Вирок від 30 липня 2026 р. у справі №699/1403/24 — Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/1403/24

Номер провадження № 1-кп/699/29/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2026 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з повною технічною фіксацією матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні від 11.08.2024 № 12024255310000409

за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Квітки Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , із середньо освітою, вдови, здійснюючи догляд за повнолітнім сином з інвалідністю, непрацюючої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України

УСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом доведеним

ОСОБА_7 03.08.2024 близько 16:00 год., перебуваючи біля домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , під час конфлікту з ОСОБА_5 , який виник на ґрунті тривалих неприязних відносин, маючи прямий умисел на заподіяння останньому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно нанесла ОСОБА_5 один удар держаком від совка по верхній передній частині правої ноги останнього, унаслідок чого потерпілий відповідно до висновку експерта № 05-6-01/266 від 27.08.2024 отримав тілесні ушкодження у вигляді синця правого стегна, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Отже, ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, а саме заподіяла потерпілому умисне легке тілесне ушкодження.

2. Обґрунтування цивільного позову потерпілого

Потерпілий за ч. 1 ст. 125 КК України ОСОБА_5 в межах кримінального провадження подав до суду цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що під час суспільно-небезпечних дій ОСОБА_9 , діючи протиправно та умисно, пошкодила дерев`яний розкладний стіл, що в повній мірі підтверджується ілюстративною таблицею, яка додається до позовної заяви. Вартість матеріального збитку, спричиненого пошкодженням столу, позивач оцінює в розмірі 5 000 гривень.

Крім того неправомірними діями обвинуваченої було пошкоджено екран мобільного телефону марки ZTE А31, через що телефон став непридатним для користування. У позові вказано, що вартість матеріального збитку, спричиненого пошкодженням столу (ймовірно, мається на увазі телефон), позивач оцінює у розмірі 4 000 гривень.

Позивач стверджує, що також поніс матеріальні витрати на придбання мазей та ліків. Також поніс транспортні витрати та витрати по проведенню експертизи. Зазначені витрати позивач оцінює у розмірі 5 000 гривень.

За розрахунком позивача (потерпілого), загальний розмір спричиненого йому матеріального збитку складає 14 000 гривень.

Позивач стверджує, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченої, йому було завдано моральну шкоду, яка полягає у численних фізичних та душевних стражданнях, які були пережиті потерпілим, а також втрати здоров`я, і лікування. Дана подія зумовила негативні зміни у його житті: наслідки психотравмуючої події, страх можливою повторення, негативні переживання, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні. Важкість, а часом і неможливість виконання повсякденних обов`язків, фіксованість уваги на проблемі одужання та реабілітації, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, нервозність, дратівливість, почуття образи, обурення, приниженої гідності, переживання за здоров`я. Ці негативні зміни не входили до життєвих планів потерпілого.

Позивач також обурений тим, що обвинувачена та її родичі не допомогли під час лікування і по теперішній час жодного разу не запропонували свою матеріальну допомогу та не поцікавились станом здоров`ям та його матеріальним становищем, а зокрема чи є в потерпілого кошти на придбання ліків та на відновлення пошкодженого майна.

Потерпілий (позивач) оцінює моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.

З огляду на вказане, за змістом прохальної частини цивільного позову, потерпілий ОСОБА_5 просить стягнути на його користь з цивільного відповідача (обвинуваченої) ОСОБА_7 матеріальний збиток у розмірі 14 000,00 грн та моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.

Цей цивільний позов прийнято до розгляду у кримінальному провадженні.

3. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом

3.1. Обсяг доказів

Суд встановив, що обвинувачена правильно розуміє зміст фактичних обставин, встановлених в обвинувальному акті.

Обвинувачена винуватість в інкримінованому правопорушенні не визнала. Цивільний позов також не визнала

Суд дійшов висновку про необхідність здійснення судового розгляду в загальному порядку. Заслухавши думки учасників вирішено допитати потерпілого, дослідити письмові докази разом з матеріалами цивільного позову, здійснити допит свідка та обвинуваченої.

3.2. Показання потерпілого ОСОБА_5 .

Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що дату події він не пам`ятає, однак вказав, що він позичав сусідці ОСОБА_10 стіл. Коли забирав його, на вулиці А. Куби, між 9 та 11 будинками, ОСОБА_11 накинулася на нього.

Коли він наближався до будинку обвинуваченої, то побачив, що вона висипала сміття із совка у його поштову скриньку. Коли ОСОБА_7 побачила ОСОБА_5 , то побігла назустріч, вибила телефон з рук, обзивала його та з розмаху вдарила його по правому стегну держаком від совка. Потерпілий повідомив, що обвинувачена хотіла вдарити його по голові, але промахнулася. Інших ударів не було.

Потерпілий стверджує, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень він кульгав близько тижня. Він переніс стрес, йому було соромно, та важко як морально, так і фізично.

Свідком цих подій була ОСОБА_12 , яка була у себе у дворі та вийшла разом з потерпілим, коли віддавала йому стіл.

Потерпілий зазначає, що син ОСОБА_13 за її наказом забрав телефон потерпілого.

ОСОБА_5 зазначив, що конфлікти з обвинуваченою тривають близько п`яти років, тому він вважає, що її необхідно покарати так суворо, щоб вона його більше не чіпала.

Щодо цивільного позову ОСОБА_5 оцінив вартість пошкодженого столу у розмірі 5 000,00 грн. Станом на час допиту 21.10.2025 потерпілий стверджував, що розбитим телефоном він продовжував користуватися як основним, але іноді цей телефон має сбої у роботі, працює повільно. Станом на час завершення судового розгляду (31.07.2026) потерпілий повідомив, що продовжує постійно користуватися цим телефоном як запасним (має ще один телефон). Збитки від пошкодження телефона потерпілий оцінює у розмірі 4 000,00 грн. Також він стверджує, що витратив близько 5 000,00 грн на знеболюючі і протизапальні ліки. Через стрес звертався до лікаря за консультацією.

Стосовно моральної шкоди потерпілий вказав, що постійно дивиться чи ОСОБА_7 не біжить за ним з палицею. Він боїться повторення ситуації.

3.3. Покази свідка

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні дала покази про те, що потерпілий ОСОБА_5 07.08.2024 позичив їй стіл для проведення поминок. Близько 16:00 годин потерпілий відкрутив ніжки столу та поніс стільницю додому, тримаючи її двома руками поперед себе. Свідок стверджує, що одночасно потерпілий тримав у своїй руці телефон та фотографував ним. Свідок почула крики, вийшла з території свого домоволодіння на вулицю та побачила, як обвинувачена ОСОБА_7 , обзиваючи потерпілого, б`їє його та його стіл штиковою лопатою. Свідок категорично стверджує, що обвинувачена наносила удари саме штиковою лопатою стандартного розміру, а не совком.

Після удару обвинуваченої, у потерпілого впав телефон. Обвинувачена наказала своєму синові, який був поряд, забрати телефон потерпілого.

Після цього потерпілий залишив стільницю свого столу на дорозі, а сам повернувся до свідка, щоб викликати з її телефона працівників поліції. Приблизно через годину інші особи (знайомі свідка) прибрали стільницю зі столу потерпілого на узбіччя дороги, оскільки ця стільниця весь час лежала на дорозі, заважаючи руху. Після цього приїхали працівники поліції. Свідок у пошкодженому стані стола не бачила. Через тиждень приїхала слідча група, яка склала протокол, провела обстеження та відеофіксацію.

Свідок наполягала, що подія сталася саме 07.08.2024, а не 03.08.2024.

ОСОБА_14 зазначила, що конфлікти між потерпілим та обвинуваченою відбуваються постійно. Також свідок повідомила, що має довготривалі неприязні стосунки з обвинуваченою, натомість з потерпілим тривалий час перебуває у дружніх стосунках.

3.4. Дослідження письмових доказів сторони обвинувачення.

Стороною обвинувачення надано витяг з ЄРДР та низку документів, які характеризують обвинувачену.

Відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024255310000409 від 11.08.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України за повідомленням ОСОБА_5 про те, що 03.08.2024 близько 16.00 год біля будинку АДРЕСА_1 невідома особа нанесла йому тілесні ушкодження.

За змістом рапорту Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області від 03.08.2024 щодо події ЄО № 14106 (як грабіж) 03.08.2022 о 17.22 год надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 03.08.2024 о 17:20 год за адресою: А. Куби, 8, с. Квітки, Корсунь-Шевченківський район виникла конфліктна ситуація з сусідами, які наздоганяли його та погрожували лопатою. По дорозі, коли заявник тікав від сусідів, його вдарили лопатою по руках та вибили мобільний телефон ZTE з номером НОМЕР_1 і забрали його. Сусіди неодноразово провокують заявника, поводяться неадекватно. На даний момент сусіди кричать біля двору заявника. У нього на телефоні є відеофіксація. Заявник ОСОБА_5 .

Відповідно до результату відпрацювання повідомлення факт грабежу не підтвердився. Встановлено, що між сусідами ОСОБА_15 та ОСОБА_16 на фоні неприязних відносин стався конфлікт, під час якого у заявника випав мобільний телефон. На теперішній час телефон власнику повернуто. На місці події від учасників відібрано пояснення. Від заявника відібрано заяву щодо погроз його життю і здоров`ю.

Ураховуючи, що кримінальне провадження за ст. 125 КК України є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, то вказане вище провадження розпочате на підставі заяви потерпілого ОСОБА_5 від 03.08.2024. Згідно з протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 03.08.2024 ОСОБА_5 повідомив, що 03.08.2024 близько 16:00 год ОСОБА_7 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , шляхом нанесення ударів пошкодила стіл, внаслідок чого він розбився і пошкодила захисне скло та екран мобільного телефону ZTE31, чим завдала ОСОБА_5 матеріальної та моральної шкоди.

Протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_5 від 13.08.2024 зафіксовано, що потерпілий розповів і показав як у той момент коли він йшов від сусідки ОСОБА_14 , у якої забирав свій стіл, назустріч йому вибігла ОСОБА_7 . Вона тримала у руках лопату. Коли потерпілий побачив її, відразу поклав складний стіл на землю з трав`яним покриттям, та дістав свій мобільний телефон щоб включити відео для фіксації події. ОСОБА_7 підбігла до ОСОБА_5 та держаком від лопати вибила телефон із рук потерпілого. Телефон впав на землю. Потім цим же держаком ОСОБА_7 замахнулася на ОСОБА_5 , ніби намагаючись нанести удар по голові останньому, однак потерпілий почав відходити назад, тому ОСОБА_7 нанесла йому один удар держаком лопати по верхній частині правої ноги, а саме по стегну. Від отриманого удару потерпілий ОСОБА_5 на землю не падав.

За змістом протоколу проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_14 від 13.08.2024, свідок розповіла та згодом показала, що ОСОБА_5 цього дня прийшов до неї аби забрати свій розкладний стіл, який він їй позичав. Забравши стіл, ОСОБА_5 вийшов з двору. Свідок відразу почула голос ОСОБА_7 , яка мешкає неподалік. ОСОБА_14 вийшла з двору та побачила, що потерпілий стояв на вулиці та тримав у руці мобільний телефон. Стіл, який він ніс, потерпілий поклав на землю, а ОСОБА_7 бігла на нього з лопатою в руках, при цьому виражалася нецензурною лайкою у бік потерпілого. Підбігши до ОСОБА_5 , ОСОБА_7 вибила держаком від лопати з рук потерпілого мобільний телефон, який впав на землю. Потім ОСОБА_7 замахнулася цим же держаком та хотіла вдарити ОСОБА_5 по голові, але той почав відходити назад. Тож ОСОБА_7 нанесла держаком від лопати один удар по верхній частині правої ноги спереду, а саме по стегну потерпілого ОСОБА_5 . Від отриманого удару потерпілий на землю не падав.

З висновку лікаря судово-медичного експерта Смілянського міжрайонного відділення КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 26.08.2024 № 05-6-01/265 вбачається, що згідно з даними судово-медичного огляду із висновку спеціаліста в галузі судово-медичного експертизи від 09.08.2024 № 05-11-01/128 у ОСОБА_5 мав місце синець правого стегна.

Це ушкодження виникло від дії твердого тупого предмета та могло бути спричинене за механізмом, який вказаний у постанові. За давністю спричинення ушкодження може відповідати часу події, зазначеному у постанові. За ознакою відсутності короткочасного розладу здоров`я воно відноситься до категорії легких.

Тілесне ушкодження, яке мало місце у ОСОБА_5 , могло виникнути внаслідок не менше ніж одноразової травмуючої дії твердого тупого предмета.

Відповідно до висновку лікаря судово-медичного експерта Смілянського міжрайонного відділення КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 27.08.2024 № 05-6-01/266 тілесне ушкодження, яке мало місце у ОСОБА_5 , могло бути спричинене за механізмом утворення, який він вказав під час проведення за його участі слідчого експерименту від 13.08.2024.

За змістом висновку лікаря судово-медичного експерта Смілянського міжрайонного відділення КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 27.08.2024 № 05-6-01/267 тілесне ушкодження, яке мало місце у ОСОБА_5 , могло бути спричинене за механізмом утворення, який ОСОБА_14 вказала під час проведення за її участі слідчого експерименту від 13.08.2024.

Потерпілий ОСОБА_5 13.08.2024 надав до матеріалів кримінального провадження DVD-R диск із записом відеофайла, відзнятого 03.08.2024 за допомогою мобільного телефону, на якому зафіксовані дії ОСОБА_7 .

Постановою дізнавача СД Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_17 від 14.08.2024 указаний DVD-R диск визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до змісту відеозапису 03.08.2024 потерпілий ОСОБА_5 йде по дорозі з ґрунтовим покриттям, назустріч йому йде ОСОБА_7 . У руках ОСОБА_7 тримає совок пластиковий, жовто-блакитного кольору. Держак совка жовтого кольору. ОСОБА_7 обзиває потерпілого, чутно звук нанесення удару, після чого відеозапис продовжується, однак зображення відсутнє. Ймовірно, телефон впав. Запис закінчується тим, що обвинувачена комусь говорить забирати телефон.

Аналогічний відеозапис потерпілий ОСОБА_5 надав суду.

ОСОБА_7 раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувалася.

Відповідно до довідки КНП «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» від 28.08.2024 № 147 ОСОБА_7 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

3.5. Показання обвинуваченої ОСОБА_7 .

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не визнала, в повному обсязі. Також не визнала вимоги цивільного позову. Підтвердила, що дійсно має тривалі неприязні стосунки як з потерпілим, так і зі свідком. Натомість потерпілий та свідок перебувають у дружніх стосунках.

Обвинувачена у судовому засіданні фактично не заперечила, що 03.08.2024 мала конфлікт з потерпілим. Підтвердила, що на наданому суду відеозаписі дійсно зафіксована вона. Повідомила, що потерпілий у цей день кинув їй під паркан сміття від насіння, та насміхався із цього. Вона не заперечила твердження потерпілого, що прибравши це сміття, кинула його на території домоволодіння потерпілого. Обвинувачена стверджувала, що потерпілий навмисно провокує її, постійно обзиває її сина, який є статус особи з інвалідністю через психічні захворювання.

Як під час роз`яснення обвинувачення, так і під час допиту, обвинувачена стверджувала, що потерпілий дійсно ніс дорогою сій стіл, коли вони зустрілися на дорозі, потерпілий кинув стола їй на руку. Стверджує, що ОСОБА_5 постійно фіксує її на відео чи фото, хоча йому неодноразово роз`яснювали працівники поліції, що таки дії неправомірні. Такими діями потерпілий постійно провокує обвинувачену. Фактично не заперечила, що потерпілій проводив у той час відеофіксацію, а вона вибила телефон з рук потерпілого. заперечувала, що нанесла потерпілому тілесні ушкодження. Зазначила, що її совок зламався. Потерпіла принесла до суду зламаний пластиковий совок, жовто-блакитного кольору. Держак совка жовтого кольору був відламаний. Обвинувачена вказала, що це саме той совок, який був у неї в руках під час події. Працівники поліції роз`яснили їй, що совок треба зберегти до розгляду справи в суді.

Підтвердила, що потерпілий залишив свій телефон на землі на дорозі та пішов до свідка. З метою збереження телефона обвинувачена просила сина забрати цей телефон. Пізніше у цей день працівники поліції забрали телефон. Обвинувачена повідомила, що пошкоджень телефон не мав.

Також обвинувачена заперечила, що вона завдавала ударів по столу потерпілого. Просила вжити заходів, щоб потерпілий не чіплявся до неї і не провокував, не ображав її та її хворого сина.

3.6. Висновки щодо доведеності винуватості.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів оцінив з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов висновку, що надані докази поза розумним сумнівом доводять, що обвинувачена ОСОБА_7 дійсно завдала пластиковим совком удару по потерпілому, унаслідок чого совок зламався. Наявні висновком судово-медичних експертиз доводять, що ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, а саме заподіяла потерпілому умисне легке тілесне ушкодження.

4. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

У обвинувальному акті зазначено, що обставиною, яка пом`якшує покарання, є щире каяття, а обставиною, яка обтяжує покарання – вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.

У судовому засіданні прокурор, посилаючись на позицію обвинуваченої під час судового розгляду, відмовився від твердження про наявність цієї пом`якшувальної обставини.

Що стосується щирого каяття суд зазначає таке. Щире каяття – це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду при розгляді справи №199/6365/19.

Ураховуючи заперечення щодо вчинення правопорушення, суд не встановив наявності такої обставини, як щире каяття обвинуваченої.

Відповідно до матеріалів справи потерпілий ОСОБА_5 з 22.03.2023, у тому числі на час вчинення кримінального правопорушення, мав статус особи з другою групою інвалідності (загальне захворювання.)

Отже, суд погоджується з наявністю цієї обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченої.

5. Мотиви призначення покарання

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.

Обираючи вид та строк покарання обвинуваченій ОСОБА_7 суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорій проступків відповідно до ст. 12 КК України, особу винної, бере до уваги тривалі неприязні відносини між потерпілим та обвинуваченою, а також провокативну поведінку потерпілого. Також суд ураховує наявність обставини, які обтяжує покарання.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що обвинуваченій необхідно призначити у виді штрафу в межах санкції інкримінованої статті, оскільки саме таке покарання відповідатиме принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого.

6. Висновки щодо цивільного позову

Як зазначено вище, потерпілий ОСОБА_18 просить стягнути на його користь з цивільного відповідача ОСОБА_7 заподіяні кримінальним правопорушенням матеріальний збиток у розмірі 14 000,00 грн та моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого, суд ураховує такі обставини.

Згідно із ч. 5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 1 ст. 1177 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно з вимогами ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України, реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до товарного чеку від 11.04.2022, виданого ФОП ОСОБА_19 ( АДРЕСА_3 ) ОСОБА_5 придбав мобільний телефон марки «ZTE А31» вартістю 3 099 грн. Також за 249,00 грн було придбане захисне скло. Його поклейка коштувала 99,00 грн.

Таким чином потерпілий ОСОБА_5 є власником мобільного телефону марки «ZTE А31», який було забрано сином обвинуваченої з місця події нібито для збереження, та в той же день повернуто потерпілому працівниками поліції.

Пошкодження екрану телефона зафіксовано потерпілим на фотознімках, які долучені до позовної заяви.

У судовому засіданні потерпілий зазначав, що скло на телефоні розбите, а телефон працює з перебоями, проте ОСОБА_5 ним постійно користується станом на дату винесення вироку (тобто постійно протягом двох років після події).

Суд ураховує, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що спірний телефон потерпілого не був пошкоджений до дня події. Також не міститься достовірних доказів на підтвердження того, що скло телефона потерпілого було пошкоджене саме обвинуваченою (у тому числі шляхом завдання удару).

Отже, позивач (потерпілий) не довів наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями обвинуваченою та наявними в телефоні пошкодженнями екрану.

Крім того, позивач не довів розмір шкоди від ймовірного пошкодження його телефона під час події. Так, продовжуючи постійно користуватися своїм телефоном протягом двох років після події, потерпілий вимагає відшкодувати йому вартість, більшу, ніж потерпілий витратив на купівлю нового телефону за два роки до цієї події.

Тому суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо відшкодування йому вартості пошкодженого мобільного телефону марки «ZTE А31».

Щодо пошкодження обвинуваченою стола (стільниці), вартість якого потерпілий на власний розсуд оцінює у розмірі 5 000,00 грн, суд зазначає, що жодним доказом не доведено, що обвинувачена цей стіл пошкодила. Як і не доведено, що стан столу якимось чином змінився під час події. Суд також ураховує, що позивач (потерпілий) самостійно за власним рішенням залишив свій стіл (стільницю) на проїзній частині дороги без догляду на тривалий час (від години до двох). Цей стіл вимушені були прибирати на узбіччя сторонні люди, оскільки він заважав руху вулицею.

З огляду на вказане, суд вважає, що позивач не довів належними доказами завдання йому вказаного збитку.

Стосовно придбання мазей та ліків, а також транспортних витрат і витрат на проведення експертизи, які ОСОБА_5 оцінює у сумі 5 000,00 грн, суд зауважує, що до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження вказаних обставин.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з обвинуваченої на користь потерпілого матеріальної шкоди.

Щодо вимог потерпілого про відшкодування моральної шкоди суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Ураховуючи, що суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованого правопорушення, суд дійшов висновку про наявність обов`язку обвинуваченої відшкодувати потерпілому завдану йому моральну шкоду.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості, що передбачено ст. 23 ЦК України.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Потерпілий внаслідок вчинення щодо нього кримінального правопорушення без сумніву зазнав фізичного болю та приниження його гідності, через що зазнав душевних страждань. Потерпілий вимушений був звертатися до правоохоронних органів з заявами, витрачати свій час на участь у слідчих діях під час досудового розслідування та на участь у судових засіданнях під час розгляду кримінального провадження судом.

Разом з тим, суд ураховує провокативну поведінку самого потерпілого, який розпочав відеозйомку обвинуваченої до інкримінованої події, та фактично спровокував останню.

Виходячи із вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що заявлена сума моральної шкоди є завищеною.

З огляду на викладене суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення вимог у цій частині та стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 моральної шкоди у розмірі 1 000,00 грн.

7. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

Щодо обвинуваченої запобіжний захід не застосовувався, підстав для його застосування не вбачається.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Ураховуючи викладене, керуючись ст.ст. 7, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_20 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 не застосовувати.

Речовий доказ: DVD-R диск із записом відео файлу, який приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12024255310000409, - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану суд обмежується проголошенням резолютивної частини вироку, з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

СуддяОСОБА_1