Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №369/12338/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 15 квітня 2026 р.

Справа: №369/12338/25

Суддя: Фінагеєва І. О.

Справа № 369/12338/25

Провадження № 2/369/4897/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

за участю секретаря Крикуна І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 369/12338/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . 09 листопада 2010 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано згідно свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_2 . Після розірвання шлюбу донька залишилася проживати з матір`ю.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18 вересня 2020 року є студенткою 5 курсу Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, денної форми здобуття освіти, за спеціальністю 225 «Медична психологія» для здобуття ступеня вищої освіти Бакалавр, строк навчання до 2026 року, що підтверджується Довідкою про денну форму навчання №120/19-9 від 28 січня 2025 року.

Згідно договору № 7477925 МП-1-20 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців від 28 вересня 2020 року вартість платної освітньої послуги за роками навчання становить 41 346,00 за кожний навчальний рік.

Як зазначає позивач, оскільки дочка навчається на денній формі, вона не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток та сплачувати за своє навчання, водночас, Відповідач здоровий, працездатний, інших осіб на утриманні немає, а отже може надавати дитині матеріальну допомогу.

В добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо сплати аліментів на дочку, тому позивач звертається до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та просить суд стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), від всіх його видів доходу щомісяця, починаючи з дня звернення до суду з позовом і до закінчення навчання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 лютого 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

У судове засідання позивач не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи її було повідомлено належним чином. Надала суду заяву про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягала та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, причини неявки не повідомив, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України». Відповідач на адресу суду відзиву на позовну заяву не подав, ухвалу суду про відкриття провадження у справі не отримав та копію позовної заяви з додатками, вказана кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Причини неможливості подати відзив суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 09 листопада 2010 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу шлюб серія НОМЕР_2 (актовий запис від 09 листопада 2010 року № 124).

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 2 липня 2003 року Кринківською с/р Глобинського району, Полтавської обл. (актовий запис від 04 липня 20023 року № 14). Батьками особи вказані: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_3 .

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 18 травня 2013 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області, між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровано 18 травня 2013 року шлюб. Після реєстрації шлюбу дружина отримала прізвище – « ОСОБА_6 ».

З 18 вересня 2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є студенткою 5 курсу Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, денної форми здобуття освіти, за спеціальністю 225 «Медична психологія» для здобуття ступеня вищої освіти Бакалавр, строк навчання до 2026 року, що підтверджується Довідкою про навчання у закладі вищої освіти №120/19-9 від 28 січня 2025 року.

Згідно договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців №7477 925 МП-1-20 від 28 вересня 2020 року вартість платної освітньої послуги за роками навчання становить 41 346,00 за кожний навчальний рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (ч. 1 ст. 141 СК України).

За нормою ст. 198 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно ст. 199 ЦПК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 201 СК України, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187,189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (постанова ВС від 13.04.2021, справа № 308/4214/18; провадження № 61-16005св20).

Домовленостей щодо розміру аліментів на час подання позову між сторонами не досягнуто.

Згідно із ст. 182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

По змісту ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Отже, чинним законодавством встановлено лише мінімальну межу розміру аліментів для утримання неповнолітніх дітей.

При визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, суд виходить з матеріального становища батьків повнолітньої дитини та враховує, що донька сторін навчається у навчальному закладі на денній формі навчання, а тому має право на отримання матеріальної допомоги від батьків.

У даній справі судом встановлено, що повнолітня донька сторін ОСОБА_3 , не досягла 23 років, не працевлаштована.

Суд вважає, що відповідач має матеріальну можливість надавати кошти на утримання своєї повнолітньої доньки та зобов`язаний їх надавати, оскільки вона цього потребує у зв`язку з навчанням.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів того, що він не в змозі надавати своїй донці матеріальну допомогу, відсутні відомості стосовно перебування на утриманні у відповідача інших дітей та непрацездатних членів сім`ї, інші відомості, що мають значення для справи, суд вважає за можливе заявлені вимоги про стягнення аліментів задовольнити.

З урахуванням положень статей 191, 199 Сімейного кодексу України суд присуджує аліменти від дня пред`явлення позову 09 липня 2025 року і до закінчення навчання ОСОБА_3 , але не більше, ніж до досягнення нею 23 років.

Одночасно суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них, а також положення ст. 185 Сімейного кодексу України щодо обов`язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати у розмірі 1 211,20 грн. підлягають стягненню в дохід держави з відповідача, оскільки позивач, на користь якої ухвалено рішення, звільнена від сплати судового збору.

Керуючись до ст. ст. 141, 150, 179-185, 191-192, 197 СК України, ст. ст. 2, 5, 15, 81, 141, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісяця, починаючи з 09 липня 2025 року та до моменту закінчення навчання але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , двадцяти трьох років.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua