Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №603/338/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/338/26

Провадження № 3/603/113/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Гудкової Ю. Г.,

секретар судового засідання Сандалюк О. В.,

за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – адвоката Сампари Н. М. ( в режимі відеоконференції),

працівників поліції – Лабівського М. І., Дидини Т. Д.,

розглянувши матеріали, які надійшли із сектору поліцейської діяльності № 1 (м. Монастириська) відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 30.05.2026 року о 18:32 год по вул. Дубовиця, 1 у с. Криниця Чортківського району Тернопільської області керував транспортним засобом Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , із ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння очей, зміна шкірного покриву обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі – ПДР).

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Сампара Н. М. просила закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення з мотивів та доводів, викладених у письмових поясненнях. Повідомила, що ОСОБА_1 не визнає своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення та не погоджується із обставинами, викладеними у протоколі.

У письмових поясненнях захисник також звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про законні підстави зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 . Зазначає, що працівники поліції помітили транспортний засіб ОСОБА_1 , коли він стояв на лівому боці проїзної частини дороги, здійснюючи перешкоду в русі службовому автомобілю поліції. У зв`язку з цим ОСОБА_1 з`їхав на узбіччя праворуч. При цьому, захисник наголошує, що останній не здійснював рух транспортним засобом, а лише змістив автомобіль, з метою усунення перешкод службовому автомобілю. Окрім того, останній зупинився з власної необхідності, а не був зупинений працівниками поліції.

Захисник також вказує на відсутність підстав для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, так як з відстані, на якій працівники поліції помітили автомобіль ОСОБА_1 , неможливо було встановити, чи був водій пристебнутий ременем безпеки. Тому вважає, що подальші дії працівників поліції є протиправними.

Окрім того, посилається на те, що у патрульних не було підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, оскільки дії останнього були цілком логічні та послідовні, жодного почервоніння очей чи обличчя та запаху з порожнини рота, як стверджував поліцейський, не було. До того ж, більшість з цих ознак не передбачені чинним законодавством.

Також захисник зазначає, що разом із працівниками поліції в екіпажі була людина у військовій формі, у зв`язку з чим ОСОБА_1 , побоюючись бути доставленим до ТЦК та СП, вирішив мінімізувати час, проведений з працівниками поліції, та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. З огляду на наведене, вважає, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а тому просить справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Допитаний у судовому засіданні поліцейський ОСОБА_2 пояснив, що під час оформлення матеріалів справи за ч. 5 ст. 121 КУпАП у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. У зв`язку з цим останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер, а в подальшому - у найближчому медичному закладі, однак водій відмовився, що стало підставою для складення протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУПАП. ОСОБА_1 було роз`яснено його права і наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та в подальшому складено протокол. Водночас водій поводив себе агресивно, зухвало, ухилявся від спілкування, покинув місце складення протоколу та пішов до домоволодіння знайомого, погрожував та вдавався до образ нецензурною лайкою. Також зазначив, що під час спілкування із ОСОБА_1 у нього було виявлено такі ознаки алкогольного сп`яніння: з ротової порожнини було чути запах алкоголю, було виражене тремтіння пальців рук, почервоніння очей та зміна шкірного покриву обличчя. Проте під час складання протоколу не було зазначено усіх ознак. Окрім того, поліцейський повідомив, що разом з ними в екіпажі були працівники ТЦК та СП, проте вони не брали участі у складанні адмінматеріалів.

Допитаний у судовому засіданні поліцейський ОСОБА_3 пояснив, щопід час патрулювання поблизу с. Криниця було виявлено автомобіль, за кермом якого знаходився ОСОБА_1 , який стояв на проїжджій частині, при цьому водій спілкувався із місцевим жителем, перешкоджаючи проїзду службовому автомобілю. Тому вони попросили його від`їхати для забезпечення можливості проїзду службовому автомобілю, подали знак рукою. У відповідь водій також подав знак рукою та з`їхав з дороги, але при цьому не був пристебнутий ременем безпеки, за що на нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Окрім цього, у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, проте він відмовився. Після цього останній почав себе агресивно поводити, погрожувати. У складі екіпажу в той день був він та поліцейський Лабівський М. І., чи були працівники ТЦК та СП, достеменно не пригадує.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, а саме даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 679759 від 30.05.2026 року, зі змісту якого видно, що 30.05.2026 року о 18:32 год по вул. Дубовиця, 1 в с. Криниця ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, зміна шкірного покриву обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР;

- акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_1 , у якого були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (різка зміна шкірного покриву обличчя, почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота), відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння;

- письмового направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 30.05.2026 року, зі змісту якого видно, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі;

- відеозаписів, що містяться на DVD компакт-диску, долученому до справи про адміністративне правопорушення.

У матеріалах справи також міститься фотокопія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7286270 від 30.05.2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Підпунктом «а» п. 2.9 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, передбачено, щоводієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 ПДР).

Згідно з вимогами п. 1.3 ПДР учасникидорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, для встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в цьому випадку необхідно, щоб особа, яка керує транспортним засобом, відмовилася від проходження відповідно до вставленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Процедура огляду водія на стан сп`яніння визначена положеннями ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, із наступними змінами (далі – Інструкція).

Так, відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур (п. 2 Розділу ІІІ Інструкції).

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (п. 2 Розділу І Інструкції).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 Розділу І Інструкції).

Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані, серед іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 679759 від 30.05.2026 року та долученого до нього акта огляду ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку із виявленими у нього ознаками такого сп`яніння (почервоніння очей, зміна шкірного покриву обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота).

Як видно із запису «NO20260530-183048-103895» з відеореєстратора службового автомобіля, 30.05.2026 року приблизно о 18 год 30 хв під час патрулювання працівники поліції виявили автомобіль, який стояв на лівому боці проїзної частини дороги, перешкоджаючи руху службовому автомобілю поліції, за кермом якого був ОСОБА_1 . Надалі позивач здійснив рух транспортним засобом та з`їхав на узбіччя праворуч (01:47-02:00 хвилини запису «NO20260530-183048-103895»).

Із дослідженого судом відеозапису «130 ОСОБА_4 » з нагрудної камери поліцейського видно, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції (02:59 та 04:15-04:28 хвилини запису «130 ОСОБА_4 »). Патрульний повідомив ОСОБА_1 про те, що той порушив правила дорожнього руху, оскільки здійснював рух без використання засобів пасивної безпеки (не був пристебнутий ременем безпеки). У відповідь ОСОБА_1 пояснив, що планував пристебнутись ременем безпеки при виїзді на головну дорогу (00:41-01:04 хвилини запису «130 ОСОБА_4 »). При цьому останній не заперечив факт керування транспортним засобом.

Після оформлення адмініматеріалів за ч. 5 ст. 121 КУпАП працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, зміна шкірного покриву обличчя), у зв`язку з чим запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер 6810 та в медичному закладі, а також роз`яснив водію наслідки відмови від проходження зазначеного огляду. Проте ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та заперечив факт керування транспортним засобом (16:51-17:47 хвилини запису «130 ОСОБА_4 »).

При цьому під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 спочатку не заперечував факт керування транспортним засобом. Зокрема, пояснив, що їхав в населеному пункті, тому не був пристебнутий ременем безпеки, надалі планував пристебнути його після виїзду на головну дорогу (10:34-10-39, 17:50-18:00 хвилини запису «130 ОСОБА_4 »). На пропозицію отримати копію адміністративного протоколу ОСОБА_1 не відповів. Натомість поводив себе агресивно, погрожував працівникам поліції, неодноразово вдавався до образ нецензурною лайкою та погроз.

Зафіксовані вищевказаними відеозаписами обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також поведінку поліцейських, які діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не здійснював рух транспортним засобом і не був зупинений працівниками поліції, на переконання суду, спростовуються дослідженими в судовому засіданні відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та з нагрудної камери поліцейського, які є належними, допустимими та достовірними доказами у справі.

Відповідно до п. 1.10 ПДР водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

У своїй постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року зазначив, що під керуванням транспортним засобом розуміється технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі.

У силу п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

При цьому суд зауважує, що кваліфікація за ч. 1 ст. 130 КУпАП здійснюється незалежно від наявності у діях особи складу іншого правопорушення. Тобто притягнення/непритягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення інших вимог ПДР не свідчить про наявність чи відсутність у його діях складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також суд критично оцінює доводи захисника про те, що ОСОБА_1 , побоюючись бути доставленим до ТЦК та СП, вирішив мінімізувати час, проведений з працівниками поліції, у зв`язку з чим відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, та вважає їх такими, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.

З приводу твердження захисника щодо невідповідності ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3 Розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, що також відображено на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, видно, що працівники поліції вказали на такі ознаки алкогольного сп`яніння: почервоніння очей, зміна шкірного покриву обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота.

Пунктом 2 Розділу І Інструкції встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

За змістом цієї норми поліцейський, як посадова особа, на якого покладено обов`язок забезпечення безпеки дорожнього руху, за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, визначених п. п. 3, 4 Розділу І Інструкції. Саме результати огляду й мають підтвердити чи спростувати обґрунтованість суб`єктивної оцінки працівника поліції. Незгода водія з наявністю у нього ознак сп`яніння не надає йому права відмовлятися від запропонованого поліцейським огляду на стан сп`яніння.

За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Окрім того, враховуючи те, що у ОСОБА_1 не було вилучене посвідчення водія суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.

Відповідно до довідки № 72635-2026 від 08.06.2026 року, виданої начальником сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 2 Чортківського управління поліції ГУНП у Тернопільській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 28.06.2023 року.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 317-1 КУпАП, якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.

Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На підставі ст. 40-1 КУпАП із правопорушника також слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 251, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп. судового збору.

Штраф підлягає сплаті порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У відповідності до ч. 2 ст. 308 КУпАП в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області.

Суддя Ю. Г. Гудкова