Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №695/1910/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

31 липня 2026 рокуСправа №: 695/1910/26

Номер провадження 3/695/907/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 122-4, ст.124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 02.05.2026 о 18 год 10 хв. на трасі Н16 10 км+800 м керував транспортним засобом ВАЗ 21011, державний номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді з другорядної дороги на трасу Н16 (Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань), не надав перевагу у русі автомобілю MERCEDES-BENZ С200, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 № 655559 від 02.05.2026.

Також ОСОБА_1 , 02.05.2026 о 18 год 10 хв. на трасі Н16 10 км+800 м керував транспортним засобом ВАЗ 21011, державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив зіткнення з автомобілем MERCEDES-BENZ С200, державний номерний знак НОМЕР_2 та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10.а Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, тобто залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.

За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 № 655607 від 02.05.2026.

Відповідно до ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а тому, суддя вважає за можливе об`єднати адміністративну справу № 695/1910/26 (на підставі протоколу про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 № 655607 від 02.05.2026) та адміністративну справу № 695/1911/26 провадження (на підставі протоколу про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 № 655559 від 02.05.2026) щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП в одне провадження, присвоївши справі № 695/1910/26.

У судовому засіданні 28.07.2026 потерпілий ОСОБА_2 ствердив, що він 02.05.2026 о 18 год 10 хв. на трасі Н16 10 км+800 м керував автомобілем MERCEDES-BENZ С200, державний номерний знак НОМЕР_2 , та ствердив обставини викладені у протоколах про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 № 655607 від 02.05.2026 та Серія ЕПР1 № 655559 від 02.05.2026, вказавши, що він рухався у напрямку з м. Черкаси у бік м. Золотоноша, та за с. Благодатне з другорядної дороги справа фактично перед ним виїхав автомобіль червоного кольору, який виїхав усіма чотирма колесами на проїжджу частину дороги та зупинився прямо перед потерпілим. Тоді потерпілий почав раптово гальмувати, та оскільки на зустрічній смузі поруч вже їхали автомобілі, потерпілий почав намагатися обійти червоний автомобіль справа, намагаючись відморозитися, але виїхав зі своєї смуги та зачепив червоний автомобіль у задню частину, куди саме не пам`ятає. Внаслідок зіткнення автомобіль потерпілого почало крутить та винесло на зустрічну смугу, та автомобіль занесло у кювет передньою частиною вниз. Червоний автомобіль у цей час просто стояв на зустрічній смузі, а потім просто поїхав у сторону м. Черкаси. Після цього ОСОБА_2 зателефонував у поліцію. Коли прибули співробітники поліції, підійшли свідки події, та близько через годину після того, як приїхали поліцейські один із свідків побачив, як із тої самої другорядної дороги виїхав той самий червоний автомобіль. Тоді поліцейській сіли в авто і почали його наздоганяти. Коли поліцейські повернулись вони привезли із собою також чоловіка похилого віку, від якого було чути сильний запах алкоголю. Чоловік, яким як виявилось у подальшому є ОСОБА_1 , спочатку категорично заперечував свою причетність до ДТП, але згодом це визнав і просив у потерпілого пробачення.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності категорично заперечував проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутності події і складу у його діях порушень.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «OHalloran and Francis v. The United Kingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність водіїв за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пунктом п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306 передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.1.9. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п.16.11 ПДР на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Крім того, ст. 122-4 КУпАП, передбачена відповідальність водіїв за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до пп. «а» п. 2.10 ПДР, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП у судовому засіданні підтверджена наданими та дослідженими доказами, а саме:

даними протоколів про адміністративне правопорушення серії Серія ЕПР1 № 655607 від 02.05.2026 та Серія ЕПР1 № 655559 від 02.05.2026, які складені уповноваженими на те особами, а їх зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколах зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи;

схемою дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 02.05.2026 о 18 год 10 хв. на автодорозі Н16 (Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань) 11 км + 200 м;

письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 02.05.2026;

рапортом інспектора взводу 2 роти №3 батальйону УПП в Черкаській області ДПП Владислава Таращенка від 02.05.2026

відеозаписами з бодікамер поліцейських 472421, 470997.

Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст.124 КУпАП суду не надано.

Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.

Доводи захисника ОСОБА_1 про зворотне розцінюються судом як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності.

Крім того, судом враховано, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 подавав заяву в порядку, передбаченим чинним КПК України, до правоохоронних органів щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов`язків при складанні адміністративного матеріалу відносно нього за ст.124, ст.122-4 КУпАП.

Також ОСОБА_1 не надано відомостей про те, що він звертався до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності працівників поліції.

Отже, враховуючи відсутність будь-яких скарг з боку особи, яка притягається до відповідальності, щодо дій працівників поліції під час складення ними протоколів, суд дійшов висновку про відсутність підстав ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколах про адміністративне правопорушення та інших письмових доказах, оскільки вони відповідають дійсності.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

При вирішенні даної справи суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14.02.2008 у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998, згідно з якими доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що в ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, а винуватість його у вчиненому доведено поза розумним сумнівом.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 обставин, що обтяжують чи пом`якшують його відповідальність судом не встановлено.

Згідно з положеннями ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст.36 КУпАП, суд дійшов висновку, про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ст.122-4 КУпАП – у виді штрафу в дохід держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 3 400 гривень.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до посвідчення Серія НОМЕР_3 від 12.09.2023 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, та належить до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст. 36, 122-4, 124, 283, 284 КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну справу № 695/1910/26 та адміністративну справу № 695/1911/26 щодо притягнення ОСОБА_1 за скоєння адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП об`єднати в одне провадження, присвоївши справі № 695/1910/26.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4, ст.124 КУпАП та з урахуванням ст. 36 КУпАП, накласти адміністративне стягнення за ст. 122-4 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська