Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №464/7556/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 464/7556/25 Головуючий у 1 інстанції: БЕСПАЛЬОК О.А.

Провадження № 22-ц/811/362/26 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

секретар: Чиж Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестпальм» на ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 12 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Інновація», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестпальм», з участю третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни, про визнання припиненим кредитного та іпотечного договорів, визнання недійсним договору купівлі – продажу квартири, скасування державної реєстрації права власності та витребування з чужого незаконного володіння квартири, визнання права власності на квартиру,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 12 січня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

Зупинено реалізацію арештованого майна, а саме: двокімнатної квартири загальною площею 43,5 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 ; РНОНМ 2561743246060, яка на праві приватної власності належить ТОВ «ВЕСТПАЛЬМ» на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 20 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною за реєстраційним №11.

Заборонено всім суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження об`єкта нерухомості, а саме: двокімнатної квартири загальною площею 43,5 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 ; РНОНМ 2561743246060, яка на праві власності належить ТОВ «ВЕСТПАЛЬМ» на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 20 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною за реєстраційним №11.

Ухвалу суду оскаржило ТОВ «Вестпальм».

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали заява позивача про зміну предмета позову судом не була прийнята до розгляду. Відтак, на думку скаржника, вжиття заходів забезпечення позову на підставі такої заяви є передчасним. Також апелянт вказує, що ТОВ «Вестпальм» є добросовісним власником спірної квартири з 20 січня 2022 року, не було учасником справи про стягнення заборгованості та не перебуває у будь-яких договірних правовідносинах із позивачем. При цьому квартира була арештована та виставлена на електронні торги ДП «СЕТАМ» у межах окремого виконавчого провадження щодо виконання зобов`язань ТОВ «Вестпальм» перед його кредитором. Стверджує, що суд першої інстанції безпідставно зупинив реалізацію арештованого майна, оскільки такий захід фактично є втручанням у проведення електронних торгів, які здійснюються від імені держави у порядку виконавчого провадження, що прямо заборонено частиною одинадцятою статті 150 ЦПК України. Крім того, апелянт наголошує, що спеціальний спосіб забезпечення позову у вигляді зупинення продажу арештованого майна може застосовуватися лише у справах про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту, тоді як заявлені позивачем вимоги стосуються припинення кредитного та іпотечного договорів, а також визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири. На думку скаржника, внаслідок постановлення оскаржуваної ухвали були необґрунтовано обмежені права ТОВ «Вестпальм» як власника майна та порушені його майнові інтереси у взаємовідносинах із кредитором, а суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми процесуального права та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для забезпечення позову.

Просить ухвалу суду скасувати.

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду залишити без змін.

Учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Тому неявка учасників, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності, а фіксування судового процесу згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав та інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача та забезпечення реального й ефективного виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову.

Заходи забезпечення позову мають застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки їх безпідставне застосування може призвести до порушення прав та законних інтересів інших осіб. Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 543/730/14-ц та від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.

Судом установлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Інновація», ТОВ «Вестпальм», за участю третьої особи – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В., у якому просив визнати припиненими кредитний договір №014/3530/3/08790 від 28 грудня 2007 року та укладений на його забезпечення іпотечний договір у зв`язку з належним виконанням кредитного зобов`язання, а також визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 20 січня 2022 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Інновація» та ТОВ «Вестпальм» на підставі статті 38 Закону України «Про іпотеку».

У подальшому позивач подав заяву про зміну предмета позову, якою додатково просив скасувати державну реєстрацію права власності на спірну квартиру, витребувати її з чужого незаконного володіння та визнати за ним право власності на квартиру.

Після цього представник позивача звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна та заборони суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження спірної квартири.

Пунктом 5 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено, що позов може бути забезпечено шляхом зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 05 грудня 2022 року у справі № 757/22558/20 роз`яснила, що зупинення продажу арештованого майна є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується саме у справах про визнання права власності на майно, виставлене на реалізацію. Призначення цього заходу полягає у недопущенні відчуження майна до вирішення спору по суті.

Верховний Суд у своїй практиці звертав увагу на те, що тлумачення пункту 5 частини першої статті 150 ЦПК свідчить, що позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо особою на час звернення з заявою про забезпечення позову подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту ( постанова Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 334/9179/21 (провадження № 61-7643св22)).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач оспорює законність переходу права власності на квартиру, просить скасувати державну реєстрацію права власності, витребувати квартиру із чужого незаконного володіння та визнати за ним право власності на це майно.

Одночасно встановлено, що зазначена квартира перебуває на примусовій реалізації у виконавчому провадженні через ДП «СЕТАМ». Її реалізація до вирішення спору по суті може призвести до переходу права власності до третьої особи, що істотно ускладнить або навіть унеможливить виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про існування реальної загрози утруднення виконання майбутнього рішення суду та необхідність збереження існуючого правового і фактичного стану спірного майна до остаточного вирішення спору.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що на момент постановлення ухвали судом першої інстанції не було подано заяву про зміну предмета позову.

Як убачається з матеріалів справи, до вирішення питання про забезпечення позову позивач уже подав відповідну заяву, якою доповнив позов вимогами про витребування квартири та визнання права власності на неї. Саме ці вимоги були враховані судом при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини одинадцятої статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають у припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, яка проводить відповідну конкурсну процедуру.

Разом із тим Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 22 червня 2023 року у справі № 910/5361/22 дійшла висновку, що у разі застосування судом такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, у межах розгляду позову про визнання права власності на це майно або про виключення його з опису та зняття з нього арешту, який супроводжується припиненням, відкладенням, зупиненням чи іншим втручанням у проведення електронних торгів, що здійснюються у межах примусового виконання судового рішення органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем та/або ДП «СЕТАМ», на такі правовідносини не поширюється дія положень частини дванадцятої статті 137 ГПК України, якими заборонено вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на втручання у проведення публічних конкурсних процедур. Такий висновок обґрунтовано тим, що ані державний чи приватний виконавець, ані ДП «СЕТАМ» не входять до визначеного законодавцем суб`єктного складу учасників публічних конкурсних процедур.

Отже, застосований судом першої інстанції спосіб забезпечення позову не суперечить вимогам частини одинадцятої статті 150 ЦПК України.

Не можуть бути прийняті й доводи апелянта про порушення прав ТОВ «Вестпальм» як власника майна.

Застосовані судом заходи забезпечення позову мають виключно тимчасовий характер, не вирішують спір по суті, не позбавляють відповідача права власності на квартиру та не перешкоджають здійсненню інших виконавчих дій у межах відповідного виконавчого провадження.

Зупинено лише реалізацію саме того майна, яке є предметом судового спору, що відповідає принципу співмірності, визначеному частиною третьою статті 150 ЦПК України.

Колегія суддів також враховує, що відчуження спірної квартири під час розгляду справи призвело б до виникнення нових правовідносин, необхідності залучення до участі у справі нових осіб та оспорювання наступних правочинів, що істотно ускладнило б або зробило неможливим ефективний захист прав позивача.

Заборона державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження спірної квартири є безпосередньо пов`язаною з предметом спору, спрямованою на збереження існуючого стану майна та співмірною із заявленими позовними вимогами.

Таким чином, суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення заяви про забезпечення позову, правильно застосував норми процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування відповідних заходів забезпечення позову.

Зважаючи на вказане, доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними, а скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестпальм» залишити без задоволення.

Ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 12 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено:31.07.2026.

Головуючий

Судді