Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №598/2137/25 — Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/2137/25

провадження № 2/598/105/2026

РІШЕННЯ

іменем України

"23" липня 2026 р. Збаразький районний суд

Тернопільської області у складі:

головуючого судді Олещука Б.Т.

з участю секретаря Козак Д.Р., позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі Тернопільської області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів для повнолітньої дитини, -

встановив:

До Збаразького районного суду звернулась ОСОБА_1 , із позовною заявою поданою на пошту 20.10.2025 і зареєстрованою через канцелярію суду 23.10.2025, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів для повнолітньої дитини. В якій просить:

Стягнути з ОСОБА_2 кошти (аліменти) на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь ОСОБА_1 в розмірі частки усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи із дня досягнення дитиною повноліття і до закінчення навчання або досягнення дитиною двадцяти трьохрічного віку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що донці ОСОБА_4 виповнилося 18 років та на даний час вона навчається у ТНМУ ім.І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України на першу курсі ММ-120 групи медичного факультету спеціальності «Медицина». Позивачка самостійно утримує доньку, але на повноцінне її утримання під час навчання грошей не вистачає, а відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання повнолітньої доньки, яка навчається не надає, хоча таку можливість має, а всі витрати вона несе самостійно.

Дана позовна заява зареєстрована в суді і справі присвоєно єдиний унікальний номер 598/2137/25.

28 жовтня 2025 року ухвалою Збаразького районного суду прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін і призначено судове засідання (а.с.20).

18 листопада 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якій зазначає, що до досягнення дочкою повноліття він виділяв значні кошти на її утримання, проживання та навчання. Згідно рішення Збаразького районного суду від 08.09.2016 в користь позивачки виконавчою службою до досягнення повноліття дочки ОСОБА_3 з усіх видів заробітку, в тому числі пенсі, регулярно вираховувалися аліменти. Заборгованість по аліментах відсутня. Крім того, він добровільно на прохання дочки надавав її грошову допомогу при виникненні такої потреби. Також зазначає, що ОСОБА_1 надає неправдиву інформацію суду про відмову відповідача добровільно надавати матеріальну допомогу для доньки ОСОБА_4 , а також не подано належних доказів, щодо ухиляння ним сплати аліментів. Крім того, він із дочкою ОСОБА_3 в усній домовленості узгодив питання щодо надання останній матеріальної допомоги під час навчання, а саме щомісячно перераховувати на картковий рахунок суму грошей. Вважає, що дитина має сама вирішувати питання щодо отримання від нього аліментів, а тому просить залучити її до участі у даній справі (а.с.26-28).

01 грудня 2025 року від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на позовну заяву у якій зазначає, що рішення суду про стягнення аліментів відповідач добровільно не виконував, внаслідок чого в нього була заборгованість, яка стягувалася примусово. Відповідач з донькою не спілкується, жодної домовленості між ними щодо добровільного надання матеріально допомоги на період навчання ОСОБА_4 не було, а тому просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (а.с.34-40).

09 грудня 2025 року від відповідача ОСОБА_2 надішли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає що не відмовляється від призначення йому аліментів, однак просить врахувати його сімейний та матеріальний стан та винести рішення про призначення аліментів в користь доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/7 частини з усіх видів його заробітків (а.с.42-63).

09 січня 2026 року та 10 лютого 2026 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про долучення додаткових доказів у даній справі (а.с.67-74, 78-81).

Ухвалою Збаразького районного суду від 24 лютого 2026 року постановлено перейти до розгляду даної цивільної справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження зі стадії відкриття провадження (а.с.82-83).

11 березня 2026 року та 13 квітня 2026 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про долучення додаткових доказів у даній справі (а.с.89-93, 98-100).

23 квітня 2026 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява в якій він просив винести рішення про призначення аліментів в користь доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частини з усіх видів його доходів (а.с.101-104).

13 травня 2026 року проведено підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду (а.с.125).

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю і просила суд позов задовольнити, посилаючись на ті ж обставини.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 частково визнав позовні вимоги і просив суд врахувати його матеріальне та сімейне становище та стягнути аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 до закінчення нею навчання або досягнення дитиною двадцяти трьохрічного віку у розмірі 1/6 частини його заробітку.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є позивач по даній справі ОСОБА_1 та відповідач у даній справі ОСОБА_2 , що сторонами не оспорюється і підтверджується матеріалами справи, зокрема копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Збаразького районного управління юстиції Тернопільської області України (а.с.7).

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 02 серпня 2016 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.13).

Відповідно до копії довідки №05/1-18/1057 від 10 жовтня 2025 року Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського та копії договору про навчання №200 від 06 серпня 2025 року вбачається, що ОСОБА_3 є студентом першого курсу ММ-120 групи медичного факультету спеціальності «Медицина» Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського. Навчання здійснюється на державній основі. Форма навчання денна. Закінчує навчання у червні 2031 року (а.с.8, 9-10).

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , хворіє з дитинства на хрон.гастродуоденітом, при загострені отримує амбулаторне лікування. Рекомендовано оперативне лікування (а.с.40).

Згідно акта про встановлення факту проживання громадян без реєстрації від 17 жовтня 2025 року складеного головою управління ОСББ «Коновальця 10» вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 проживають без реєстрації в АДРЕСА_1 (а.с.11).

Згідно довідки №01.1-04/1131 від 20 жовтня 2025 року ОСОБА_1 працює на посаді бухгалтера з 03.10.2013 по теперішній час. Посадовий оклад 16390 грн місяць (а.с.16).

Рішенням Збаразького районного суду від 08 вересня 2016 року стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини із всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 серпня 2016 року і до досягнення ОСОБА_5 повноліття (а.с.14).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів №10969 від 10 квітня 2025 року відповідач ОСОБА_2 станом на 10 квітня 2025 року мав заборгованість по сплаті аліментів на утримання дітей, згідно виконавчого листа №598/1185/16-ц від 10 жовтня 2016 року видано Збаразьким районним судом у розмірі 59073,44 грн (а.с.37).

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження №77228364 від 20 листопада 2025 року у зв`язку із досягненням дитиною повноліттям закінчено виконавче провадження з примусового виконання на підставі виконавчого листа №598/1185/16 виданого 10 жовтня 2016 року виданого Збаразьким районним судом Тернопільської області (а.с.50).

Відповідач ОСОБА_2 перебуває у шлюбі із ОСОБА_6 з 26 листопада 2016 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 26 листопада 2016 року виданого Збаразьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (а.с.59).

Відповідач ОСОБА_2 має гіпертонічну хворобу ІІ ст ст2 КВР високий СН І, нирково-кам`яна хвороба. Потребує постійного медикаментозного лікування, що підтверджується довідкою ТзОВ «Клініка здорова родина» від 21 листопада 2025 року (а.с.58).

Відповідач ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області як пенсіонер МВС України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених від військової служби, та деяких інших осіб». Пенсія призначення з 05 грудня 2000 року. Сума пенсії за період з 01.09.2025 по 28.02.2026 складає 119441,05 грн. Дані обставини знайшли своє підтвердження довідкою ГУ ПФУ в Тернопільській області №597 від 10.11.2020 (а.с.48), довідкою про доходи (а.с.92).

Крім того, згідно із фотокопії електронної трудової книжки та довідки в податкову інспекції №813/С/ВНЗП від 18.02.2026 вбачається, що відповідач працює в ТзОВ «АТБ-маркет» з 15.07.2024 на посаді старший охоронник і його заробітна плата становить за серпень-грудень 2025 рік, січень 2026 року 153515,22 грн (а.с.49, 93).

Позивачка ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6122487800:01:001:0165, за адресою с.Синява Збаразького району Тернопільської області та з 21 жовтня 2016 року дана земельна ділянка здається в оренду ТзОВ «Берегиння добра». Крім того, позивачка є власником квартири загальною площею 67 кв.м. в АДРЕСА_2 . Дані обставини підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №172500468 від 03.07.2019 та №25439941 від 26.04.2021 (а.с.51-52, 53).

Відповідач ОСОБА_2 неодноразово відправляв грошові кошти у розмірі 3500 грн на картковий рахунок НОМЕР_3 , що підтверджується копіями квитанцій: №2760172674 від 07.11.2025 призначення платежу: «аліменти дитині ОСОБА_3 за листопад 2025» (а.с.29), №2802821987 від 05.12.2025 призначення платежу: «аліменти дитині за листопад 2025» (а.с.61), №2802825511 від 05.12.2025 призначення платежу: «аліменти дитині за грудень 2025»(а.с.62), №2891585397 від 08.02.2026 призначення платежу: «аліменти дочці ОСОБА_3 за січень 2026» (а.с.79), №2891587756 від 08.02.2026 призначення платежу: «аліменти дочці ОСОБА_3 за лютий 2026» (а.с.80), №2929921196 від 06.03.2026 призначення платежу: «аліменти дочці ОСОБА_3 за лютий 2026» (а.с.90), №2932033500 від 06.03.2026 призначення платежу: «аліменти дочці ОСОБА_3 за березень 2026» (а.с.91), №2980344055 від 08.04.2026 призначення платежу: «аліменти дочці ОСОБА_3 за квітень 2026» (а.с.100).

Будь-яких спростувань вищенаведених обставин судом не здобуто.

Інших доказів сторони суду не надали.

Згідно ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду у постанові від 13 квітня 2021 року у справі №308/4214/18.

Стягуючи аліменти на повнолітню дитину, слід також мати на увазі, що з часу повноліття дитина стає працездатною та має фізичну можливість додатково здійснювати своє утримання за рахунок інших доходів, а тому слід з`ясовувати факт отримання повнолітньою дитиною іншого доходу ніж аліменти, зокрема доходу від орендної плати за земельний пай, стипендії тощо.

При цьому, визначаючи розмір аліментів, суд має виходити з розумності та достатності вказаного розміру стягуваних аліментів, а також з реальної можливості відповідача вказаний розмір аліментів сплачувати щомісячно, не порушуючи прав останнього.

Відповідно до вимог ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Відповідно до висновку, викладеному в постанові Верховного Суду в справі № 635/1139/17 від 20 травня 2020 року, при встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.

Таким чином, лише та обставина, що на батьків покладено обов`язок утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, сама по собі не може бути підставою для задоволення позовних вимог у розмірі, заявленому позивачем.

Разом з тим, позивачем не наведено у позовній заяві розрахунку щомісячних витрат на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання.

Позивачем надано лише копію довідки Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України від 10.10.2025 та договір про навчання №200 від 06.08.2025 з якої вбачається, що дочка на державній основі, фінансування здійснюється за рахунків видатків державного бюджету. Доказів будь-яких додаткових витрат на навчання позивачем не надано.

При цьому, суд враховує, що відповідач, визнаючи позов частково, довів, що має можливість надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній доньці ОСОБА_3 на навчання у розмірі 1/6 частини його заробітку, що відповідає вимогам ст.199 Сімейного Кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що позивачем ОСОБА_1 , не доведені у судовому засіданні обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, та судом не здобуто об`єктивних доказів переконливого характеру, які б свідчили про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, а тому суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі однієї шостої частини заробітку (доходу), відмовивши у задоволенні решти позовних вимог, оскільки позивачем не наведено і в судовому засіданні не здобуто переконливих аргументів щодо стягнення вказаного позивачем розміру аліментів.

При цьому, суд враховуючи матеріальне становище сторін у даній справі, стан здоров`я та матеріальне становище дочки ОСОБА_3 , стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, те, що він може сплачувати аліменти на утримання дитини, наявність у нього рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку ОСОБА_3 ..

Враховуючи наведене суд, приходить до висновку, що з відповідача в користь позивачки необхідно стягнути аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі однієї шостої частини заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 20 жовтня 2025 року (дня пред`явлення позову через засоби поштового зв`язку, відповідно до вимог ст.191 СК України) і до закінчення донькою навчання, але не більш ніж до досягнення нею 23 років.

Судові витрати у справі необхідно покласти на сторони у розмірі фактично понесеному ними, оскільки останніми не заявлялися клопотання про стягнення судових витрат.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн за розгляд даної позовної заяв про стягнення аліментів, від сплати якого позивачка звільнена.

На підставі наведеного, ст.ст.180-183, 192, 198-201 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст.4, 5, 7, 12, 13, 19, 76-78, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів для повнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї шостої частини заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 20 жовтня 2025 року і до закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Інші судові витрати у справі покласти на сторони у розмірі фактично понесеному ними.

Дане рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частини даного рішення суду складені і підписані суддею 23 липня 2026 року.

Повний текст даного рішення суду складено і підписано суддею 31 липня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Суддя Богдан Олещук