Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №680/574/26 — Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/574/26

3/680/158/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2026 р. селище Нова Ушиця

Суддя Новоушицького районного суду Хмельницької області Олійник А.О., розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району Управління патрульної поліції в Хмельницькій області,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

установив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №710924 04 липня 2026 року о 23 год 00 хв у с. Вільховець, дорога Струга-Рудківці, 23 км, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chevrolet Aveo 200», д.н.з НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився на місці зупинки та у закладі охорони здоров`я, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Пояснив, що вони з друзями святкували день народження, після чого вирішили поїхати на дискотеку у с. Рудківці. Тому попросили знайомого ОСОБА_2 завести їх. По дорозі їх зупинили поліцейські. Оскільки водій не мав відстрочки від мобілізації, тому втік. Він перебував на передньому пасажирському сидінні, а четверо друзів позаду. Оскільки потрібно було скласти протокол він запропонував, що це зробили на нього. Зазначив, що посвідчення водія він не отримував, та не має навиків водіння автомобілями, лише мотоциклом.

Всебічно та об`єктивно дослідивши обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов до наступних висновків.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту статті 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, даними технічних приладів, та ін.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, у тому числі, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 2.5 ПДР встановлює обов`язок водія, який керує транспортним засобом за наявності у нього ознак алкогольного сп`яніння пройти огляд на встановлення такого стану.

Отже, системний аналіз вказаних норм права, свідчить про те, що за змістом диспозиції частини першої статті 130 КУпАП склад даного адміністративного правопорушення утворюється із сукупності фактів, одним з обов`язкових елементів якого є здійснення керування особою транспортним засобом.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення в провину ОСОБА_1 ставиться безпосередньо керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП суду надано: протокол про адміністративне правопорушення від 04 липня 2026 року, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, відеофайли.

Відеофайлами, які були дослідженні у судовому засіданні, зафіксовано, що працівники поліції в темну пору доби із увімкненими проблисковими маячками червоного кольору, після здійснення розвороту під`їхали до автомобіля «Chevrolet Aveo», який стояв праворуч із увімкненим сигналом аварійної зупинки. Поліцейський, підійшовши зі сторони водія автомобіля «Chevrolet Aveo», виявив його відсутність та запитав пасажира, який сидів на передньому пасажирському сидінні: «куди водій втік»? Згодом поліцейський намагався з`ясувати у пасажирів, куди пішов водій та пропонував останнім зателефонувати йому, щоб останній повернувся на місце події, оскільки він не виконував вимогу про зупинку та втік з місця пригоди, а тому автомобіль буде евакуйований. Пасажири пояснили, що водій не має права на відстрочку від мобілізації, тому він утік і не повернеться. Дівчина-пасажир повідомила, що автомобіль належить їй. Поліцейський неодноразово вимагав у присутніх, щоб повернувся водій, оскільки автомобіль буде евакуйований і їм доведеться оплачувати вартість евакуації та вартість зберігання транспортного засобу на спецмайданчику. Після цього пасажири між собою почали вирішувати на кого можна скласти протокол. ОСОБА_1 запропонував поліцейським скласти протокол на нього. Поліцейський запитав у ОСОБА_1 чи був він водієм, на що останній відповів, що ні, ви ж бачили, що водій вибіг із свого місця. Далі поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, на що останній відмовився, обґрунтовуючи, що він не водій, та відносно останнього був складений адміністративний протокол.

Таким чином дані відеозаписів підтверджують пояснення ОСОБА_1 щодо не керування ним транспортним засобом 04 липня 2026 року в с. Рудківці, оскільки на них не зафіксовано ні рух транспортного засобу, ні перебування ОСОБА_1 на водійському місці, відтак факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не є доведеним, що свідчить про відсутність обов`язкової ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Будь-яких інших доказів, які б беззаперечно доводили вину ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому правопорушення, матеріали справи не містять.

Сам протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним беззаперечним доказом, оскільки обставини, які викладені у ньому не були підтвердженні за допомогою інших доказів.

Обставини викладені поліцейським у протоколі, цілком суперечать відомостям, які містяться на відеозаписі, на яких поліцейський стверджував про те, що водій автомобіля вибіг та залишив місце події, а також вимагав у пасажирів встановити зв`язок із водієм, щоб останній повернувся на місце події.

Відтак поліцейський, свідомо проігнорувавши фактичні обставини події, за відсутності на те законних підстав, склав протокол про адмінправопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП на пасажира ОСОБА_1 , який не був водієм транспортного засобу.

У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України», суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тлумачяться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 130, 247, 276-280, 283-285, 294 КУпАП, суддя

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Хмельницького апеляційного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області.

Суддя А. О. Олійник