Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №355/924/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/924/26

Провадження № 3/355/321/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року селище Баришівка

Суддя Баришівського районного суду Київської області Цирулевська М. В.,

розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з СПД ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

23 квітня 2026 року до Баришівського районного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2026 року головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В.

Судові засідання щодо розгляду означеного адміністративного матеріалу призначені (відкладені) на 07.05.2026, 14.05.2026, 09.06.2026 та 30.07.2026. Були здійснені виклики (судові повістки) ОСОБА_1 , як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 184 КУпАП, розглядаються у п`ятнадцятиденний строк.

У судовому засіданні 09.06.2026 та 30.07.2026 ОСОБА_1 надала пояснення про події, які сталися 13.04.2026. Свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення ОСОБА_1 не визнала, зазначила, що батьківські обов`язки виконує належним чином.

У судовому засіданні судом заслухані пояснення неповнолітнього ОСОБА_2 (за участю законного представника).

Дослідивши матеріали справи, докази, що містяться у ній, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, неповнолітнього сина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя зазначає та виснує таке.

Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 964874 від 14.04.2026, складеного старшим інспектором ЮП СПД №1 ВП№1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, майором поліції Івасенко Л. Л., 13.04.2026 близько 10:00 год, по АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 ухилилась від належного виконання батьківських обов`язків відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як розпиває систематично алкогольні напої, веде аморальний спосіб життя.

За ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Згідно із ч. 1, 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх. Об`єктивна сторона полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. Суб`єктом даного правопорушення є батьки неповнолітнього або особи, що їх замінюють.

В частині 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007, з наступними змінами, містяться роз`яснення щодо ухилення батьків від виконання своїх обов`язків, згідно із якими ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються не в повному обсязі.

При цьому, обов`язки батьків визначено статтею 150 Сімейного кодексу України, згідно із якою батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дітей є головним моральним і правовим обов`язком батьків. І від того, як батьки виконують свої обов`язки, повною мірою залежить увесь процес розвитку дитини, а відповідно і її формування, становлення як людської особистості.

Статтею 5 Конвенції ООН про права дитини унормовано що саме батьки повинні направляти та виховувати дитину відповідно до її зростаючих можливостей. Формування правосвідомості, запобігання толерантності правопорушенням, а також безпека дитини є безпосередньою частиною обов`язків батьків щодо виховання їх дітей.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

До адміністративного матеріалу, окрім означеного вище протоколу про адміністративне правопорушення, долучено:

1)пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , відібрані 14.04.2026 старшим інспектором ЮП СПД №1 ВП№1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, майором поліції Івасенко Л. Л., відповідно до яких ОСОБА_1 має неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 13.04.2026, близько 10.00 год за місцем проживання розпивала алкогольні напої спільно із співмешканцем. Розпивали спиртні напої до 12 години та, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, не займалася вихованням дитини (а.с. 2);

2)копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 3-7);

3)рапорт інспектора ЮП СПД №1 ВП№1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, майора поліції Івасенко Л. Л., відповідно до якого під час обслуговування виклику по події «Домашнє насильство», виявлено, що ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп`яніння (а.с.9);

4)характеристика Садового ліцею Березанської міської ради Київської області від 28 квітня 2026 року відносно ОСОБА_2 , згідно із якою ОСОБА_2 у сім`ї ОСОБА_1 виникають певні труднощі у взаєминах із співмешканцем матері, що впливає на його емоційний стан та навчальну діяльність (а.с. 17).

ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому правопорушенні не визнала та надала пояснення, що неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її сином. Зазначила, що не вважає себе винною, оскільки увесь час приділяє сину увагу. Як мати, турбується про сина, слідкує за його навчанням. Не заперечує, що син має непростий характер, може не слухатися її, постійно свариться із її співмешканцем, але це не є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків. ОСОБА_1 заначила, що наразі із співмешканцем не проживає, відносини із сином наразі добрі, конфліктів не виникає, у них в сім`ї панує злагода та взаєморозуміння.

Судом було заслухано пояснення неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який надав пояснення у присутності матері- ОСОБА_1 про те, що він дійсно часто сварився із співмешканцем матері, остільки не сприймає його, як члена сім`ї, особливо під час вживання ними алкогольних напоїв. В іншому, з повагою ставиться до своєї матері. Працівникам поліції надав пояснення щодо неналежного виконання матір`ю своїх обов`язків на негативних емоціях, які були викликані виключно тим, що мати співмешкала із негідним її чоловіком. Наразі, після того, як мати не проживає із співмешканцем, їх відносини добрі, мати піклується та дбає про нього, як і раніше.

Таким чином, з урахуванням всього вищевикладеного, беручи до уваги показання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення неповнолітнього ОСОБА_2 , докази, наявні в матеріалах справи, суд доходить висновку, що наявним є обґрунтований сумнів у тому, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо сина, оскільки відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження неналежного забезпечення ОСОБА_1 необхідних умов життя, навчання та виховання сина, ОСОБА_2 .

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011, заява № 16347/02).

Згідно із частинами першою та другою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Враховуючи викладене та беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в статті 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки відсутні докази вчинення нею дій чи бездіяльності щодо ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання сина.

Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

За таких умов, на переконання суду, суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій за ч. 1 ст. 184 КУпАП сумнівною, що є не прийнятним та не кореспондується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Відтак, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності суд доходить висновку, що провадження у цій справі слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з вищевикладеним, дане адміністративне провадження підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 184, 247, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА