Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №606/1022/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

606/1022/26

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі

головуючої судді Ромазан Л.С., за участю секретаря судового засідання Будз М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Теребовлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 січня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона із відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.10.2023 розірвано. Від шлюбу у них народилось двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із нею та перебувають на її утриманні. Зазначає, що після розірвання шлюбу відповідач участі у вихованні дітей та їх матеріальному забезпеченні не бере, добровільної матеріальної допомоги на їх утримання не надає, тоді як усі витрати, пов`язані з їх навчанням, лікуванням, розвитком та повсякденним забезпеченням, несе вона. Крім того, позивач вказала, що є особою з інвалідністю ІІ групи, отримує пенсію по інвалідності та соціальні виплати, які є недостатніми для належного утримання дітей. Відповідач є працездатним, має дохід та можливість надавати матеріальне утримання дітям. З огляду на викладене просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги у заявленому розмірі не визнав. Зазначив, що не ухиляється від виконання батьківських обов`язків, добровільно надавав матеріальну допомогу на утримання дітей, що підтверджується банківськими документами про перерахування коштів. Також вказав, що є військовослужбовцем, отримує грошове забезпечення, не має у власності нерухомого майна та інших доходів. Крім того, відповідач зазначив про безпідставність вимоги про стягнення аліментів за період, що передував зверненню до суду, оскільки, на його думку, позивач не надала доказів вжиття заходів щодо їх одержання відповідно до статті 191 СК України. Просив ухвалити рішення про часткове задоволення позову з урахуванням вимог статей 183,191 СК України.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, однак подала заяву, відповідно до якої просить розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити. Також позивач подала відповідь на відзив, у якій заперечила доводи відповідача, зазначивши, що надана ним банківська виписка не підтверджує систематичної сплати аліментів, оскільки перекази коштів були пов`язані також з іншими фінансовими зобов`язаннями між сторонами. Крім того, послалася на свій стан здоров`я, встановлення їй ІІ групи інвалідності, відсутність можливості працювати, отримання пенсії по інвалідності та необхідність утримання трьох дітей, у зв`язку з чим просила позов задовольнити в повному обсязі.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України постановив здійснювати розгляд справи за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що 01.05.2010 відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області було зареєстровано шлюб між сторонами, про що зроблено актовий запис №550.

Під час спільного подружнього життя у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис №3210, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис №2537.

12.10.2023 рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ухвалено рішення про розірвання шлюбу між сторонами.

17.01.2024 ОСОБА_5 уклала шлюб із ОСОБА_6 , у зв`язку з чим змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , актовий запис №52.

Двоє неповнолітніх дітей проживають разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою, виданою Теребовлянською міською радою Тернопільської області №02-23/395 від 13.05.2026,

Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_4 , виданим 01.01.2026.

Згідно з довідкою про доходи пенсіонера ОСОБА_1 № НОМЕР_5 , виданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, дохід позивача у вигляді пенсії за період з 01.01. 2025 по 30.04.2026 становив 51 310,36 грн.

На підтвердження здійснення матеріального забезпечення дітей відповідачем подано довідку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №О47ОМ48Е9Н50J720 від 15.06.2026 про переказ коштів з його карткового рахунку на карткові рахунки позивача та дітей за період з 16.10.2023 по 15.06.2026, згідно з якою загальна сума перерахованих коштів становить 109 972,18 грн.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_6 №110 від 23 червня 2026 року ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_6 та отримує грошове забезпечення, середній розмір якого становить 21 329 грн на місяць.

Нерухомого майна у відповідача станом на час розгляду справи немає.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина.

Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони є батьками двох неповнолітніх дітей, які проживають разом із позивачем та перебувають на її утриманні. Отже, відповідач, як батько дітей, зобов`язаний брати участь у їх матеріальному забезпеченні незалежно від того, чи перебуває він у шлюбі з матір`ю дітей та чи проживають діти разом із ним.

При цьому суд враховує, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, не працює та отримує пенсію по інвалідності. Вказані обставини свідчать про те, що її можливості самостійно забезпечувати всі потреби дітей є обмеженими.

Суд бере до уваги надані відповідачем докази здійснення ним переказу грошових коштів на рахунки позивача та дітей, зокрема, довідку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 15 червня 2026 року про переказ ним позивачу та дітям у період з 16 жовтня 2023 року по 15 червня 2026 року коштів на загальну суму 109 972,18 грн. Однак, на думку суду, сам факт здійснення таких переказів не звільняє відповідача від обов`язку щодо належного та регулярного утримання дітей, оскільки такий обов`язок є безумовним та випливає із положень сімейного законодавства.

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що відповідач взагалі не бере участі в утриманні дітей, оскільки матеріалами справи підтверджується здійснення ним грошових переказів на користь позивача та дітей. Суд погоджується з доводами відповідача в частині заперечень щодо визначення початку стягнення аліментів з 01.01.2026.

Відповідно до частини першої статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. За минулий час аліменти можуть бути присуджені лише у разі подання позивачем доказів того, що він вживав заходів щодо їх одержання, але не міг їх отримати у зв`язку з ухиленням відповідача від їх сплати.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що до звернення до суду позивач вживала заходів щодо одержання аліментів від відповідача, однак не могла їх отримати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У зв`язку з цим підстав для присудження аліментів за минулий час суд не вбачає.

Отже, аліменти підлягають стягненню з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 01 червня 2026 року.

Водночас, суд не бере до уваги доводи відповідача про відсутність підстав для стягнення аліментів, оскільки добровільне надання батьком матеріальної допомоги не позбавляє іншого з батьків права звернутися до суду за захистом права дітей на належне утримання.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що вона отримує соціальні виплати на третю дитину, які і витрачає на її утримання. Разом із тим наведені обставини самі по собі не впливають на обсяг обов`язку відповідача щодо утримання його неповнолітніх дітей, а враховуються судом виключно при оцінці матеріального становища позивача.

Визначаючи розмір аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін, стан їх здоров`я, наявність у відповідача постійного доходу у вигляді грошового забезпечення військовослужбовця, а також ту обставину, що відповідач до звернення до суду добровільно надавав матеріальну допомогу дітям. За таких обставин стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача забезпечить належне утримання дітей та відповідатиме принципу рівності прав і обов`язків батьків щодо їх утримання.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягувати з відповідача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду із позовом та до досягнення дітьми повноліття.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 1331,20 грн, слід стягнути відповідача в користь держави, оскільки позивач, на користь якої ухвалено рішення відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду із цим позовом.

Керуючись ст. 4, 76-82, 89, 133, 141, 259, 263-265, 274, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 (однієї третьої) частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 червня 2026 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 1331.20 грн. судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Копію рішення суду направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 31 липня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Суддя Л.С. Ромазан