Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №537/2043/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1412/2026

Справа № 537/2043/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.07.2026 місто Кременчук

Крюківський районний суд міста Кременчука у складі головуючого судді Дряхлова Є.О.,

за участі секретаря судового засідання Скічко Н.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Саливон С.О.,

представника відповідача адвоката Нестеренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про захист прав та інтересів малолітньої доньки, усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення,

після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.

1. ОСОБА_1 (надалі за текстом – позивач) звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом – відповідач) про захист прав та інтересів малолітньої доньки, усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , і їх донька є одноособовою власницею двокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно плану квартири АДРЕСА_2 , в квартирі маються дві кімнати: одна кімната прохідна площею 16, 6 кв.м, друга кімната площею 11.3 кв.м.

Рішенням Крюківського районного суду міста Кременчука від 10.04.2025 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. За взаємною згодою позивача з відповідачем місце проживання їх малолітньої доньки визначено з позивачем.

Відповідач є одноособовим власником нерухомого майна, а саме житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , який в цілому складається з житлового будинку загальною площею 67,1 кв. м, житловою площею 22,0 кв. м, сараю, гаражу, навісу, вбиральні, погребу, сараю, сараю, колодязю, огорожі, земельної ділянки площею 0,1824 га.

Позивач констатує, що з вересня 2024 року вони з донькою проживають окремо, оскільки відповідач відмовився виселитися з належної на праві власності доньки квартири, хоч має своє власне житло. Позивач з дочкою змушені проживати у мами позивачки в квартирі АДРЕСА_4 , де крім мами і їх з донькою ще проживає сестра позивачки з донькою. В квартирі мами позивачки, де вони з дочкою змушені мешкати, житлова площа складає всього 27,7 кв. м, маються дві кімнати: одна площею 10,3 кв. м, а друга - 17,4 кв.м. Таким чином, донька позивачки, маючи власне житло, змушена ютитися у бабусі, не маючи нормальних умов для навчання, для сну, для відпочинку. Позивач зазначає, що проживати в одній квартирі разом з відповідачем вони з донькою не можуть, оскільки відповідна квартира має всього дві кімнати, одна з яких прохідна, донька з чоловіком є різної статі, а тому мешкати в одній кімнаті не можуть, а позивач з відповідачем розведені, між ними припинились будь-які відносини, що зумовлює неможливість спільного проживання. Окрім цього позивач наголошує, що відповідач зловживає спиртними напоями, що стало основною причиною їх розлучення, він неодноразово приходив додому в стані сп`яніння, лякав доньку та справляв негативне на неї враження. Добровільно звільнити квартиру, яка належить на праві власності їх доньці, відповідач відмовився, а відтак позивач була змушена покинути її, оскільки спільне проживання психологічно травмувало їх спільну дитину. Позивач зазначає, що внаслідок того, що її донька із-за відповідача не може проживати у власній квартирі, вона змушена вранці набагато раніше вставати, щоб зібратися в школу, оскільки їй із-за проживання у бабусі треба ще долати до школи декілька зупинок громадського транспорту, а якби вона проживала в належній їй на праві власності квартирі, то ходила б у школу у дворі свого будинку.

Посилаючись на норми національного та міжнародного законодавства позивач зазначає, що їх спільна з відповідачем донька має переважне право на захист її прав та інтересів перед батьком, із врахуванням принципу врахування найкращих інтересів дитини, а відтак просила суд усунути перешкоди у користуванні власністю її доньки шляхом виселення з належної їй на праві власності квартири відповідача без надання іншого житлового приміщення. Окрім цього, позивач просила суд зобов`язати відповідача повернути її донці оригінали наступних документів: договору дарування від 14.03.2023 року, витягу з Державного реєстру речових прав індексний номер витягу 325750781, технічний паспорт з усіма додатками на квартиру АДРЕСА_2 .

3. Відповідач ОСОБА_2 , у поданому на адресу суду 11.05.2026 відзиві, проти задоволення позову заперечив повністю. Зазначив, що зареєстрований у спірній квартирі з 2001 року, а проживає з моменту одруження з позивачкою у 2005 році. До набуття права власності на вказану квартиру їх спільною донькою, відповідна належала його матері. Дарування відповідної квартири доньці було спільним рішенням сім`ї, а відтак відповідач вважає, що має законні підстави на проживання у вказаній квартирі, оскільки є батьком власниці. Відповідач наголосив, що має офіційну роботу, не зловживає алкогольними напоями, веде нормальний спосіб життя, проблем у спілкуванні з дитиною не має. Відповідач зазначив, що не може виселиться із спірної квартири, тим більше, що не вважає за потрібне. Відповідач переконаний, що у спірній квартирі вони можуть проживати всі разом, він проти цього не заперечує. Що стосується житлового будинку, який розташований у с. Кам`яні Потоки, то відповідач наголосив, що відповідний не придатний для проживання, і на тій ділянці він почав будувати новий будинок, будівництво якого ще не закінчено. А відтак, відповідач не має іншого, окрім спірної квартири, житла. Посилаючись на приписи Житлового кодексу України відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

ІІ. Пояснення учасників справи.

4. Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Саливон С.О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Опитана у судовому засіданні у присутності психолога ОСОБА_4 малолітня ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснила суду, що навчається в 6 школі, перейшла в третій клас. Наразі ОСОБА_5 проживає разом з мамою, своєю кішкою, тіткою та сестрою у бабусі за адресою: АДРЕСА_5 . За цією адресою вони проживають близько 2 років. ОСОБА_6 пояснила, що до цього вони з мамою проживали разом з батьком на АДРЕСА_6 лейтенанта Дніпрова, поруч зі школою. Зазначила, що вони переїхали від батька тому, що він багато пив алкогольних напоїв. Наразі вона спілкується з батьком періодично, вони разом ходять гуляти, якщо батько приходить не п`яний. Інколи батько дзвонить ОСОБА_5 і вона може визначити по голосу п`яний він чи ні, періодично голос у нього п`яний. ОСОБА_5 знає, що квартира, в якій наразі проживає батько, належить їй. Вона пояснила суду, що їй до школи наразі необхідно добиратись на автобусі, три зупинки, а з тієї квартири, де живе батько, дві хвилини. Їй з вікна її кімнати видно школу. ОСОБА_5 зазначила, що наразі проживання сім`ї разом неможливе і вона цього не хоче, бо у мами не залишилось до батька жодних почуттів, а сама дівчинка його боїться, коли він ОСОБА_7 і знаходиться в стані алкогольного сп`яніння. Дівчинка категорично зазначила, що не хоче жити разом з батьком, для неї прийнятним варіантом є проживання з матір`ю та кішкою. Настя зазначила, що дуже сумує за своєю кімнатою і дуже хоче туди повернутись жити.

5. Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Нестеренко А.В. у судовому засіданні надали пояснення, аналогічні тим, що містяться у відзиві на позов, просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Ухвалою суду від 08.04.2026 провадження у справі відкрито, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідне судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 18.05.2026.

7. Ухвалою суду від 18.05.2025 постановлено перейти з розгляду справи в порядку спрощеного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 05.06.2026.

8. Ухвалою суду від 04.06.2026 заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Саливон С.О. про відвід судді залишено без розгляду у зв`язку з пропуском представником позивача строку на подання заяви про відвід судді.

9. Ухвалою суду від 05.06.2026 представнику позивача ОСОБА_1 адвокату Саливон С.О. поновлено строк на подання заяви про відвід судді, заяву про відвід судді Дряхлова Є.О. залишено без задоволення.

10. Ухвалою суду від 05.06.2026 заперечення позивача на дії головуючого при розгляді даної цивільної справи відхиллено.

11. Ухвалою суду від 05.06.2026 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 19.06.2026.

12. Судовий розгляд цієї справи по суті відбувався у відкритих судових засіданнях 19.06.2026, 29.06.2026, 06.07.2026, 15.07.2026 та 24.07.2026.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом.

13. ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_8 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 88, батько – ОСОБА_9 , мати – ОСОБА_10 .

14. 17.09.2005 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 555, прізвище після реєстрації шлюбу обох наречених – ОСОБА_11 .

15. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис 645, батько – ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 .

16. Рішенням Крюківського районного суду міста Кременчука від 10.04.2025 по справі № 537/1783/25 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

31.03.2025 Крюківським районним судом міста Кременчука по справі № 537/1464/25 видано Наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 .

17. ОСОБА_3 навчається в 2-А класі Кременчуцького ліцею № 6 «Правобережний» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, що підтверджується Довідкою № 03-27/18 від 16.02.2026.

Згідно психологічного заключення від 03.06.2026 практикуючого психолога Кременчуцького міського центру комплексної реабілітації дітей з інвалідністю ОСОБА_12 . ОСОБА_3 емоційно прив`язана до свого попереднього дому, власної кімнати та звичного укладу життя, що є для неї символом безпеки, стабільності та психологічного комфорту. Попри негативний досвід, у дитини зберігається емоційна прив`язаність до батька та потреба у спілкуванні з ним. Водночас ця прив`язаність має суперечливий характер, оскільки поряд із бажанням підтримувати контакт формується страх, тривога та емоційна напруга, пов`язані з постійним перебуванням батька у стані алкогольного сп`яніння. У дитини виникає внутрішній конфлікт між потребою в батьківській любові та потребою у власній безпеці. Емоційна сфера характеризується підвищеною чутливістю, тривожністю, схильністю до внутрішніх переживань та потребою у підтримці з боку значущих дорослих (Для Насті, це мама). Можливими проявами психоемоційного напруження можуть бути плаксивість, замкненість, підвищена вразливість, страх втрати близьких або нестабільності у стосунках. Разом із тим, дитина демонструє збережену здатність до емоційної прив`язаності, потребу у теплих стосунках та прагнення до психологічної безпеки. Для гармонійного емоційного розвитку дівчинки важливими є стабільне власне середовище, передбачуваність, емоційна підтримка, а також формування безпечних і зрозумілих меж у взаємодії з дорослими.

18. 14.03.2023 було укладено Договір дарування, згідно п. 1 якого ОСОБА_13 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , подарувала, а ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла в дар квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 56,8 кв.м, житловою площею 27,9 кв.м. Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Спірідович Н.В., зареєстровано в реєстрі за № 272.

Згідно плану квартири АДРЕСА_2 , остання складається з двох кімнат площею 11,3 кв.м та 16,6 кв.м, коридору, ванної, туалету, кухні, балкону та лоджії.

19. 23.06.2023 було укладено Договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки, згідно п. 1 якого ОСОБА_13 передала у власність ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 67,1 кв.м, житловою площею 22 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , а також земельну ділянку площею 0,1824 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідний договір посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Марченко Н.А., зареєстровано в реєстрі за № 1309.

20. 10.07.2019 було укладено Договір купівлі-продажу, згідно п. 1 якого ОСОБА_14 , ОСОБА_15 продали, а ОСОБА_16 купила квартиру АДРЕСА_4 . Квартира має наступні характеристики: загальна площа 43,8 кв.м, житлова площа 27,7 кв.м. Відповідний договір посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Спірідович Н.В., зареєстровано в реєстрі за № 519.

21. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , показала суду, що відповідач є її сином, а позивач колишньою невісткою. Свідок зазначила, що купила квартиру АДРЕСА_2 задовго до того, як позивач з відповідачем познайомились, однак, свідок вирішила залишити цю квартиру в сім`ї сина та після народження онуки – ОСОБА_6 , оскільки остання була дуже довгоочікуваною, вирішила подарити відповідну квартиру саме їй. На питання суду про добровільність такого рішення, свідок підтвердила, що на неї ніхто не тиснув, вона сама приймала відповідне рішення та наполягала на ньому. Окрім цього, свідок повідомила, що отримала у спадок після своєї матері житловий будинок, який розташований у с. Кам`яні Потоки. Після того як свідок подарувала спірну квартиру онуці, вона вирішила продати відповідний будинок у с. Кам`яні Потоки своєму сину для подальшого проживання його з позивачкою. Після отримання відповідного житлового будинку відповідач вирішив на тій ділянці побудувати новий будинок і будівництво досі триває. Наразі спілкування з онукою трохи погіршилось, що свідок пов`язує з наявністю відповідного спору у суді. Свідок вважала, що оскільки спірна квартира має дві кімнати, то вона придатна до проживання і її сина і позивачки з онукою. Окрім цього, свідок підтвердила, що всі правовстановлюючі документи на спірну квартиру знаходяться у неї.

22. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_5 , показала суду, що проживає у АДРЕСА_6 , і позивач була її сусідкою. Свідок повідомила суду, що доглядає за квітником біля під`їзду, в якому наразі мешкає відповідач, і дуже часто перебуває на вулиці в справах догляду за квітником. 24 травня 2026 року вона стала свідком того, що близько 09 години ранку з під`їзду вийшла мати відповідача з ним самим, лаючи останнього за те, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння. Відповідач погано пересувався, бо дійсно був в алкогольному сп`янінні. В подальшому, через 2 дні свідок знову побачила відповідача близько 09 години вечора, який повертався додому. Він зупинився біля квітника, щоб покурити. Останній перебував в стані алкогольного сп`яніння, оскільки зайшов у під`їзд, тримаючись за поручні і важко переставляючи ноги. Окрім цього, свідок повідомила суду, що позивач проживала у цій квартирі разом з відповідачем до 2024 року, і в той період часу відповідач також часто приходив додому в стані алкогольного сп`яніння. У той час свідок жодного разу не бачила відповідача разом з дитиною чи сім`єю, питанням виховання дитини займалась виключно позивач. Станом на зараз свідок жодного разу не бачила щоб дитина приходила до відповідача.

23. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_6 , показала суду, що проживає у АДРЕСА_6 , і позивач була її сусідкою. Позивач з сім`єю почала жити за тією адресою з 2005 року. Онука свідка та донька позивача відвідували один дитячий садочок, а наразі навчаються в одній школі, ліцеї № 6. Під час відвідування дитячого садочка та школи батько дитини позивача жодного разу не приходив за ОСОБА_5 . Свідок знає, що наразі ОСОБА_5 разом з позивачкою проживає окремо від відповідача, разом з матір`ю позивачки, однак продовжує навчатись у тій же школі. Коли позивач проживала разом з відповідачем свідок час від часу чула звуки сварки між ними. Свідок повідомила, що коли позивачка проживала разом з відповідачем, то вона ніколи не бачила, щоб з дитиною гуляв відповідач, це постійно робила позивач. Свідок підтвердила, що неодноразово приходив додому у нетверезому стані.

24. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_7 , показала суду, що позивач є її сестрою і вони наразі мешкають разом у квартирі їх матері у АДРЕСА_7 . Окрім них у квартирі також проживає дочка свідка та дочка позивачки. Свідок повідомила, що у 2012-2013 роках проживала разом з позивачем та відповідачем по АДРЕСА_1 . Вона неодноразово була свідком того, як відповідач приходив додому в стані алкогольного сп`яніння і на підставі цього у нього з позивачкою були сварки. Сварився відповідач також і зі свідком, наслідком чого після однієї із таких сварок, при якій він погрожував свідку, остання перестала проживати разом з позивачем та відповідачем. Протягом 2018-2020 року свідок працювала разом з відповідачем на одному підприємстві у одному цеху, а саме на Сталеливарному заводі. Свідок неодноразово бачила відповідача на роботі в стані алкогольного сп`яніння і у 2020 році це мало наслідком звільнення відповідача з роботи. В листопаді 2024 року свідок разом з позивачкою та їх дітьми прогулювались на мікрорайоні Раківка в районі 6 школи, де побачили відповідача в стані сильного алкогольного сп`яніння, він не міг йти. Вони подзвонили матері відповідача, щоб вона його забрала. Свідок також згадала, що після святкування дня народження ОСОБА_5 , свідок допомагала занести речі до квартири, в якій наразі проживає відповідач, він був у нетверезому стані та сварився як зі свідком так і з позивачкою. Наразі позивачка проживає з ОСОБА_5 у їх матері з 2024 року і за весь час відповідач дуже мало забирає ОСОБА_5 на прогулянку і кожного разу дитина просить позивачку вийти з нею разом та перевірити чи не п`яний прийшов батько.

25. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_8 , показав суду, що знає позивача та відповідача як колег по роботі. Вони разом з відповідачем працювали на одному підприємстві з 2002 року, на посадах слюсарів. В 2015 році свідок став механіком цеху, тобто мав певні розпорядчі функції по відношенню до відповідача. Свідок повідомив, що раніше на підприємстві було розповсюджена практика вживання алкогольних напоїв, особливо в нічні зміни. Керівництво на це реагувало стримано, оскільки цінило кваліфікованих кадрів. Серед тих, хто активно вживав алкогольні напої на роботі був і відповідач. Ситуація усугубилась в 2020 році, коли в цеху поставили камери відеоспостереження, і начальник цеху в камеру побачив, що відповідач йде хитаючись. Після цього начальник цеху подзвонив свідку та попросив перевірити чи не перебуває відповідач в стані алкогольного сп`яніння. Свідок виявив відповідача в стані сильного алкогольного сп`яніння, після чого передав його охороні, яка повела останнього до медичного пункту на проходження огляду на стан сп`яніння. Наступного дня відповідач звільнився з підприємства за власним бажанням. Свідок підтвердив, що відповідач постійно вживав алкогольні напої і бачив як він часто після роботи йшов додому в стані алкогольного сп`яніння.

26. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_9 , показала суду, що з народження і до 2024 року проживала у квартирі батьків за адресою: АДРЕСА_6 , тобто була сусідкою позивачки і їх діти ходили в один дитячий садочок, а наразі ходять в одну школу. Свідок пояснила, що її дитина народилась також у квітні 2018 року. До цього часу вона мало звертала увагу на сусідів, а з появою дитини стала більше гуляти біля під`їзду і спілкуватись з сусідами, зокрема, й з позивачкою. Весь цей час свідок не бачила, щоб з дитиною гуляв відповідач, також свідок не бачила, щоб він приводив її до садочку. На випускний у садочку та на 1 вересня у школі відповідач дитину не приводив, з нею була позивач. З 2024 року свідок помітила, що позивач приводить ОСОБА_5 з іншої сторони входу до школи і тоді свідок дізналась, що позивач з дитиною переїхали до матері. Свідок повідомила, що розуміє такий вчинок позивача, оскільки неодноразово бачила, як відповідач приходив додому у нетверезому стані, інколи в дуже нетверезому.

27. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_10 , показала суду, що проживає у АДРЕСА_5 і позивач наразі є її сусідкою. Свідок пояснила, що за цією адресою позивач разом з дитиною проживає приблизно з 2024 року у квартирі своєї матері, де також проживає матір позивача та її сестра з дитиною. Свідок повідомила, що працює в 22 школі і виходить на роботу приблизно в один час з позивачем, яка відводить дитину до школи, тільки до 6 школи. Школа, в якій навчається дитина позивачки, знаходиться від їх місця проживання на значній відстані. Також свідок повідомила, що у дворі того будинку ніколи не бачила батька дитини. Свідок також повідомила, що з урахуванням свого багаторічного стажу роботи в освітній діяльності може повідомити, що розлад в сім`ї напряму впливає на успішність дитини в школі.

28. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_11 , показала суду, що проживає у АДРЕСА_5 і позивач наразі є її сусідкою. Свідок зазначила, що позивач разом з дитиною проживають у матері позивача. Також свідок пояснила, що працює в магазині «МаркетОпт», який знаходиться по АДРЕСА_6 лейтенанта Дніпрова біля школи № 6, і знає відповідача, оскільки він постійно там робить покупки, зокрема, дуже часто він купує алкогольні напої. Свідок повідомила, що відповідач часто приходить в магазин в стані алкогольного сп`яніння, також свідок бачила, як він приходив в магазин разом з дитиною, при чому він був в стані алкогольного сп`яніння. За місцем проживання свідка та позивача, свідок жодного разу не бачила там відповідача.

V. Оцінка суду.

29. Відповідно до приписів прямої дії ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

30. За приписами норм ст. 316, 317, 319 Цивільного кодексу України (надалі за текстом – ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

31. Згідно норми ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначеною нормою закону встановлено право власника на пред`явлення негаторного позову. Негаторний позов – це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Усунення перешкод у користуванні житлом – це право власника вимагати від інших осіб припинити дії, що обмежують його право володіти, користуватися чи розпоряджатися житлом, і це може бути реалізовано через суд.

32. Відповідно до приписів ч. 2 ст. 33 Закону України «Про основні засади житлової політики» виселення, переселення та відселення осіб з житла приватного житлового фонду здійснюються не інакше, ніж за рішенням суду та з підстав і в порядку, встановлених законом.

33. При розгляді цієї справи судом достовірно встановлено, що малолітня ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , є єдиним власником квартири АДРЕСА_2 (див. п. 18) і відповідна квартира, в розумінні закону, є її житлом.

Право ОСОБА_3 вільно розпоряджатися своїм майном, яке є її житлом, станом на час розгляду відповідної справи в суді, обмежується її батьком, відповідачем по справі, який добровільно виселятись з відповідної квартири не вважає за доцільне, а сама малолітня особа, як і її матір, проживати разом з відповідачем не бажають, про що дитина повідомила безпосередньо під час судового засідання (див. п. 4).

34. У той же самий час судом встановлено, що для відповідача ОСОБА_2 , відповідна квартира також є житлом, оскільки тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Норми чинного законодавства не передбачають безумовного права члена сім`ї на проживання у житлі, яке належить іншому члену сім`ї, однак в контексті ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, таке право має бути захищене і втручання у таке має бути достатньою мірою обґрунтоване.

35. При вирішенні цієї справи суд, встановивши реальну наявність спору між законним власником житла, малолітньою дитиною, в інтересах якої діє позивачка, та фактичним користувачем такого житла, відповідачем, щодо права на проживання у вказаному житлі окремо один від одного, мав вирішити відповідний спір на користь однієї із сторін.

І хоча відповідач формально не був проти спільного проживання у спірній квартирі, судом достовірно встановлено небажання ані позивача, ані їх спільної дитини, в інтересах якої розглядався відповідний спір, на спільне проживання, а відтак зазначений спір підлягав вирішенню у судовому порядку.

36. Суд констатує, що виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умови, що таке втручання у право особи на повагу до житла передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену у п. 2 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та є необхідним у демократичному суспільстві. Відповідність останньому критерію визначається з урахуванням того, чи існує нагальна суспільна необхідність для застосування такого обмеження права на повагу до житла та чи буде втручання у це право пропорційним переслідуваній легітимній меті.

37. Розглядаючи цю справу та вирішуючи спір по суті, суд дійшов висновку, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути приділена до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

38. Виселення відповідача зі спірної квартири буде сприяти якнайкращим інтересам малолітньої ОСОБА_3 , оскільки це забезпечить їй стабільне власне середовище (власну кімнату), в якій остання зможе в тихому, спокійному стані як вчитись та розвиватись, так і проводити дозвілля; передбачуваність, оскільки дитина не буде знаходитись в постійному остраху за поведінку батька, який на регулярній основі приходив додому в стані алкогольного сп`яніння, що знайшло своє підтвердження при розгляді цієї справи (див. п. 22, 24, 25, 26, 28); а також сприятиме формуванню у Анастасії безпечних і зрозумілих меж у взаємодії з дорослими. Всі ці фактори для Анастасії дуже важливі і мають бути втілені, як того рекомендував психолог (див. п. 17).

39. Суд констатує, що втручання держави, у виді судового рішення, у право на повагу до житла відповідача не буде порушувати ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки таке втручання переслідує законну мету, а саме захист якнайкращих інтересів, прав і свобод малолітньої дитини; таке втручання здійснюється згідно із законом (ст. 391 ЦК України) та необхідне в демократичному суспільстві, де інтереси дитини переважають інтереси батьків.

40. Вирішуючи даний спір, суд враховує баланс інтересів кожної зі сторін та принагідно констатує, що позивачка, як і її малолітня дитина, не мають у власності іншого майна, в якому могли б удвох проживати, натомість відповідач має у власності нерухоме майно, зокрема, житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 67,1 кв.м, житловою площею 22 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (див. п. 19).

Доводи відповідача про неможливість проживання у вказаному житловому будинку не знайшли свого підтвердження при розгляді цієї справи. Наданий на підтвердження цього факту доказ – фотографія недобудови, судом до уваги не береться, оскільки із зазначеного доказу неможливо встановити де саме була зроблена відповідна фотографія, коли та ким, а відтак суд констатує наявність у власності відповідача саме тієї нерухомості, яка зазначена у правовстановлюючих документах.

41. Зважаючи на встановлені судом обставини, а також враховуючи досліджені судом докази, останній дійшов висновку, що в даній конкретній ситуації заявлені позовні вимоги щодо усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення відповідача із спірної квартири підлягають задоволенню.

42. Вирішуючи питання щодо заявленої позовної вимоги про зобов`язання відповідача повернути оригінали наступних документів: договору дарування від 14.03.2023, витягу з Державного реєстру речових прав індексний номер витягу 325750781, технічний паспорт з усіма додатками на квартиру АДРЕСА_2 , суд виходить з наступного.

43. В матеріалах справи відсутні будь-які докази знаходження відповідних документів у відповідача, ба більше судом встановлено, що такі знаходяться у його матері (див. п. 21) і суд, при її безпосередньому допиті, надав вказівку на збереженні у себе відповідних документів до вирішення цієї справи по суті.

За таких обставин, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

VІ. Розподіл судових витрат.

44. У відповідності до приписів ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати у виді судового збору мають бути покладені на відповідача.

45. Окрім понесення судових витрат у виді судового збору, позивач також просила суд здійснити розподіл судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн, на підтвердження відповідних витрат надала суду підтверджуючі документи.

46. Представник відповідача у судових дебатах проти понесених витрат позивача на професійну правничу допомогу заперечила, наголосивши, що такі є завищеними та не співмірними із заявленими позовними вимогами.

47. Вирішуючи зазначене питання суд виходить з наступного.

48. Згідно з нормою ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

49. Відповідно до приписів ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

50. Суд звертає увагу на ту обставину, що розмір гонорару визначається виключно за погодженням адвоката з клієнтом, які керуються власною волею і свободою договору, при цьому суд не вправі втручатися в ці правовідносини та на власний розсуд змінювати відповідний розмір.

51. Однак, суд наголошує, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, як однієї зі складових судових витрат, який має бути стягнутий з однієї сторони спору на користь іншої, суд не зобов`язаний застосовувати саме ту суму, яка зазначена у договорі про надання правничої допомоги.

Зобов`язання, які склалися у правовідносинах між адвокатом та його клієнтом, не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

52. При визначенні суми відшкодування при розподілі судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

53. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

54. З аналізу зазначеного вище вбачається, що суд має встановити розмір витрат, які сторони понесли на професійну правничу допомогу, виходячи зі змісту відповідного договору, без можливості зміни такого розміру, оскільки це буде порушенням свободи договору, однак не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

55. Судом достовірно встановлено, що розмір судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу, які понесла позивач при розгляді цієї справи становить 50 000,00 грн, що відповідає критерію реальності адвокатських витрат, однак, на думку суду, не відповідає критерію розумності їхнього розміру, виходячи з предмету позову, обсягу наданої правової допомоги та майнового стану сторін.

56. Зважаючи на зазначене вище, враховуючи озвучене представником відповідача заперечення, керуючись принципом диспозитивності, суд дійшов висновку не присуджувати відповідачу всі його витрати на професійну правничу допомогу та зменшити відповідний розмір до 15 000,00 грн, що відповідає принципу законності та справедливості.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав та інтересів малолітньої доньки, усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення – задовольнити частково.

2. Усунути перешкоди малолітній ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , у користуванні власністю шляхом виселення з належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , без надання іншого житлового приміщення.

3. В іншій частині позовних вимог – відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 00 копійок).

5. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді витрат на правову допомогу, надану в суді першої інстанції, в розмірі 15 000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків суду НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя Євгеній ДРЯХЛОВ

Повний текст рішення суду складено 31.07.2026.