Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №357/19034/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/19034/25

Провадження № 2/357/361/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,

за участю:

представник позивача - адвокат Подолян Ю.О.;

представник відповідача - адвокат Хобта С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2025 року позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Подолян Юлію Олександрівну, звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просила суд: 1) визнати банківські вклади та грошові кошти, які були внесені за час зареєстрованого шлюбу та обліковуються на розрахункових рахунках спільною сумісною власністю подружжя; 2) визнати за позивачем право особистої приватної власності та стягнути з відповідача на користь позивачки 1/2 частину грошових коштів, що є спільною сумісною власністю подружжя, а також стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що з 10.07.2004 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, однак ведення спільного господарства припинено. За час шлюбу відповідач отримував доходи (заробітну плату та інші доходи), які є спільним майном подружжя. Частина цих коштів розміщувалася на банківських рахунках та вкладах, відкритих на ім`я відповідача, який ретельно приховував від позивача інформацію про наявність, номери та стан таких рахунків/вкладів, а також про розміщення коштів у цінних паперах (акціях, облігаціях тощо). Позивач не має жодної можливості самостійно отримати інформацію про банківські рахунки та вклади відповідача. Вказано, що оскільки майно було набуте в період шлюбу, то є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, тому підлягає поділу в рівних частинах.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

27.11.2025 ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні 23.12.2025, задоволено клопотання позивача та витребувано: 1) від АТ «Кредобанк»: відомості про всі банківські рахунки (поточні, карткові, депозитні, накопичувальні тощо), відкриті на ім`я ОСОБА_2 станом на дату виконання ухвали суду, а саме: - перелік усіх рахунків з вказівкою номерів рахунків у форматі IBAN, валюти рахунку та дати відкриття кожного рахунку; - залишки коштів на кожному рахунку станом на дату виконання ухвали суду; - копії договорів банківського вкладу/обслуговування (або витяги з них) щодо кожного рахунку; - відомості про наявність/відсутність арештів на вказані рахунки; 2) від АТ «Сенс Банк» відомості щодо всіх банківських рахунків (поточних, карткових, депозитних тощо), з яких коли-небудь здійснювалися операції на користь ОСОБА_1 або які відкриті на ім`я ОСОБА_2 , а саме: - перелік усіх рахунків з номерами IBAN, валютою та датою відкриття кожного рахунку; - залишки коштів на кожному рахунку станом на дату виконання ухвали суду; - копії договорів (або витяги) щодо кожного рахунку; - відомості про наявність/відсутність арештів на вказані рахунки; 3) від АТ «Універсал Банк» відомості щодо всіх рахунку № НОМЕР_1 та всіх інших рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_2 , а саме: - перелік усіх рахунків з номерами IBAN, валютою та датою відкриття кожного рахунку; - залишки коштів на кожному рахунку станом на дату виконання ухвали суду; - копії договорів (або витяги) щодо кожного рахунку; - відомості про наявність/відсутність арештів на вказані рахунки.

15.12.2025 відповідач ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Хобту Сергія Григоровича, подав до суду відзив на позов, в обґрунтування якого вказано про те, що позивач протягом усього періоду шлюбу не мала стабільного доходу та не вносила належний вклад в розвиток та матеріальне забезпечення сім`ї, а також не здійснювала жодного внеску в формування коштів, які зараз вимагає поділити. Усі кошти, що знаходяться на поточних та депозитних рахунках відповідача, були отримані виключно з особистих джерел доходу, а саме: заробітна плата, премії, індивідуальна трудова діяльність та в період вже окремого проживання тощо. У даному випадку позивач непропорційно вносила вклад в сім`ю, а зароблені нею кошти витрачала на власні потреби через своє переконання, що утримувати родину є обов`язком чоловіка. У періоди, коли позивач отримувала доходи, вона вважала їх особистими, жодного вкладу в утримання родини не здійснювала, витрачаючи отримані кошти виключно на себе (салони краси, пластичні операції, тощо), а тому її внеску в сумах коштів, що знаходяться на рахунках відповідача немає. Сторони по справі не проживають фактично у шлюбі як чоловік і дружина та не ведуть спільне господарство з грудня 2024 року. При цьому, кошти на рахунки, що зазначені в позові, були внесені після фактичного припинення сімейних відносин. Доказів на підтвердження спільного внесення коштів на рахунки після грудня 2024 року позивач до суду не надала. Законодавець розмежовує правовий режим майна, набутого дружиною, чоловіком після встановлення судом режиму сепарації, і майна, набутого за обставин, визначених у частині шостій статті 57 СК України. Отже, попри відсутність рішення суду про встановлення для подружжя режиму окремого проживання, законодавство дає право довести фактичне припинення шлюбних відносин. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

На адресу суду надійшли витребувані судом докази:

19.12.2025 від АТ «Кредобанк»;

22.12.2025 від АТ «Сенс Банк»;

26.12.2025 на адресу суду від АТ «Універсалбанк».

30.01.2026 представник позивача - адвокат Подолян Ю.О., подала до суду клопотання, в якому просила витребувати: 1) від АТ КБ «ПриватБанк» відомості про всі банківські рахунки (поточні, карткові, депозитні, накопичувальні тощо), відкриті на ім`я ОСОБА_2 , а саме: перелік усіх рахунків із зазначенням номерів рахунків у форматі IBAN, валюти рахунку та дати відкриття кожного рахунку; залишки коштів на кожному рахунку станом на 20.11.2025 року (дата звернення з позовом до суду); відомості щодо обігу коштів на рахунках (виписки з усіма операціями: надходження, списання, перекази тощо) за період з 20.11.2025 по 09.01.2026 включно; інформацію щодо володіння відповідачем цінними паперами (акціями, облігаціями, ОВДП тощо), у тому числі перелік таких паперів, дати набуття та поточний статус; інформацію щодо наявності у відповідача банківської скриньки (сейфової комірки), у тому числі номер, дата оренди, опис вмісту; 2) від АТ «Кредобанк»: відомості щодо обігу коштів на рахунках (виписки з усіма операціями: надходження, списання, перекази тощо) за період з 20.11.2025 по 09.01.2026 включно; інформацію щодо володіння відповідачем цінними паперами (акціями, облігаціями, ОВДП тощо), у тому числі перелік таких паперів, дати набуття та поточний статус; інформацію щодо наявності у відповідача банківської скриньки (сейфової комірки), у тому числі номер, дата оренди, опис вмісту; 3) від АТ «Сенс Банк»: відомості щодо обігу коштів на рахунках (виписки з усіма операціями: надходження, списання, перекази тощо) за період з 20.11.2025 по 09.01.2026 включно; інформацію щодо володіння відповідачем цінними паперами (акціями, облігаціями, ОВДП тощо), у тому числі перелік таких паперів, дати набуття та поточний статус; інформацію щодо наявності у відповідача банківської скриньки (сейфової комірки), у тому числі номер, дата оренди, опис вмісту;4) від АТ «Універсал Банк»: відомості щодо обігу коштів на рахунках (виписки з усіма операціями: надходження, списання, перекази тощо) за період з 20.11.2025 по 09.01.2026 включно; інформацію щодо володіння відповідачем цінними паперами (акціями, облігаціями, ОВДП тощо), у тому числі перелік таких паперів, дати набуття та поточний статус; інформацію щодо наявності у відповідача банківської скриньки (сейфової комірки), у тому числі номер, дата оренди, опис вмісту.

В межах судового засідання, що відбулось 02.02.2026, представник відповідача заперечив щодо задоволення повторного клопотання про витребування доказів з підстав порушення стороною строків подання такого клопотання.

02.02.2026 в судовому засіданні суд на місці ухвалив прийняти до розгляду та приєднати до матеріалів справи відзив з додатками та надані банками документи, залишив без розгляду клопотання представника позивача про витребування доказів, роз`яснивши право пред`явити інший позов про стягнення грошових коштів, що розміщені в інших банківських установах, закрив підготовче судове засідання (провадження) та призначив справу до розгляду по суті.

25.05.2026 представник позивача - адвокат Подолян Ю.О., подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить: 1) визнати грошові кошти, які перебувають на банківських рахунках ОСОБА_2 в розмірі - 61 854,78 грн, та 137,61 доларів США, спільним майном подружжя; 2) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину грошових коштів, які перебувають на його рахунках, в розмірі 30 927 грн та 68 доларів США, в порядку поділу майна подружжя.

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що надане уточнення не є заявою про збільшення позовних вимог, вказаний розрахунок здійснено після отримання відомостей від банківських установ у відповідь на ухвалу суду. Крім цього, у підготовчому судовому засіданні судом ставилось питання про конкретні розміри сум, які просить стягнути позивач з відповідача, з огляду на відсутність в самому позові конкретних грошових сум.

22.07.2026 в судовому засіданні суд на місці ухвалив приєднати до матеріалів справи заяву про уточнення (конкретизацію) позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Подолян Ю.О., позов підтримала та просила задовольнити, надала пояснення. Заперечила щодо фактичного припинення шлюбних відносин у грудні 2024 року та звернула увагу на відсутність доказів подружньої сепарації. Вказала про розірвання шлюбу у лютому 2026 року та відсутність відомостей у ньому про дату припинення між сторонами шлюбних відносин. Копія заяви нібито сина сторін є неналежним доказом.

Представник відповідача - адвокат Хобта С.Г., в судовому засіданні позов не визнав. Наполягав на тому, що всі кошти, які знаходяться на рахунках відповідача, отримані ним із особистих джерел та внесені на рахунки вже після фактичного припинення шлюбних відносин. Крім того, вони є платіжним інструментом, за допомогою якого здійснюються розрахунки за комунальні послуги, продукти харчування та ін. 03.09.2025 було рішення Фастівського суду про поділ майна подружжя. Позов у цій справі поданий у травні 2025 року, що свідчить про фактичне припинення спільного проживання сторін. Крім того, не була спростована письмова заява сина сторін. Вказано, що відповідач продовжував надавати кошти сім`ї навіть після подачі позову до Фастівського суду.

Вислухавши позиції представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд перейшов до стадії ухвалення рішення, повідомивши дату та час його проголошення (виготовлення).

Судом встановлено наступне.

З 10.04.2004 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 09.01.2026 у справі № 756/19599/25.

Вказане рішення набрало законної сили 09.02.2026, що вбачається з відкритих джерел - Єдиного державного реєстру судових рішень.

Від спільного проживання сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03.09.2025 у справі № 381/2889/25 здійснено поділ майна подружжя. Разом з тим, під час поділу майна не досліджувалось питання поділу нажитих за час шлюбу грошових коштів.

Згідно з листом з АТ «Кредобанк» № 86-7234бт/25 від 16.12.2025, залишок коштів на рахунках ОСОБА_2 станом на 16.12.2025 складає: 1) НОМЕР_3 (дата відкриття 07.09.2023) - 1 288,86 грн; 2) НОМЕР_4 (дата відкриття 19.11.2018) - 3 950,38 грн.

Відповідно до листа АТ «Сенс Банк» №17844-БТ-32.3/2025 від 11.12.2025, залишок коштів на рахунках ОСОБА_2 станом на 11.12.2025: 1) НОМЕР_5 (дата відкриття 16.08.2019) - 564,07 грн; 2) НОМЕР_6 (дата відкриття 29.07.2019) - 137,61 доларів США; 3) НОМЕР_7 (дата відкриття 18.09.2018) - 17 757,18 грн; 4) НОМЕР_8 (дата відкриття 18.09.2018) - 35 351, 47 грн.

Згідно з листом з АТ «Універсалбанк» № БТ/Е-22619 від 25.12.2025, залишок коштів на рахунках ОСОБА_2 станом на 22.12.2025 складає: 1) НОМЕР_9 (дата відкриття 27.07.2020) - 2 942,82 грн; 2) НОМЕР_10 (дата відкриття 01.12.2024) - 3,97 грн.

В матеріалах справи містяться письмові пояснення від імені сина сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до яких ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не проживають фактично у шлюбі як чоловік з дружиною та не ведуть спільного господарства з грудня 2024 року.

Відповідачем також надано суду акти наданих послуг, згідно з якими він, як ФОП надавав послуги ТОВ «ГлобалЛоджик Україна» у сфері інформатизації, а саме здійснював комп`ютерне програмування: № 2409-00280 від 30.09.2024, №2412-05406 від 31.12.2024, № 2502-00015 від 28.02.2025, № 2503-07772 від 31.03.2025, № 2504-02979 від 30.04.2025, № 2505-02945 від 31.05.2025, № 2506-04038 від 30.04.2025, № 2507-02872 від 31.07.2025, № 2508-02873 від 31.08.2025, № 2509-03843 від 30.09.2025, № 2510-02837 від 31.10.2025.

В матеріалах справи також містяться платіжні документи про перерахування відповідачем сину коштів 28.11.2024 - 5 400 грн, 30.11.2024 - 6 800 грн, 03.12.2024 - 7 500 грн, 05.12.2024 - 5 000 грн, 07.01.2025 - 6 500 грн, 06.02.2025 - 7 500 грн, 16.05.2025 - 5 700 грн, 04.07.2025 - 6 000 грн, 07.08.2025 - 6 500 грн, 07.10.2025 - 6 000 грн, а також про перерахування відповідачем позивачу коштів 12.01.2025 - 15 000 грн, 24.08.2025 - 10 000 грн.

25.01.2025 та 23.11.2025 ОСОБА_2 перерахував на рахунок КНУТД кошти в розмірі 18 750 грн та 18 750 грн з призначенням платежу: Оплата за навчання в аспірантурі (2026 рік, 1-е півріччя), договір № 21к від 19.09.2022.

При вирішенні справи суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За змістом статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

Як роз`яснено в пунктах 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України) відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).

Частиною першою статті 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя. Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частини друга статті 364 ЦК України).

Отже, стаття 60 СК України, стаття 368 ЦК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18), постанові Верховного Суду від 11.04.2019 у справі № 339/116/16-ц (провадження № 61-15462св18).

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Грошові кошти у вигляді заробітної плати чи грошового забезпечення, є спільним сумісним майном подружжя. Такий висновок вбачається з постанови Верховного Суду від 10.09.2025 у справі № 176/2044/24.

Відповідно до частини шостої статті 57 СК України суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Згідно із ч. 2 ст. 114 СК України днем розірвання шлюбу вважається день набрання чинності рішенням суду.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

За ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що шлюб між сторонами розірвано рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 09.01.2026, яке набрало законної сили 09.02.2026.

Рішення судів у справах № 756/19599/25 та № 381/2889/25 не містять відомостей про встановлення факту припинення шлюбних відносин між сторонами, а копія письмових пояснень на адресу суду від імені сина сторін (додаток до відзиву), відносно якого не ставилось перед судом питання про з`ясування його думки в судовому засіданні, є недопустимим доказом.

Оскільки в судовому засіданні не встановлено фактичне припинення шлюбних відносин між сторонами до розірвання шлюбу, належні на момент розірвання шлюбу ОСОБА_2 грошові кошти, за презумпцією спільності права власності подружжя, належить сторонам на праві спільної сумісної власності.

Судом встановлено, що на рахунках ОСОБА_2 знаходяться грошові кошти в розмірі 61 858,75 грн (1288,86+3950,38+564,07+17757,18+35351,47+2942,82+3,97) та 137,61 доларів США, які належить сторонам на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Нормами статті 71 Сімейного кодексу України визначено способи та порядок поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Зокрема, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

З огляду на вказане та зважаючи на принцип диспозитивності цивільного процесу, слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину грошових коштів, які перебувають на його рахунках, а саме 30 927 грн та 68 доларів США, в порядку поділу майна подружжя.

Окремо слід зазначити, що надані відповідачем платіжні інструкції про купівлю продуктів, кондиціонера та інших речей, жодним чином не спростовують встановлених судом обставин справи, в тому числі про наявність між подружжям режиму окремого проживання.

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).

Позовна вимога про визнання грошових коштів спільною сумісною власністю подружжя не є вимогою, яка забезпечує ефективний захист прав у справах про поділ майна, а лише підставою для вирішення такої справи. Метою позивача є поділ спільного сумісного майна, набутого за час шлюбу. Тому зазначена позовна вимога не є належним способом захисту в цій справі, отже задоволенню не підлягає.

Відповідно до правил ст. 141 ЦПК України, з урахуванням коефіцієнту 0,8 при подачі позову через систему «Електронний суд», з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір за позовну вимогу майнового характеру у розмірі 968,96 грн (1 211,20 х0,8).

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12 112 грн, що підтверджується копією квитанції № 242382082 від 20.11.2025 АТ «Укрсиббанк».

Слід роз`яснити позивачу, що за змістом п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 77-89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 про поділ майна – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя грошові кошти в розмірі 30 927 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя грошові кошти в розмірі 68 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_11 .

Відповідач ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_12 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А. Ю. Цуранов