Вирок від 30 липня 2026 р. у справі №697/1965/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1965/26

Провадження № 1-кп/697/225/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2026 м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку у кримінальному провадженні №1 2026 25 534 0000087 від 01.07.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малий Ржавець, Канівського району, Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, немаючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, до категорії осіб, які мають інвалідність, учасників бойових дій та постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС не відноситься, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_3 , на початку червня 2026 року, більш точної дати та часу органом не встановлено, діючи умисно, переслідуючи мету виростити нарковмісні рослини коноплі, в порушення вимог ст. ст. 7, 15 закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом» затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 589 від 03.06.2009, згідно яких діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, зазначених у Таблиці 1 списку № 3 «Переліку рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, без відповідного дозволу заборонено, перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , після виявлення на прилеглій земельній ділянці вищевказаного будинку дикорослих рослин коноплі здійснював за ними догляд, а саме очищення від бур`яну, культивування та поливання, з метою доведення рослин до стадії дозрівання і таким чином незаконно виростив 14 рослин коноплі, які згідно висновка судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів являються рослинами роду коноплі (Cannabis), які містять психотропну речовину, які у подальшому було вилучено працівниками відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області в ході проведення обшуку 08.07.2026 на підставі ухвали Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08.07.2026 у справі № 697/1752/26.

Крім того, ОСОБА_3 , на початку липня 2026 року, більш точної дати та часу не встановлено, перебуваючи на території прилеглої земельної ділянки буд. АДРЕСА_2 , за місцем свого проживання, діючи умисно, незаконно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, незаконно придбав шляхом зривання верхівкові частини рослин коноплі, які росли на прибудинковій території вищевказаного домоволодіння, які в подальшому переніс до горища сарайного приміщення, і тим самим став незаконно зберігати їх для власного вживання без мети збуту. В подальшому, 08.07.2026 на підставі ухвали Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08.07.2026 у справі № 697/1752/26, працівниками відділу поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області проведено обшук на території домоволодіння по АДРЕСА_2 , в ході якого на горищі сарайного приміщення було виявлено верхівкові частини рослин з листям, які в подальшому було вилучено до відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області. Відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, вилучені у ході проведення 08.07.2026 обшуку верхівкові частини рослин з листям є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 37,32 г..

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки, передбачені за:

-ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту; -

-ч. 1 ст. 310 КК України, тобто незаконне вирощування конопель у кількості від десяти до п`ятдесяти рослин.

Формулювання статті (частин статті) КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Частина 1 статті 309 КК України – незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту – караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

Частина 1 ст. 310 України – незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості від ста до п`ятисот рослин чи конопель у кількості від десяти до п`ятдесяти рослин: караються штрафом від ста до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Частиною 2 ст. 12 КК України встановлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Отже, враховуючи, що санкцією ч. 1 ст. 309 КК України передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк, санкцією ч. 1 ст. 310 КК України передбачене основне покарання у виді штрафу у розмірі від ста до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк, то кримінальні правопорушення за ч. 1 ст. 309 та ч. 1 ст. 310 КК є кримінальними проступками.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

В обвинувальному акті прокурором в порядку ч. 1 ст. 302 КПК України зазначене клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 , в якій обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, якою він погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КПК України, суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. А відповідно до другого речення ч. 2 ст. 382 КПК, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи, що учасники судового провадження не оспорюють встановлені під час дізнання обставини і згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження), про що свідчать відповідне письмове клопотання та заява, суд, вивчивши обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази, оцінені судом відповідно до ст.94 КПК України, дійшов висновку про відсутність необхідності призначати розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, та про наявність підстав для ухвалення вироку відносно ОСОБА_3 у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження).

Оцінені судом додані до обвинувального акта матеріали також дають підстави для висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , про винуватість останнього в його вчиненні, про наявність фактичних підстав для визнання ним винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки, передбачені за:

- ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту;

- ч. 1 ст. 310 КК України, тобто незаконне вирощування конопель у кількості від десяти до п`ятдесяти рослин.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відносить щире каяття.

До обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, особу обвинуваченого, тяжкість скоєних кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до кримінальних проступків; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, непрацюючий, неодружений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, до категорії осіб постраждалих від катастрофи на Чорнобильській АЕС, учасників бойових дій та осіб які мають інвалідність не відноситься, за місцем проживання характеризується позитивно, відповідно до довідки КНП «Канівська багатопрофільна лікарня» №926/01-03 від 27.07.2026 ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

Згідно з приписами ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання виправлення засудженого.

Одночасно судом враховується те, що санкціями ч. 1 ст. 309 та ч. 1 ст. 310 КК України передбачено як альтернативні види основних покарань: штраф, виправні роботи, пробаційний нагляд та обмеження волі.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 є непрацюючим, тому суд вважає призначення покарання у виді штрафу, які передбачені санкціями ч. 1 ст. 309 та ч. 1 ст. 310 КК України є недоцільним

З цих же підстав недоцільним є призначення покарання у виді виправних робіт.

Суд вважає, що призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі не будуть відповідати особі обвинуваченого.

Враховуючи викладене вище, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є умисними, закінченими кримінальними проступками, обставини вчинення кримінальних проступків, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що йому необхідно призначити покарання за ч. 1 ст. 309 та ч. 1 ст. 310 КК України у виді пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, передбачених нормами ст. 59-1 КК України.

Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України.

Суд вважає, що саме ця міра покарання з урахуванням обставин даного кримінального провадження буде достатньою для його виправлення та перевиховання і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та надасть можливість останньому довести розуміння своїх протиправних дій та своє виправлення.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувалися і обранню не підлягають.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судових експертиз.

Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено.

З цих підстав та керуючись статтями 100, 124, 368, 370-371, 373-376, 381,382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду;

-за ч. 1 ст. 310 КК України у вигляді у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду

На підставі п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 до пробаційного нагляду такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 - не обирати.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в зв`язку з проведенням:

- судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/124-26/9339-НЗПРАП від 20.07.2026 у розмірі 2406,80 грн.

- судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/124-26/9445-НЗПРАП від 21.07.2026 у розмірі 3850,88 грн., а всього на загальну суму 6257,68 грн. (шість тисяч двісті п`ятдесят сім гривень 68 копійок).

Речові докази у кримінальному провадженні:

-14 рослин роду коноплі (Cannabis L) та верхівкові частини рослини з листям, які є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, в перерахунку на суху речовину - 37,32 г. які передано до кімнати зберігання речових доказів відділу поліції № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

На підставі ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий ОСОБА_1