Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №465/2413/23 — Львівський апеляційний суд

Справа № 465/2413/23 Головуючий у 1 інстанції: Величко О.В.

Провадження № 22-ц/811/4051/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

секретар: І.І.Попенко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду міста Львова від 04 листопада 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором № 3662305936/397582 від 23.03.2021 року в розмірі 23 730,00 грн, за договором позики № 0986437886 від 23.03.2021 року в розмірі 52 702,70 грн, за кредитним договором № 15080-03/2021 від 19.03.2021 року в розмірі 32 000,00 грн, за кредитним договором № 3662305936/645375 від 06.03.2021 року в розмірі 11 955,00 грн, за кредитним договором № 1607327 від 23.02.2021 року в розмірі 13 120,00 грн, за договором позики № 1421954 від 20.02.2021 року в розмірі 20 068,60 грн.

Оскаржуваним рішенням позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 3662305936/397582 від 23.03.2021 року в розмірі 23 730 (двадцять три тисячі сімсот тридцять) грн 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 0986437886 від 23.03.2021 року в розмірі 5 865 (п`ять тисяч вісімсот шістдесят п`ять) грн 20 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 15080-03/2021 від 19.03.2021 року в розмірі 32 000 (тридцять дві тисячі) грн 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 3662305936/645375 від 06.03.2021 року в розмірі 11 955 (одинадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 1607327 від 23.02.2021 року в розмірі 13 120 (тринадцять тисяч сто двадцять) грн 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 1421954 від 20.02.2021 року в розмірі 20 068 (двадцять тисяч шістдесят вісім) грн 60 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржила представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 .

Вважає рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначила, що у матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують заборгованість ОСОБА_1 за кредитними договорами, а також те, що кредитори направляли позичальнику оферту, а позичальник у відповідь надсилав свою згоду акцепт. У справі також відсутні докази про порядок отримання відповідачем одноразового ідентифікатора та факту його накладення у електронному документі договору кредиту, або відповідних доповнень до нього, як про це зазначено у позові та має відповідати порядку створення та підписання електронних документів, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Довідки, які використані позивачем як докази перерахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 не є достовірними доказами отримання кредиту відповідачем. З наданих довідок неможливо встановити ні власника рахунку, ні даних про здійснення операції. Такі довідки не є розрахунковими документами та не підтверджують переказу коштів, операцій по банківському рахунку саме відповідача ОСОБА_1 . Належним доказом заборгованості за тілом кредиту може бути виписка по картковому рахунку, однак позивачем таку не надано. Зауважує, що додатки до договору факторингу (акт прийому - передачі реєстру боржників та витяг з реєстру боржників) без банківської виписки по особовому рахунку позичальника жодним чином не підтверджують, яку суму коштів отримав відповідач за укладеним договором, яка частина тіла кредиту та відсотків за його користування була сплачена ним, яка частина не була сплачена стовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування. Розрахунок кредитної заборгованості, наданий позивачем не відповідає вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, а отже не є належним доказом, який би підтверджував розмір заборгованості за кредитним договором. Ухвалюючи рішення, суд не застосував норми ЗУ «Про захист прав споживачів» щодо несправедливих умов договорів кредиту, оскільки проценти за користування кредитом перевищували тіло кредиту у декілька разів . Крім цього, ОСОБА_1 є учасником бойових дій, тому нараховані відсотки за користування кредитом суперечать положенням п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки він має право на безпроцентний кредит. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Учасники справи в засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, тому неявка учасників відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Матеріалами справи встановлено, що 23.03.2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3662305936/397582, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Як вбачається з інформаційної довідки № 380/06 від 26.06.2023 року, 23.03.2021 року о 12.20 год. за вищевказаним кредитним договором було перераховано кредитні кошти у сумі 6000,00 грн на банківську карту НОМЕР_1 . При цьому, саме зазначений рахунок вказано відповідачем ОСОБА_1 у договорі (розділ 7) як рахунок позичальника.

08.12.2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 08122021, у відповідності до умов якого ТОВ «Гоуфінгоу» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Гоуфінгоу» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 08.12.2021 року до Договору факторингу № 08122021 від 08.12.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23 730,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 730,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам Кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 3662305936/397582 в розмірі 23 730,00 грн, з яких: 6 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 730,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

23.03.2021 року між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем було укладено Договір позики № 0986437886/3. Договір позики підписано шляхом підписання Акцепту оферти від 23.03.2021 року на укладення Договору надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту №0986437886 від 23.03.2021 року та отримання кредиту згідно Заявки-анкети, надано згоду на використання при укладенні цього правочину одноразового ідентифікатора в якості аналога власноручного підпису позичальника. Відповідно до квитанції про сплату від 23.03.2021 року позичальником було перераховано кошти у сумі 4289,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 . При цьому, згідно оформленої Заявки-анкети на отримання кредиту №3547677 від 23.03.2021 року, саме цей номер банківської картки зазначався відповідачем ОСОБА_1 як реквізит його банківської картки, на яку він бажає отримати кредитні кошти (номер картки в заявці зазначений НОМЕР_2 ).

22.06.2022 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 22/06-22, у відповідності до умов якого ТОВ «Інфінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Інфінанс» права вимоги до боржників, вказані у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 22.06.2022 року до Договору факторингу № 22/06-22 від 22.06.2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 52 702,70 грн, з яких: 4 289,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 48 413,70 грн - сума заборгованості за відсотками.

19.03.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем було укладено кредитний договір № 15080-03/2021. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Як вбачається з інформаційної довідки № 1238/10 від 24.10.2024 року, 19.03.2021 року о 23.55 год. на виконання вказаного договору було перераховано кредитні кошти у сумі 8000,00 грн на банківську карту НОМЕР_3 . Саме такий реквізит картки для отримання кредиту зазначався позичальником ОСОБА_1 в оформленому кредитному договорі (розділ 7) як його банківський рахунок.

30.11.2021 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 30112021-1, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 30.11.2021 року до Договору факторингу № 30112021-1 від 30.11.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 32 000,00 грн, з яких: 8 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24 000,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам Кредитного договору Відповідач не виконав свого зобов`язання. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 15080-03/2021 в розмірі 32 000,00 грн, з яких: 8 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24 000,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

06.03.2021 року між ТОВ «Кредитна Установа «Європейська Кредитна Група» та відповідачем було укладено кредитний договір № 3662305936/645375. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Як вбачається з інформаційної довідки № 1110/06 від 27.06.2023 року, 06.03.2021 року о 12 год. на виконання умов вищевказаного кредитного договору було перераховано кредитні кошти у сумі 3000,00 грн на банківську карту № НОМЕР_3 . Саме такий рахунок банківської картки для отримання кредитних коштів було зазначено відповідачем ОСОБА_1 в укладеному ним кредитному договорі (розділ 7 договору) як рахунок позичальника.

В подальшому, 09.12.2021 року між ТОВ «КУ «Європейська Кредитна Група» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 09122021, у відповідності до умов якого ТОВ «КУ «Європейська Кредитна Група» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, a ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «КУ «Європейська Кредитна Група» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 09.12.2021 року до Договору факторингу № 09122021 від 09.12.2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11 955,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 955,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам Кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 3662305936/645375 в розмірі 11 955,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8955,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

23.02.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір № 1607327.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору укладання Кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Як вбачається з листа № 1-0103 від 01.03.2024 року, 23.02.2021 року о 18.21 год. на виконання вищевказаного кредитного договору було перераховано кредитні кошти у сумі 4000,00 грн на банківську карту НОМЕР_1 . Саме такий рахунок банківської картки для отримання кредитних коштів було зазначено відповідачем ОСОБА_1 в укладеному ним вищевказаному кредитному договорі (п.2.1 розділу 2 договору) як рахунок позичальника.

Надалі 27.06.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №27062022, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 26.06.2022 року до Договору факторингу № 27062022 від 27.06.2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13 120,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 120,00 грн - сума заборгованості за процентами.

Всупереч умовам Договору кредиту відповідач не виконав свого зобов`язання. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 1607327 в розмірі 13 120,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 120,00 грн - сума заборгованості за процентами.

20.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та відповідачем було укладено Договір Позики № 1421954. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). Відповідно до умов кредитного договору № 1421954 від 20.02.2021 року кредитні кошти в сумі 6 000,00 грн були перераховані відповідачу на банківську карту № НОМЕР_3 . Саме такий рахунок банківської картки для отримання кредитних коштів було зазначено відповідачем ОСОБА_1 в укладеному ним вищевказаному договорі позики (в реквізитах позичальника, які підписані одноразовим ідентифікатором) як рахунок позичальника.

В подальшому 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №5 від 21.09.2021 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 068,60 грн, з яких: 6 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 068,60 грн - сума заборгованості за відсотками.

Однак, всупереч умовам Договору позики відповідач не виконав свого зобов`язання. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором позики № 1421954 в розмірі 20 068,60 грн, з яких: 6 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 14 068,60 грн - сума заборгованості за відсотками.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги за вищезазначеними кредитними договорами, а ОСОБА_1 прийняв умови та правила надання банківських послуг шляхом підписання кредитних договорів електронним цифровим підписом у формі одноразового ідентифікатора, отримав кредитні кошти, однак в порушення умов вказаних договорів не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредитів та сплати відсотків за користування ними.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що у матеріалах справи відсутні належні докази, що кредитори направляли позичальнику оферту, а позичальник у відповідь надсилав свою згоду акцепт є безпідставними та спростовуються наведеними вище кредитними договорами, які підписані відповідачем електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації на сайті чи у мобільному додатку кредитора та отримання одноразового ідентифікатора.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Доводи апеляційної скарги, що позивач не надав первинних банківських документів, які підтверджують отримання кредитних коштів та розмір заборгованості є безпідставними, оскільки в матеріалах справи наявні івнформаційні довідки про перерахування кредитних коштів на карткові рахунки відповідача для отримання кредиту , які він особисто вказував.

Колегія суддів зазначає, що саме боржник має доступ до своїх рахунків, зазначених у кредитних договорах та саме він мав можливість надати суду виписку із своїх рахунків на підтвердження відсутності надходження коштів від кредиторів на виконання укладених договорів.

Доводи апелянта про те, що нарахування процентів за спірними договорами не грунтуються на умовах договорів та є несправедливими, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки матеріалами справи встановлено, що проценти за користування кредитними коштами нараховувалися відповідно до умов договорів, в яких сторони досягли згоди з усіх істотних умов. Умови укладених між сторонами кредитних договорів відповідачем у судовому порядку не оспорювались, а стверджуючи про відсутність доказів про отримання ним кредитних коштів, відповідач до правоохронних органів з заявами про вчинення відносно нього шахрайських дій не звертався.

Зокрема, з розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів»: за договором № 1421954 від 20.02.2021 року вбачається, що відсотки нараховано відповідачу відповідно до умов кредитного договору № 1421954, а саме згідно п. 2 знижена процентна ставка/день, % - 0,49%, що становить 29,40 грн в день. При цьому, з 23.04.2021 року відсотки нараховано відповідно до п.п. 2 процентна ставка (базова) /день - 1,99% (фіксована), а саме 119,40 грн в день. Крім того, міститься інформація про оплату боргу у сумі 291,30 грн, яка є підтвердженням визнання відповідачем заборгованості за Кредитним договором, що узгоджується з правовим висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі № 526/405/13. Відповідно до умов кредитного договору № 1421954 від 20.02.2021 року кредитні кошти були перераховані відповідачу на банківську карту № НОМЕР_3 .

З розрахунку заборгованості ТОВ «КУ «Європейська Кредитна Група» та інформаційної довідки № 1110/06 від 27.06.2023 року вбачається, що 06.03.2021 року о 12 год. відповідачу було перераховано кредитні кошти у сумі 3000,00 грн на банківську карту № НОМЕР_3 . Відсотки нараховувалися відповідно до умов кредитного договору № 3662305936/645375, а саме відповідно до п.п. 1.3. (за користування кредитом клієнт сплачує Товариству 894,25% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,45% (процентів) на добу, тобто 73,50 грн. в день), терміном 30 днів. 3 05.04.2021 року відсотки перейшли в «прострочені відсотки». Водночас відповідно до п.п. 4.3. у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього Договору та/або в Додатку (ах) до цього Договору, проценти, передбачені в п. 1.3. цього Договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами.

З?розрахунку заборгованості ОВ «Інфінанс» № 0986437886 від 23.03.2021 року вбачається, що відсотки нараховувалися відповідно до умов пропозиції укласти Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № №0986437886/3 від 23.03.2021 р. (оферта) та надання кредиту згідно Заявки-анкети №3547677 від 23.03.2021 року, а саме відсоткова ставка складає 1,225% за один день користування кредитом, застосовується за умови належного виконання умов Договору та відсутності пролонгації, тобто 52,54 грн в день. З 24.04.2021 року відсотки нараховуються за максимальною відсотковою ставкою - 3,5% за один день користування кредитом, яка застосовується за умови неналежного виконання умов Договору, тобто 150,12 грн в день. Всі інші умови по вищевказаному договору позики викладені у Правилах, з якими відповідач ознайомився до укладення Договору та які є невід`ємною частиною Договору (Оферти та Акцепту оферти), у тому числі: порядок укладення Договору фінансового кредиту, надання Фінансового кредиту потенційному позичальнику (п.6 Правил). Відповідно до квитанції про сплату від 23.03.2021 року позичальником було перераховано кошти у сумі 4289,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 .

З розрахунку заборгованості ТОВ «Гоуфінгоу» № 3662305936/397582 від 23.03.2021 року встановлено, що відсотки нараховувалися відповідачу відповідно до умов кредитного договору № 3662305936/397582, а саме відповідно до п.п. 1.3. (за користування кредитом клієнт сплачує Товариству 857,75% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,35% (процентів) на добу, тобто 141,00 грн в день), терміном 30 днів. З 22.04.2021 року відсотки перейшли в «прострочені відсотки». Відповідно до п.п. 4.3. у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього Договору та/або в Додатку (ах) до цього Договору, проценти, передбачені в п. 1.3. цього Договору, продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами. Як зафіксовано в інформаційній довідці № 380/06 від 26.06.2023 року, 23.03.2021 року о 12.20 год. на користь відповідача було перераховано кредитні кошти у сумі 6000,00 грн. на банківську карту НОМЕР_1 .

З розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Інвеструм» № 15080-03/2021 від 19.03.2021 року вбачається , що відсотки нараховувалися відповідачу відповідно до умов кредитного договору № 15080-03/2021 від 19.03.2021 року та Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «ФК «Інвеструм», а саме відповідно до п.п. 3.4 вказаних Правил - 2.5% на добу, тобто 200,00 грн в день. Відповідно до п.п. 4.3. Договору у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього Договору та/або в Додатку (ах) до цього Договору, проценти передбачені в п. 1.3. цього Договору, продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами. З інформаційної довідки № 1238/10 від 24.10.2024 встановлено, що 19.03.2021 року о 23.55 год. було перераховано відповідачу кредитні кошти у сумі 8000,00 грн. на банківську карту НОМЕР_3 .

ТОВ «Лінеура Україна» надало лист № 1-0103 від 01.03.2024 року та розрахунок заборгованості № 1607327 від 23.02.2021 року. Як вбачається з вказаного листа № 1-0103 від 01.03.2024 року, 23.02.2021 року о 18.21 год. відповідачу було перераховано кредитні кошти у сумі 4000,00 грн на банківську карту НОМЕР_1 . Що стосується зазначеного розрахунку заборгованості № 1607327, відсотки нараховувалися відповідно до умов кредитного договору № 1607327, а саме відповідно до п.п. 1.4.2. (знижена процентна ставка становить 0,86% в день, тобто 34,20 грн в день). 23.03.2021 року відповідач здійснив оплату у сумі 991,80 грн. 3 24.03.2021 року відсотки нараховуються відповідно до п.п. 1.4.1. (стандартна процента ставка становить 1,90% в день, а саме 76,00 грн в день).

Вищевказана оплата є підтвердженням визнання відповідачем заборгованості за кредитним договором, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі № 526/405/13.

При цьому, підлягає врахуванню те, що жодних заперечень з приводу того, що відповідач не погодився з умовами та правилами надання кредитів під час укладення та підписання договорів чи про зарахування та розподілення сплачених коштів відповідачем висловлено не було.

Не погоджуючись з розрахунками заборгованості, наданими позивачем, відповідач на їх спростуваня не надав своїх контрозрахунків.

Доводи апеляційної скарги про те, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» в частині стягнення з відповідача відсотків за кредитними договорами не підлягали до задоволення, оскільки на відповідача поширюється дія п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», яким передбачено ненарахування процентів за користування кредитом військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, колегія суддів не приймає до уваги, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на дату укладення договорів), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Позивач надав копію посвідчення учасника бойових дій, яке видане 15 червня 2023 року та довідку від 24 липня 2025 року, видану командиром військової частини НОМЕР_4 .

Разом з тим, пункт 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» не містить норм, які б звільняли позичальника від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом протягом особливого періоду у зв`язку з наявністю у нього статусу учасника бойових дій.

Надана довідка також не містить інформації,що відповідач є військовослужбовцем призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, чи військовослужбовцем, який брав або бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебував або перебуває безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Також відповідачем не надано доказів, що отримуючи кредити він надав кредиторам відповідні документи на підтвердження зазначеного, що зобов`язувало б їх застосувати до нього п. 15 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено наявності у відповідача права на пільги згідно із Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19 (провадження № 61-7310св24).

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зводяться до суб`єктивної оцінки обставин справи та помилкового тлумачення норм матеріального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін, оскільки таке ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 31 липня 2026 року.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Франківського районного суду міста Львова від 04 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 31 липня 2026 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра