Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №160/11664/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 рокуСправа №160/11664/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

04.05.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , які полягають у обчисленні, нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 16.11.2022 по 28.11.2022 року включно, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, допомоги для оздоровлення, тощо), без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (2481,00 грн);

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 16.11.2022 по 28.11.2022 року включно, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, допомоги для оздоровлення, тощо), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (2481,00 грн) на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб», та провести виплату з урахуванням раніше сплачених коштів, обчисливши її розмір з урахуванням індексації.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу у Збройних Силах України з 30.08.2022 по 13.09.2024, під час якої отримав поранення під час виконання бойового завдання, безпосередньо брав участь у заходах із забезпечення оборони України протягом 236 днів та був звільнений з військової служби у запас у зв`язку із загибеллю батька. Позивач вважає, що у період проходження служби у Військовій частині НОМЕР_2 з 16.11.2022 по 28.11.2022 відповідач протиправно обчислював, нараховував та виплачував йому грошове забезпечення без урахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 у розмірі 2481,00 грн, що призвело до заниження належних йому виплат. З урахуванням обставин, викладених у позові, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 11 травня 2026 року суд відкрив провадження у справі №160/11664/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, 25.05.2026 надіслав до суду письмовий відзив на адміністративний позов в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що відповідач при нарахуванні позивачеві грошового забезпечення керувався постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Факт порушення прав позивача відповідачем відсутній.

Згідно з ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), проходив слжбу у період з 30 серпня 2022 року по 13 вересня 2024 року проходив службу у Збройних Силах України на посадах рядового складу у таких військових частинах: Військова частина НОМЕР_4 - з 30.08.2022 по 15.11.2022; Військова частина НОМЕР_2 - з 16.11.2022 по 28.11.2022; Військова частина НОМЕР_5 - з 29.11.2022 по 13.01.2023; Військова частина НОМЕР_5 (подальше проходження служби) - з 13.01.2023 по 18.03.2024; Військова частина НОМЕР_6 - з 19.03.2024 по 13.09.2024, що підтверджується військовим квитком НОМЕР_7 .

За весь час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_5 07 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання та обов`язків військової служби в оперативно-тактичному угрупуванні « ІНФОРМАЦІЯ_2 », під час бойових дій з російськими збройними формуваннями (НЗФ російсько-терористичних військ) в Донецькій області, внаслідок артилерійського обстрілу позивач отримав поранення із захистом Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) матроса ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11 серпня 2023 року № 40/7034.

Під час служби в період з 29.06.2023 по 23.09.2023, з 30.09.2023 по 04.11.2023, з 12.11.2023 по 30.11.2023, з 11.12.2023 по 17.03.2024 позивач безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у Донецькій області, Волноваський район, Вугледарська територіальна громада, населений пункт Новоукраїнка та в Херсонській області, Херсонському районі, Олешківській територіальній громаді в населеному пункту Кринки, загальний строк участі в таких заходах 236 днів загалом, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 17 серпня 2024 року № 82/2858, котра додається до цієї позовної заяви.

13 вересня 2024 року ОСОБА_1 , було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_6 у запас на підставі підпункту «г», підпункту 2, частини 4, статті 26 Закону України № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з тим, що на війні загинув мій рідний батько, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_6 від 13.09.2024 року № 256.

Позивач звернувся до військової частини НОМЕР_2 щодо розміру отриманого ним грошового забезпечення у 2022 році та отримання фінансових документів та відомостей.

17.02.2026 за вих.№1215/18/1196 відповідач надав картку особового рахунку за 2022 рік стосовно ОСОБА_1 .

Позивач вказує, що відповідач під час проходження ним військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 у період з 16.11.2022 по 28.11.2022 протиправно обчислював, нараховував та виплачував грошове забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, а також доводам відповідача у відзиві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Розмір грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності з 01.03.2018 року.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У первісній редакції п. 4 Постанови № 704, було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

На момент набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 704 п. 4 цього нормативно-правового акту був викладений у редакції згідно з п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103, а саме: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність у зв`язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18.

Отже, починаючи з 29.01.2020 року діє п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у первісній редакції, який визначає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 також містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

А тому, розрахункова величина для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, повинна бути визначена шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, у якій зазначено, що з 29.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018, не відповідають актам вищої юридичної сили, оскільки розмір прожиткового мінімуму щороку змінюється законом про Державний бюджет України. Отже, при визначенні розміру посадових окладів та окладів за військовим званням підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року, а не станом на 01.01.2018.

Водночас спірні правовідносини у цій справі виникли у період з 16.11.2022 по 28.11.2022, а тому при визначенні розміру грошового забезпечення позивача підлягали застосуванню положення статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», якою прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року встановлено у розмірі 2481 грн.

Таким чином, починаючи з 29.01.2020, відповідач був зобов`язаний визначати посадовий оклад та оклад за військовим званням військовослужбовців шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, визначений додатками до Постанови №704. Отже, під час нарахування грошового забезпечення позивачу у листопаді 2022 року відповідач повинен був застосовувати прожитковий мінімум, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 у розмірі 2481 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що при нарахуванні позивачу грошового забезпечення за спірний період відповідач застосував іншу розрахункову величину, ніж передбачена пунктом 4 Постанови №704 у редакції, чинній після 29.01.2020, що призвело до заниження розміру належних позивачу виплат. За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності дій відповідача в цій частині.

Суд зазначає, що наведена правова позиція Верховного Суду є релевантною до спірних правовідносин, оскільки предметом спору у цій справі є правомірність визначення відповідачем розміру посадового окладу та окладу за військовим званням позивача під час проходження ним військової служби у період з 16.11.2022 по 28.11.2022.

Як встановлено судом, у спірний період діяла первісна редакція пункту 4 Постанови №704, відповідно до якої розміри посадового окладу та окладу за військовим званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Таким чином, при визначенні розміру грошового забезпечення позивача за період з 16.11.2022 по 28.11.2022 відповідач був зобов`язаний застосувати прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 у розмірі 2481 грн.

Водночас доводи відповідача про правомірність здійсненого нарахування грошового забезпечення лише з підстав дотримання положень Постанови №704 суд відхиляє, оскільки після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 застосуванню підлягає пункт 4 Постанови №704 у первісній редакції, що передбачає використання прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а не іншої розрахункової величини.

Отже, відповідач, здійснюючи у спірний період обчислення та виплату позивачу посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 у розмірі 2481 грн, діяв всупереч вимогам пункту 4 Постанови №704 та Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік».

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо обчислення, нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022, є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Оскільки належним способом захисту порушеного права є його реальне поновлення, вимога про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за спірний період, з урахуванням раніше виплачених сум, також підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв`язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи, що позивач, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.

Керуючись ст. 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення, нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 16 листопада 2022 року по 28 листопада 2022 року включно, а саме посадового окладу, окладу за військовим званням, інших складових щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 16 листопада 2022 року по 28 листопада 2022 року включно, а саме посадового окладу, окладу за військовим званням, інших складових щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року (2481 грн), на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та проведенням виплати різниці, а також з урахуванням індексації відповідно до вимог чинного законодавства.

Судовий збір розподілу не підлягає.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук