Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №2-2126/2010 — Львівський апеляційний суд

Справа № 2-2126/2010 Головуючий у 1 інстанції: Юрківа О.Р.

Провадження № 22-ц/811/707/26 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

секретар: Черевко В.В.

за участю: представника ОСОБА_1 – Посікіри Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інновація» на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 05 лютого 2026 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інновація» про роз`яснення рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 травня 2010 року у справі № 2-2126/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05 лютого 2026 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інновація» про роз`яснення рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 травня 2010 року у справі № 2-2126/2010 – відмовлено.

Ухвалу суду оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інновація».

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд безпідставно відмовив у роз`ясненні рішення, оскільки його резолютивна частина не містить відомостей про суму заборгованості у валюті кредитного договору, що ускладнює виконання судового рішення. Посилається на те, що суд першої інстанції не врахував положення статті 533 ЦК України, правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо можливості стягнення заборгованості в іноземній валюті, а також матеріали справи, з яких убачається, що позовні вимоги були заявлені у доларах США. Крім того, апелянт вказує, що рішення суду не виконано в повному обсязі, виконавчі провадження є чинними, а тому існують підстави для роз`яснення судового рішення без зміни його змісту з метою усунення неоднозначності щодо валюти виконання зобов`язання.

Просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про роз`яснення рішення.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не подано.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 – Посікіра Р.Р. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Інші учасники, які беруть участь у справі, не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлено до примусового виконання.

За змістом зазначеної норми процесуального права рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду – це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Суть роз`яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз`яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Якщо у заяві про роз`яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Згідно з п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що в заяві про роз`яснення рішення має бути зазначено, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.

Судом установлено, що рішенням Галицького районного суду від 13.05.2010 у справі № 2-2126/210, позов Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено повністю. Вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» 340 816 гривень 25 копійок боргу, 1700 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 342 636 гривень 25 копійок.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23 листопада 2010 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Після ухвалення рішення суду право вимоги за кредитним договором неодноразово переходило до інших осіб у порядку правонаступництва.

Так, ПАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого стало ПАТ «ФІДОБАНК», 30 травня 2014 року уклало з ТОВ «Факторингова компанія «Глобал Фінанс» договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 014/3530/3/08790 від 28 грудня 2007 року, укладеним із ОСОБА_2 , а також за договорами поруки № 014/3530/3/08790/1 та № 014/3530/3/08790/2.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11 грудня 2014 року замінено сторону виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-2126/2010, виданого на виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 травня 2010 року, зі стягувача ПАТ «ФІДОБАНК» на ТОВ «Факторингова компанія «Глобал Фінанс».

30 квітня 2015 року між ТОВ «Факторингова компанія «Глобал Фінанс» та ТОВ «Фінанс Транс Груп» укладено договір про відступлення права вимоги № 59 та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки № 014/3530/3/08790, відповідно до яких до ТОВ «Фінанс Транс Груп» перейшли права вимоги за кредитним та іпотечним договорами.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 22 вересня 2015 року замінено сторону виконавчого провадження з виконання виконавчих листів № 2-2126/10, виданих 26 січня 2011 року, зі стягувача ТОВ «Факторингова компанія «Глобал Фінанс» на ТОВ «Фінанс Транс Груп».

09 лютого 2017 року між ТОВ «Фінанс Транс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Інновація» укладено договір факторингу № 46 та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки № 014/3530/3/08790, за умовами яких до ТОВ «Фінансова Компанія «Інновація» перейшли права вимоги за кредитним та іпотечним договорами.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 07 квітня 2017 року замінено сторону виконавчого провадження з виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 травня 2010 року у справі № 2-2126/10, замінивши стягувача ТОВ «Фінанс Транс Груп» його правонаступником — ТОВ «Фінансова Компанія «Інновація».

Звертаючись до суду із заявою про роз`яснення рішення, ТОВ «Фінансова Компанія «Інновація» просило роз`яснити рішення суду шляхом зазначення суми заборгованості у доларах США, мотивуючи заяву тим, що у резолютивній частині рішення визначено лише гривневий еквівалент заборгованості, що, на думку заявника, ускладнює виконання рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення такої заяви.

Резолютивна частина рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 травня 2010 року є чіткою, зрозумілою та не допускає неоднозначного тлумачення. У ній визначено сторони, характер присудженого стягнення, розмір заборгованості та судових витрат у національній валюті України, що дає можливість безперешкодно виконати судове рішення.

Натомість заявник фактично просить суд доповнити резолютивну частину рішення відомостями про суму боргу в іноземній валюті, які у ній відсутні.

Такі вимоги не спрямовані на усунення неясності чи неоднозначності судового рішення, а фактично зводяться до внесення до нього нових даних, які судом під час ухвалення рішення не визначалися.

Надання судом такого роз`яснення призвело б до зміни змісту судового рішення, що прямо суперечить положенням статті 271 ЦПК України.

Предметом розгляду у цій справі є виключно наявність чи відсутність підстав для роз`яснення судового рішення, а не перевірка законності рішення суду від 13 травня 2010 року чи правильності визначення судом валюти присудженого стягнення.

Не заслуговують на увагу й посилання апелянта на те, що первісні позовні вимоги були заявлені у доларах США.

Незалежно від змісту позовних вимог, обов`язковою до виконання є резолютивна частина судового рішення, яка набрала законної сили та визначає конкретний розмір грошових коштів, що підлягають стягненню. Зміна або доповнення її змісту у порядку роз`яснення судового рішення законом не допускається.

Оскільки резолютивна частина рішення містить усі необхідні реквізити для його виконання та не допускає неоднозначного тлумачення, підстави для його роз`яснення відсутні.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно застосував положення статті 271 ЦПК України та обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення, оскільки заявлені вимоги фактично спрямовані не на усунення неясності судового рішення, а на його доповнення новими відомостями щодо валюти присудженого стягнення, що є неприпустимим у межах процедури, передбаченої статтею 271 ЦПК України.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, зводяться до незгоди апелянта зі змістом рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 травня 2010 року та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а підстави для її скасування, передбачені статтею 376 ЦПК України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інновація» залишити без задоволення.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 05 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.

Повний текст постанови складено:31.07.2026.

Головуючий

Судді