Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №563/1094/26 — Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/1094/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.07.2026 року Корецький районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.

секретар судового засідання Федичканич В.Ю.

за участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Корець, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, вказуючи на те, що з відповідачем по справі не перебували в зареєстрованому шлюбі. Мають спільну дитину, доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з нею та знаходиться на її повному утриманні. Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 05 грудня 2013 року на її користь на утримання доньки в твердій грошовій сумі стягувалися аліменти в розмірі 300 (триста) грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 26 лютого 2018 року змінений розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідого віку. Визначений у 2018 році судом розмір аліментів є недостатнім для утримання дитини з урахуванням знецінення коштів внаслідок інфляції, постійного подорожчання всіх груп товарів для дитини. Тим більше, що дитина є інвалідом з дитинства, хворіє на цукровий діабет важкої форми. У звязку з цими обставинами дитина потребує постійного догляду, специфічного медикаментозного постійного лікування та особливого харчування. Всі ці витрати вона несе самостійно. Відповідач належної участі у вихованні та утриманні дочки не бере.

А тому, просить змінити розмір аліментів, та стягнути з відповідача на її користь на утримання доньки ОСОБА_4 аліменти в розмірі 8000,00 грн..

Позивач в судове засідання не з`явилася, останньою подано заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просила задоволити у повному обсязі.

10 липня 2026 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. В обгурнтуванння заперечень на позов вказує, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження необхідної суми аліментів саме в розмірі 8000 грн. Крім того, вказав, що він одружений із ОСОБА_5 . Від спільного проживання мають дочку ОСОБА_6 , 2013 року народження. Дружина не працює, сам він має тяжке захворювання серця, переніс складну операцію зі стентування судин неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, призначене довготривале лікування. А тому несе додаткові витрати на лікування. До військової служби не придатний та знятий з військового обліку. За вказаних обставин і у такий складний час та з врахуванням своєї хвороби йому складно утримувати його нинішню сімю та спільну з позивачем дочку. Разом з тим, зазначив, що усі раніше призначені судом аліменти він сплачував вчасно та у повному розмірі. З урахуванням викладених обставин відповідач вважає, що стягнення у аліментів у розмірі, якому просить позивач є для нього надміру тяжким та непосильним.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав. Вказав, що спроможний сплачувати аліменти лише в межах 2500 грн. Зазначив, що має утримувати дружину, яка не працює та дочку, якій 13 років. Сам хворіє, переніс операцію, а тому заявлена позивачем сума є для нього надміру високою.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши докази, суд приходить до таких висновків.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України встановлює обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Під час судового розгляду встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 02 грудня 2011 року.

Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 05 грудня 2013 року вирішено стягувати ОСОБА_1 , аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 300 (триста) гривень, щомісячно до досягнення нею повноліття.

Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 26 лютого 2018 року змінено розмір аліментів, який був визначений рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 05 грудня 2013 року, та вирішено стягувати ОСОБА_1 , аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З медичного висновку від 15.11.2022 встановлено, що дитина сторін, ОСОБА_3 хворіє на цукровий діабет 1 типу. Вказані факти також підтверджуються випискою з медичної карти стаціонарного хворого №9643 від 07.08.2025(діагноз: цукровий діабет типу 1 з незадовільбним контролем, важка форма), випискою з медичної карти стаціонарного хворого №3247 від 27.03.2024(діагноз: цукровий діабет типу 1 з діабетичною полінейропатією, важка форма).

Між відповідачем ОСОБА_1 та ОСОБА_7 26 липня 2013 року укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 26 липня 2013 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_8 народилася спільна дочка, ОСОБА_6 , що підтверджує свідоцтво про народження серії № НОМЕР_3 .

Згідно довідки ВЛК від 15.08.2022 ОСОБА_1 непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Згідно наданого відповідачем та дослідженого в судовому засіданні епікризу ОСОБА_1 з 07.07.2022 по 11.07.2022 знаходився на стаціонарному лікуванні у КП «РОКЛ ім. Ю. Семенюка РОР» з діагнозом – стабільна стенокардія. 07.07.2022 проведене оперативне втручанння – стентування.

Згідно зістаттею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

При визначенні розміру аліментів, який підлягає стягненню з відповідача, суд враховує обставини наявності на його утриманні неповнолітньої дочки ОСОБА_9 . Відповідачем надано належні та допустимі докази про те, що має незадовільний стан здоров`я, проте відсутні докази, які б вказували на обставини неможливості здійснювати будь-яку діяльність спрямовану на отримання заробітку.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно приписів ч.1, 2 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів уразі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, ст.192 СК України визначає виключний перелік підстав для збільшення розміру аліментів, визначених за рішенням суду.

У справах про збільшення розміру аліментів позивач, відповідно до ст.81 ЦПК України, має довести наявність обставин для стягнення аліментів у більшому розмірі.

У постанові Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі №565/2071/19 зазначено, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження іншої дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Адже, позивач повинен належними та допустимими доказами підтвердити погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв`язку з народженням дитини від іншого шлюбу.

Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Аналогічні висновки містяться і у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20.

Варто також наголосити, що судова практика містить висновки і щодо того, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів.

Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №755/14148/18, від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Крім того, відповідно до ч.1, 2 ст.27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Крім того, стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В Декларації прав людини проголошено, що дитині законом та іншими заходами повинен бути забезпечений соціальний захист та надані можливості та умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом, що дитина повинна рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у будь-якому разі в атмосфері матеріальної забезпеченості, що суспільство та органи публічної влади повинні здійснювати особливе піклування про дитину, яка не має достатніх коштів для існування, що дитина за будь-яких обставин повинна бути серед тих, хто першим отримує захист та допомогу.

Стаття 3 Конвенції OOH про права дитини передбачає, що усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Враховуючи те, що батьки мають рівні обов`язки щодо утримання дітей, матеріальне становище відповідача, наявність інших утриманців, працездатний, хоча має певні медичні протипоказання, а також те, що аліменти визначені перереднім рішенням суду, вочевидь не забезпечують мінімальний прожитковий мінімум, який мають отримувати дитина сторін, яка є інвалідом дитинства, суд дійшов висновку про наявність підстав для збільшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів та визначення їх у розмірі 4000 грн. щомісячно, на дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і такий розмір аліментів не буде надто обтяжливим для відповідача.

Враховуючи наведене, позов підлягає до задоволення частково.

На думку суду, такий розмір аліментів не є завищеним в нинішніх умовах проживання, є належним захистом прав дітей сторін та не ставить платника аліментів у скрутне для нього становище.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, то суд дійшов висновку, що з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 3, 10, 12, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, що стягуються за рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 26 лютого 2018 року на користь на утримання неповнолітньої дитини, збільшивши їх розмір.

Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 4000,00 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до повноліття дитини.

Стягнення аліментів у зміненому порядку проводити щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили, і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1331,20 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: