Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №759/2899/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 759/2899/24

провадження № 22-ц/824/1008/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та представника ОСОБА_1 - адвоката Трофімова Богдана Володимировича на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року в складі судді Сенька М.Ф.,

установив:

24.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Святошинського районного суду м. Києва від 16 березня 2021 року ( справа №759/1707/21) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що 05.01.2021 о 10 год. 20 хв. по проспекту Перемоги, 126/1 в м. Києві водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Skoda Oktavia, н/з НОМЕР_1 , не був уважний та під час маневру перестроювання не вибрав безпечного інтервалу і здійснив зіткнення з транспортним засобом BMW, н/з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , чим порушив п. 10.1, 2.3.б. Правил дорожнього руху України. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Станом на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу засобом Skoda Oktavia, н/з НОМЕР_1 , застрахована не була.

Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку від 05.01.2021 №0501 вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу BMW, н/з НОМЕР_2 , складає 142 406, 97 грн.

15 січня 2021 року відповідач видав позивачу письмову розписку про те, що ОСОБА_2 зобов`язується оплатити ремонт автомобіля BMW НОМЕР_2 внаслідок ДТП, спричиненій ним, у повному обсязі.

В січні 2021 року ОСОБА_2 відшкодував завдану позивачу шкоду частково, у розмірі 60 000 грн. Завірив, що відшкодує завдану ним шкоду у повному обсязі для відновлення пошкодженого автомобіля.

В подальшому відповідач відмовився відшкодувати завдану ним шкоду у повному обсязі.

Посилаючись на вказані обставини та вимоги ст. 22, 1166, 1192 ЦК України ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь завдану матеріальну шкоду в сумі 82 406, 97 грн ( 142 406,97 грн - 60 000 грн).

Зазначав, що він поніс витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП в розмірі 2 500 грн та за визначення розміру матеріального збитку - 2 500 грн.

Крім того, з вини відповідача в результаті даної ДТП він зазнав моральної шкоди.

Згідно висновку соціально-психологічного дослідження №03-11-21 від 11.11.2021, моральна шкода полягала у душевних стражданнях внаслідок протиправних дій водія ОСОБА_3 , який ухиляється від виконання обов`язку відшкодувати завдану шкоду, душевних страждань, внаслідок пошкодження автомобіля BMW НОМЕР_2 .

Справедливий розмір компенсації завданої моральної шкоди позивач оцінює у розмірі 35 000 грн.

Витрати позивача на проведення соціально-психологічного дослідження при діагностиці моральної шкоди становлять 6 000 грн.

З огляду на викладене ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь завдану в результаті ДТП матеріальну шкоду у розмірі 82 406, 97 грн, моральну шкоду у розмірі 35 000 грн, витрати на евакуацію транспортного засобу у розмірі 2 500 грн, витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 2 500 грн та витрати на проведення соціально-психологічного дослідження у розмірі 6 000 грн.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23 квітня 2024 року позов задоволено.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11 листопада 2024 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення задоволено. Скасовано заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 квітня 2024 року.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 671,69 грн на відшкодування матеріальної шкоди, 24 000 грн на відшкодування моральної шкоди, 2 500 грн витрат з евакуації транспортного засобу, 2 500 грн витрат на проведення оцінки вартості матеріального збитку, 6 000 грн витрат на проведення соціально-психологічного дослідження та 419,58 грн судового збору, а всього стягнуто 41 091,27 грн. В задоволенні решти вимог позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів про витрати на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля, а відтак заявлена до стягнення сума відшкодування не може бути задоволена. З огляду на те, що факт заподіяння позивачу матеріальної шкоди не викликає сумніву, судом було визначено розмір відшкодування такої шкоди у розмірі вартості матеріального збитку, що визначений у звіті оцінювача від 05.01.2021 в сумі 65 671,69 грн, що відповідає вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. З урахуванням отриманого позивачем відшкодування, суд визначив суму відшкодування в сумі 5 671,69 грн (65 671,69 грн - 60 000 грн).

Також суд дійшов до висновку про стягнення витрат з евакуації транспортного засобу в сумі 2 500 грн, витрат на проведення оцінки вартості матеріального збитку в сумі 2 500 грн, як такі, що безпосередньо пов`язані з ДТП.

Стягуючи 24 000 грн на відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що відповідач не ухилявся від відшкодування матеріальної шкоди, а тому визначений розмір буде необхідним і достатнім для врегулювання спору в цій частині вимог.

Оскільки висновок соціально-психологічного дослідження №03-11-21 покладено в основу рішення, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача витрати позивача на проведення дослідження в сумі 6 000 грн.

09.05.2025 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04 квітня 2025 року в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 24 000 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у відшкодування моральної шкоди стягнути 5 000 грн.

Посилається на недоведеність визначеного позивачем розміру моральної шкоди.

Зазначає, що висновок соціально-психологічного дослідження № 03-11-21 від 11.11.2021, виконаний фахівцями Громадської організації «Спілка фахівців соціологічних та психологічних досліджень», не є висновком спеціаліста чи експерта, а тому витрати на його складання в сумі 6000 грн не є судовими витратами силу положень ст. 133 ЦПК України та не підлягали відшкодуванню. Мотивувальна частина вказаного висновку не містить обґрунтування вказаного у резолютивній частині висновку розміру 35 000 грн.

13.06.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Трофімов Б. В. подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 . Вважає, що підстави для її задоволення відсутні.

Зазначив, що 35 000 грн є справедливим розміром компенсації завданої моральної шкоди. Підлягає також врахуванню та обставина, що ДТП сталась 05.01.2021, позивач на той час проживав за місцем своєї реєстрації з дружиною та дитиною, а працював в м. Києві на державній службі на посаді слідчого. У зв`язку з ДТП та механічними пошкодженням авто позивача, останній залишився без транспортного засобу на тривалий період, не зміг потрапити на Різдво до своєї родини в іншій області та до повного ремонту авто за власні кошти виконував свої посадові обов`язки слідчого без особистого та службового транспорту.

31.05.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Трофімов Б. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

Свої доводи мотивує тим, що виходячи з положень ст. 22, 1166, 1188 ,1192 ЦК України відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу завдану ним матеріальну шкоду у повному обсязі у розмірі 142 406,97 грн. З урахуванням відшкодування завданої шкоди частково у розмірі 60 000 грн, з відповідача підлягає стягненню 82 406,97 грн.

Відповідно до положень частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 05 січня 2021 року об 10 год. 20 хв. по проспекту Перемоги, 126/1 в м. Києві, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважний та під час маневрування перестроювання не вибрав безпечного інтервалу і здійсним зіткнення з транспортним засобом BMW, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 16 березня 2021 року у справі №759/1707/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не була застрахована згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку транспортного засобу BMW, державний номерний знак НОМЕР_2 , складеного 05.01.2021 оцінювачем ОСОБА_4 :

Ринкова вартість BMW, державний номерний знак НОМЕР_2 , визначена за порівняльним підходом, складає 196 200 грн;

вартість відновлювального ремонту BMW, державний номерний знак НОМЕР_2 , визначений за витратним підходом складає 142 406, 97 грн;

вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу BMW, державний номерний знак НОМЕР_2 , визначений за витратним підходом складає 65 671,69 грн;

вартість матеріального збитку, заподіяного власнику BMW, державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на 05.01.2021, визначений за витратним підходом складає 65 671,69 грн.

Відповідно до висновку соціально-психологічного дослідження №03-11-21 моральної шкоди потерпілого (громадська експертиза), складеного Громадською організацією «Спілка фахівців соціологічних та психологічних досліджень» 11.11.2021, моральна шкода ОСОБА_1 , як громадсько-етична категорія громадянського суспільства, оцінюється в розмірі: при добровільній виплаті до ухвалення рішення суду - в розмірі 4 мінімальних заробітних плат (24 000 грн) або при відмові від добровільної виплати, що об`єктивно прогнозує подальше ухилення від виконання даного цивільного обов`язку - в розмірі 6 мінімальних заробітних плат ( 36 000 грн).

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Стаття 1192 ЦК України встановлює, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Поняття збитків визначено статтею 22 ЦК України. Так, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі непроведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.

Суд першої інстанції, визначаючи розмір матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, всупереч вимогам ст. 1192 ЦК України змінив без згоди позивача обраний ним спосіб захисту порушеного права щодо відшкодування шкоди, завданої пошкодженням його майна, не обґрунтував належними та допустимими доказами правові підстави зменшення розміру шкоди та стягнення вартості матеріального збитку замість вартості відновлювального ремонту.

Матеріальний збиток, визначений експертним дослідженням із застосуванням коефіцієнта фізичного зносу, сам по собі не відображає фактичних витрат, яких зазнає потерпілий для відновлення свого транспортного засобу, а тому не може бути покладений в основу визначення розміру відшкодування у спірних правовідносинах.

Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку транспортного засобу BMW, державний номерний знак НОМЕР_2 , складеного 05.01.2021 оцінювачем ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту BMW, державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 142 406, 97 грн.

Саме ця сума підлягає врахуванню при визначенні розміру майнової шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням добровільного відшкодування ОСОБА_2 завданої позивачу шкоди в сумі 60 000 грн, з останнього на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 82 406,97 грн (142 406,97 грн - 60 000 грн), що становить різницю між вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу та сплачених добровільно відповідачем коштів.

Щодо відшкодування моральної шкоди.

Згідно частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (пункти 1-3 частини другої статті 23 ЦК України).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац 2 частини третьої статті 23 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 570/1531/17, зазначено, що суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивач посилався на те, що в результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди він зазнав душевні страждання внаслідок протиправних дій водія ОСОБА_3 , який ухиляється від виконання обов`язку відшкодувати завдану шкоду та душевних страждань, внаслідок пошкодження транспортного засобу.

Надаючи оцінку висновку соціально-психологічного дослідження №03-11-21 моральної шкоди потерпілого (громадська експертиза), як доказу по справі, суд враховує наступне.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 74 ЦПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо). Допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (частини перша, друга, сьома статті 102 ЦПК України).

Таким чином, висновок соціально-психологічного дослідження №03-11-21 моральної шкоди потерпілого (громадська експертиза), складений Громадською організацією «Спілка фахівців соціологічних та психологічних досліджень», не є висновком спеціаліста чи експерта. Цей висновок є лише науково-практичною рекомендацією для визначення характеру та ступеня моральних страждань як громадсько-етичної категорії громадянського суспільства.

Таким чином, вказаний висновок носить рекомендаційний характер, тому при вирішенні питання про визначення розміру компенсації моральної шкоди з урахуванням засад справедливості, добросовісності та розумності, суд міг його враховувати лише в сукупності з іншими доказами у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 зазначено, що розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа.

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.

Розмір відшкодування моральної шкоди не є сталим і підлягає визначенню судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи.

З урахуванням характеру спірних правовідносин, з огляду на наявність підстав для відшкодування моральної шкоди та обставини внаслідок яких її було завдано, враховуючи глибину моральних страждань, яких зазнав позивач у зв`язку з пошкодженням належного йому транспортного засобу, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність зменшення розміру завданої моральної шкоди з 24 000 грн до 10 000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З огляду на те, що витрати на проведення соціально-психологічного дослідження №03-11-21 моральної шкоди потерпілого (громадська експертиза) згідно з частиною третьою статті 133 ЦПК України не можуть вважатися витратами, пов`язаними з розглядом справи, правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 6000 грн за проведення вказаного дослідження відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції в частині стягнення 5 671 грн 69 коп. матеріальної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про стягнення 82 406 грн 97 коп.

Апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру моральної шкоди підлягає зміні шляхом зменшення суми відшкодування з 24 000 грн до 10 000 грн, а також скасуванню в частині стягнення 6 000 грн на проведення соціально-психологічного дослідження.

В решті сторони рішення суду першої інстанції не оскаржують, а тому воно не є предметом апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

З огляду на часткове задоволення позову, рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.

З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 004 грн 93 коп. (82,97% задоволених позовних вимог).

За подання апеляційної скарги ОСОБА_2 сплачено 1 816,80 грн судового збору, ОСОБА_1 - 1 453,44 грн.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково (82,97 %), апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково (40%).

За таких підстав з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 205,92 грн, а з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 726,72 грн.

Шляхом здійснення взаємозарахування, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 479, 20 грн.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та представника ОСОБА_1 - адвоката Трофімова Богдана Володимировича задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 5 671 грн 69 коп. та відшкодування витрат на проведення соціально-психологічного дослідження в сумі 6 000 грн скасувати.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 82 406 грн 97 коп. у відшкодування завданої майнової шкоди. В задоволенні позову про відшкодування витрат на проведення соціально-психологічного дослідження в сумі 6 000 грн відмовити.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року в частині стягнення моральної шкоди та розподілу судових витрат змінити.

Зменшити суму стягнення моральної шкоди з 24 000 грн до 10 000 грн.

Збільшити суму стягнення судового збору з 419 грн 58 коп. до 1 004 грн 93 коп., а загальну суму стягнення з 41 091 грн 27 коп. до 98 411 грн 90 коп.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 479, 20 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційній інстанції не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук