Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №443/99/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 443/99/25 Головуючий у 1 інстанції: Равлінко Р.Г.

Провадження № 22-ц/811/529/26 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

секретаря: Черевка В.В.

за участю: ОСОБА_1 , представника Львівської філії

ТзОВ «Газорозподільні мережі України» Дубіцького В.П.,

представника ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз

України» - Плигань І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 22 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживача послуг з постачання газу,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», в якому просив:

- зобов`язати ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» здійснити перерахунок нарахованих за граничними нормами обсягів споживання природного газу та річної замовленої потужності із урахуванням фактичного споживання газу в будинку АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 )) з часу прийняття рішення про здійснення дорахунку граничних об`ємів споживання природного газу по акту про порушення № 002487 від 18.10.2022 по споживачу ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , – до 31.12.2024;

- визнати дії ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», якими не надано відповіді на звернення: запит до ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» щодо надання інформації від 02.02.2023; скаргу від 03.12.2023 до ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»; запит щодо надання інформації від 04.12.2023; запит від 04.01.2024; заяву від 05.02.2024 щодо проведення звірки витрат природного газу; скаргу до ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» від 13.06.2024 на начальника Департаменту супроводу фізичних осіб ТОВ ««Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» Максима Недогоду, – незаконними.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 22.01.2026 позов залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд безпідставно залишив позов без розгляду, оскільки не врахував усіх передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України умов для застосування таких процесуальних наслідків. Вказує, що хоча був належним чином повідомлений про судові засідання, його неявка 23.12.2025 була зумовлена перебуванням на амбулаторному лікуванні, про що він завчасно повідомив суд шляхом подання клопотання про відкладення розгляду справи, а до апеляційної скарги долучив медичну довідку. Також зазначає, що напередодні судового засідання, призначеного на 22.01.2026, звернувся до суду з клопотанням про участь у засіданні в режимі відеоконференції, однак це клопотання було залишене судом без розгляду. Крім того, у день судового засідання ним було подано клопотання про проведення судового засідання без його участі та відкладення розгляду справи у зв`язку з клопотанням представника одного з відповідачів про відкладення розгляду справи, яке суд першої інстанції не врахував. Апелянт вважає помилковим висновок суду про те, що його повторна неявка перешкоджала розгляду справи, оскільки суд не визнавав його явку обов`язковою, усі необхідні докази були подані до матеріалів справи, а тому справа могла бути розглянута за його відсутності відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України.

Просить скасувати ухвалу суду про залишення позову без розгляду та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Від відповідачів надійшли письмові відзиви на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав, зазначених у ній, представник Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» - Дубіцький В.П., представник ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - Плигань І.Ю. заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду таким вимогам відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України, яким встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Порядок проведення підготовчого засідання визначений статтями 197-198 ЦПК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим ЦПК України строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц, від 18 січня 2022 року у справі № 369/3184/19).

Залишення позову без розгляду – це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (див.: постанови Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 10.02.2022 у справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 30.06.2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22).

Процесуальний закон не містить вимог про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Правове значення в такому випадку має лише факт належного повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторний характер неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 10.01.2024 у справі № 456/1278/20, від 27.06.2024 у справі № 450/2265/19 та від 03.07.2024 у справі № 459/550/23.

З матеріалів справи вбачається, що останні два судові засідання у цій справі були призначені на 23.12.2025 та 22.01.2026.

Встановлено, що про відкладення розгляду справи на 23.12.2025 позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений, що підтверджується його власноручною розпискою на відповідному повідомленні (а.с 235 т.2).

У судове засідання, яке було призначене на 23.12.2025, позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на амбулаторному лікуванні.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 23.12.2025 визнано причини неявки ОСОБА_1 у судове засідання поважними та відкладено розгляд справи на 22.01.2026.

Судову повістку про виклик до суду на 22.01.2026 ОСОБА_1 отримав 24.12.2026 в електронному кабінеті, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 243 зв., т.2).

22.01.2026 позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився та подав клопотання, у якому просив проводити судове засідання без участі позивача та розгляд справи, призначений о 14 год 00 хв 22.01.2026, відкласти, у зв`язку із поданим клопотанням представника відповідача ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про відкладення розгляду справи.

З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК Україн, оскільки неявка позивача у судове засідання, призначене на 22.01.2026, є повторною, при цьому позивач був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Колегія суддів враховує, що заяву від 22.01.2026 не можна вважати заявою про розгляд справи за відсутності позивача, оскільки ОСОБА_1 в цьому клопотанні просив судове засідання 22.01.2026 проводити без його участі, а розгляд справи – відкласти.

Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу суду – без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 22 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.

Повний текст постанови складено: 31.07.2026

Головуючий

Судді