Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №466/8076/20 — Львівський апеляційний суд

Справа №466/8076/20 Головуючий у 1 інстанції:Білінська Г.Б.

Провадження №22-ц/811/4130/25 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретарка: Попенко І.І.,

за участі в судовому засіданні представниці відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова в складі судді Білінської Г.Б. від 28 грудня 2020 року у справі за позовом KTK International s.r.o. від імені якої діє директор Кучма Юрій Васильович до ОСОБА_1 , третя особа – приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гусак Роман Тадейович про визнання недійсною довіреності, –

в с т а н о в и л а :

рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2020 року позов задоволено.

Визнано недійсною нотаріальну довіреність, реєстраційний номер: 51028093, тип документа: довіреність; строк довіреності: не встановлений; дата посвідчення: 10.09.2020 року; номер у реєстрі нотаріальних дій: 1024; дата та час реєстрації: 10.09.2020 17:04:18; Бланки: НМВ 681441, яка посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Романом Тадейовичем.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь KTK International s.r.o. ) суму сплаченого судового збору в розмірі - 2102,00грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Вказане рішення оскаржив ОСОБА_1 .

Постановою Львівського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2020 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов KTK International s.r.o., від імені якої діє директор Кучма Юрій Васильович, до ОСОБА_1 , третя особа – приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гусак Роман Тадейович, про визнання довіреності недійсною, задоволено.

Визнано недійсною довіреність, посвідчену 10.09.2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Романом Тадейовичем, реєстраційний номер: 51028093; номер у реєстрі нотаріальних дій: 1024; дата та час реєстрації: 10.09.2020 року, 17:04:18; бланк: НМВ 681441.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь KTK International s.r.o. (Orlovska 791/40, Hermanice, 71300 Ostrava, ідентифікаційний номер юридичної особи 04675959) судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2102 гривень.

Постановою Верховного Суду від 12 листопада 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Львівського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року скасовано та передано справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2020 року та відмовити у позові KTK International s.r.o. до ОСОБА_3 про визнання недійсним довіреності.

Вважає оскаржуване рішення незаконним, упередженим та таким, що не відповідає реальним обставинам справи.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутній документ – довіреність від 10.09.2020, яка оспорюється, відповідно, судом не було досліджено зміст цього документу та повноваження, які ним були надані, а відтак, немає підтвердження обґрунтованості вимог позивача. Долучений відеозапис не є належним доказом, оскільки відсутні підтвердження способу та підстав його отримання, персональний склад осіб на відео, а також їх дозвіл на знімання та оприлюднення. В матеріалах справи, також, відсутні докази вчинення юридично значущих дій від імені позивача, зокрема копія договору про відступлення права вимоги, первинні документи, що підтверджують боргові зобов`язання підприємства, та фактичні дані щодо укладення чи підписання відповідних документів відповідачем. Крім того, суд ухвалив заочне рішення без підтвердження належного повідомлення відповідача та без розміщення інформації про час і місце розгляду на своєму сайті, що є порушенням процесуального закону. Відмова у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення додатково підтверджує упередженість суду в розгляді справи. Таким чином, рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального права та без належного дослідження доказів, що створює підстави для задоволення апеляційної скарги.

В судове засідання окрім представниці відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , решта учасників справи не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Клопотання Малишака А.С. в інтересах KTK International s.r.o. про відкладення розгляду справи з підстав перебування представника позивача у щорічній відпустці колегія суддів вважала необґрунтованим та відхилила, зважаючи на те, що будь-яких доказів на його підтвердження подано не було, а також колегією враховано те, що представником позивача клопотання про відкладення заявлялось неодноразово.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представниці відповідача на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивівпозовної заяви, апеляційної скарги, письмових додаткових пояснень представника позивача, письмових додаткових пояснень представниці відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 141, 223, 247, 280 ЦПК України, ст.ст. 203, 207, 215, 231, 237, 244-246 ЦК України, п.1.1. Глави 4 Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 «Про затвердження порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» та задовольняючи позов, виходив з того, – що KTK International s.r.o. є юридичною особою, яка створена та зареєстрована відповідно до законодавства Чеської Республіки та здійснює підприємницьку діяльність на території Європейського Союзу. ОСОБА_4 є засновником та директором вищевказаної юридичної особи, що підтверджується випискою з комерційного реєстру, який підпорядкований Обласному суду міста Острава. 10.09.2020 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т. посвідчено довіреність від імені KTK International s.r.o. на Товкача В.М., яка зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій за №1024. 24.09.2020 ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни з заявою про скасування довіреності від 10.09.2020, яка зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій за №1024, про що нотаріусом зроблено відповідний запис в Єдиному реєстрі довіреності, що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі Довіреностей №42845286. В період дії довіреності від 10.09.2020 відповідачем було вчинено ряд дії від імені підприємства, а саме підписано договір про відступлення права вимоги, за яким KTK International s.r.o. відступило право вимоги до контрагента щодо сплати боргу у розмірі 700 000,00 євро третій особі. Крім того, відповідачем було підписано від імені KTK International s.r.o. первинні документи, за якими підприємство визнає боргові зобов`язання на значні суми перед контрагентом, з яким у підприємства відсутні договірні відносини. Таким чином, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду частково обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону не відповідають; обставини, які суд вважав встановленими лише частково доведені, а також судом допущено порушення норм процесуального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню.

У жовтні 2020 року KTK International s.r.o., від імені якої діє директор Кучма Юрій Васильович звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гусак Роман Тадейович про визнання недійсною довіреності про визнання недійсною довіреності, у якому просило:

- визнати недійсною нотаріальну довіреність, реєстраційний номер: 51028093; тип документа: довіреність; строк довіреності: не встановлений; дата посвідчення: 10.09.2020; номер у реєстрі нотаріальних дій: 1024; дата та час реєстрації: 10.09.2020, 17:04:18; бланк: НМВ 681441, яка посвідчена 10 вересня 2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р. Т.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що KTK International s.r.o. здійснює підприємницьку діяльність на території Європейського Союзу, її засновником та директором є ОСОБА_4 . 10 вересня 2020 року ОСОБА_4 мав ділову зустріч з адвокатом ОСОБА_5 в закладі громадського харчування «Ресторан Цепелін», який знаходиться за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 59. Під час їхнього спілкування до закладу зайшли двоє невідомих йому осіб, які сіли за стіл і представились ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , прізвище останнього йому видалось відомим, як колишнього депутата Львівської обласної ради, якого він неодноразово бачив у новинах як фігуранта кримінальної справи про обвинувачення його в тому, що стріляв у свого бізнес партнера. Вказані особи почали схиляти його як директора товариства до передачі повноважень щодо розпорядження майном товариства ОСОБА_1 на підставі довіреності, наперед підготовлений бланк якої надав приватний нотаріус, підписаний та засвідчений ним. У зв`язку з відмовою від підписання ОСОБА_7 почав погрожувати фізичною розправою та чинити на нього психологічний тиск, зокрема, витягнув зброю, а саме пістолет, що підтверджується відеозаписом із внутрішніх камер спостереження закладу громадського харчування «Ресторан Цепелін» (38:01 хвилина відеозапису). Через побоювання за життя та здоров`я, під тиском погроз ОСОБА_8 , він змушений був підписати надану йому довіреність, яку він в подальшому 24 вересня 2020 року скасував, звернувшись до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. Як йому стало відомо пізніше, в період дії довіреності відповідачем було вчинено ряд дій від імені товариства, а саме: підписано договір про відступлення права вимоги, за яким KTK International s.r.o. відступило право вимоги до контрагента щодо сплати боргу у розмірі 700 000 євро іншій особі, крім того, відповідачем було підписано від імені KTK International s.r.o. первинні документи, за якими товариство визнає боргові зобов`язання на значні суми перед контрагентом, з яким у товариства відсутні договірні відносини.

Пунктом 4 частини першої статті 376 ЦПК України визначено, що підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою цієї статті, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обгрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції справу розглянуто судом першої інстанції у відсутності відповідача ОСОБА_1 і в матеріалах справи відсутні докази про належне його повідомлення в судове засідання, призначене на 28.12.2020 року, в якому відбувся розгляд справи по суті.

Так, зокрема, ухвалою від 21.12.2020 року було закрито підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи на 28.12.2020 року о 09.10 год., однак, в матеріалах справи відсутнє повідомлення про вручення відповідачеві судової повістки на 28.12.2020 року, більше того, відсутнє навіть підтвердження про направлення судової повістки відповідачу на вказану дату судового розгляду.

Ураховуючи наведені вище норми процесуального закону й ту обставину, що справу розглянуто у відсутності відповідача і в своїй апеляційній скарзі він посилається на неналежне його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи 28.12.2020 року, колегія суддів доходить висновку про наявність визначеного пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення апеляційним судом нового рішення по суті вирішення спору.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

За загальним положенням статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, зокрема, частиною першою статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частиною другою статті 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а згідно з частиною третьою цієї статті, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ст.216 ЦК).

Згідно з частиною першою статті 231 ЦК України, правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при вирішенні спорів про визнання недійсним правочину, вчиненого особою під впливом насильства (стаття 231 ЦК), судам необхідно враховувати, що насильство має виражатися в незаконних, однак не обов`язково злочинних діях. Насильницькі дії можуть вчинятись як стороною правочину, так і іншою особою – як щодо іншої сторони правочину, так і щодо членів її сім`ї, родичів тощо або їх майна. Факт насильства не обов`язково має бути встановлений вироком суду, постановленим у кримінальній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є довіреність (односторонній правочин), яка видана KTK International s.r.o. в особі директора Кучми Юрія на ім`я ОСОБА_9 , посвідчена 10.09.2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т. та зареєстрована в реєстрі за №1024, на представництво інтересів KTK International s.r.o., від імені якого діє його директор Кучма Ю.В., Товкачем В.М., в тому числі, й щодо розпорядження майном товариства.

Зі змісту оспорюваної довіреності, копію якої надала сторона позивача апеляційному суду (т.1, а.с.140-141), KTK International s.r.o., в особі директора Кучми Ю.В., цією довіреністю уповноважив Товкача В.М., зокрема: продавати будь-якому суб`єкту господарювання або особі на умовах та за ціною на розсуд представника дебіторської заборгованості, що належить Товариству щодо ТзОВ «АТ Invest» (NIP 9482597804, KRS 0000424245), що підтверджується виконавчим документом у формі нотаріального акту (нотаріус В.Вайда) від 18.03.2019, реєстр А №1525/2019, забезпеченим пунктом про виконання окружним судом столиці Варшави у Варшаві від 10 лютого 2020 р., спр. Закон VІІІ GCo 55/20, який забезпечений іпотекою на нерухоме майно, на яке поширюється земельний реєстр GLIZ / 00044739/2, який веде окружний суд у Забже, 6-й відділ земельної книги; володіти і розпоряджатися всім майном Товариства, що розташоване на території України, укладати всі передбачені законом правочини (договори) з таким майном; представляти інтереси Товариства, здійснювати усі необхідні та/або бажані для цього дії від імені Товариства перед всіма фізичними та юридичними особами; одержувати належне Товариству майно, гроші (вклади), цінні папери, а також документи від усіх осіб, установ, підприємств, організацій, в тому числі в усіх банках незалежно від того, ким та з якою метою вони видані, та інше.

Довіреність складена 10.09.2020 року, посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т. та зареєстрована в реєстрі за №1024.

Від імені KTK International s.r.o. довіреність підписана Кучмою Ю.В.

В тексті довіреності вказано, що у зв`язку з виробничою необхідністю довіреність посвідчена за адресою: АДРЕСА_2 .

Частиною першою статті 237 ЦК України, в редакції, чинній на момент посвідчення оспорюваної довіреності, визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч.3 ст.237 ЦК).

Згідно з ч.1 ст.238 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє (ч.1 ст.239 ЦК).

Статтею 244 ЦК України визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Частиною першою статті 245 ЦК України передбачено, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Згідно з ч.1 ст.246 ЦК України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Згідно з ч.1 ст.247 ЦК України, строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Пунктом 2 частини першої статті 248 ЦК України визначено, що представництво за довіреністю припиняється у разі скасування довіреності особою, яка її видала.

У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов`язаний негайно повернути довіреність (ч.3 ст.248 ЦК).

Згідно з ч.1 ст.249 ЦК України, особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.

Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність (ч.2 ст.249 ЦК).

Колегія суддів вважає, що доводи сторони відповідача ОСОБА_1 про неприйняття копії довіреності, як належної слід відхилити, оскільки оригінал примірника довіреності чи нотаріально завірену копію мав надати саме відповідач.

Окрім цього, судами за клопотанням позивача вжиті необхідні заходи щодо витребування її копії у нотаріуса, факт її складення підтверджений позивачем доданими разом з позовом витягами з Єдиного реєстру довіреностей та її зміст відповідач не заперечував.

Також, наказом Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) №161/6 від 08.10.2020 року, з 15.10.2020 року припинено нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Гусака Р.Т. та анульовано видане йому 01.12.2014 року реєстраційне посвідчення.

Також, на запити як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) повідомило, що ОСОБА_10 ще не передано до Львівського державного нотаріального архіву документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса (а.с.38-39 т.1, 32-33 т.2).

Крім цього, після фактичного встановлення Верховним судом у даній справі у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2025 року належності способу отримання такого доказу апеляційним судом сторона відповідача стосовно належності копії довіреності не заперечувала.

Також, із наданих апеляційному суду письмових доказів (т.1, а.с.156-182), клопотання про долучення яких було подане до суду першої інстанції і зареєстроване в суді 11.12.2020 року за вх.№ЕП-4835, з резолюцією «до справи» (а.с.44-45 т.1), встановлено, що 23.09.2020 року в м.Кракові (Республіка Польща) укладено договір відступлення права вимоги між KTK International s.r.o. («Цедент»), від імені якого діяв Товкач В.М. на підставі довіреності від 10.09.2020 року, та WOODPOL Sp. Z o.o. («Цесіонарій») – товариство з обмеженою відповідальністю з місцезнаходженням в Республіці Польща, в особі Пасічника М.

За умовами цього договору (а.с.162-165 т.1), Цедент продає Цесіонарію право вимоги у компанії АТ Invest (ІПН 9482597804, KRS 0000424245) (далі – Боржник) на суму 554165,71 євро, на яку він має виконавчий лист у формі нотаріального акту, складеного у присутності нотаріуса Вальдемара Вайди від 18 березня 2019 р., реєстраційний номер А №1525/2019 із пунктом про виконання відповідно до рішення окружного суду столичного міста Варшави у Варшаві від 10 лютого 2020 р., номер справи VІІІ GCo 55/20 (виконавче провадження порушене судовим приставом при окружному суді м. Забже Томашем Шимендером, Акт GКm 39/20), за ціною у розмірі 321572,51 євро, і Цесіонарій заявляє, що він купує за таку ціну дане право вимоги. Також Цедент погоджується, що Цесіонарій буде Акредитором у виконавчому провадженні, яке проводить названий вище судовий пристав.

Наведене підтверджується також Центральною інформацією Державного судового реєстру, сформованою станом на 16.11.2020 року, та письмовою згодою на відступлення від 15.10.2020 року, підписаною від WOODPOL Sp. Z o.o. М.Пасічником та адресованою судовому приставу в окружному суді в м. Забже Томашу Шимендеру (а.с.172-181 т.1).

Таким чином, цими письмовими доказами підтверджується та обставина, що саме для укладення 23.09.2020 року зазначеного вище договору про відступлення права вимоги відповідач Товкач В.М., діючи як представник KTK International s.r.o. (сторони договору), використав оспорювану довіреність від 10.09.2020 року.

Також, встановлено, що власне після укладення 23.09.2020 року між KTK International s.r.o., від імені якого діяв відповідач ОСОБА_1 на підставі оспорюваної довіреності від 10.09.2020 року, та WOODPOL Sp. Z o.o. договору відступлення права вимоги, 24.09.2020 року ОСОБА_4 скасував довіреність від 10.09.2020 року, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей, а саме, про припинення дії довіреності, посвідченої 10.09.2020 року та зареєстрованої в реєстрі за №1024 (т.1, а.с.13).

Відтак, колегія суддів вважає безпідставними доводи сторони відповідача про прийняття вказаних письмових доказів з порушенням вимог статті 367 ЦПК України, оскільки клопотання про долучення цих доказів було подане до суду першої інстанції і зареєстроване в суді 11.12.2020 року за вх.№ЕП-4835 з резолюцією «до справи», і в матеріалах справи відсутнє процесуальне рішення суду першої інстанції про відмову у прийнятті додатків до клопотання та/або повернення таких без розгляду.

Крім цього, знову ж сторона відповідача після встановлення Верховним судом у даній справі у постанові від 12 листопада 2025 року належності способу отримання таких доказів апеляційним судом стосовно їх достовірності не заперечила.

Що ж стосується обґрунтованості заявлених позивачем вимог щодо недійсності оспорюваної довіреності (одностороннього правочину), як такої, що укладена проти справжньої волі позивача внаслідок застосування до нього психічного тиску, то колегія суддів виходить з такого.

Згідно з вимогами статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з вимогами статті 78 ЦПК України (допустимість доказів), суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.ст.79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вказане, колегія суддів не бере до уваги матеріали кримінального провадження №12021141050001196 від 16.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, комплексну судову психолого-психіатричну експертизу відносно ОСОБА_4 , призначеної постановою старшого слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області від 15.02.2023 року (а.с.2-7 т.2), свідчення директора KTK International s.r.o. – ОСОБА_4 , який був допитаний в суді апеляційної інстанції, як свідок, оскільки такі докази надані суду апеляційної інстанції після постановлення рішення судом першої інстанції, а питання щодо допиту ОСОБА_4 як свідка судом першої інстанції не вирішувалося. Також, певних доводів щодо неможливості надати такі докази суду першої інстанції чи об`єктивні перешкоди у цьому сторона позивача не навела.

Колегія суддів, також, звертає увагу, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції та така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції цих доказів у порядку статті 367 ЦПК України незалежно від інших причин неподання позивачем таких доказів до суду раніше.

Про неможливість прийняття та дослідження таких доказів апеляційним судом вказано і у постанові Верховного суду від 12 листопада 2025 року у даній справі, що повинно бути враховано судом нижчої інстанції під час нового розгляду справи.

Однак, судом апеляційної інстанції беруться до уваги: копія оскаржуваної довіреності, яка надала стороною позивача апеляційному суду (т.1, а.с.140-141), KTK International s.r.o., в особі директора Кучми Ю.В., письмові докази подані стороною позивача (т.1, а.с.156-188) і наданий позивачем разом з позовною заявою компакт-диск із відеозаписом (т.1, а.с.8).

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

При вирішенні спорів про визнання недійсним правочину, вчиненого особою під впливом насильства, судам необхідно враховувати, що насильство має виражатися в незаконних, однак не обов`язково злочинних діях.

Під насильством розуміється фізичний або психічний тиск на особу з метою примушення її до вчинення правочину. Насильство може мати будь-які прояви: фізичне насильство (катування, биття, заподіяння болі); психічне насильство (залякування, загроза вбивством, заподіянням тілесних ушкоджень самій особі або її близьким); насильство дією (викрадення дитини, пошкодження майна особи).

Для визнання правочину недійсним підлягають доведенню наступні обставини:

1) факт застосування до потерпілої сторони правочину фізичного чи психологічного тиску з боку іншої сторони чи з боку третьої особи;

2) вчинення правочину проти справжньої волі;

3) наявність причинного зв`язку між фізичним або психологічним тиском і вчиненням правочину, який оспорюється.

Крім того, Верховний суд у своїх правових позиціях наголошує, що при вирішенні спорів про визнання недійсним правочину, вчиненого особою під впливом насильства (стаття 231 ЦК), судам необхідно враховувати, що насильство має виражатися в незаконних, однак не обов`язково злочинних діях. Насильницькі дії можуть вчинятись як стороною правочину, так і іншою особою – як щодо іншої сторони правочину, так і щодо членів її сім`ї, родичів тощо або їх майна. Факт насильства не обов`язково має бути встановлений вироком суду, постановленим у кримінальній справі (справа №910/19566/15).

За положеннями статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

З відеозапису на диску, який був долучений позивачем до позовної заяви та досліджений судом апеляційної інстанції, зокрема, і у судовому засіданні, – вбачається, що частково перед та під час підписання особою, яка сиділа за столом навпроти трьох інших осіб у приміщенні ресторану «Цепелін», що розташований на АДРЕСА_3 (те, що відеозапис проводився саме в даному ресторані за згаданою адресою представниця відповідача не заперечувала) документів (один із яких візуально схожий на виготовлений на офіційному бланку для вчинення нотаріальних дій та один із яких виглядав як журнал для вчинення нотаріальних дій, що надавалися особі для підписання послідовно за процедурою схожою до процедури, що виконується для вчинення нотаріальних дій у нотаріальній конторі), – один із осіб, що сиділи навпроти особи, яка підписувала документи (чоловік найближчий до камери відеоспостереження з якої велася зйомка) демонстративно витягнув із кишені предмет зовні схожий на бойову зброю (пістолет), поклав його на стіл та частково прикривши такий рукою постукував по ньому певний час, в подальшому сховавши такий у кишеню (період запису орієнтовно із 37 по 39 хв.).

Те, що особа підписант документів на відеозаписі є саме директором позивача і саме там він підписував оспорювану довіреність жодним чином не спростовано стороною відповідача. Якихось доказів на спростування вказаного доказу сторона відповідача не подала, про такі не вказала та клопотань про витребування таких не заявила.

Додатково вказані доводи сторони позивача підтверджуються записом у самій довіреності про те, що така у зв`язку із виробничою необхідністю посвідчена за адресою: АДРЕСА_2 , що є адресою ресторану «Цепелін».

Окрім цього, те, що одним із осіб навпроти підписанта на відеозаписі був саме нотаріус, яким передавалися відповідні документи для підписання вбачається із наведеного.

Вказане свідчить про те, що 10.09.2020 року до ОСОБА_4 , як до керівника (представника) KTK International s.r.o. у приміщенні ресторану «Цепелін», за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 59, при укладенні оспорюваної довіреності застосовувався психологічний тиск, погроза, зокрема, шляхом демонстрації предмету, ззовні схожого на бойову зброю (пістолет), з метою примусу до підписання оспорюваної довіреності.

Те, що демонстрація предмету зовні схожого на бойову зброю, при вчиненні юридично значимої дії, в присутності інших осіб, не може не створювати психологічного тиску, стресового стану та інших негативних чинників впливу на особу, яка фактично до певної міри втрачає відчуття керування у власній вольово-мнестичній сфері, – слід вважати загальновідомим та зрозумілим та така обставина окремому доказуванню не підлягає.

Додатково те, що керівник позивача вчиняв спірний правочин проти його справжньої волі, внаслідок застосування до нього психічного тиску з боку іншої особи, додатково підтверджується і тим фактом, що ним оспорювана довіреність була згодом відкликана (скасована), а також протягом місяця поданий даний позов про визнання недійсною довіреності.

Також, апеляційний суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що така довіреність була відкликана за певний період час, а не негайно на наступний день, як підставу вважати, що керівник позивача не перебував під тиском, – оскільки відповідачем не доведено, що психологічний тиск, страх у керівника позивача, після демонстрації йому предмету схожого на зброю, тривав менше ніж до часу відкликання (скасування) довіреності, що в даному випадку зважаючи на доведення факту початку психологічного тиску 10.09.2020 року, слід вважати реальним та допустимим.

Що стосується доводів сторони відповідача про те, що поданий позивачем відеозапис є неналежним доказом, оскільки немає ані доказів про спосіб та підстави отримання відеозапису з ресторану Цепелін, окрім покликання на це позивача, ані підтвердження персонального складу осіб, які нібито зображені на відео, та відповідно відсутній дозвіл цих осіб на знімання та оприлюднення такого відео, то колегія суддів зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, наявний у справі компакт-диск, з відеозаписом обставин події з камер відеоспостереження був долучений позивачем до позовної заяви. Сторона відповідача не заперечила, що відеозапис дійсно здійснений у згаданому ресторані. Те, що спірна нотаріальна дія відбувалася саме в ресторані підтверджено і копією самої довіреності, про що йшлося.

Також, колегія суддів звертає увагу, що відеозапис з камери відеоспостереження здійснено в публічному місці, таке є загальнодоступне, відкрите та таке місце (заклад громадського харчування) не належало жодній із сторін, а тому долучений позивачем відеозапис обставин події з камери відео спостереження у публічному місці не слід вважати таким, що був здійснений в інтересах однієї із сторін чи потребував додаткової згоди на здійснення.

Окрім цього, доказів на спростування оригінальності долученого позивачем відеозапису обставин події з камер відео спостереження – відповідачем не надано, про такі не вказано та клопотань про витребування таких не заявлено.

Тому такий відеозапис слід вважати належним та допустимим доказом.

Також, відповідачем не спростовано і того, що на відеозаписі зображений зокрема керівник позивача, нотаріус, яким посвідчена спірна довіреність і те, що інша особа при вчиненні нотаріальної дії погрожувала йому предметом схожим на бойову зброю (пістолетом), про що йшлося.

Отже, за наведених вище обставин, які встановлені на підставі досліджених апеляційним судом доказів, наявні підстави для визнання недійсною довіреності, виданої KTK International s.r.o. в особі директора ОСОБА_11 на ім`я ОСОБА_9 , посвідченої 10.09.2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т., на підставі статті 231 ЦК України.

При цьому, необхідно зазначити, що в контексті ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права, визнання недійсною лише довіреності буде достатнім для відновлення порушеного права позивача, оскільки договір про відступлення права вимоги, укладений у м. Кракові між KTK International s.r.o. (м. Острава), в особі ОСОБА_1 , та WOODPOL Sp. Z o.o. (м. Ряшів), датований 23.09.2020 року, щодо заборгованості АТ Invest (м. Варшава) перед KTK International s.r.o. (м. Острава), визнаний недійсним заочним рішенням Окружного суду у м. Ряшів, VІ Господарського відділу (головуючий суддя – Анджей Шидло) від 27 квітня 2022 року (номер справи VI GC 300/21).

Враховуючи вказане, апеляційну скаргу слідвважати лише частково обґрунтованою та таку слід задовольнити частково, рішення ж суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким позов KTK International s.r.o. від імені якої діє директор Кучма Юрій Васильович до ОСОБА_1 , третя особа – приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гусак Роман Тадейович про визнання недійсною довіреності слідзадовольнити, а довіреність видану KTK International s.r.o. в особі директора ОСОБА_11 на ім`я ОСОБА_9 , посвідчену 10.09.2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Романом Тадейовичем, реєстраційний номер: 51028093; номер у реєстрі нотаріальних дій: 1024; дата та час реєстрації: 10.09.2020 року, 17:04:18; бланк: НМВ 681441 слід визнати недійсною.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2020 року – скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким позов KTK International s.r.o. від імені якої діє директор Кучма Юрій Васильович до ОСОБА_1 , третя особа – приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гусак Роман Тадейович про визнання недійсною довіреності – задовольнити.

Довіреність видану KTK International s.r.o. в особі директора Кучми Юрія на ім`я ОСОБА_9 , посвідчену 10.09.2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Романом Тадейовичем, реєстраційний номер: 51028093; номер у реєстрі нотаріальних дій: 1024; дата та час реєстрації: 10.09.2020 року, 17:04:18; бланк: НМВ 681441 – визнати недійсною.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 31 липня 2026 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра