Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №260/4853/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2026 рокум. Ужгород№ 260/4853/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить:

1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття ОСОБА_1 на військовий облік після його виключення з військового обліку за станом здоров`я на підставі постанови ВЛК від 08.11.2022 №167/5/1176.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення, погодження, адміністрування або незабезпечення виправлення недостовірних відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 шляхом відображення його як особи, виключеної з військового обліку на підставі постанови ВЛК від 08.11.2022 №167/5/1176.

4. Зобов`язати відповідачів вилучити / виправити недостовірні відомості Реєстру щодо ОСОБА_1 в частині його відображення як «військовозобов`язаний» на «не військовозобов`язаний».

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що за результатами проходження ВЛК постановою військово-лікарської комісії від 08.11.2022 №167/5/1176 позивача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, у зв`язку із чим до паперового військово-облікового документа позивача були внесені відповідні відомості. Відомості про постанову ВЛК від 08.11.2022 №167/5/1176 також відображені в електронному військово-обліковому документі, що вбачається із застосунку «Резерв+». Проте у червні 2026 року позивачем встановлено, що відповідно до відомостей «Резерв+», позивача повторно відображено як військовозобов`язаного. Представник позивача зауважує, що відповідно до норм чинного законодавства на відповідачів покладено обов`язок щодо внесення відповідної інформації в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Вказує, що відповідачі, повторно відобразивши позивача як військовозобов`язаного, фактично самовільно змінили його правовий статус без наявності будь-якого законного рішення, без скасування попередньої постанови ВЛК та без передбаченої законом процедури. Відтак, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи.

Цією ухвалою також залучено ІНФОРМАЦІЯ_3 до участі в даній справі в якості третього відповідача та витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 : належним чином завірені копії документів, які стали підставою для внесення 30.06.2026 змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 , в тому числі зміни категорії обліку; облікову картку ОСОБА_1 з відомостями про взяття, зняття та виключення з військового обліку, медичний огляд.

Відповідачі відзиви на позовну заяву та витребувані докази не подали. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідачів про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

На підставі цієї норми, суд розцінює неподання відповідачами відзиву, як визнання ними позову.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши наявні у справі докази, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №167/5/1176 від 08.11.2022 ОСОБА_1 , за наслідками проведеного медичного огляду ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 08.11.2022 на підставі статті 39А графи ІІ Розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

У тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_4 від 06.12.2022 пунктом 14 визначено, що 08.11.2022 ОСОБА_1 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі гр.ІІ ст. 39А Наказу МОУ №402 від 2008 року, протокол №167/5/1176 від 08.11.2022 року, та наявна відмітка про зняття з військового обліку військовозобов`язаних з 08.11.2022.

Відповідно до довідки №1410 від 06.12.2022 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та не підлягає призову під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до даних електронного військово-облікового документа, сформованого в застосунку «Резерв+» 02.07.2026, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 у статусі «військовозобов`язаний». Водночас у документі зазначено, що постановою ВЛК від 08.11.2022 його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Вважаючи дії відповідачів щодо повторного взяття на військовий облік протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає про таке.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-друга статті 1 Закону).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).

Поняття та види, порядок ведення військового обліку, постановка на військовий облік, а також зняття та виключення з нього визначені статтями 33 - 37 Закону № 2232-XII (на день постановки позивача на військовий облік та визнання його не придатним до військової служби Закон № 2232-XII діяв у редакції від 14.01.2006).

У відповідності до частини першої статті 33 Закону № 2232-XII усі військовозобов`язані та призовники підлягають військовому обліку.

Згідно з частиною третьою статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік усіх військовозобов`язаних та призовників провадиться за місцем їх проживання, а також за обсягами та деталізацією і поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов`язаних за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII (на момент виключення позивача з військового обліку Закон № 2232-XII діяв у редакції від 29.10.2022) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Пункт 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII у редакції від 12.04.2026 визначає, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: визнані непридатними до військової служби.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Згідно із пунктом 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з частиною восьмою статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2016 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно з ч. 9 ст. 5 Закону № 1951-VIII,органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Стаття 14 Закону № 1951-VIII регламентує ведення Реєстру.

Так, ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною 3 статті 14 Закону № 1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За змістом п. 5 Порядку № 559 військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Відповідно до пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі Положення № 402), постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну з таких постанов:

«Придатний до військової служби»;

«Тимчасово непридатний до військової служби»;

«Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».

Судом з`ясовано, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії №167/5/1176 від 08.11.2022 ОСОБА_1 , за наслідками проведеного медичного огляду ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 08.11.2022 на підставі статті 39А графи ІІ Розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Як встановлено судом та вбачається із копії тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 , ОСОБА_1 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІІ-м відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі гр.ІІ ст. 39А Наказу МОУ №402 від 2008 року «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», що не є спірним.

За таких обставин, у зв`язку з визнанням позивача відповідно до висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ, позивач мав певні сподівання та легітимні очікування на відповідне застосування вказаної норми.

Згідно висновків Верховного Суду у постанові від 21 травня 2025 року (справа № 280/2880/24), законодавець виокремлює поняття зняття з військового обліку та виключення з військового обліку, при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. З аналізу положень Закону № 2232 висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства, для внесення відмітки про виключення із військового обліку до військового квитка повинні існувати відповідні підстави.

Отже, підставою для виключення з обліку може бути висновок ВЛК, тому оскільки позивач був виключений з військового обліку на підставі висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.11.2022 по ст. 31а, гр. ІІ Наказу МОУ «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» №402 від 14.08.2008, то беззаперечним є факт проходження позивачем ВЛК, адже на основі цього приймалося рішення про виключення позивача з військового обліку.

Суд зауважує, що посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідальні за оформлення та заповнення Тимчасового посвідчення №709/166, проставленням свого підпису підтвердили достовірність внесених даних, у тому числі й щодо виключення позивача з військового обліку, підтвердили дотримання визначеної законодавством процедури, яка передувала внесенню цих даних, а також наявність визначених законом підстав для виключення позивача з військового обліку через непридатність за станом здоров`я.

Суду не надано доказів визнання нечинним цього Тимчасового посвідчення чи притягнення до відповідальності осіб, які оформили та видали його позивачу, тому воно є належним доказом того, що позивач не має статусу військовозобов`язаного, виключений з військового обліку військовозобов`язаних через непридатність до військової служби за станом здоров`я з 08.11.2022.

Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного/ резервіста, а отже не може бути призваним на військову службу за мобілізацією під час дії правового режиму воєнного стану, що додатково було підтверджено довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 №1410 від 06.12.2022.

Чинне законодавство не містить підстав для поновлення позивача на військовому обліку, а закони не мають зворотної дії в часі, якщо таким чином погіршується становище особи.

Суд зазначає, що з огляду на встановлені в ході розгляду справи обставини, можна зробити висновок, що процедура виключення позивача з військового обліку фактично відбулась в минулому (08.11.2022), не оскаржувалася та не визнавалася незаконною. Доказів протилежного відповідачами не надано.

Водночас, процедура повторного взяття на військовий облік на момент виникнення спірних правовідносин чинним законодавством не передбачена, в тому числі для повторного проведення процедури виключення з військового обліку.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки право позивача бути виключеним з військового обліку за станом здоров`я виникло ще в листопаді 2022 року на підставі відповідного рішення, яке на той час не передбачало затвердження штатною ВЛК, і таке право було порушено відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, то захист і відновлення такого права необхідно здійснювати без покладення на позивача обов`язку дотримуватися тих норм права, яких не існувало на час порушення такого права.

Так, зміни до Положення №402, внесені наказом Міністерства оборони України від 18.08.2023 №490, зокрема щодо обов`язкового затвердження постанов ВЛК районних, міських ТЦК та СП штатною ВЛК, не можуть застосовуватися до правовідносин, що виникли до набрання ними чинності. Це прямо заборонено статтею 58 Конституції України, яка гарантує незворотність дії в часі законів, що погіршують становище особи. Конституційний Суд України (рішення №1-зп/1997, №5-р/2018) наголосив, що нові обов`язки не можуть покладатися на особу заднім числом, а стабільність правовідносин є складовою верховенства права.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що за відсутності доказів скасування або перегляду рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.11.2022, перебування позивача на військовому обліку є безпідставним, та порушує принципи законності, правової визначеності та обов`язковості дій суб`єкта владних повноважень у межах і у спосіб, визначених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа» затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Порядок №559).

Приписами пункту 3 Порядку №559 зокрема передбачено, що відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, слід констатувати, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 допустив протиправну поведінку щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку.

А тому позов в цій частині позовних вимог підлягає задоволенню у спосіб визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття на військовий облік позивача.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача суд виходить з того, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

З огляду на вказане суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів зміни щодо ОСОБА_1 шляхом відображення його як особи, виключеної з військового обліку на підставі постанови ВЛК від 08.11.2022 №167/5/1176.

Суд вважає, що такий спосіб захисту прав позивача є належним та достатнім в даному випадку. При цьому вимога позивача про зобов`язання вилучити / виправити недостовірні відомості Реєстру щодо ОСОБА_1 в частині його відображення як «військовозобов`язаний» на «не військовозобов`язаний» по суті дублюють вимогу про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про виключення з військового обліку.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення, погодження, адміністрування або незабезпечення виправлення недостовірних відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 , суд вказує наступне.

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону № 1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями, щодо виконання ними військового обов`язку (ч. 1 ст. 2 Закону № 1951-VIII).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону№ 1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

За приписами частин восьмої ст. 5 Закону № 1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону, органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Відповідно до частини дев`ятої статті 5 Закону № 1951-VIII, органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до частини шостої статті 5, органи адміністрування Реєстру: 1) здійснюють аналітичну обробку даних; 2) забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру; 3) забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням вимог законодавства та Порядку ведення Реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 4) організовують підготовку та підвищення кваліфікації персоналу підпорядкованого органу адміністрування.

Таким, чином територіальні центри комплектування та соціальної підтримки області відносяться до органів, які здійснюють адміністрування Реєстру, та не мають повноважень щодо ведення останнього.

З урахуванням зазначеного, відповідач 2 не є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та не забезпечує актуалізацію його бази даних.

Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_4 не порушував прав позивача, оскільки до компетенції останнього не відноситься безпосереднє внесення даних про позивача до реєстру, а такі дії вчиняються районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн. Враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665,60 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття ОСОБА_1 на військовий облік після його виключення з військового обліку за станом здоров`я на підставі постанови ВЛК від 08.11.2022 №167/5/1176.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів зміни щодо ОСОБА_1 шляхом відображення його як особи, виключеної з військового обліку на підставі постанови ВЛК від 08.11.2022 №167/5/1176.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду

СуддяМ.М. Луцович