Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №367/2248/26 — Київський апеляційний суд

Унікальний номер справи 367/2248/26

Номер апеляційного провадження 33/824/3225/2026

Суддя суду першої інстанції Я. М. Третяк

Суддя у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач

Постанова

Іменем України

09 липня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л.Д., розглянув у судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником Конюшком Денисом Борисовичем на постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 01 травня 2026 року про притягнення

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України,

адреса місця проживання:

АДРЕСА_1

до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП,

у с т а н о в и в :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 583824 від 05 лютого 2026 року, водій ОСОБА_2 о 14 год. 15 хв. в м. Ірпінь по вул. Космонавта Поповича 1, керував автомобілем «SKODA OCTAVIA», номерний знак НОМЕР_2 , був неуважним, не впевнився в безпечності та здійснив обгін, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «VOLKSWAGEN TOUAREG», номерний знак НОМЕР_3 . Під час ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 14.6 а - порушення правила обгону та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 01 травня 2026 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за статтею 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Постанова суду мотивована тим, що матеріали справи не містять відомостей «поза розумним сумнівом» щодо доведеності порушення ОСОБА_2 положень п 14.6 а Правил дорожнього руху, інкримінованого йому в протоколі ЕПР1 №583824 від 05.02.2026, а отже його вину органом, уповноваженим на складення протоколу, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП не доведено.

Не погоджуючись з постановою судді іншим учасником дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , через представника Конюшка Д.Б. подано апеляційну скаргу, просить постанову Ірпінського міського суду Київської області від 01 травня 2026 року скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні аміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В обгрунтування доводів апеляціної скарги зазначено, що приймаючи постанову у справі суддею суду першої інстанції не взято до уваги черговість і механізм зіткнення транспортних засобів.

Апелянт зауважує, що як вбачається з відеозапису з бодікамер працівників поліції двоє водіїв, які були учасниками дорожньо-транспортної пригоди, вказали місце зіткнення транспортних засобів. Однак, вже у судовому засіданні суду першої інстанції, ОСОБА_2 змінив свою позицію.

Зауважує, що на місці події ОСОБА_2 вказав вірне місце зіткнення, внаслідок чого працівники поліції відобразили його у схемі дорожньо-транспортно пригоди.

Апелянт звертає увагу апеляційного суду також на ту обставину, що ОСОБА_2 підписав схему ДТП без зауважень, а отже погодився із місцем зіткнення автомобілів, що було відображено у ній.

На думку апелянта, в діях ОСОБА_2 безумовно наявне порушення п. 14.6 а ПДР України, а й відповідно наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_2 через захисника Коломійця Д.М. подано до суду відзив на апеляційну скаргу.

Зазначає, що позиція ОСОБА_2 щодо механізму ДТП та місця зіткнення зафіксована письмово в матеріалах справи і не змінювалася. У письмовому поясненні від 05.02.2026, наданому безпосередньо на місці ДТП, ОСОБА_2 чітко зазначив, що рухався в крайній лівій смузі попутного руху в напрямку м. Києва, a автомобіль «VOLKSWAGEN TOUAREG» під керуванням ОСОБА_1 рухався в крайній правій смузі того ж напрямку з подальшим перестроюванням в ліву смугу. Ця ж позиція без будь-яких змін відтворена у всіх подальших процесуальних документах захисту.

Так, на відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського Галченкова Д.О. , наявному в матеріалах справи, на хронометражі 00:11:59 другого фрагменту зафіксовано, що пошкодження автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG» дописувалися до схеми вже після її підпису ОСОБА_2 .

Зауважує, що підписання учасником ДТП схеми, складеної без об`єктивних вимірювань (що визнано в судовому засіданні самим ОСОБА_1 та зафіксовано в постанові), не легалізує її доказової недостовірності. Учасник ДТП, який щойно пережив зіткнення, перебуває у стресовому стані і об`єктивно не має ні часу, ні можливості перевірити правильність вимірювань, які поліцейські фактично не здійснювали.

Звертає увагу апеляційного суду також на ту обсатвину, що у письмових поясненнях ОСОБА_2 від 05.02.2026, 11.03.2026, 15.04.2026 року та інших процесуальних документах захисту послідовно вказувалося на невідповідність схеми ДТП фактичним обставинам.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 , та його представник - Конюшко Д.Б. підтримали подану апеляційну скаргу, просили задовольнити її з викладених підстав.

ОСОБА_2 та його захисник Коломієць Д.М. проти доводів апеляційної скарги заперечили, постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 01 травня 2026 року просили залишити без змін як законну та обгрунтовану.

Переглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_4 та його представника - Конюшко Д.Б., пояснення особи яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та його захисника Коломійця Д.М., апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, згідно з ч. 1 ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримано у повному обсязі.

Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбаченуст. 124 КУпАП.

Відповідно до п.п. 1.1 Розділу 1 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Пункт 1.3. ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 14.6 а Правил дорожнього руху передбачено, що на перехресті обгін заборонено.

Згідно вимог п. 1.10 Правил дорожнього руху обгін - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов`язане з виїздом на смугу зустрічного руху.

Переглядаючи справу в межах доводів поданої апеляційної скарги суд дійшов висновку про наступне.

Приймаючи постанову у справі та закриваючи провадження у справі у звязку з відсутності в діях ОСОБА_2 складу адіміністративного правопорушення, суддя суду першої інстанції зазначив, що на долученій до протоколу про адміністративне правопорушення схемі місця ДТП зазначено, що ширина проїжджої частини на місці ДТП складає 10,0 м, а відстань від місця зіткнення до правого краю проїжджої частини в напрямку руху автомобілів складає 5,1 м. Тобто, за схемою місця ДТП зіткнення фактично відбулося посередині проїжджої частини. При цьому, суддею зауважено, що на схемі ДТП взагалі не зазначено місця розташування опису уламків автомобілів.

Суддею також зауважено, що у судовому засіданні досліджено відеозапис з нагрудних камер поліцейських, та встановлено що при складанні матеріалів ДТП поліцейськими не проводилося жодного вимірювання ширини проїжджої частини та відстані місця зіткнення транспортних засобів відносно сталих орієнтирів (зокрема, відносно краю проїжджої частини).

Отже, суддею не прийнято надану схему місця ДТП як беззаперечний доказ винуватості водія ОСОБА_2 та суддя дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні докази які б засвідчували б факт порушення водієм ОСОБА_2 правил обгону, а також причинно-наслідковий зв`язок між зазначеними діями та пошкодженням транспортних засобів.

Перевіряючи таке твердження, апеляційнимй суд зазначає наступне.

Так, судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 583824 від 05 лютого 2026 року, схема місця ДТП від 05.02.2026 року, в якій зазначено, що транспортні засоби отримали наступні пошкодження: «SKODA OCTAVIA», номерний знак НОМЕР_2 - задня права дверка, задня арка, копот, два передніх крила, два блоки фар, пердній бампер, передня аранель. У автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG», номерний знак НОМЕР_3 зафіксовано пошкодження: спрацювання подушок безпеки; пошкоджено задній бампер; лів а частина передніх дверей, поріг, стійка переднього лівого крила, ліве зеркало.

Також, апеляційним судом досліджено письмові пояснення ОСОБА_2 , з яких вбачається, що 05.02.2026 приблизно о 14:15 він керував автомобілем «SKODA OCTAVIA», номерний знак НОМЕР_2 рухався по дорозі Р30 зі сторони м. Ірпенея у напрямку м. Києва. Рухався по крайній лівій смузі, в той самий час попереду його автомобіля у правій смузі рухався автомобіль «VOLKSWAGEN TOUAREG», номерний знак НОМЕР_3 , який почав повертати ліворуч. У зв`язку зі складними погоднім умовами, уникнути зіткнення було неможливо. ОСОБА_2 зазначав, що рухався зі швидкістю 50 км/год. На запитання поліцейського чи бачив ОСОБА_5 показчик повороту на автомобілі «VOLKSWAGEN TOUAREG», останній надав відповідь, що не бачив.

З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачаєтья, що він керував автомобілем «VOLKSWAGEN TOUAREG», номерний знак НОМЕР_3 , рухався з міста Ірпеня по автодорозі Р30 у напрямку м. Київ (у правій полосі) та підїжджаючи до повороту на вулицю Космонавта Поповича, перестроюючись в крайню ліву полосу для повороту ліворуч та почавши здійснювати поворот ліворуч відчув удар у ліву сторону свого автомобіля, після чого автомобіль по енерції здійснив рух на зустрічну смугу. Не відкривши двері в автомобілі, він вийшов через пасажирські двері та побачив автомобіль «SKODA OCTAVIA», номерний знак НОМЕР_2 який також із ним став учасником ДТП.

За змістом ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішній переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, позиція ОСОБА_2 щодо механізму ДТП та місця зіткнення зафіксована письмово в матеріалах справи з 05.02.2026 року. У письмовому поясненні від 05.02.2026 року, наданому безпосередньо на місці ДТП, ОСОБА_2 чітко зазначив, що рухався в крайній лівій смузі в напрямку м. Києва, a автомобіль «VOLKSWAGEN TOUAREG» під керуванням ОСОБА_1 - в крайній правій смузі того ж напрямку з подальшим перестроюванням в ліву смугу.

Як слідує із письмових пояснень ОСОБА_1 наданих на місці ДТП, ОСОБА_1 зазначав про рух у правій смузі з перестроюванням у ліву.

Слід звернути увагу і на характер пошкоджень транспортних засобів обох транспортних засобів, зафіксований у матеріалах справи.

Зона удару на автомобілі «SKODA OCTAVIA» локалізована у передній правій частині транспортного засобу: передній бампер з правого боку, праве переднє крило, права фара, передня панель, капот зі зім`яттям переважно у правій частині.

Зона удару на автомобілі «VOLKSWAGEN TOUAREG» локалізована у лівій бічній частині транспортного засобу: ліве переднє крило, ліві передні двері, лівий поріг, ліва бокова частина зі зміщенням деформацій назад.

Спрацьовування фронтальних подушок безпеки в автомобілі «SKODA OCTAVIA» (водія та переднього пасажира) і бокової подушки безпеки з лівого боку в автомобілі «VOLKSWAGEN TOUAREG» додатково підтверджують характер передньо-бокового зіткнення.

Така конфігурація пошкоджень - зіткнення передньою правою частиною одного автомобіля з лівою боковою частиною іншого - є характерною для передньо-бокового зіткнення, коли передня частина одного транспортного засобу контактує з боковою частиною іншого транспортного засобу, який в момент удару знаходиться під кутом до напрямку руху першого або перетинає його траєкторію.

Об`єктивний характер пошкоджень транспортних засобів зафіксований у матеріалах справи (фотодокументація з місця ДТП), не залежить від суб`єктивних пояснень учасників ДТП і не може бути спростованим.

За п. 1.10 ПДР обгін - це випередження одного або кількох транспортних засобів, пов`язане з виїздом на смугу зустрічного руху. Випередження - це рух транспортного засобу зі швидкістю, що перевищує швидкість попутного транспортного засобу, що рухається поряд по суміжній смузі, без виїзду на смугу зустрічного руху.

Як слідує з пояснень обох учасників ДТП, ОСОБА_2 рухався в лівій смузі, ОСОБА_1 у правій попутній смузі того ж напрямку. До моменту зіткнення ОСОБА_2 рухався виключно в межах своєї смуги руху і не здійснював виїзду на смугу зустрічного руху. Виїзд транспортних засобів на смугу зустрічного руху після зіткнення мав інерційний характер і не пов`язаний з маневруванням ОСОБА_2 .

Якщо ж виходити з фактичної організації дорожнього руху на ділянці ДТП - двох смугової дороги в кожному напрямку, то ширина кожної смуги становить близько 2,5 м. У такій конфігурації місце зіткнення, зазначене на схемі (5,1 м від правого краю), знаходиться в межах крайньої лівої попутної смуги руху в напрямку м. Києва, тобто повністю в межах смуги руху ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог статей 251,252КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, яке ставиться їй в вину, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (пункт 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, пункт 282).

При цьому, слід зазначити, що суд не вправі самостійно відшуковувати докази винуватості у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_2 рухаючись 05.02.2026 на своєму автомобілі «SKODA OCTAVIA», номерний знак НОМЕР_2 , виїзду на смугу зустрічного руху не здійснював, а отже не порушував пп. «а» п. 14.6 ПДР, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 583824.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного паравопорушення, предбаченого ст. 124 КУпАП є правильним.

Отже, суд першої інстанції при розгляді даної справи повною мірою дотримався вимог ст. 245, 251, 252, 266, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив усі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

За таких обставин, пістави для скасування постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Конюшком Денисом Борисовичем, залишити без задоволення.

Постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 01 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Д. Поливач