Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №686/21553/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/21553/26

Провадження № 2-а/686/368/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої – судді Чевилюк З.А.,

з участю секретаря судового засідання Томашівської А.Т.

представника позивача Панькової О.Ю.

представника відповідача Майдан В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому адміністративну справу №686/21553/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, третя особа на стороні позивача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Кадровий хаб «5АП», третя особа на стороні відповідача – Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження, вказавши третьою особою на стороні позивача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Кадровий хаб «5АП», третя особа на стороні відповідача – Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

Постановою Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області від 08.07.2026 року серії ПН МХМ №001913 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.

В позовній заяві позивач зазначив, що ОСОБА_1 законно в`їхав в Україну за довгостроковою візою типу D з єдиною відкритою метою — офіційно працювати. Він мав дозвіл на застосування праці іноземця, уклав трудовий договір, перебував за відомою роботодавцю та державним органам адресою, не приховувався й фактично виконував роботу на виробничому підприємстві. Його поведінка до 08.07.2026 несумісна з наміром ухилятися від міграційного контролю.

До спливу дозволеного строку позивач і приймаюча сторона звернулися до ГУ ДМС в Одеській області за адміністративною послугою з продовження строку перебування. 26.01.2026 орган прийняв позитивне рішення про продовження строку до 21.02.2026. Про зміст цього рішення, точну кінцеву дату та необхідні наступні дії позивача зрозумілою для нього мовою належно не повідомили; копію рішення не вручали, а відповідну відмітку до паспорта не внесли. Про наявність і зміст позитивного рішення позивач фактично дізнався вже з матеріалів, оформлених у Хмельницькій області після спливу визначеного органом строку.

08.07.2026 у с. Грузевиця Хмельницького району посадові особи відповідача склали матеріали за частиною 2 статті 203 КУпАП та винесли постанову серії ПН МХМ №001913 від 08.07.2026, якою накладено штраф 3 400 грн. Того самого дня прийнято пов`язане рішення про примусове повернення з обов`язком залишити Україну. Надалі передання інформації до органу зайнятості створило підстави для відкликання дозволу на застосування праці.

Позивач надав документи, співпрацював із посадовими особами та сплатив штраф, щоб уникнути примусового стягнення у подвійному розмірі. Сплата не є визнанням вини, згодою з мотивами постанови або відмовою від судового захисту.

Оскаржувана постанова не містить індивідуального аналізу пояснень позивача, документів про звернення за продовженням строку, способу повідомлення про результат, ролі приймаючої сторони, мовного бар`єра, фактичного працевлаштування та відсутності будь-якого приховування.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.07.2026року відкрито провадження по справі.

Представник позивача позов підтримала, наполягала на його задоволенні.

Представник відповідача заперечив щодо позовної заяви, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Треті особи надали письмові пояснення по справі. Зокрема, ТОВ «Кадровий хаб «5АП» просили задоволити позов. Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області просило відмовити у задоволені позову.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області від 08.07.2026 року серії ПН МХМ №001913 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ПР МХМ №001914, 08.07.2026 року о 11:20 за адресою: Хмельникий р-н, с. Грузевиця, вул. Центральна 1Б, під час профілактичних заходів "Мігрант" спільно з працівниками правоохоронних органів було виявлено громадянина Індії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, а саме: проживав без документів на право проживання (перебування). Вказаний громадянин після закінчення строку дії візи (термін дії якої закінчився 29.01.2026 року) - територію України не залишив. 26.01.2026 вказаному громадянину було прийнято рішення про продовження строку перебування до 21.02.2026 року. Під час відповідного строку перебування в Україні вказаний громадянин із заявою для оформлення посвідки на тимчасове проживання не звертався.

Диспозиція ч.2 ст.203 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, за недійсними документами чи документами, термін дії яких закінчився.

Відповідно до п.2 Порядку продовження строку перебування та тимчасового проживання, продовження та скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 р. № 150 (далі - Порядок) іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи у разі в`їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.

Згідно п.5 вказаного Порядку заява про продовження строку перебування на території України за формою згідно з додатком 1 подається особисто повнолітнім дієздатним іноземцем або особою без громадянства чи законним представником повнолітньої недієздатної особи та приймаючою стороною територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС за місцем перебування іноземця або особи без громадянства не пізніше ніж за три робочих дні до закінчення встановленого строку перебування на території України.

Як вбачається з позовної заяви, рішенням Головного управління ДМС України в Одеській області строк перебування позивача було продовжено до 21 лютого 2026 року.

При цьому, станом на 08 липня 2026 року позивач продовжував перебувати на території України, не маючи посвідки на тимчасове проживання, не звернувся із заявою про подальше продовження строку перебування, не залишив територію України після закінчення дозволеного строку та не надав посадовим особам Державної міграційної служби документів, які б підтверджували законність його перебування.

Посилання в позовній заяві позивача на те, що йому не було вручено копію рішення про продовження строку перебування та не було роз`яснено кінцеву дату такого строку, не звільняє позивача від установленого законом обов`язку контролювати законність власного перебування на території України та своєчасно вживати заходів для оформлення відповідних документів або виїзду за межі України. Обов`язок додержуватися міграційного законодавства покладається безпосередньо на іноземця.

Доводи позивача про наявність трудових відносин, офіційне працевлаштування, відсутність наміру ухилятися від міграційного контролю, сплата штрафу, не спростовують встановленого факту перебування на території України після закінчення дозволеного строку без належних правових підстав.Вказані процесуальні дії здійснювались за участю перекладача, про що є відповідна відмітка. Про отримання оскаржуваного рішення позивач розписався.

Згідно з п. 1 ст. 247 КАП України обов`язковою умовою притягнення особи

до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного

правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про очевидність вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.203 КУпАП, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Керуючись ст.ст.2,6,9,77,79,241-246, 293 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені позову про скасування постанови серії ПН МХМ №0019013 від 08.07.2026 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбачених ч.2 ст.203 КУпАП.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду в 10-денний строк, який обчислюється з дня проголошення рішення.

Суддя Чевилюк З.А.