Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №686/37590/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/37590/25

Провадження № 2/686/998/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суду Хмельницької області у складі

головуючої-судді Чевилюк З.А.,

секретаря Томашівської А.Т.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представників відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5

представника третьої особи ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 ,третя особа орган опіки та піклування Хмельницької міської ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась з позовом про позбавлення батьківських прав відповідача по справі ОСОБА_3 щодо його малолітнього сина ОСОБА_7 2019 р.н., стягнення аліментіву розмірі частки заробітку(доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати пред`явлення позову та призначення позивача опікуном.

Мати дитини ОСОБА_8 перебувала у шлюбі з відповідачем та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною сестрою заявниці.

Заявниця є хрещеною мамою хлопчика.

За генеральним дорученням від матері дитини позивач по справі ОСОБА_1 вивезла дитину ще при житті ОСОБА_8 з Польщі в Україну, де опікується хлопчиком, дбає про нього.

Відповідач покинув місце проживання дитини та своєї дружини м.Глівце, у Польщі, залишив їх без засобів існування.

ОСОБА_3 судимий за керування транспортом в стані алкогольного сп`яніння та непогашені кредити на території Польщі.

Батько дитини ОСОБА_3 перебуває за кордоном, у Німеччині, сином не цікавиться, самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, навчання, підготовку до самостійного життя.

ОСОБА_9 проживає з позивачем, її чоловіком ОСОБА_10 та двома доньками.

ОСОБА_11 боїться свого батька, який під час спільного проживання ще за життя матері, в стані алкогольного сп`яніння агресивного з ним поводився, бив матір на його очах.

Хлопчик залишився без батьківського піклування.

За висновком психолога дитині краще залишитись з тіткою, оскільки зустрічі з батьком мають психотравмуючий характер. Ставлення у дитини до батька негативне, внаслідок його неналежної винної поведінки.

З метою захисту інтересів дитини, маючи на меті забезпечення його прав, позивач звернулась до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та наполягали на його задоволені. Зауважили, що позивач не може влаштувати дитину до школи, оскільки не уповноважена відповідачем, який не реагує на її прохання оформити довіреність на представництво інтересів дитини. Відповідач почав надавати грошове забезпечення для дитини після відкриття провадження у справі. На пропозицію позивача під час судового розгляду оформити довіреність на представництво дитини відповідач не вчинив необхідних дій. Відповідач та його представники позов заперечили та просили відмовити у його задоволені. Відповідач підтвердив, що, наразі, немає наміру їхати в Україну, оскільки проходить навчання в Німеччині до січня 2027 року. Третя особа надала негативний висновок щодо можливості відповідача бути позбавленим батьківських прав; подання про опікунство позивача не представлено; заперечили можливість задоволення позову.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Батьками ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , які перебували у шлюбі, що підтверджується свідоцтвами про шлюб та народження.

ОСОБА_1 та ОСОБА_8 є рідними сестрами, змінювали прізвища у зв`язку з одруженням, що підтверджується свідоцтвами про шлюб та народження.

ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_12 та проживає разом з ним, двома доньками та ОСОБА_7 . ОСОБА_1 є хрещеною мамою ОСОБА_7 .

ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в Польщі в місті Глівіце.

За життя ОСОБА_8 та з її волі, за довіреністю її син ОСОБА_7 був перевезений ОСОБА_1 в Україну, де і проживає по теперішній час із нею.

Відповідач покинув місце проживання дитини та своєї дружини м.Глівце, у Польщі, залишив їх без засобів існування, зі слів позивача.

Батько дитини ОСОБА_3 проживає в Німеччині, де проходить курс навчання до січня 2027 року, у зв`язку із чим, з його слів, не може покинути країну. В судовому засіданні не назвав конкретну дату, коли зможе забрати сина до себе в Німеччину.

Надає матеріальну не систематичну допомогу на утримання дитини для ОСОБА_1 . На прохання позивача надати довіреність на представництво інтересів дитини, в тому числі для влаштування до школи, під час судового розгляду не вчинив необхідних дій для оформлення довіреності.

В матеріалах справи наявний вирок Республіки Польща щодо ОСОБА_3 про обвинувачення за керування транспортом в стані алкогольного сп`яніння 30.08.2024 року. ОСОБА_13 мав борги перед банківськими установами в Польщі.

Питанням виховання, утримання, піклування про хлопчика ОСОБА_7 займається ОСОБА_1 , що підтверджується зібраними доказами по справі. ОСОБА_1 за своїми характеристиками та станом здоров`я може бути опікуном ОСОБА_7 , який прихильний до неї, що підтверджується висновком фахівця-психолога, який наявний у справі. Орган опіки та піклування подання про опікунство ОСОБА_1 не підготував. Наразі, надав висновок щодо відсутності підстав для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав.

За змістом статей 150, 155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, усупереч яким не можуть здійснюватись батьківські права.

У Конвенції про права дитини зазначено, що «якнайкращі інтереси дитини» мають відігравати визначальну роль.

Отже, найкращі інтереси дітей повинні мати першочергове значення. При цьому найкращі інтереси дитини можуть залежно від їх характеру та серйозності перевищувати інтереси батьків (правовий висновок Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року в справі № 6-1945цс17).

Згідно з п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України батьки позбавляються батьківських прав, якщо вони ухиляються від своїх обов`язків по вихованню дитини , забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до п.16. Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав від 30.03.2007, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім

заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих

прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення

до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та

піклування (якщо цього потребують її інтереси),але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.(п.18).

Саме лише заперечення відповідача проти позбавлення його батьківських прав не може розцінюватися як достатня підстава для відмови у задоволенні позовної вимоги про позбавлення батьківських прав. (Постанова Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі № 755/8647/23).

Суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.(ч.1ст.170 СК).

Суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.(ст.60 ЦК).

Статтею ст.51 Конституції України гарантовано, а ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Згідно ст.182 ч.2 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку(доходу) платника аліментів.

Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту прав та законних інтересів дитини, беручи до уваги поведінку сторін, їх фактичні дії щодо піклування про дитину, суд приходить до висновку про можливість відібрання дитини від батька, який фактично самоусунувся від реальної участі в її житті, поклавши на останнього обов`язок щодо матеріального утримання дитини у вигляді аліментного зобов`язання до досягнення дитиною повноліття. Доцільним є передання дитини рідній тітці, позивачу по справі, яка приймає активну участь у житті дитини. Призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_7 без подання Органу опіки та піклування не представляється за можливе.Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 у заявленому обсязі. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у виді судового збору відповідно до ст.141 ЦПК.

На підставі ст.ст.2,12,13,76,81,141,258,259,263-265 ЦПК України, ст.ст.84,180-182 Сімейного кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Відібрати малолітнього ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 від батька ОСОБА_3 та передати дитину рідній тітці ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі частки заробітку(доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 грудня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відмовити у задоволені позову про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо дитини ОСОБА_7 та встановлення опіки над малолітнім ОСОБА_7 , призначення опікуном ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір 2422,40 грн.

Контроль за виконанням батьківських обов`язків ОСОБА_3 покласти на Орган опіки та піклування Хмельницької міської ради.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду, шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлено 31 липня 2026 року.

Суддя: З.А.Чевилюк