Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №465/3203/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 465/3203/25 Головуючий у 1 інстанції: Колодяжний С.Ю.

Провадження № 22-ц/811/3556/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - судді Ніткевича А.В.

суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.

розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в приміщенні Львівського апеляційного суду в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від від 03 жовтня 2025 року в складі судді Колодяжного С.Ю. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

У квітні 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі –ТОВ «Діджи Фінанс») звернувся до Франківського районного суду м. Львова з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №10003520645 від 06.04.2021 у розмірі 42889 грн 02 коп.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 17 квітня 2025 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Залізничного районного суду м. Львова.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 14 травня 2025 року позовну заяву ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 02 червня 2025 року позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіджиФінанс» 42889 грн 02 коп заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №10003520645 від 06.04.2021 року.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору та 5000,00 грн витрат на правничу допомогу, а всього 7422,40 грн.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 25 липня 2025 року задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Мотальової-Кравець Валерії Юріївни про перегляд заочного рішення та скасовано заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02 червня 2025 року у справі №465/3203/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження юезповіомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 24 вересня 2025 року позовну заяву ТОВ «Діджи Фінанс» залишено без руху. Ухвала обгрунтована тим, що відповідно до п.3, 5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, ТОВ «Діджи фінанс» просить стягнути заборгованість за кредитним договором №10003520645 від 06.04.2021 року в розмірі 42889,02 грн., з яких 7700 грн. – заборгованість за тілом кредита, 35189,02 грн. – заборгованість за процентами. При цьому, розрахунок заборгованості не містять інформації про те, за якою відсотковою ставкою нараховувалася заборгованість за процентами у розмірі 42889,02 грн.

Крім того, у розрахунку заборгованості не зазначено інформації щодо сплати ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №10003520645 від 06.04.2021 року, при цьому у додаткових поясненнях від 08.09.2025 року представник позивача зазначає, що відповідач здійснював оплати після настання строку повернення кредиту.

Також, до позовної заяви долучено додаткові угоди про зміни умов Договору №10003520645 від 06.04.2021 року щодо реструктуризації заборгованості від 14.06.2021 року та від 17.07.2021 року, однак у таких в повному обсязі не відображений графік погашення заборгованості, а лише відображена загальна сума погашення заборгованості, без зазначення періодичності внесення оплати платежу та суми платежу.

Ухвала від 24.09.2025 про залишення позову ТОВ «ДіджиФінанс» без руху доставлена до електронного кабінету представника позивача 26.09.2025.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 25 вересня 2025 року позивачу продовжено процесуальний строк розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

01 жовтня 2026 року на виконання вимог ухвали від 24.09.2026 позивачем через систему «Електронний суд» подана заява на усунення недоліків.

Оскаржуваною ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 03 жовтня 2025 року заяву представника позивача ТОВ «Діджифінанс» – адвоката Романенко Михайла Едуардовича про усунення недоліків, яка містить детальний розрахунок заборгованості, від 02.10.2025 року - повернуто без розгляду.

Ухвала обгрунтована тим, що заява про усунення недоліків, яка містить детальний розрахунок заборгованості подана представником позивача через систему «Електронний суд», однак, на виконання вимог ч. 7 ст. 43 ЦПК України, до такої не долучено доказ надсилання листом з описом вкладення чи доказ надсилання до електронного кабінету відповідача заяви про усунення недоліків із детальним розрахунок заборгованості.

Таким чином, подана заява про усунення недоліків, яка містить детальний розрахунок заборгованості, не відповідає вимогам п.7 ч.1 ст.183 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З огляду на відсутність доказів направлення копії заяви про усунення недоліків, яка містить детальний розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку, що така підлягає поверненню представнику позивача без розгляду.

У подальшому, ухвалою Залізничного районного суду м. Львоа від 21 жовтня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіджиФінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – залишено без розгляду, оскільки стном на 21.10.2025 позивач не усунув вказані в ухвалі суду від 24.09.2025 недоліки, чим не виконав вимоги ст. 175 ЦПК України.

Не погоджуючись з ухвалою від 03 жовтня 2025 року, ТОВ «Діджи Фінанс» оскаржив таку в апеляційному порядку. Вважає, що суд першої інстанції не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому розгляду справи, а тому ухвала є незаконною та необгрунтованою, ухваленою без з`ясування всіх обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порцшенням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовано тим, що положеннями ЦПК України не передбачено обов`язку позивача направляти відповідачу заяви про усунення недоліків, яка подається на виконання ухвали про залишення позову без руху, оскільки такий документ подається виключно до суду в межах вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Крім того, ухвалою суду, якою позовну заяву залишено без руху, не було встановлено обов`язку позивача направити заяву про усунення недоліків відпоідачу, а отже відсутні як нормативні підстави, так і відсутні вказівки суду на необхідність такого направлення.

Вказує, що саме по собі посилання суду першої інстанції на ч. 7 ст. 43 ЦПК україни є необгрунтованим, оскільки у вказаній нормі йдеться про подання в електронній формі заяви по суті справи: позовної заяви, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, зміни предмета або підстав позову, заяв про залучення третіх осіб, апеляційної чи касаційної скарги та документів, що до них додаються. Отже, у зазначеній нормі відсутній передік саме заяви про усунення недоліків. Тому вимогам надсилати її відповідачу прямо суперечить змісту та межам дії зазначеної норми.

Таким чином, висновки суду про те, що позивач не надіслав відповідачу заяву про усунення недоліків, яка містить деталізований розрахунок, є помилковим та таким, що не грунтуються на положеннях ЦПК України.

Просить скасувати ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 03 жовтня 2025 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву не перешкоджає перегляду судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Повертаючи заяву на усунення недоліків позовної заяви, суд виходив з того, що заява про усунення недоліків, яка містить детальний розрахунок заборгованості, подана представником позивача через систему «Електронний суд», однак, на виконання вимог ч.7 ст.43 ЦПК України, до такої не долучено доказ надсилання листом з описом вкладення чи доказ надсилання до електронного кабінету відповідача заяви про усунення недоліків із детальним розрахунок заборгованості.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги колегія суддів враховує таке.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу в справі.

Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше, як на підставі заяви, поданої й оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом.

Вимоги щодо форми і змісту позовної заяви визначені у статті 175 ЦПК України.

Згідно із положеннями ст. 185-187 ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 187 ЦПК україни суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За змістом ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 14 травня 2025 року позовну заяву ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 24 вересня 2025 року позовну заяву ТОВ «ДіджиФінанс» залишено без руху. Ухвала обгрунтована тим, що відповідно до п.3, 5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, ТОВ «Діджи Фінанс» просить стягнути заборгованість за кредитним договором №10003520645 від 06.04.2021 року в розмірі 42889,02 грн., з яких 7700 грн. – заборгованість за тілом кредита, 35189,02 грн. – заборгованість за процентами. При цьому, розрахунок заборгованості не містять інформації про те, за якою відсотковою ставкою нараховувалася заборгованість за процентами у розмірі 42889,02 грн.

Крім того, у розрахунку заборгованості не зазначено інформації щодо сплати ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №10003520645 від 06.04.2021 року, при цьому у додаткових поясненнях від 08.09.2025 року представник позивача зазначає, що відповідач здійснював оплати після настання строку повернення кредиту.

Також, до позовної заяви долучено додаткові угоди про зміни умов Договору №10003520645 від 06.04.2021 року щодо реструктуризації заборгованості від 14.06.2021 року та від 17.07.2021 року, однак у таких в повному обсязі не відображений графік погашення заборгованості, а лише відображена загальна сума погашення заборгованості, без зазначення періодичності внесення оплати платежу та суми платежу.

На виконання вимог ухвали про залишення позову без руху від 24.09.2025, ТОВ «Діджи Фінанс» через систему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків. Проте суд таку заяву повернув без розгляду з підстав неподання позивачем доказів надсилання листом з описом вкладення чи доказ надсилання до електронного кабінету відповідачу такої заяви про усунення недоліків із детальним розрахунок заборгованості, з посиланням на ч. 7 ст. 43 ЦПК України.

Тобто, ключовим у цій справі є встановлення, чи потрібно таку заяву на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху надсилати іншим учасникам справи.

Частиною 7 статті 43 ЦПК україни передбачено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим застосування судом першої інстанції вказаної норми до спірних правовідносин, оскільки заява про усунення недоліків позовної заяви, подана на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, не є заявою по суті справи в розумінні ЦПК України.

Перелік заяв по суті справи визначено ст. 174 ЦПК України, до яких належать: позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи. Заява про усунення недоліків до такого переліку не входить.

Крім того, ч. 2 ст. 183 ЦПК України, на яку також посилається суд першої інстанції, встановлює вимоги до письмових заяв, клопотань, заперечень і передбачає, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, додаються докази їх надіслання іншим учасникам справи. Процесуальний закон не вимагає обов`язкового надсилання відповідачу заяви про усунення недоліків, поданої на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Однак, як зазначалось вище, заява про усунення недоліків не є заявою по суті в розумінні ст. 183 ЦПК України, оскільки подається не з процесуального питання, а на виконання вимог ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви з метою відкриття/продовження провадження у справі.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що застосування наслідків недотримання вимог до форми та змісту заяв, передбачених ст. 183 ЦПК України, є можливим лише щодо заяв з процесуальних питань, а не щодо заяв, які подаються на виконання ухвали про залишення позову без руху. По своїй суті заява на усунення недоліків є процесуальним документом, яким лише доповнює або уточнює поданий позов.

За змістом вище вказаних норм, процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

Таким чином, встановивши, що позивач подав заяву на усунення недолків без долучення відповідних доказів, хоча цоього не вимагається, суд на виконання вимог ч. 2 ст. 127 ЦПК України не був позбавлений можливості за своєю ініціативою продовжити встановлений судом процесуальний строк. Відтак судова колегія доходить висновку, що у суду першої інстанції не було правових підстав для повернення заяви про усунення недоліків без розгляду через відсутність доказів надсилання її відповідачу. Висновок суду є помилковим, оскільки ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права.

Разом з тим, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Натомість, оскаржувана ухвала про повернення заяви про усунення недоліків без розгляду не належить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, передбачених ст. 353 ЦПК України, ні за п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, ні за п. 16 ч.1 ст. 353 ЦПК України. Постановлення оскаржуваної ухвали фактично призвело до залишення позову без розгляду, яка стороною позивача не оскаржується.

Частиною 2 ст. 353 ЦПК України передбачено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Відповідно до статті 362 ЦПК України перелік підстав для закриття апеляційного провадження є вичерпним і не містить такої підстави, як помилкове відкриття апеляційного провадження.

Зважаючи на те, що апеляційне провадження у справі було відкрито помилково, оскільки апеляційна скарга подана на ухвалу, яка не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду та неможливість здійснення апеляційного перегляду судового рішення, яке не підлягає оскарженню, апеляційний суд вважає за необхідне закрити апеляційне провадження у цій справі.

При цьому, колегія суддів роз`яснює заявнику, що він не позбавлений права викласти свої доводи щодо незаконності вказаної ухвали в апеляційній скарзі на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 21 жовтня 2025 року про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. 352, 353, 362, 367, 368 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіджиФінанс» на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 03 жовтня 2025 року – закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тектсу постанови.

Повний текст постанови складений 28 липня 2026 року.

Головуючий А.В. Ніткевич

Судді С.М. Бойко

С.М. Копняк