Вирок від 30 липня 2026 р. у справі №537/4333/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/325/2026

Справа № 537/4333/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.07.2026 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області, у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області кримінальне провадження № 12026170530000283 від 15 червня 2026 року за обвинуваченням,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Стрижавка Вінницького району Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який є особою з інвалідністю 2 групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: - вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 грудня 2025 року за ст. 126-1 КК України до 1 року пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, передбачених ч.2 ст. 59-1 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

установив:

ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, а саме — у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні фізичного та психологічного насильства щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, за наступних обставин:

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (далі – Стамбульська конвенція) від 11.05.2011 в п. b ст. 3 встановлює, що «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі – Закон) домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та вони спільно проживають однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, у період часу з 17 січня 2026 року по 15 червня 2026 року ОСОБА_5 діючи умисно, в порушення приписів ст. 28 Конституції України, згідно з якої кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню, ст. 29 Конституції України, яка передбачає, що кожна людина має право на особисту недоторканість, в порушення вимог Закону умисно, систематично вчиняв фізичне та психологічне насильство по відношенню до своєї матері ОСОБА_4 , з якою спільно проживає однією сім`єю, яке має істотний психотравмуючий характер, обумовлює накопичення переживань, гідності та образи, призвело до зниження та нестійкості настрою, появу психосоматичних змін (погіршення сну), погіршило соціальне функціонування та якість життя потерпілої, порушило усталені соціальні зв`язки та створило психологічні перешкоди здійснення повсякденного життя, які обумовили формування негативних психоемоційних переживань та змін, чим заподіяли потерпілій психологічні (моральні) страждання.

ОСОБА_5 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, що підтверджується постановами Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.03.2026 у справі № 537/1004/26 та від 01.06.2026 у справі № 537/3093/26.

Зокрема, 17 січня 2026 року близько 16 год. 38 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 повторно вчинив відносно своєї матері ОСОБА_4 фізичне домашнє насильство, що полягало у штовханні, чим завдав фізичного болю, внаслідок чого була завдана шкода її фізичному здоров`ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Крюківського районного суду Полтавської області від 26.03.2026 ОСОБА_5 за вказане вище адміністративне правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладене стягнення у виді штрафу 1020 грн (справа № 537/1004/26).

Також, 07 березня 2026 року близько 18 год. 48 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 повторно вчинив відносно своєї матері ОСОБА_4 вчинив відносно своєї матері ОСОБА_4 домашнє насильство психологічного характеру, що полягало у словесних образах та погрозах, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП. За вказаним фактом відносно ОСОБА_5 складено терміновий заборонний припис ЕТ №105153.

Також, 17 квітня 2026 року близько 18 год. 55 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 повторно вчинив відносно своєї матері ОСОБА_4 вчинив відносно своєї матері ОСОБА_4 домашнє насильство психологічного характеру, що полягало у словесних образах та погрозах, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП. За вказаним фактом відносно ОСОБА_5 складено терміновий заборонний ЕТ № 107709.

Крім цього, 18 квітня 2026 близько 17 год 47 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 повторно вчинив відносно своєї матері ОСОБА_4 домашнє насильство психологічного характеру, що полягало у словесних образах та погрозах, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Крім цього, 04 травня 2026 близько 20 год. 48 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 повторно вчинив відносно своєї матері ОСОБА_4 домашнє насильство психологічного характеру, що полягало у словесних образах та погрозах, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Крюківського районного суду Полтавської області від 01.06.2026 прийнято рішення про закриття справи за вказане адміністративне правопорушення та скеровано матеріал до Кременчуцької окружної прокуратури щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 126-1 КК України. щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 126-1 КК України (справа № 537/3093/26).

Крім цього, 06 травня 2026 близько 18 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 повторно вчинив відносно своєї матері ОСОБА_4 домашнє насильство психологічного характеру, що полягало у словесних образах та погрозах, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (справа № 537/3450/26).

Також, 11.06.2026 близько 14 год. 00 хв. між ОСОБА_5 та його матір`ю ОСОБА_4 за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , виникла сварка, у ході якої у ОСОБА_5 виник прямий умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 умисно почав наносити ОСОБА_4 численні удари руками стиснутими в кулак та ногами по голові, тулубу та кінцівках, а також заламував та викручував руки та ноги.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_4 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 602 від 17.06.2026 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: чотирьох синців на обличчі, двох синців на правій руці, чотирьох синців на лівій руці та чотирьох синців на шиї, які за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_5 умисно систематично вчиняв психологічне та фізичне насильство відносно своєї матері ОСОБА_4 , що призвело відповідно до висновку психолога до психологічних страждань, що проявляється високим рівнем тривожності, психоемоційного виснаження, депресивним настроєм, почуттям безпорадності та симптомами гострого посттравматичного стресу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винуватість в пред`явленому йому обвинуваченні визнав в повному обсязі та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій за ст. 126-1 КК України та зазначив про щире каяття у вчиненому, пояснив, що подібне більше не повториться. Обвинувачений не заперечував щодо обмеження обсягу дослідження доказів та фактичних обставин справи його допитом, дослідженням рапортів поліцейських, протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, медичною документацією за результатами огляду потерпілої, протоколом проведення слідчого експерименту із відеозаписом, висновком експерта № 602 від 18.06.2026 року, а також характеризуючих матеріалів щодо його особи.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення (проступку), добровільності та істинності його позиції.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала проти обмеження обсягу дослідження доказів та фактичних обставин справи та скороченого порядку її розгляду, просила суд обвинуваченого суворо не карати.

В судовому засіданні були дослідженні, зокрема наступні докази:

- рапорт на ім`я начальника ВнП № 1 (м. Кременчук) ГУНП в Полтавській області від 14.06.2026, з якого вбачається, що 14.06.2026 10:35 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 14.06.2026 о 10:35 за адресою: АДРЕСА_2 , виклик, 12.06.2026 ОСОБА_4 , 81 рік, побив син, в свідомості, раніше не могла звернутися, можливо струс, нудота, запаморочення;

- рапорт на ім`я начальника ВнП № 1 (м. Кременчук) ГУНП в Полтавській області від 14.06.2026, з якого вбачається, що 14.06.2026 10:35 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 14.06.2026 о 12:56 за адресою: АДРЕСА_2 , виклик, 11.06.2026 о 13:00 год син ОСОБА_5 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діагноз: забій грудної клітини, амбулаторна ЛІЛ Кремечуцька;

- протокол прийняття заяви ОСОБА_4 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.06.2026;

- довідку КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» №2881, висновок мильтиспіральної комп`ютерної томографії за результатами огляду ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- протокол проведення слідчого експерименту від 26.06.2026 за участю потерпілої ОСОБА_4 із фототаблицею та DVD-диском до нього, дослідженого шляхом відтворення, відповідно до якого потерпіла показала та розказала про обставини вчинення ОСОБА_5 відносно неї кримінального правопорушення;

- висновок експерта № 602 від 18.06.2026 за результатами судово-медичної експертизи відповідно до якого у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді чотирьох синців на обличчі, двох синців на правій руці, чотирьох синців на лівій руці та чотирьох синців на шиї, враховуючи їх характер, утворилися не менше ніж від чотирнадцяти травматичних дій предмета(ів) з властивістю тупого твердого, індивідуальні властивості якого(их) в місцях ушкоджень не відобразились, якими могла бути кисть стиснута в кулак або нога у взутті, за механізмом удару або удару-тиснення, та могли утворитися за 5-7 діб до моменту огляду, та за ступенем тяжкості викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою, відповідно до п.п. 2.3.2 «Б», 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Враховуючи кількість та локалізацію встановлених тілесних ушкоджень, в різних анатомічних ділянках та площинах, утворення їх при падінні на площині (з висоти власного зросту), можна виключити.

Зважаючи на повне і беззаперечне визнання вини обвинуваченим, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши, що обвинувачений правильно розуміє зміст обвинувачення, переконавшись у добровільності його позиції, роз`яснивши обвинуваченому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, заслухавши думку учасників процесу, які не заявляли заперечень проти розгляду справи із застосуванням ч.3 ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і вирішив обмежитись допитом обвинуваченого, обсягом досліджених письмових доказів та матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що вони будить позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ст. 126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами та має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Виходячи з приписів ст.12 КК України, вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1КК України, є нетяжким злочином.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненому кримінальному правопорушенні, є визнання винуватості.

Обставинами, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, є повторність; вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку; вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до ст. 65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого ним кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, який згідно з класифікацією, наведеною у ст.12 КК України, віднесено до категорії нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, не одружений, не працюючий, є особою з інвалідністю 2 групи з дитинства, має місце реєстрації та постійне місця проживання, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 з 20.07.2006 року, не призивався на військову службу до лав ЗСУ під час мобілізації, за місцем проживання скарг, заяв та повідомлень про порушення громадського порядку відносно обвинуваченого не надходило, на обліку у лікаря нарколога, лікаря психіатра не перебуває, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ст. 126-1 КК України.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Обираючи покарання саме у виді позбавлення волі, суд зазначає, що саме такий вид покарання є доцільним з огляду на обставини встановлені в ході судового розгляду справи та особу обвинуваченого.

Підстав для застосування статті 69 КК України судом не встановлено.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків (ст. 71 КК України) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 грудня 2025 року засуджений за ст. 126-1 КК України до 1 року пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, передбачених ч.2 ст. 59-1 КК України.

Оскільки, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення до відбуття покарання за вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 грудня 2025 року у період дії пробаційного нагляду, суд вважає за необхідне призначити йому остаточне покарання за правилами ст. 71 КК України, зокрема до покарання за новим вироком частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком.

При застосуванні правил ст. 71 КК України суд враховує, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Крім того, у відповідності до вимог п.п. а-1 п.1 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи із такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідає два дні пробаційного нагляду.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні, заходи забезпечення не застосовувались.

Процесуальні витрати, які підлягають стягненню, відсутні.

До набрання вироком законної сили застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 373 – 375 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 грудня 2025 року та з урахуванням вимог п.п. а-1) п.1 ч.1 ст.72 КК України, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У строк покарання за цим вироком зарахувати строк попереднього ув`язнення з 30.06.2026 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі на підставі ч.5 ст.72 КК України.

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області з врахуванням положень ч.3 ст.349, ст.394 КПК України у строк 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той же строк з моменту його вручення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору та надіслати потерпілій особі.

Обвинуваченому роз`яснити його право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя : ОСОБА_1