Суд: Млинівський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 30 липня 2026 р.
Справа: №566/311/26
Суддя: Лободзінський А. С.
cправа № 566/311/26
провадження № 3/566/319/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 року селище Млинів Рівненської області
Млинівський районний Рівненської області
Суддя Млинівського районного суду Рівненської області А.С. Лободзінський, за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Антонюка Романа Валерійовича, розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону №3 з обслуговування Дубенського району полку патрульної поліції УПП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
-за ч.1 ст.130 КУпАП,-
В С Т А Н О В И В:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №581465 від 02 лютого 2026 року, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за те, що 02 лютого 2026 року о 12 год 01 хв на 173 км автодороги М-19 «Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече», керував автомобілем марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці) та відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, такого огляду, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР. та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився.
Натомість захисник ОСОБА_1 – адвокат Антонюк Р.В., покликаючись на незаконність дій працівників поліції та порушення ними вимог ст.ст 256, 266 КУпАП, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Додатково пояснив, що працівники поліції, абсолютно, з надуманих та невідомих для його підзахисного ОСОБА_1 причин, запропонували йому пройти огляд на виявлення стану наркотичного сп`яніння. Незважаючи на надуманість ознак наркотичного сп`яніння, які праціники поліції, ніби то виявили у ОСОБА_1 , останній був згідний проїхати у запропонований поліцейськими медичний заклад – Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення, однак у своєму автомобілі у якості пасажира та зі своїм водієм, який на той момент перебував на місці зупинки транспортного засобу. Також, захисник звернув увагу, що запропонований працівниками поліції медичний заклад - Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення, є далеко не найближчим медичним закладом для проведення такого огляду, що свідчить про порушення працівниками поліції положень вищезгаданої Інструкції.
Заслухавши доводи захисника Чикали Д.В., дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
За правилами ст. ст. 7, 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом та дотриманням принципу забезпечення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є тим доказом, на основі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Оцінка доказів, в тому числі, і протоколу про адміністративне правопорушення, грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, на основі закону.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп`яніння, так само відмова осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.
Отже, вказаною нормою визначено, проміжок часу протягом якого може бути проведено огляд водія на визначення стану сп`яніння – 2 години з моменту встановлення підстав для його здійснення, зокрема виявлення ознак такого сп`яніння.
Переглянутим у судовому засіданні відеозаписом з боді камери поліцейського вбачається, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відбулася о 12:01 год, після чого одразу розпочалося спілкування поліцейських із водієм щодо причин такої зупинки. У цьому контексті слід зазначити, що необгрунтованості дій працівників поліції щодо зупинення керованого ОСОБА_1 транспортного засобу в ході судового розгляду, на переконання суду, не встановлено.
Після цього, у ході спілкування, о 12:47(48) поліцейський вперше зазначає про тремтіння пальців рук у ОСОБА_1 та вказує останньому, що це є ознакою сп`яніння. Однак, пропозицію на проходження огляду на визначення стану сп`яніння висловив усупереч врегульованому законом порядку після проходження більше ніж двох годин (12:47), з моменту виявлення ознаки о 15:31 год. Таким чином, фактично поліцейський не забезпечив проведення огляду ОСОБА_1 у медичному закладі протягом визначеного ст. 266 КУпАП проміжку часу, чим порушено положення частини четвертої вказаної статті.
Крім цього, пунктом 12 Розділу 2 Інструкції передбачено, що: «У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я».
У відповідності зі ст. 266 КУпАП, перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
З дослідженого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що працівники поліції найближчим закладом охорони здоров`я, якому надано право на проведення огляду особи на визначення стану наркотичного сп`яніння визначили Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення.
Судом встановлено, що Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення дійсно входить до переліку закладів, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, однак, враховуючи місце зупинення транспорного засобу під керуванням ОСОБА_1 , цей заклад не був найближчим. (найбільш теритроріально наближеними закладами охорони здоров`я є: Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька Волинської області та Дубенська центральна района лікарня ).
Таким чином, всупереч вимог чинного законодавства, працівниками поліції було видано направлення на огляд водія з метою виявлення наркотичного сп`яніння в закладі, який не є найближчим для особи, яка підозрюється у вчиненні адміністративного правопорушення.
Отже, дії працівників поліції по направленню ОСОБА_1 для проведення огляду до Рівненського обласного центру психічного здоров`я населення в цій частині також суперечать вимогам ст. 266 КУпАП та положенням згаданої Інструкції.
Крім цього, з дослідженого у судовому засіданні відеозапису із боді камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся на пропозицію працівника поліції пройти медичний огляд у медичному закладі та був згідний пройти процедуру огляду. Однак, просив дозволити проїхати йому до м. Рівне у власному автомобілі в якості пасажира з іншим водієм, який на той час знаходився на місці події у супроводі поліцейських. На що працівники поліції категорично відмовили йому, наполягаючи, що він має проїхати до медичного закладу виключно у їхньому службовому автомобілі.
Так, положення статті 266 КУпАП, Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, а також Інструкції МВС та МОЗ регламентують лише обов`язок поліцейського направити особу до закладу охорони здоров`я для проведення огляду, однак не встановлюють виключного способу її доставки та не передбачають, що така особа має бути доставлена виключно службовим автомобілем поліції.
Таким чином, чинне законодавство не містить заборони щодо прибуття особи, яка направляється для проходження медичного огляду з метою визначення стану сп`яніння, до закладу охорони здоров`я на власному транспортному засобі як пасажира у супроводі працівників поліції.
Відтак волевиявлення ОСОБА_1 на прибуття до медичного закладу як пасажира власного автомобіля не може свідчити про його відмову від проходження медичного огляду.
Таким чином, сукупністю досліджених у суді доказів встановлено, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я в передбаченому законом порядку.
Окремо суд звертає увагу на озвучені працівником поліції ознаки наркотичного сп`яніння, які на його думку були вявлені у ОСОБА_1 , а саме тремтіння пальців рук, неприродня блідість обличчя та поведінка, що не відповідає обстановці. Так, з переглянутого відеозапису з нагрудних відеокамер поліцейських об`єктивно не видно такої ознаки, як тремтіння пальців рук у ОСОБА_1 та неприродньої блідості обличчя, позаяк природна блідість могла мати місце в силу холодної пори року та тривалості перебування ОСОБА_1 на місці події. Про це вказували поліцейському також і присутні на місці події очевидці, яких всупереч положень ч.1 ст.256 КУпАП, у якості свідків, поліцейський у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не зазначив. Таким чином, з огляду на фактичні дані на які вказували присутні на місці події очевидці та дані зафіксовані на відеозаписі, убачаються сумніви щодо наявності ознак, за якими працівник поліції звернувся з вимогою до ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Тобто існує сумнів щодо наявності підстав, передбачених п.п.3,4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції для проведення огляду ОСОБА_1 .. Суд відмічає, що вказані сумніви не є визначальними при вирішенні справи, однак враховуються у сукупності з усіма іншими встановленими у ході судового розгляду та наведеними вище обставинами провадження у справі про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи те, що при розгляді справи, виявлено порушення законодавчо регульованої процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння і крім цього, належних і допустимих доказів, на підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 , правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено не було, то за відсутності будь-яких інших доказів про це, суд дійшов висновку, що у ході судового розгляду не доведено, поза розумним сумнівом події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а також вини ОСОБА_1 у його вчиненні.
За таких обставин, суд приходить до висновку про недоведеність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 247, 283-285, 294 КУпАП , -
П О С Т А Н О В И В :
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд Рівненської області, який виніс постанову.
Повне судове рішення складно 31 липня 2026 року. .
Суддя А.С. Лободзінський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua