Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №240/3556/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/3556/26

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті йому індексації за період з 01.01.2016 року по 07.11.2017 року.

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити за рахунок коштів за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 07.11.2017 року з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року.

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті йому грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2017 рік.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити за рахунок коштів за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» йому грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2017 рік.

Позовні вимоги Позивача мотивовані тим, Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 і за період проходження військової служби з 01.01.2016 року по 07.11.2017року Позивачу не нараховувалася та не виплачувалася індексація його грошового забезпечення. Крім того, Позивач вважає, що йому протиправно відмовлено у виплаті грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2017 рік.

На звернення представника Позивача щодо нарахування та виплати такої індексації та компенсації Позивач отримав відповідь від 21.01.2026 року, в якій було відмовлено в таких виплатах. Позивач вважає, що має законне право на індексацію грошового забезпечення за вказані періоди та на грошову компенсацію додаткових відпусток як учаснику бойових дій за 2015-2017 роки.

Ухвалою суду від 13.02.2026 року позовну заяву після усунення її недоліків прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник Відповідача, Військової частини НОМЕР_1 , направив до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує і зазначив про відсутність підстав для індексації грошового забезпечення Позивачу за період з 01.01.2016 року по 07.11.2017 року із врахуванням базового місяця - січень 2008року. На думку представника Відповідача, Позивачу додаткові відпустки як учаснику бойових дій не надавалися, а тому відсутні підстави для виплати грошової компенсації

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав для проведення індексації грошових доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, регулюються правовими нормами Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-XII) в редакції що були чинні на день виникнення спору.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Позивач з 29.05.2015року року по 07.11.2017 року проходив військову службу у Військовій частині польова пошта НОМЕР_2 , яка з 01.07.2017року перейменована у Військову частину НОМЕР_1 .

Суть спору між сторонами в даній справі в цій частині позовних вимог зведена виключно до наявності у Позивача права на індексацію грошового забезпечення за спірний період з 01.01.2016 року по 07.11.2017 року, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 р.

Суд враховує, що індексація заробітної плати - це механізм її підвищення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст.1 Закону №1282-XII).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 (надалі - Порядок № 1078.

Розрахунок самої індексації, оскільки вона покликана захистити доходи населення від інфляції, ґрунтується на індексі споживчих цін (індексі інфляції), який щомісяця публікується Держстатом України.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Позивачу за спірний період з 01.01.2016 року по 07.11.2017 року індексація його грошового забезпечення не нараховувалася і відповідно не виплачувалася.

Доводи Позивача щодо наявності у нього права на індексацію грошового забезпечення за спірний період з 01.01.2016 року по 07.11.2017 року, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 р., узгоджуються із вимогами чинного законодавства з огляду на таке.

Так, в розумінні вимог Закону №1282-XII та Порядку №1078 для індексації заробітної плати необхідно визначити два показники: базовий місяць та коефіцієнт індексації. Базовий місяць - це місяць останнього підвищення окладів.

Коефіцієнт індексації обчислюється на базі щомісячних індексів інфляції. Розрахунок ведеться зростаючим підсумком шляхом перемноження індексів інфляції (поділених на 100), починаючи з місяця, наступного за базовим - до перевищення порогу індексації.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Суд враховує, що до підвищення з 01.01.2018 року схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою КМ України від 7 листопада 2007 р. №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", що набрала чинності з 01.01.2008 року.

Таким чином, в розумінні вимог п.5 Порядку №1078 саме січень 2008 року є базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення Позивачу за період з 01.01.2016 року по 07.11.2017 року.

Зазначене свідчить про наявність порушеного права Позивача на індексацію його грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 07.11.2017 року.

Порушене право Позивача підлягає судовому захисту виключно шляхом зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату Позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 07.11.2017 року, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Позивач з 20.10.2015 року набув статусу учасника бойових дій, що підтверджується копією відповідного посвідчення Позивача, долученої до позову та дослідженої судом.

Суть спору між сторонами в даній справі в цій частині позовних вимог зведена виключно до наявності у Позивача права на виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні соціальної відпустки, передбаченої Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон № 3551-ХІІ).

Безспірно, в розумінні вимог пункту 12 статті 12 цього ж Закону № 3551-ХІІ учасники бойових дій мають право на одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Суд враховує, що право військовослужбовця як учасника бойових дій на грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки за період з 2015 по 2018 рік виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби було предметом судового розгляду Верховним Судом у зразковій справі №620/4218/18.

Постановою Великої Палати Верховного суду від 21.08.2019року у цій справі №620/4218/18 підтверджено, що у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону № 504/96-ВРта пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ.

Суд враховує, що відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України такий висновок Великої Палати Верховного Суду підлягає обов`язковому врахуванні при вирішенні даного спору.

Зазначене дає право суду зробити висновок про наявність порушеного Відповідачем права Позивача на виплату грошової компенсація за всі невикористані ним дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ, за період військової служби з 20.10.2015 року по 07.11.2017року.

Порушене право Позивача підлягає судовому захисту та поновленню шляхом зобов`язання Відповідача нарахувати та виплатити Позивачу грошову компенсація за всі невикористані ним дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ, за період військової служби з 20.10.2015 року по 07.11.2017року.

Зазначене свідчить, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Одночасно суд звертає увагу представника Позивача, що згідно вимог підпункту 2.1.1.2 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 глави 2 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333 (у редакції наказу Міністерства фінансів України віл 21.06.2012 № 754) за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців" здійснюються видатки одержувачів бюджетних коштів на грошове утримання (забезпечення) військовослужбовців, осіб, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу, у тому числі основні та додаткові види виплат.

Виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу), крім виплат, передбачених підпунктом 27 підпункту 2.5.3 пункту 2.5 цієї глави цієї Інструкції, здійснюється за рахунок бюджетних коштів за КЕКВ 2800 „Інші поточні видатки” (абзац перший підпункту 9 пункту 2.6 глави 2 цієї ж Інструкції).

По цій причині вимоги щодо виплати спірних коштів саме за рахунок таких бюджетних коштів (КЕКВ 2112) є безпідставними.

Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 07.11.2017 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 07.11.2017 року, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсація за всі невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за період військової служби з 20.10.2015 року по 07.11.2017року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсація за всі невикористані ним дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за період військової служби з 20.10.2015 року по 07.11.2017року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк

30.07.26