Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №754/4172/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 754/4172/26

провадження № 22-ц/824/11877/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Духовної Оксани Василівни на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 03 квітня 2026 року в складі судді Бабко В. В.,

установив:

11.03.2026 ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 черес систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Посилається на ті підстави, що 12 серпня 2022 року між сторонами було зареєстровано шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_4 .

Спільне життя з відповідачкою не склалося через різні погляди на сімейне життя та обов`язки, між ними не підтримуються подружні стосунки, втрачено почуття любові один до одного.

Вважає, що подальше спільне життя та збереження сім`ї неможливе.

01.04.2026 ОСОБА_2 звернулась до суду з клопотанням про надання строку на примирення.

В обґрунтування поданого клопотання вказала, що вона має намір докласти зусиль для примирення з чоловіком з метою збереження шлюбу та їх сім`ї. Вони з позивачем разом вже близько 8 років, добре знають і розуміють один одного. Вона переконана, що непорозуміння є тимчасовим, неістотним, а тому можуть бути вирішені за взаємною згодою. Впевнена, що їх донька має зростати та виховуватися в повноцінній сім`ї. Вона зацікавлена у збереженні сім`ї та вважає, що достатнім буде строк для примирення терміном шість місяців.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 03 квітня 2026 року заяву ОСОБА_2 про надання строку на примирення у вказаній справі задоволено.

Надано сторонам строк для примирення терміном шість місяців.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірванні шлюбу зупинено до закінчення строку для примирення, визначеного судом, а саме до 02 жовтня 2026 року.

Зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направити на адресу суду повідомлення про результат наданого строку на примирення, не пізніше 02 жовтня 2026 року.

12 травня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Духовна О. В. через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 03 квітня 2026 року в частині зупинення провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою в результаті неправильного встановлення обставин, які мають значення для справи, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

В матеріалах справи відсутні конкретні докази щодо намірів відповідачки відновити сімейні стосунки з позивачем, таких намірів не містить і заява про надання строку на примирення.

З січня 2026 року відповідачка заблокувала позивача в телефоні, не дає бачитись з дитиною, зводячи виключно епізодичні спілкування до отримання нею аліментів від позивача, які останнім сплачуються добровільно.

Вважає, що суд першої інстанції не заслухавши думку сторін при встановленні строку на примирення, не врахувавши фактичних взаємин подружжя, формально застосувавши норми процесуального права, які регулюють зупинення провадження у справі, дійшов передчасного висновку про надання строку для примирення, оскільки жодних об`єктивних підстав для такого матеріали справи не містять.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Відповідно до положень частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно зі ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Частиною 7 ст. 240 ЦПК України визначено, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 253 ЦПК України у випадках, встановлених пунктом 4 частини першої статті 251 цього Кодексу, провадження у справі зупиняється до закінчення строку для примирення, визначеного судом.

Як зазначено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюбу, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Згідно до ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Виходячи з наведених норм процесуального права, зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду.

Отже, якщо у справі про розірвання шлюбу суд дійде висновку про необхідність надання подружжю строку для примирення, який не може перевищувати шести місяців, суд відповідно до імперативної норми п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України зобов`язаний зупинити провадження у справі на цей строк.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка заперечує щодо розірвання шлюбу з позивачем та зазначає про можливість збереження шлюбу та примирення між сторонами.

У клопотанні про зупинення розгляду справи та призначення строку для примирення відповідачка вказувала, що має намір знайти порозуміння з чоловіком в інтересах сім`ї та спільної дочки, а також зацікавлена в збереженні сім`ї, у зв`язку з чим просила надати строк для примирення.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про зупинення провадження, враховував бажання відповідача зберегти сім`ю та дійшов правильного висновку про надання строку для примирення з метою збереження сім`ї.

Враховуючи те, що відповідачка заперечує проти розірвання шлюбу, подружжя має малолітню дитину, причини, зазначені в позовній заяві позивачем, не дають підстав вважати, що примирення між подружжям неможливо, вжиття заходів щодо примирення подружжя не суперечить моральним засадам суспільства.

Незгода позивача з рішенням суду про надання строку для примирення та зупинення провадження у справі, за наявності клопотання іншого з подружжя, який бажає примирення, не є перешкодою для вжиття судом заходів примирення сторін.

Враховуючи, що судом першої інстанції виконано вимоги статті 260 ЦПК України щодо зазначення в ухвалі мотивів, з яких він дійшов висновків, надаючи подружжю строк на примирення та з цих підстав зупиняючи провадження у справі, апеляційний суд вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 03 квітня 2026 року про зупинення провадження у справі у зв`язку з наданням подружжю строку для примирення є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, є обґрунтованими, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Духовної Оксани Василівни залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 03 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук