Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №757/49828/25-ц — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 757/49828/25-ц

номер провадження: 22-ц/824/12793/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 травня 2026 року у складі судді Литвинової І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів.

Позовна заява мотивована тим, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 18 червня 2025 року здійснило безпідставне списання з рахунку позивача грошові кошти у розмірі 5 695 грн 80 коп., які були призначені для зарахування пенсії, без його згоди, без рішення суду та без наявності законних підстав для такого стягнення, грубо порушивши його права як споживача банківських послуг, зокрема право на вільне розпорядження власними коштами. Позивач вважав, шо такі дії банку, на його думку, є незаконними та призвели до порушення його прав та заподіяння йому моральної шкоди. У зв`язку з цим позивач просив суд повернути безпідставно списану суму з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, а також стягнути компенсацію моральної шкоди.

З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просив:

- визнати дії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» такими, що порушують вимоги ч.1 ст.42 Закону України «Про платіжні послуги», ч.1 ст.1073 ЦК України, що є порушенням прав споживача на: вільне розпорядження своїми грошовими коштами, прозоре та зрозуміле обґрунтованого та чіткого порядку списання коштів з банківського рахунку споживача на відшкодування пронесених ним збитків у сумі 5 695 грн 80 коп., у зв`язку з безпідставним списанням 18 червня 2025 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 5 695 грн 80 коп. з банківського рахунку споживача і виходячи із цього стягнути із АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди 28 834 грн 99 коп. в термін двох днів з дня набрання законної сили рішення суду;

- зобов`язати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» поновити його право споживача на вільне розпорядження своїми грошовими коштами, право на наявність обґрунтованого та чіткого порядку списання коштів з банківського рахунку споживача, з зобов`язанням відшкодувати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 5 695 грн 80 коп. ОСОБА_1 згідно ч.1 ст.1073 ЦК України в термін двох днів після набрання судового рішення законної сили, у зв`язку з понесених ОСОБА_1 збитків у сумі 5 695 грн 80 коп. на підставі безпідставного списання 18 червня 2025 року 5 695 грн 80 коп. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з банківського рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 , від 03 квітня 2019 року, у сумі 5 695 грн 80коп., виходячи з цього зобов`язати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ:14360570) в термін двох днів з дня набрання судового рішення законної сили сплатити ОСОБА_1 три відсотки річних від простроченої суми на підставі ч.2 ст.625 ЦК України з 18 червня 2025 року по день повного розрахунку з ОСОБА_1 , а саме по формулі: 5 695 грн 80 коп. помножена на кількість днів (з 18 червня 2025 року до дня повного розрахунку) помножена на три поділена на 100 поділена на 365, та інфляційні витрати за весь час прострочення починаючи з 18 червня 2025 року до дня повного розрахунку з ОСОБА_1 по формулі [інфляційні нарахування] = 5 695 грн 80 коп. помножена на [Сукупний індекс інфляції] поділено на 100% мінус 5 695 грн 80 коп., де сукупний індекс інфляції це помноження кожного індексу споживчих цін на кожен місяць та помноження на 5 695 грн 80 коп.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного провадження з викликом сторін у судове засідання.

15 грудня 2025 року позивач ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про виправлення описки, яку обґрунтовував тим, що в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року про відкриття провадження у справі № 757/49828/25-ц допущено технічну (граматичну) описку у найменуванні відповідача - АТ КБ «ПриватБанк», а саме: слова «Комерційний» написано з великої літери, «банк» - малими літерами, «ПриватБанк» - написані великими та малими літерами. Позивач зазначав, що правильне найменування відповідача, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, є «АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570), що підтверджується витягом з реєстру. Таке виправлення є суто технічним, не впливає на зміст ухвали, але необхідне для її правильного виконання та відповідності офіційній назві юридичної особи.

У зв`язку з цим позивач просив виправити описку у найменуванні відповідача на правильну повну організаційно-правову форму та назву.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21 травня 2026 року заяву позивача ОСОБА_1 про виправлення описки залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 травня 2026 року у справі № 757/49828/25-ц, провадження № 2-во-75/26, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні, виправивши описку в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року шляхом зазначення повного офіційного найменування юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 14360570 відповідно до відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та не надав належної оцінки поданому ОСОБА_1 витягу з ЄДР, відповідно до якого повним офіційним найменуванням відповідача є «АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»», а скороченим - «АТ КБ «ПРИВАТБАНК»».

Вказує на безпідставність висновку суду про використання «загальноприйнятого скороченого найменування банку», оскільки зазначене в судовому рішенні найменування не відповідає ані повному, ані скороченому офіційному найменуванню юридичної особи, внесеному до ЄДР.

Вважає, що суд неправильно застосував положення ст.269 ЦПК України, оскільки помилка у написанні найменування сторони може бути виправлена як описка, а внесення такого виправлення не змінює суті судового рішення, а лише приводить його у відповідність до офіційних відомостей ЄДР.

Представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - Мужевська Є.Л. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить, зокрема, залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 травня 2026 року - без змін, посилаючись на законність в обґрунтованість судового рішення та безпідставність вимог апеляційної скарги.

Водночас позивач ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду клопотання, у якому просить, зокрема, не приймати до уваги цей відзив ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_2 не довела належними доказами, що має право на представництво/самопредставництво відповідача у суді та право підписувати і подавати процесуальні документи.

Надаючи оцінку цим доводам ОСОБА_1 про відсутність у Мужевської Є.Л. повноважень на підписання та подання відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.3 ст.58 ЦПК України юридична особа може брати участь у справі через іншу особу, уповноважену діяти від її імені, зокрема відповідно до положення чи трудового договору (контракту), у порядку самопредставництва.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 роз`яснила, що повноваження працівника юридичної особи на самопредставництво можуть підтверджуватися, зокрема, посадовою інструкцією, якщо нею визначено обов`язок представляти інтереси юридичної особи в суді. Такий підхід надалі застосовувався Верховним Судом.

У цьому випадку, на відміну від заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, на підтвердження повноважень щодо подання відзиву ОСОБА_2 надано посадову інструкцію головного юрисконсульта департаменту судового захисту АТ КБ «ПРИВАТБАНК», якою прямо передбачено представництво інтересів банку в судах першої та апеляційної інстанцій, підготовку відзивів, заперечень і додаткових пояснень та подання необхідних для ведення справи документів до суду (пункти 2.3, 2.4, 2.7).

Отже, Мужевською Є.Л. надано належне підтвердження її повноважень діяти від імені банку при поданні зазначених процесуальних документів, у зв`язку з чим відповідні заперечення ОСОБА_1 є необґрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37- 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Враховуючи характер описок, про які вказує заявник, колегія суддів вважає за можливе розглянути дане питання без виклику учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки, суд першої інстанції виходив із того, що зазначене в ухвалі скорочене найменування відповідача АТ КБ «Приватбанк» не є технічною (граматичною) опискою, оскільки таке найменування є загальновживаним, не перешкоджає ідентифікації відповідача та не впливає на можливість реалізації судового рішення, а запропоноване заявником виправлення фактично становить уточнення формулювання, що не може бути здійснене в порядку ст.269 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судді першої інстанції, виходячи з такого.

Помилки в тексті судового рішення, зумовлені арифметичними або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив такий акт.

Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри; випадкова перестановка цифр; спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки або неуважністю.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).

Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 14 січня 2019 року у справі № 638/11034/15-ц, від 20 травня 2020 року у справі № 520/15285/17, від 21 липня 2020 року у справі № 521/1074/17.

У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо) або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовлення тексту рішення).

Отже, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть судового рішення, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, та які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що, всупереч доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 , зазначені ним особливості написання найменування відповідача не є описками в розумінні ст.269 ЦПК України, оскільки не спотворюють зміст судового рішення, не створюють невизначеності щодо особи відповідача та не впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.

При цьому з матеріалів справи однозначно вбачається, що відповідачем є саме АТ КБ «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, а відмінності у використанні великих і малих літер у його найменуванні не перешкоджають належній ідентифікації юридичної особи та не змінюють її процесуального статусу.

Колегія суддів також враховує принцип процесуальної економії судочинства, який є загальним керівним положенням, відповідно до якого суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують усі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.

Згідно з позицією, висловленою в ухвалі Верховного Суду від 24 травня 2021 року у справі №9901/20/21, принцип процесуальної економії спрямований, у першу чергу, на пришвидшення розгляду справи (вирішення спору) та зменшення судових витрат.

У цьому контексті колегія суддів звертає увагу, що саме по собі приведення написання найменування відповідача до буквальної та формальної тотожності з його найменуванням, зазначеним у Єдиному державному реєстрі, за відсутності будь-якої невизначеності щодо особи відповідача, не може розглядатися як самодостатня підстава для застосування передбаченого ст.269 ЦПК України процесуального механізму виправлення описки.

В даному випадку відмінності у написанні найменування відповідача не спотворюють зміст ухвали Печерського районного суду міста Києвавід 22 жовтня 2025 року про відкриття провадження у справі, не змінюють істотних обставин, не впливають на процесуальні права та обов`язки учасників справи, не створюють перешкод для подальшого розгляду справи та жодним чином не впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.

При цьому йдеться не про помилку чи описку у виконавчому документі чи таке формулювання резолютивної частини судового рішення, від точності якого залежала б можливість його виконання або належна ідентифікація особи, стосовно якої воно ухвалене. Відповідач у справі визначений однозначно, а його процесуальна ідентифікація не викликає жодних обґрунтованих сумнівів.

За таких обставин використання окремої процесуальної процедури виключно з метою приведення написання найменування юридичної особи до абсолютної графічної відповідності відомостям ЄДР, без наявності сутнісної помилки та без будь-якого впливу такої неточності на зміст, правосудність чи можливість реалізації судового рішення, не відповідало б меті інституту виправлення описок та принципу процесуальної економії.

Стаття 269 ЦПК України не має на меті забезпечення формальної редакційної бездоганності судового рішення за відсутності юридично значущої неточності.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Печерського районного суду міста Києвавід 22 жовтня 2025 року про відкриття провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують та зводяться фактично до незгоди заявника із формою написання найменування відповідача, що саме по собі не є підставою для внесення виправлень до судового рішення.

Відповідно до ст.375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала судді першої інстанції є законною і обґрунтованою, суддею правильно застосовані норми чинного цивільного процесуального права, а тому цю ухвалу відповідно до ст.375 ЦПК Українинеобхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків судді не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий

Судді: