Вирок від 30 липня 2026 р. у справі №273/1522/26 — Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/1522/26

Провадження № 1-кп/273/160/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Баранівка

Баранівський районний суд Житомирської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026065550000068 від 15.07.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Закриниччя Баранівського району Житомирській області, громадянки України, українки, не працюючої, з професійно-технічною освітою, проживаючої по АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,

встановив:

12.07.2026 близько 21 год 00 хв ОСОБА_4 , перебуваючи на території домогосподарства ОСОБА_5 , що по АДРЕСА_2 , в той час зайшла ОСОБА_3 , яка на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вступила в словесну суперечку із ОСОБА_4 , під час якої у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на заподіяння фізичного болю ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у виді спричинення шкоди здоров`ю потерпілій та бажаючи їх настання, підійшла до ОСОБА_4 , умисно та безпідставно нанесла їй один удар рукою в область правої щоки, чим завдала потерпілій фізичного болю без спричинення тілесних ушкоджень.

Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились в умисному завданні удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, кваліфікованоза ч. 1 ст. 126 КК України.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_6 про розгляд даного обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Обвинувачена ОСОБА_3 , в присутності свого захисника ОСОБА_7 , надала заяву про визнання своєї винуватості, в якій зазначила, що вона погоджується з описаними вище встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Від потерпілої ОСОБА_4 надійшла заява про згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Вказує, що знайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Враховуючи, що обвинувачена не оспорює встановлені під час дізнання обставини скоєного правопорушення, учасники процесу згідні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснювати розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідно до положень ст. ст. 381-382 КПК України.

Вивчивши матеріали, долучені до обвинувального акту, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, доведена досудовим розслідуванням.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої та обставини, що обтяжують та пом`якшують її покарання.

Відповідно до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КК України, є кримінальним проступком.

Також судом враховано, що ОСОБА_3 раніше не судима, за місцем проживання характеризується посередньо: компрометуючих матеріалів сільська рада не має, в суспільстві та побуті поводиться адекватно, проживає одиноко, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до положень ст.66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до положень ст.67 КК України, не встановлено.

Відтак, суд вважає, що покарання обвинуваченій ОСОБА_8 слід призначити у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.126 КК України, яке буде необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Цивільний позов у справі не заявлений. Арешт на майно не накладався.

Судові витрати та речові докази відсутні. Запобіжний захід не обирався.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд, -

ухвалив :

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1