Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №367/10003/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/10003/25

Провадження №3/367/116/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2026 року місто Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О.,

за участю секретаря судового засідання Педенко О.С.,

вивчивши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 1 (м. Буча) Бучанського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджанської Республіки, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП,

особи, які брати участь у справі:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , якому роз`яснено положення статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП,

захисник ОСОБА_3 , перекладача Мамедзаде К., який попереджений про відповідальність за надання неправдивого перекладу,

установив:

до Ірпінського міського суду Київської області надійшла справа про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_4 , яка відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді Білогруд О.О.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 10.08.2025 серії ЕПР №418577, 10.08.2025 о 15:29 водій Насіров Фархад в місті Буча по вулиці Києво-Мироцька, 104-Д, керував транспортним засобом Hyundai Sonata, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на відео, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами) а саме: «Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Відповідальність за указане правопорушення передбачено частиною першою статті 130 КУпАП.

Судові засідання 04.11.2025, 22.12.2025, 27.01.2026 були відкладені у зв`язку з клопотаннями ОСОБА_4

25.03.2026 до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Твердохліба М.М. про залучення перекладача. У клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 є громадянином Азербайджанської Республіки, відсутність перекладача унеможливлює виконання завдань провадження, визначених статтею 245 КУпАП, а саме – всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки ОСОБА_5 не зможе повноцінно давати пояснення та розуміти суть процесуальних дій.

У судовому засіданні 26.03.2026 захисник Твердохліб М.М. підтримав зазначене клопотання, просив його задовольнити.

Згідно з постановою від 01.06.2026 до участі у розгляді справи № 357/10003/25 залучено перекладача для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджанської Республіки.

У судовому засіданні 05.06.2026 ОСОБА_5 зазначив, що в той день взагалі не керував транспортним засобом, цей транспортний засіб стояв на парковці біля магазину «Новус». Вночі з певних сімейних обставин він залишив автомобіль на парковці, зранку вирішив перепаркувати його з загальної парковки у двір, тому що там якраз звільнилося місце. Повідомив, що заходив в магазин, скупився, потім перепаркувся по вулиці Мироцькій, це фактично навпроти магазину «Новус», відстань 150 метрів, там його й зупинили працівники поліції. У протоколі викладено, що рухався з Енергетиків до вулиці Мироцької, проте між цими вулицями значна відстань. Додав, що у нього в сім`ї були конфлікти, він був емоційно подавленим, зранку як тільки перепаркувався до нього почали чіплятися працівники поліції, почали звинувачувати, що він займається автохуліганством. Сказав, що пережив стрес, це виглядало наче заплановано, працівники поліції казали, що він вживає наркотики, з кимось сперечався, проте такого не було, він тиха та спокійна людина. Також ОСОБА_5 відповів на питання суду, що наркотичній засоби ніколи не вживав та не вживає. Зазначив, що протягом години на нього тиснули працівники поліції на місці зупинки, потім в автомобілі 40 хвилин тиснули, потім навпроти лікарні теж тиснули, він не міг до кінця усвідомити, що вони від нього хочуть конкретно. Також додав, що щодо нього вже складали протоколи, які були визнані безпідставними та скасовані. Надав відповідь на питання суду, що коли саме зупинили працівники поліції не пам`ятає – десь в обід, але вийшов з дому о 7 ранку, потім пішов до друзів, а після того пішов перепакувати автомобіль. Також ОСОБА_5 на питання захисника відповів, що поліцейські не назвали причини зупинки, не було сказано ні статті, нічого, навіть не намагались пояснити, лише почали звинувачувати, що він щось вживав, що поводить себе як хвора людина, що хтось подзвонив у 102 та повідомив, що він займається автохуліганством. Зазначив, що працівники поліції не запропонували залучити перекладача, не надавали жодних роз`яснень, просто сказали підписати протокол.

11.06.2026 до суду від захисника ОСОБА_3 надійшли заперечення на протокол, згідно з якими патрульні порушили принцип законності – зупинка автомобіля була повністю безпідставною через відсутність законних причин. Стаття 11 Закону України «Про Національну поліцію» містить чіткий та вичерпний перелік з 11 підстав, коли поліцейський має право зупинити авто, проте в матеріалах не має жодного доказу, який би підтверджував наявність бодай однієї з цих причин. Звернув увагу на судову практику щодо застосування доктрини «плодів отруєного дерева», згідно з якою незаконна зупинка автомобіля робить незаконною і подальшу вимогу пройти огляд. Оскільки первинна дія патрульних була протиправною, протокол ЕПР1 № 418577 не має жодної юридичної сили. Також вказав, що поліцейські бачили, що перед ними іноземець, але всупереч частини першої статті 268 КУпАП не залучили перекладача, його підзахисний опинився під психологічним тиском, він банально не розумів, які правові наслідки мають дії поліції та що саме від нього вимагають. Патрульні просто трактували його розгубленість і нерозуміння мови як «відмову». Складання протоколу на іноземця без перекладача – це грубе та пряме порушення його конституційного права на захист. Вказав, що обов`язок доказування лежить виключно на поліції, усі сумніви мають трактуватися виключно на користь водія, обвинувачення не має базуватися на здогадках чи доказах, які поліція здобула незаконним шляхом. Просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Судове засідання 12.06.2026 було відкладено у зв`язку з технічними проблемами.

У судовому засіданні 25.06.2026 захисник ОСОБА_3 зазначив, що співробітники поліції не виконали закон, а саме статтю 35 щодо зупинки транспортного засобу, зупинки транспортного засобу не було. Співробітники поліції повідомили, що є орієнтування, що ОСОБА_5 себе веде неадекватно і є заявник, однак відповідно до вимог статті 35 є пункти, відповідно до яких поліція може зупинити та перевірити документи. Матеріали справи не містять жодного документа, який зазначає що стосовно його підзахисного надійшла інформація по лінії «102». Всі подальші дії, які співробітники поліції здійснювали після того, як вони безпідставно підійшли, фактично були впливом на його підзахисного, вони не діяли в межах закону та в межах інструкції. На відео видно, що поліція не повідомила про права та обов`язки ОСОБА_1 відповідно до положень КУпАП. Протокол складений безпідставно та не відповідає вимогам законодавства. Також зазначив щодо зіниць очей, інших ознак, що співробітник поліції не є лікарем-наркологом, щоб встановити це.

Також захисник Твердохліб М.М. заявив клопотання щодо виклику співробітника поліції у засідання з метою надання інформації, з`ясування обставин, встановити на підставі чого вони діяли. Просив викликати ОСОБА_6 у судове засідання для надання пояснень та тої інформації, на підставі якої вони почали спілкуватись з ОСОБА_7 .

Суд на місці постановив у задоволенні цього клопотання відмовити.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їхній сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до абзацу 2 частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Положеннями абзацу 5 частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Положеннями частини першої статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто диспозиція статті 130 КУпАП передбачає декілька альтернативних діянь, які є окремими складами цього адміністративного правопорушення, серед яких відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з частинами другою, третьою та п`ятою статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Згідно із пунктом 7 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 4 розділу 1 Інструкції визначено ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зокрема, такими ознаками є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Факт вчинення ОСОБА_7 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у сукупності підтверджується дослідженими доказами, а саме: відомостями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 10.08.2025 серії ЕПР1 № 418577; наявністю письмового направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.08.2025; актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 10.08.2025; відеозаписами з портативних відеореєстраторів працівників поліції, які містяться на DVD диску.

Так, оглянуті у судовому засіданні відеозаписи дають можливість встановити їхню узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому суд приймає їх як належні та допустимі докази у справі. На відеозаписах зафіксовано факт керування ОСОБА_7 транспортним засобом, виявлення поліцейськими у нього ознак наркотичного сп`яніння, оголошення пропозиції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому порядку в медзакладі, на що водій ОСОБА_5 спочатку погодився, а потім висловив відмову.

Зокрема, на відеозаписі під назвою «export-vy5db» у період з 15:32:17 до 15:32:35 працівник поліції озвучує виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння.

У період з 15:32:36 до 15:32:40 працівник поліції попереджає про фото- та відеозйомку розмови, на що ОСОБА_5 відповідає згодою.

У період з 15:32:41 до 15:33:15 працівник поліції вперше пропонує ОСОБА_8 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медзакладі, на що ОСОБА_5 відповідає згодою, розуміє підстави для проведення огляду.

У період часу з 15:40:45 до 15:41:05 працівник поліції проводить огляд зіниць очей ОСОБА_1 , зазначає, що вони не реагують на світло, звужені.

У перід часу з 15:42:10 до 15:42:30 на питання працівника поліції: «Ви відмовляєтесь від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медзакладі», ОСОБА_5 відповів: «Ні, не в таком форматі відмовляюсь, в принципі хочу, щоб даний процес був через суд».

У період часу з 15:44:43 працівник поліції говорить: «Я Вас запитую – проходите тест на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога, Ви відмовляєтесь, так?», на що ОСОБА_5 відповідає: «Так.».

Слід зауважити, що під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на її внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів, відомих цій особі, і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі. Мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху правового значення не мають. Наслідком такої відмови є складення стосовно водія протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

З огляду на викладене, указані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи згідно зі статтею 280 КУпАП.

Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються зазначеними вище доказами, які були безпосередньо досліджені у суді, та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першого статті 130 КУпАП, суду не надано.

Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Щодо твердження захисника про те, що зупинка автомобіля під керуванням ОСОБА_1 була повністю безпідставною через відсутність законних причин, а тому протокол ЕПР1 № 418577 не має жодної юридичної сили, суддя зазначає, що такі доводи є необґрунтованими, оскільки предметом доказування є фактичні дані щодо відмови особи від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. Крім того, з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки. Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками сп`яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції не звільняє водія від обов`язку виконання вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані наркотичного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків. До того ж, наявність або відсутність законних причин для зупинки транспортного засобу не входять до складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а відтак не підлягають доказуванню у цій справі.

Щодо доводів захисника про те, що складання протоколу на іноземця без перекладача – це грубе та пряме порушення його конституційного права на захист, ОСОБА_5 не розумів, які правові наслідки мають дії поліції та що саме від нього вимагають, суддя зазначає таке. З дослідженого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що ОСОБА_5 вільно спілкувався з працівниками поліції, надавав розгорнуті та логічні відповіді, висловлювався зв`язними та граматично правильними реченнями, крім того розмова містила також питання особистого та поубтого життя ОСОБА_4 і він спілкувався вільно, без примусу та тиску. Крім того, ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що проживає в Україні з 2018 року, працює водієм служби таксі, тобто в сфері надання послуг, що передбачає постійне спілкування з громадянами України, які не володіють азербайджанською мовою. Враховуючи зазначене, суддя дійшла висновку, що ОСОБА_5 усвідомлював зміст звернених до нього вимог працівників поліції, розумів підстави для проведення огляду та ознаки наркотичного сп`яніння, які були виявлені в його поведінці. Також суддя звертає увагу на те, що перекладача у цій справі було залучено за клопотанням захисника ще до явки ОСОБА_1 в судове засідання та до дослідження відеозаписів з місця події, тобто до того моменту, коли суд отримав можливість безпосередньо оцінити рівень його володіння та розуміння української мови. Відтак саме лише залучення перекладача під час судового розгляду не може свідчити про відсутність у нього достатніх мовних навичок для усвідомлення суті процесуальних дій та вимог працівників поліції.

Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху доведена поза розумним сумнівом, його дії містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, а також характер вчиненого ОСОБА_7 правопорушення, особу порушника, ступінь вини та його ставлення до вчиненого, суддя вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення та завдань Кодексу України про адміністративного правопорушення достатнім буде призначення адміністративного стягнення у виді накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що відповідає вимогам статей 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3 328,00 гривень. Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 665,60 гривень.

Підстав, які надають право на пільги щодо сплати судового збору, передбачених Законом України «Про судовий збір», судом не встановлено, тому судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись статтями 23, 27, 33-35, 40-1, статтями 130, 221, 283 та 284 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.

Призначити ОСОБА_8 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі апеляційного оскарження – не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом (статті 307 та 308 КУпАП).

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання – три місяці з дня її винесення.

Роз`яснити ОСОБА_8 , що у разі несплати призначеного йому штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня прийняття відповідної постанови.

Суддя О.О. Білогруд