже питання розподілу судових витрат не розглядається.

Керуючись статтями 9, 14, 77-79, 241 - 246, 255 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) правонаступнику відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, щодо прийняття постанови від 18.07.2022 про закінчення виконавчого провадження ВП №65610098, яка винесена передчасно, без виконання всіх необхідних дій, без заміни сторони виконавчого провадження до закінчення строку 05.03.2024 пред`явлення виконавчого документу до виконання.

У задоволенні решти позовних вимог, – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.