Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №280/3903/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 липня 2026 року Справа № 280/3903/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у формі нарахування до та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень у відповідності пункту 4 Постанови КМУ «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» від 11 лютого 2025 року № 153;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. гривень у відповідності до пункту 4 Постанови КМУ «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» від 11 лютого 2025 року № 153.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 04.04.2023 проходив військову службу на період мобілізації на посаді осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення. У період 16.07.2023, 19.07.2023, 22.07.2023 та в період з 29.07.2023 по 30.07.2023, 18.08.2023 по 19.08.2023, 21.08.2023 та в період з 24.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 21.09.2023, з 05.11.2023 по 11.11.2023, з 13.11.2023 по 14.11.2023, з 16.11.2023 по 18.11.2023, 21.11.2023, в період з 23.11.2023 по 25.11.2023, 28.11.2023 та 30.11.2023, 01.12.2023 по 20.12.2023 ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, що підтверджується довідкою про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин. Позивач має захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини, що підтверджується свідоцтвом про хворобу №717-п від 22.04.2024. З метою належного захисту прав Позивача, було подано до військової частини НОМЕР_1 заяву від 09.12.2025 з проханням, зокрема, надати інформацію чи вчинялись військовою частиною НОМЕР_1 заходи для реалізації права позивача на нарахування та виплату одноразової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ №153. У відповідь на заяву військова частина НОМЕР_1 направила листа від 27.12.2025 до якого долучено довідку про безпосередню участьвійськовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин визначеної форми щодо позивача. 19.01.2026 направлено заяву на адресу військової частини НОМЕР_1 з вимогами, зокрема, нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. гривень у відповідності до пункту 4 Постанови КМУ № 153. 18.02.2026 надійшов лист військової частини НОМЕР_1 , в якому повідомлялось: «Посадовими особами військової частини НОМЕР_1 було опрацьовано зазначений запит, інформую Вас щодо нарахування та виплати одноразової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000 гривень, що передбачена Постановою ОСОБА_1 під час перевірки комісією підстав для виплати та відповідно до якого абзацу пункту 4 Постанови здійснювати виплату, було зазначено на помилки у пунктах 1.4 та 1.5 довідки №82/2186 від 26.12.2025. Відповідно до зазначених помилок було перероблено довідку, прибрано пункти 1.4 та 1.5, у зв?язку з тим, що у ці періоди ОСОБА_1 брав безпосередню участь поблизу н.п. Микільське Херсонського району, Херсонської області, станом на листопад та грудень 2023 зазначений н.п. Микільське не входив до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій згідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України, відповідно до Постанови у зазначену довідку записуються періоди безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій. Принагідно інформую, що відповідно до нової довідки №44/340 від 17.02.2026 в найкоротші терміни буде підготовлено перелік документів для подання на виплату даної винагороди і подано на комісію для підтвердження підстав для виплати, за результатами розгляду комісії будуть проведені відповідні заходи.».

16.03.2026 отримано лист Військової частини НОМЕР_1 до якого долучено висновок попереднього контролю законності виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям. В висновку повідомлено: “Також, в результаті перевірки виявлені ризики незаконної виплати одноразової грошової винагороди наступним військовослужбовцям: 2. ОСОБА_2 . Довідково. Чинна редакція пункту 4 Постанови встановлює, що військовослужбовцям, які були звільнені з військової служби та виключені зі списків особового складу до набрання чинності Постанови (13.02.2025), одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах не виплачується)”.

Позивач вважає таку відмову Відповідача протиправною, у зв`язку із чим звертається з адміністративним позовом. Представник позивача наголосив, що позивач набув право на виплату йому одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, оскільки Позивач: 1) прийнятий на військову службу за контрактом до настання 25-річного віку після набрання чинності Постанови; 2) станом на 13.02.2025 (дата набрання чинності Постанови): - має захворювання, порання (травми, контузії, каліцтва), одержаних під час захисту Вітчизни (винагорода - 1 млн). Також, звертає увагу суду, що Військовою частиною НОМЕР_1 не заперечується безпосередня участь Позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

На підставі викладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 04 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження, судовий розгляд призначений без виклику (повідомлення сторін).

Від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

04 квітня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був призваний на військову службу за мобілізацією та направлений для проходження служби до лав Збройних Сил України. Службу проходив у Військовій частині НОМЕР_1 , зокрема, на посаді оператора відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 .

Зазначені обставини сторонами не заперечуються та не є спірними.

Позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, що підтверджується довідкою про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України №82/1634 від 09.04.2024, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 №44/340 від 17.02.2026, позивач дійсно 16.07.2023, 19.07.2023, 22.07.2023 та в період з 29.07.2023 по 30.07.2023 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Донецькій області, Волноваському районі, поблизу несеного пункту Урожайне; дійсно в період з 18.08.2023 по 19.08.2023, 21.08.2023 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Донецькій області, Волноваському районі, поблизу несеного пункту Новодонецьке; дійсно в період з 24.08.2023 по 21.09.2023 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Донецькій області, Волноваському районі, поблизу несеного пункту Новодонецьке. Всього брав безпосередню участь в бойових діях 37 днів. Станом на 15.02.2026 випадків притягнення до кримінальної відповідальності не обліковано, випадків притягнення до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення не обліковано, дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни та строк дії яких не закінчився – не обліковано.

Позивач має захворювання, пов`язані із захистом Батьківщини, що підтверджується свідоцтвом про хворобу №717-п від 22.04.2024.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.05.2024 №136, матроса ОСОБА_1 , оператора 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 5 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 , якого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 13 травня 2024 року №169-РС, звільнено з військової служби у відставку, відповідно до пункту б (за станом здоров`я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців), частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", вважити таким, що 14 травня 2024 року справи та посаду здав і вибув для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 3 14 травня 2024 року виключено зі списків особового складу частини, знято зі всіх видів забезпечення.

19.01.2026 представником позивача на адресу Військової частини НОМЕР_1 було надіслано заяву щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової винагороди в розмірі 1000000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

16.03.2026 отримано лист Військової частини НОМЕР_1 , до якого долучено висновок попереднього контролю законності виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

У вказаному висновку повідомлено: «03 березня 2026 року у військовій частині НОМЕР_2 проведено попередню перевірку законності виплати військовослужбовцям одноразової грошової вигороди за тривалість проходження служби в бойових умовах передбаченої Постановою: … Також, в результаті перевірки виявлені ризики незаконної виплати одноразової грошової винагороди наступним військовослужбовцям: … 2. ОСОБА_2 . (Довідково. Чинна редакція пункту 4 Постанови встановлює, що військовослужбовцям, які були звільнені з військової служби та виключені зі списків особового складу до набрання чинності Постанови (13.02.2025), одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах не виплачується). …».

Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у формі нарахування до та не виплати позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень у відповідності пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року № 153, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи воєнний стан в Україні триває.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).

Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

11.02.2025 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (постанова КМУ №153).

Так, пунктом 1 вказаної постанови вирішено погодитися з пропозицією Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект).

Пунктом 2 постанови КМУ від 11.02.2025 №153 затверджено, зокрема, Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (надалі - Порядок №153).

Пунктом 3 постанови КМУ №153 установлено, що:

1) учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби;

2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони;

3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Пунктом 4 постанови КМУ №153 (в редакції постанови КМУ №387 від 01.04.2025) установлено, що:

особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №2102-ІХ, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Отже, приписи постанови КМУ №153 встановлювали 5 (п`ять) обов`язкових умов, в разі виконання яких військовослужбовцю може бути виплачена одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень (диспозиція правової норми), а саме:

1. приналежність військовослужбовця на дату виплати до певної категорії: особи рядового, сержантського і старшинського складу рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;

2. вік на дату прийняття або призову на військову службу до набрання чинності Постановою №153 (11 лютого 2025 року): до 25 років;

3. факт прийняття або призову на військову службу під час воєнного стану, тобто після 24 лютого 2022 року, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №64;

4. фактичне проходження служби на дату звернення за вказаною виплатою;

5. безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних бойових дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією Постановою №153 (11 лютого 2025 року) (абз. 2 п. 4); або безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією Постановою №153 (11 лютого 2025 року) у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) (абз. 4 п. 4).

В подальшому Міністром оборони України видано Доручення №999/уд від 20.02.2025 (далі - Доручення №999/уд), відповідно до якого передбачено виплату одноразової грошової допомоги після укладення контракту на проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового складу, затвердженого Постановою, у розмірі один мільйон гривень, яка виплачується трьома частинами (далі - Допомога); одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - Винагорода) у розмірі один мільйон гривень. Виплата здійснюється один раз за весь період проходження військової служби та не підлягає поділу на частини.

Дорученням № 999/уд визначено, що право на Винагороду мають виключно особи рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які до набрання чинності Постановою (до 13.02.2025) у віці до 25 років (яким не виповнилося 25 років) були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (далі військовослужбовці) строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на 13.02.2025.

Підтвердження участі військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій здійснюється на підставі щонайменше одного документа з кожної з наступних груп: а) бойовий наказ (бойове розпорядження); б) журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно- вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення; в) рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на 13.02.2025, Винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від одного мільйону гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).

Військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на 13.02.2025 у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон), винагорода виплачується в повному обсязі.

На час розгляду справи до постанови КМУ №153 від 11.02.2025 були внесені зміни постановою КМУ №942 від 30.07.2025, відповідно до яких:

- абзац 2 п. 4 постанови КМУ №153 установлює, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. №2102-ІХ, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

- абз. 4 п. 4 постанови КМУ №153 передбачає, що військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.

При цьому пункт 4 постанови КМУ №1053 доповнений новими абзацами, за приписами яких виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу (абз 6 та 7 п. 4).

Підсумовуючи вищевикладене суд зазначає, що для набуття права для отримання винагороди повинні бути виконанні певні умови на дату набрання чинності Постановою №153, однією з яких є проходження станом на 11.02.2025 військової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.05.2024 №136, матроса ОСОБА_1 , оператора 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 5 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 , якого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 13 травня 2024 року №169-РС, звільнено з військової служби у відставку, відповідно до пункту б (за станом здоров`я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців), частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", вважити таким, що 14 травня 2024 року справи та посаду здав і вибув для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 3 14 травня 2024 року виключено зі списків особового складу частини, знято зі всіх видів забезпечення.

Станом на 11.02.2025 позивач не був військовослужбовцем. Проти вказаного факту позивач не заперечує.

За таких обставин, позивач не набув права на отримання винагороди, оскільки на момент набрання чинності Постанови №153 був звільнений з військової служби і по теперішний час її не проходить. Отже у військової частини НОМЕР_1 були відсутні правові підстави для нарахування та виплати винагороди позивачу.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова