Окрема думка від 30 липня 2026 р. у справі №604/1336/25 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

О К Р Е М А Д У М К А

судді Сіянка Віктора Миколайовича

"31" липня 2026 р. Справа № 604/1336/25Провадження № 2-о/604/6/26

Рішенням Підволочиський районний суд Тернопільської області від 31 липня 2026 року, по справі №604/1336/25, було задоволено заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа-1: Орган опіки та піклування Підволочиської селищної ради, заінтересована особа-2 : ОСОБА_2 , заінтересована особа-3 Військова частина НОМЕР_1 , про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, звільнення від обов`язків опікуна та призначення опікуна.

Судом було прийнято рішення визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, а також було прийнято рішення встановити опіку над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 ) від повноважень опікуна над недієздатним ОСОБА_3 та призначити його опікуном ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_3 . Строк дії рішення про визнання недієздатним ОСОБА_3 встановити 2 (Два) роки з дня набрання рішенням законної сили.

Частиною 2 статті 35 ЦПК України передбачено, що при ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення.

На виконання вказаних положень закону, мною підписано прийняте судом рішення, але користуючись положеннями частини 3 статті 35 ЦПК України, які передбачають, що суддя, не згідний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку, а тому вважаю за необхідне викласти свою окрему думку, зважаючи на наступне.

Як правильно було зазначено в рішенні суду, згідно з положеннями статті 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до ч.1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Пунктом 1.1. Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 (далі - Правила), передбачено, що опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно зі статтею 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина 1 статті 60 ЦК України).

Положеннями статті 63 ЦК України передбачено, що опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

При призначенні опікуна важливі та обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Зазначені висновки викладені Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20.

Натомість вважаю, що подане Органом опіки та піклування Підволочиської селищної ради Тернопільської області подання про погодження кандидатури опікуна ОСОБА_1 , стосовно брата ОСОБА_3 у разі визнання його недієздатним, не містить належної мотивації: чому саме ОСОБА_1 необхідно призначити опікуном, а не залишити опікуном ОСОБА_2 .

Так, дійсно у позовній заяві та у поданому Органом опіки та піклування поданні, зазначено, що ОСОБА_2 , яка є матір`ю ОСОБА_3 та була його опікуном являється особою пенсійного віку, є пенсіонеркою та по стану здоров`я не може здійснювати догляд за хворим сином.

Разом з цим, не надано належних та беззаперечних доказів неможливості продовження здійснення повноважень опікуна саме матір`ю недієздатної особи ОСОБА_2 за станом здоров`я, а надані докази є недостатніми.

Також, інших об`єктивних підстав призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 у зазначеному поданні не міститься. Вважаю, що ОСОБА_1 проходить службу в Збройних Силах України, а тому не зможе, протягом часу проходження служби, забезпечити в повному обсязі щоденного стороннього догляду за ОСОБА_3 .

Також, слід зазначити, що в Україні діє воєнний стан, заявник є діючим військовослужбовцем ЗСУ, тому, таке бажання ОСОБА_1 , визнати брата ОСОБА_3 недієздатним та стати його опікуном, може бути пов`язане з його наміром звільнитися із військової служби з цих підстав.

У постанові Верховного Суду від 28 травня 2025 року у справі N 641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належно мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого,

Вважаю, що подання органу опіки та піклування не належним чином мотивовано, не враховано обставин, які перешкоджають ОСОБА_1 виконувати обов`язки опікуна протягом часу проходження військової служби

Мною враховується те, що згідно висновку експерта ОСОБА_3 на теперішній час страждає на аномалією інтелектуального розвитку у вигляді помірної розумової відсталості, не здатний розуміти значення своїх дій та їх наслідки та керувати ними, захворювання є хронічним та стійким, а тому наявні підстави для визнання вказаної особи недієздатною та встановлення над нею опіки, однак я не погоджуюсь із погодженою Органом опіки та піклування кандидатурою опікуна ОСОБА_1 .

Тож, саме з наведених міркувань, я не погоджуюсь із прийнятим рішенням в частині призначення опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суддя В. М. Сіянко