Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №378/766/26 — Ставищенський районний суд Київської області

Суд: Ставищенський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 30 липня 2026 р.

Справа: №378/766/26

Суддя: Марущак Н. М.

Єдиний унікальний номер: 378/766/26

Провадження № 2/378/622/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Марущак Н. М.,

за участю секретаря Гончарук Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , посилаючись на те, що вона перебуває в шлюбі з відповідачем з 12 січня 2018 року, який зареєстровано у Ставищенському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 02. Від даного шлюбу мають двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вони з відповідачем проживають окремо, діти знаходяться на її утриманні. Спільне життя не склалося через розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки, тому збереження сім`ї є неможливим та суперечить їх інтересам.

Позивач просить розірвати шлюб з відповідачем, стягнути з відповідача на її користь на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/3 частини.

Ухвалою судді Ставищенського районного суду від 16 червня 2026 року відкрито провадження по даній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження (а. с. 21).

Позивачка в судове засідання не прибула, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином (а. с. 30).

Відповідач в судове засідання вдруге не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки, копії ухвали про відкриття та позовної заяви з додатками за зареєстрованим місцем проживання (а. с. 20, 23, 28), проте, вказане поштове відправлення повернулось з довідкою відділення ПАТ «Укрпошта» з відміткою щодо отримання поштового відправлення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 26). Тому суд вважає, що відповідач відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України про розгляд справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не подав.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони уклали шлюб та зареєстрували його 12 січня 2018 року у Ставищенському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 02 (а. с. 14).

Від даного шлюбу мають двох малолітніх дітейей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 12), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 13).

Відповідно до позовної заяви сторони проживають окремо, шлюбні відносини не підтримують, малолітні діти знаходяться на утриманні позивачки.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Взявши до уваги обставини життя подружжя, наведені в позовній заяві, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати. Задовольняючи позовні вимоги про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу. Приймаючи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо розірвання шлюбу і відсутність згоди позивача на примирення, суд вважає що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів суд зазначає наступне.

Відповідно до позовної заяви неповнолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 12), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом з позивачкою.

Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вжити таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, при цьому батьки несуть спільний обов`язок по утриманню дитини.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Визначаючи розмір аліментів, суд враховує загальновідомі обставини про щоденну потребу дитини у їжі, одязі, засобах особистої гігієни, забезпеченні належних побутових умов та умов для належного гармонійного розвитку, постійне зростання цін на товари та послуги для дітей.

Відповідачем не надані докази про існування будь-яких обмежень за станом здоров`я щодо працевлаштування та надання дітям утримання.

Враховуючи наведене, беручи до уваги, що відповідач є особою працездатного віку - з нього слід стягнути на користь позивача на утримання двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/3 частини його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і до їх повноліття, починаючи з дня пред`явлення позову.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивачка ОСОБА_5 звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, то відповідно до ст. 141 ч. 6 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір на користь спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивачки судовий збір, сплачений при поданні позову по вимозі про розірвання шлюбу.

Керуючись ст. ст. 110, 111, 112, 141, 180, 181, 182 ч. 2, 184 СК України, ст. ст. 2, 4, 12, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12 січня 2018 року у Ставищенському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 02, розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 присвоїти дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/3 (однієї третьої) частини доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і до їх повноліття, починаючи з 11 червня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено 31 липня 2026 року.

Суддя Н. М. Марущак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua